Справа № 420/10510/25
28 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Одеської митниці, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА500580/2025/000066/1 від 02.04.2025;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UА500580/2025/000121 від 02.04.2025.
Одеською митницею заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, яке обґрунтовано тим, що розмір скорегованої митної вартості становить 485 515,15 грн грн, а обставини по справі потребують надання ґрунтовних усних пояснень, бажають брати участь у досліджені доказів, виступити зі вступним словом, ставити питання та надавати відповіді, міркування.
Суд відхиляє заявлене клопотання, оскільки предметом спору у цій справі є митне оформлення товару яке здійснювалось на підставі електронних митних декларацій, письмових документів наданих позивачем до митного органу. В подальшому, контактування позивача з митними органом щодо розмитнення товару, в тому числі прийняття картки відмови, корегування митної вартості відбувалось через електронний кабінет.
У цій справі, сторони у своїх заявах по суті, а саме - у позовній заяві, відзиві, обґрунтовують свої правові позиції посилаючись на первинні документи які є ідентичними та наявні у обох сторін і які надані суду. Інших письмових доказів вже не може бути надано в силу їх відсутності. Таким чином, кожна зі сторін детально виклала свою правову позицію щодо суті спору, а також по кожному письмовому доказу, що виключає потребу їх дослідження безпосередньо в судовому засіданні.
Суд зазначає, що викладення своєї позиції митним органом письмово у відзиві, не обмежує його можливості викласти її ґрунтовно, а тому проголошення такої ж позиції в судовому засіданні усно зі вступним словом шляхом зачитування відзиву, не є на думку суду переконливим аргументом для слухання справи в судовому засіданні.
Суд відхиляє посилання відповідача на те, що розгляд справи в письмовому провадженні порушує його права, оскільки наведені ними аргументи, щодо можливості виступити усно та переконливо, ставити питання та висловлювати думку щодо заявлених клопотань не є такими, що дають підстави слухати справу в судовому засіданні. Розгляд справи у письмовому провадженні є однією із форм здійснення судочинства і не позбавляє сторони заявляти клопотання по справі у письмовому вигляді, не зменшує обсяг дослідження доказів та не впливає на їх оцінку судом.
Жодних клопотань у цій справі окрім даного, сторонами не заявлено, справа є незначної складності, а тому її розгляд у письмовому провадженні не впливає на доступ до правосуддя та не обмежує права сторін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 05.07.2024 р. між ТОВ “Данн.» як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавцем укладено договір поставки товару № AUG-00D/270824 щодо поставки товару: профіль, листи з полімерів стиролу, вироби будівельні з пластмас та інші товари. Для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація. Від відповідача надійшло повідомлення про витребування додаткових документів на підтвердження складових митної вартості. У відповідь Декларантом надіслано лист разом з яким було надано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості та викладено аргументи щодо безпідставності зауважень та вимоги надати додаткові документи. Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, які є протиправними, оскільки надали всі необхідні документи для розмитнення товару за ціною вказаною у декларації. Просять задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №25UA500580002490U6 від 02.04.2025, позивачем надані документи, зазначені в графі 44 МД. Оскільки в документах містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлені такі обставини по справі.
27.08.2024 р. між ТОВ «ДАНН.» як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавцем укладено договір поставки товару №AUG-00D/270824.
25.09.2024 р. укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №AUG 00D/270824 від 27.08.2024, якою змінено реквізити Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавця.
12.12.2024 р. укладено додаткову угоду №2 до договору поставки №AUG 00D/270824 від 27.08.2024, якою змінено найменування та реквізити Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавця.
Сторонами було погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації №44688 від 25.03.2025 р. до Договору.
З метою митного оформлення, Позивачем (в особі ТОВ «Технологічна експедиція) було подано до Одеської митниці митну декларацію № 25UA500580002490U6 від 02.04.2025р., в якій було визначено для митного оформлення товари №1-11 загальною вартістю 26 218,33 дол. США за переліком зазначеним у цій декларації. Позивач товар №1-11 визначив митною вартістю - по першому (основному) методу за ціною інвойсу по договору.
