Справа № 420/21210/25
29 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 01.07.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви № 11545/ 1-1500-25 від 16.04.2025 про поновлення виплати пенсії у встановлений Законом України «Про звернення громадян» строк;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області прийняти рішення по суті заяви № 11545/ I-1500-25 від 16.04.2025, про що повідомити.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є внутрішньо переміщеною особою та мешкає в м. Одеса. 16 квітня 2025 року до Пенсійного фонду України в Одеській області була спрямована заява про поновлення мені нарахування та виплати пенсійного забезпечення у відповідності з вимогами Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ 1991 року видання в редакції 28.01.2005. Зазначена заява містила у собі усі необхідні вимоги передбачені п.п. 14-4 Закону України № 3674-ІХ, була зареєстрована ГУ ПФУ в Одеській області за вхідним № 11545/1-1500-25 від 16.04.2025. 30.04.2025 отримав листа № 12304-11545/ I-02/8-1500/25 в якому зазначено, що питання буде вирішено після отримання відповідей з Пенсійного фонду України та Міністерства соціальної політики України. На даний час питання про поновлення нарахування та виплати пенсії, протягом встановленого Законом України «Про звернення громадян» - не вирішено, ГУ ПФУ в Одеській області не надали ні негативної ні по позитивної відповіді по суті заяви. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 04.07.2025 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду оформленої належним чином позовної заяви, із зазначенням відомостей відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України.
01.07.2025 від позивача надійшла заява (вх. №69210/25) про надання на виконання ухвали суду позовної заяви в новій редакції.
Ухвалою судді від 14.07.2025 постановила прийняти до розгляду позовну заяву в редакції від 01.07.2025 ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
30.07.2025 від представника відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив (вх. №ЕС/77084/25), в якому останній заперечує проти задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступні обставини.
Позивач першочергово звернувся 14.11.2024 до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (надалі - Закон № 1697- VII). На підставі заяви та наданих документів Головним управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області винесено рішення № 156050025752 від 21.11.2024 про відмову Позивачу у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з недотриманням вимог ст.86 Закону № 1697-VII.
Позивач в порядку Закону України «Про звернення громадян» звернувся 16.04.2024 із заявою до Головного управління за вх. № 11545/І-1500-25, в якій він просив поновити нарахування та виплату пенсійного забезпечення у відповідності з вимогами Закону України «Про прокуратуру». Листом Головного управління № 12304-11545/І-02/8-1500/25 від 30.04.2025 надано відповідь на звернення позивача, в якій було надано роз'яснення стосовно порушеного питання у зверненні. Таким чином, Головне управління надало відповідь позивачу в межах встановленого строку, як передбачено Законом України «Про звернення громадян», а тому є безпідставною та необґрунтованою позивна вимога в частині застосування до Головного управління ст. 249 КАС України, щодо внесення окремої ухвали на адресу керівництва Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо порушення строків вирішення заяв передбачених ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».
Головним управлінням надіслано лист від 10.01.2025 № 1500-0220-5/7123 до Пенсійного фонду України щодо можливості поновлення виплати пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1697-VII. Одночасно, листом від 04.03.2025 № 2800-030102-9/14689 Пенсійного фонду України повідомлено, що з порушеного питання надіслано запит до Міністерства соціальної політики України. Таким чином, питання щодо поновлення виплати пенсії Позивача буде вирішено після отримання відповідної відповіді.
На повторне звернення позивача, розміщеного на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, Головним управлінням було повідомлено, що відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. За заявою від 14.11.2024 та наданими документами, рішенням від 21.11.2024 Позивачу відмовлено в призначенні пенсій відповідно до Закону № 1697-VII. Пунктом 4.2 Порядку № 22-1, визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу. Отже, заява позивача на призначення пенсії за вислугу років не розглядалась спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Наголошували, що Головним управлінням було надіслано лист від 10.01.2025 № 1500-0220-5/7123 до Пенсійного фонду України щодо можливості поновлення виплати пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1697- VII. Водночас, листом від 04.03.2025 № 2800-030102-9/14689 Пенсійного фонду України повідомлено, що з порушеного питання надіслано запит до Міністерства соціальної політики України. На теперішній час відповідь не надходила.
31.07.2025 на адресу суду надійшло два аналогічні за змістом відповіді на відзив (вх. №ЕС77656/25 та вх. №ЕС/77659/25), в яких позивач посилаюсь на фактичні обставини страви, просив задовольнити позовні вимоги.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 у 2005 році Пенсійним фондом Гагарінського району м. Севастополя було призначено пенсію, згідно з вимогами Закону України «Про прокуратуру», однак з березня 2014 року, на твердженням позивача, він не отримує пенсійного забезпечення.
Будучи внутрішньо переміщеною особою, ОСОБА_1 14.04.2025 (на якій міститься вх. №11545/І-1500/25 від 16.04.2025) звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою, в якій просив поновити нарахування та виплату пенсійного забезпечення у відповідності з вимогами Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ 1991 року видання в редакції від 28.01.2005 року у розмірі 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
30.04.2025 ГУ ПФУ в Одеській області листом №12304-11545/І-02/8-1500/25 повідомили, що «Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надіслано лист від 10.01.2025 №1500-0220-5/7123 до Пенсійного фонду України щодо можливості поновлення виплати пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ.