Разом з митною декларацією Позивачем до митного органу були подані документи (графа 44):
0271 - пакувальний лист (Packing List) №228/03/2025 від 25.03.2025;
0380 - рахунок - фактура (інвойс) (Commercial Invoice) №228/03/2025 від 25.03.2025;
0705 - коносамент (Bill of Lading) №MEDUKT634012 від 06.01.2025;
0730 - автотранспортна накладна (Road consignment note) №44688 від 27.03.2025;
0862 - декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс №228/03/2025 від 25.03.2025;
m4100 - договір поставки №AUG - 00D/270824 від 27.08.2024;
4103 - специфікація №44688 від 25.03.2025 до договору поставки №AUG - 00D/270824 від 27.08.2024;
m4103 - додаткова угода №2 від 12.12.2024 до договору поставки №AUG - 00D/270824 від 27.08.2024;
m4103 - додаткова угода №1 від 25.09.2024 до договору поставки №AUG - 00D/270824 від 27.08.2024;
m4207 - договір про надання послуг митного брокера № ТЕ08122023/1 від 08.12.2023; (m - означає, що договір надавався при першому митному оформленні і не надається кожного разу).
На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, Позивачем були надані прайс-лист б/н від 24.03.2025 року, експертне дослідження №137/25 від 28.03.2025 року, експортна декларація №114220250106347812 від 06.01.2025 і комерційні пропозиції продавця (підтверджується листом №44688/1 від 02.04.2025 року, додається до позовної заяви). Після надання основних та додаткових документів, Позивач просив прийняти визначену у митній декларації №25UA500580002490U6 вартість товару, що підтверджується листом №44688/2 від 02.04.2025 року.
На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UA500580002490U6 від 02.04.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500580/2025/000066/1 від 02.04.2025, а саме:
- згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі та специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельних марок, виробників, якісних характеристик та артикулів,- що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою;
- у пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо їх відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару. Таким чином виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені помилкові або недостовірні відомості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення;
- 02.04.2025 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 24.03.2025 б/н, в якому відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки CPT Gdansk Польща в наданій копії митної декларації країни відправлення від 06.01.2025 №114220250106347812; комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай;
- експертне дослідження від 28.03.2025 № 137/25, у висновку якого вказаний інший ніж у поданих документах виробник товару та зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар інших виробників і без зазначення торговельних марок. Згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару. У своєму електронному повідомленні від 02.04.2025 імпортер зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.
02.04.2025 р. митним органом винесено картку відмови №UA500580/2025/000121 в митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Згідно ст. 55 МКУ від 13.03.2012р. №4495-VI винесено рішення про коригування митної вартості від 02.04.2025 №UA500580/2025/000066/1.
У зв'язку з прийнятим рішенням, Позивач 02.04.2025 року подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA500580002509U4 зазначивши іншу збільшену митну вартість.
Позивач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, такими, що порушують його права і законні інтереси.
Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі їх перелік).
Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
У цій справі при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника, враховуючи витрати на перевезення.
Висновки суду щодо прийнятого рішення відповідачем є наступними.
Щодо відсутності в комерційному інвойсі і специфікації до контракту інформації щодо торгівельних марок, виробників, якісних характеристик та артикулів, позивач зазначив, що надав відомості про товар, які зазначені у МД №25UA500580002490U6: Торговельна марка: BIOM, JJS. Країна виробництва: CN. Виробник: EVERSTAR LIGHTING CO.,LTD. Опис (в тому числі зазначення торговельної марки, відомості виробника) задекларованих товарів №1-11 митної декларації зазначено продавцем у пакувальному листі, який був наданий декларантом до митної декларації (графа 44 МД №25UA500580002490U6). Крім того, опис товару зазначено в специфікації №44688 від 25.03.2025 до договору поставки №AUG-00D/270824 від 27.08.2024 та переданих Продавцем до Покупця документів відповідно до графи 44 МД №25UA500580002490U6.
Зазначені позивачем обставини та посилання на документи судом перевірені і встановлено, що вони є обґрунтованими та підтвердженими, оскільки у зазначених документах які є обов'язковими при митному декларуванні наявні відомості про торгівельну марку, виробника товару та модель, що дає підстави для визнання рішення митного органу у цій частині необґрунтованим та неправомірним.
Крім того, подаючи відзив на позовну заяву відповідач виклав не тільки найменування товару зазначеного у декларації, але зазначив також торговельної марку товару та виробника, що суперечить висновкам викладеним у оскаржуваному рішенні.
Таким чином, такий аргумент митниці не може братися до уваги та слугувати підставою для коригування митної вартості товару.
Щодо відсутності у пакувальному листі посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо їх відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару, позивач зазначив, що по-перше, законодавством не встановлено вимог до оформлення пакінгу, поскільки це документ що вкладається у довільній формі, а по-друге, у наданому до митного органу пакінгу міститься посилання на номер договору, а саме - №AUG-00D/270824 від 27.08.2024, який було укладено між сторонами. Крім того, інформація щодо якісних характеристик (матеріал виготовлення) товару зазначена в специфікації №44688 від 25.03.2025 до Договору поставки №AUG-00D/270824 від 27.08.2024 та переданих Продавцем до Покупця документів відповідно до графи 44 МД №25UA500580002490U6.