Водночас, листом від 04.03.2025 №2800-030102-9/14689 Пенсійного фонду України повідомлено, що з порушеного питання надіслано запит до Міністерства соціальної політики України. Отже, питання щодо Вашого поновлення виплати пенсії буде вирішено після отримання відповіді.».
19.05.2025 позивач у зв'язку з не розглядом його заяви звернувся повторно до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою, в якій просив розглянути його заяву від 16.04.2025 за вх. №11545/І-1500/25 у межах строку встановлено Законом України «Про звернення громадян».
30.05.2025 ГУ ПФУ в Одеській області листом №15321-14692/І-02/8-1500/25 повідомили, в якому роз'яснили, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надіслано лист від 10.01.2025 №1500-0220-5/7123 до Пенсійного фонду України щодо можливості поновлення виплати пенсії за вислугу років відповідно до Закону. Водночас, листом від 04.03.2025 № 2800-030102-9/14689 Пенсійного фонду України повідомлено, що з порушеного питання надіслано запит до Міністерства соціальної політики України. На теперішній час відповідь не надходила.
Вважаючи таку бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо порядку поновлення нарахування та виплати пенсії, суд зазначає наступне.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Статтею 49 Закону №1058-IV визначено припинення та поновлення виплати пенсії.
Згідно із статтею 10 Закону №1788-XII пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Частиною першою статті 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням.
Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 23 липня 2014 року №280 (далі - Положення №280), передбачено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
У частині виплати пенсій Положенням №280 передбачено виконання таких основних завдань Пенсійного фонду України:
реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань;
виконання інших завдань, визначених законом.
Також для виконання вказаних завдань на Пенсійний фонд України покладаються повноваження, зокрема, призначення (перерахунку, поновлення) і виплати пенсій.
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через утворені в установленому порядку територіальні органи - Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду), на які відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління (затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2), покладається, зокрема: призначення (здійснення перерахунку) і виплата пенсії, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.
Отже, відповідно до покладених завдань і функцій Пенсійний фонд України та його територіальні органи є суб'єктами владних повноважень у сфері загальнообов'язкового пенсійного забезпечення.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з пунктом 1.5 Порядку №22-1 розгляд заяв, передбачених пунктом 1.1 цього розділу, поданих громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, здійснюється з урахуванням Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого Постановою КМУ від 02 липня 2014 року № 234.
Пунктом 4 вказаного порядку передбачено, що територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів російської федерації, зазначених у пункті 1 цього Порядку.
Виплата пенсії після надходження пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії.
Згідно з пункту 4.12 розділу IV Порядку №22-1 при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви про переведення виплати пенсії за новим місцем проживання надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається (електронна пенсійна справа передається) органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання).
Пунктом 4.2. Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Абзацом 1, 2, 3 пункту 4.3 Порядку №22-1 передбачено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п.4.9 Порядку №22-1 документом, який підтверджує призначення особі пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається відповідно до Порядку оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 03 листопада 2017 року № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2017 року за № 1464/31332.
Згідно п.4.10 Порядку №22-1 після призначення, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Суд зазначає, що лист відповідача №12304-11545/І-02/8-1500/25 від 30.04.2025 не є актом індивідуальної дії, отже не є рішенням суб'єкта владних повноважень та носить інформативний характер.
При цьому, як встановлено судом, ГУ ПФУ в Чернівецькій області 21.11.024 було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №156050025752, отже позивач вважаючи протиправними дії щодо відмови у призначенні або поновленні пенсії, не позбавлений можливості оскаржити таке рішення.
Що стосується твердження позивача, щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви №11545/І-1500-25 від 16.04.2025 про поновлення виплати пенсії, суд зазначає наступне.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Даною статтею також надано тлумачення зазначених термінів.
Зокрема, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Зміст вищевказаної позовної вимоги зводиться до ненадання відповіді на заяву позивача щодо поновлення нарахування та виплати пенсійного забезпечення у відповідності з вимогами Закону України «Про прокуратуру».
Як вбачається з матеріалів справи, на звернення ОСОБА_1 від 16.04.2025 ним була отримана відповідь листом від 30.04.2025 №12304-11545/І-02/8-1500/25, тобто в межах строку, визначеного ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу приписів ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями статті 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Також відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно із вищевказаними нормами права особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
У розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб, за загальним правилом, є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Отже, право на судовий захист, зазвичай, має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 815/219/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 766/12374/17.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 360/1193/17 наголошено на тому, що однією з умовою розгляду судом питання про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів такою бездіяльністю.
Суд враховує, що з огляду на дію в адміністративному судочинстві таких принципів адміністративного судочинства, як змагальність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, позивачу було надано можливість обґрунтовано заперечити проти доводів та доказів відповідача і надати свої належні й допустимі докази та довести їх переконливість перед судом, зокрема в частині отримання відповідачем запитів.
Позивач відповідних доказів не надав, а надані ним докази, як вже зазначалося вище, не доводять відповідної обставини та не можуть визнаватися достовірними в цілях розгляду адміністративної справи.
Відтак, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльності відповідача, яка виразилася у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви №11545/І-1500-25 від 16.04.2025 про поновлення виплати пенсії необхідно відмовити.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відповідача по суті спору не свідчать про законність вчинених ним дій.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України унормовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
.