Суд погоджується з позицією позивача і зазначає, що пакувальний лист не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до вичерпного переліку визначеного ст. 53 МКУ, а тому якщо і встановлено митним органом певні невідповідності чи в ньому не зазначена повна інформація, то у такому випадку відповідач повинен обґрунтувати як це впливає на митну вартість товару.
Щодо відсутності у прайс-листі продавця від 24.03.2025 б/н, інформації щодо торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки CPT Gdansk Польща в наданій копії митної декларації країни відправлення від 06.01.2025 №114220250106347812, позивач зазначив, що відповідач в оскаржуваному рішенні не посилається на жодну норму законодавства України, міжнародного законодавства, які б зобов'язували сторони договору купівлі-продажу визначати вимоги до прайс-листів, пакувальних листів, калькуляцій, комерційних пропозицій.
Суд погоджується з позицією позивача і зазначає, що законодавством не встановлено і конкретних вимог та переліку відомостей (критеріїв), які повинен містити прайс-лист. Прайс-лист - це по суті довідник цін (тарифів) на товари або послуги, який адресований невизначеному колу покупців, є документом довільної форми. Окрім того, посилання як на складову та підставу визначення митної вартості товару на підставі прайс-листа виробника товару є безпідставними, оскільки обов'язкове подання такого документу ч. 2 ст. 53 МК України не передбачене.
Що стосується умов поставки, що зазначені в прайс-листі, то вони є безвідносними до Позивача, на відміну від специфікації, МД №25UA500580002490U6 та інвойсу, які містять умови поставки згідно Інкотермс.
Таким чином, митний орган не може посилатися на відсутність, невідповідність відомостей прайс-листа та комерційної пропозиції, як на підставу для коригування митної вартості товару і тому суд такі обґрунтування відхиляє.
Щодо відсутності у комерційній пропозиції б/н дати і зазначення умов поставки EXW, позивач зазначив, що комерційна пропозиція - це документ довільної форми продавця інформаційного характеру, який не може слугувати підставою для коригування митної вартості та в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товару, з чим суд повністю погоджується і з підстав наведених щодо прайс-листа відхиляє обґрунтування митного органу.
Щодо твердження про те, що в експертному дослідженні від 28.03.2025 № 137/25, у висновку якого вказаний інший ніж у поданих документах виробник товару та зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар інших виробників і без зазначення торговельних марок, позивач зазначив, що висновок експертного дослідження №137/25 від 28.03.2025 року проведений відносно товару та документів на нього, який було фактично імпортовано і документи на який надано до митного органу. При цьому, зазначене експертне дослідження було проведено щодо товару торгівельної марки BIOM, та JJS та характеристик на аналогічний товар. При цьому в скрінах експертного дослідження зазначено найменування виробника та ідентифікуючі ознаки товару. Експертом викладено і зазначено, які джерела і дані використовувались при підготовці дослідження, а отже, жодних неузгодженостей в цій частині також немає.
Суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 327 МК України у разі необхідності за власним бажанням залучення спеціалістів та експертів може здійснювати декларант (власник товару та/або транспортного засобу).
Як встановлено судом, позивач подав такий висновок за власним бажанням на підтвердження митної вартості товару, але наявність такого висновку не є визначальною при встановленні митної вартості.
Посилання митного органу про те, що у ньому відсутнє зазначення торговельної марки і у декількох випадках - без зазначення виробника не відповідає дійсності, оскільки така інформація у висновку наявна, а вимога про зазначення цієї інформації не ґрунтується на приписах законодавства і не є безумовною підставою до визнання недостовірними та неправдивими відомостей щодо митної вартості товару пред'явленого до митного оформлення та не може мати наслідком відмову в оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.
Крім того, суд зазначає, що встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав до більш детального аналізу комерційних умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред'явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що надані разом з митними деклараціями документи у своїй сукупності є достатніми для перевірки митної вартості визначеної відповідно до ціни контракту.
Наведені у рішеннях митного органу застереження, не є такими, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів за основним методом, оскільки використані декларантом відомості підтверджені документально, визначені кількісно і є достовірними, тобто наявні всі складові митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а тому не можуть застосовуватись другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.
Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не навів правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ТОВ “ДАНН.» задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500580/2025/000066/1 від 02.04.2025 року та картку відмови в прийняти митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000121 від 02.04.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (ЄДРПОУ 44005631) на користь ТОВ “ДАНН.» (ЄДРПОУ40929000, 03110, М. Київ, вул. Солом'янська, 11) судовий збір у сумі 8 248,58 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.