Справа № 420/26584/25
29 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа - Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 06 серпня 2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа - Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в частині не укладення листа-рішення щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, яким підтверджується відповідність намірів щодо місця розташування елемента вуличної торгівлі площею 2 кв. метри ФО-П ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (згідно прив'язки до місцевості);
- зобов'язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради виконати приписи передбачені рішенням ОМР від 09.10.2013 р. № 3961-VI «Про затвердження Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі у м. Одесі» розділом 13, пунктом 13.7, а саме письмово листом - рішенням проінформувати Заявника щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, яким підтверджується відповідність намірів щодо місця розташування елемента вуличної торгівлі площею 2 кв. метри ФО-П ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (згідно прив'язки до місцевості).
Позиція позивача обґрунтовується наступним
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 , є фізичною особою підприємцем (далі ФО-П) та діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серії ВОО № 059761 від 30.03.2004 року, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ. З моменту державної реєстрації в якості ФО-П та по теперішній час він займається господарською діяльністю, переважно роздрібною реалізацією товарів споживчого призначення з широким асортиментом, про що відповідно звітує контролюючим органам та веде податковий й бухгалтерський обліки. Отже, ним здійснюється роздрібна торгівля з елементів вуличної торгівлі (в подальшому за текстом ЕВТ), а також, в межах тимчасових споруд (в подальшому за текстом ТС) на території м. Одеса на підставі відповідних дозвільних документів та укладених договорів, як того вимагають приписи рішення ОМР від 09.10.2013 р. № 3961-VI «Про затвердження Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі у м. Одесі» (в подальшому за текстом "Правила").
В період часу з 12.10.2018 року та на теперішній час, станом а момент подачі позовної заяви, станом на 2025 рік в АДРЕСА_1 , ним здійснювалась та здійснюється підприємницька діяльність з елементу вуличної торгівлі - лоток на підставі укладених договорів з Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради за № УТ-372/18 від 23.10.2018 року, № УТ-253/19 від 30.10.2019 року, за № УТ-180/21 від 13.10.2021 року, за № УТ-164/22 від 22.08.2022 року, за № УТ-284/23 від 19.09.2023 року, за № УТ-312/24 від 24.09.2024 року, останній договір діє на теперішній час та діє до 16.09.2025 року. Тобто, договір діє на теперішній час, однак Приморська районна адміністрація Одеської міської Ради надає відмови, що є незрозумілим.
Так, в 2025 році, в наступний раз, визначивши для себе необхідність у здійсненні підприємницької діяльності з розміщенням ЕВТ (лоток) площею 2 квадратних метра в межах міста Одеси, вул. Гімназична, 30 (згідно прив'язки до місцевості), в тому ж місті, де з 2018 року було розташовано його ЕВТ та вказане місце було ним облаштовано, підготувавши попередньо всі необхідні документи для отримання листу-рішення та у подальшому договору на право платного користування місцем для розміщення ЕВТ (далі - Договір), відповідно до Розділу 13 Правил, позивачем було надано заяву до Приморської районної адміністрації Одеської міської Ради через управління надання адміністративних послуг з пропозицією розміщення ЕВТ в межах м. Одеса, вул. Гімназична, 30. Звернувся вже п'ять разів до Приморської районної адміністрації ОМР, (описи вхідних документів на отримання адміністративних послуг до центру надання адміністративної послуги додаються), суб'єктом звернення: ОСОБА_1 були подані пакети документів щодо отримання адміністративної послуги, до суб'єкту надання адміністративної послуги: Приморська районна адміністрація, назва адміністративної послуги: Узгодження розміщення елементів вуличної торгівлі (у тому числі під час проведення ярмарок) (Приморська районна адміністрація ОМР), адреса об'єкта: м. Одеса, вул. Гімназична, 30 (згідно прив'язки до місцевості), описи: від 16.06.2025 року №Ф1-141898-ю/о отримано відповідь №01-11/1/740/1 вих від 02.07.2025 р.; від 24.06.2025 року №Ф1-150029-ю/о - отримано відповідь №01-11/1/805/1 вих від 15.07.2025 р.; від 02.07.2025 року № 1-157941-ю/о - отримано відповідь №01-11/1/844/1 вих від 16.07.2025 р.; від 16.07.2025 року № 1-171037-ю/о - отримано відповідь №01-11/1/896/1 вих від 28.07.2025 р.; від 24.07.2025 року №1-178469-ю/о - станом на подання позову відповіді не отримав. За вказаними заявами (описами) були отримані чотири відмови відповідей від Приморської районної адміністрації Одеської міської Ради (в подальшому ОМР) про неможливість розміщення ЕВТ за вказаною адресою з посиланням на Правила №3961-VI, але без уточнення пункту Правил, та геть незрозумілим аргументом, який з 2018 року не мішав надавати дозвільні документи для отримання листу-рішення та у подальшому договору на право тимчасового користування місцем для розташування елемента торгівлі саме в цьому місці. Представники Приморської районної адміністрації ОМР в 2025 році посилаються, що в наданих позивачем документах на фотофіксації з прив'язкою до місцевості, місце, заплановане для розміщення ЕВТ, знаходиться на пішохідному тротуарі загального користування, що буде обмежувати вільне пересування громадян.
Вважаючи протиправною бездіяльність Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в частині не укладення листа-рішення щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, яким підтверджується відповідність намірів щодо місця розташування елемента вуличної торгівлі площею 2 кв. метри ФО-П ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (згідно прив'язки до місцевості), останній звернувся до суду з даним позовом.
Процесуальні дії та клопотання учасників процесу
Ухвалою суду від 11 серпня 2025 року позов залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.
Заявою від 15 серпня 2025 року позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.
04 вересня 2025 року від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 11 вересня 2025 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа - Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Відповідач відзив на позов до суду не подав.
29 жовтня 2025 року від позивача до суду надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовлено.
Станом на 29 жовтня 2025 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача та відповідача, перевіривши її доказами суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
ОСОБА_1 30.03.2004 року зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н. в. і. у. (основний); 58.14 Видання журналів і періодичних видань; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.62 Роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах; 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.
З 12.10.2018 року по теперішній час, станом на 2025 рік в АДРЕСА_1 , позивачем здійснювалась та здійснюється підприємницька діяльність з елементу вуличної торгівлі - лоток на підставі укладених договорів з Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради за № УТ-372/18 від 23.10.2018 року, № УТ-253/19 від 30.10.2019 року, за № УТ-180/21 від 13.10.2021 року, за № УТ-164/22 від 22.08.2022 року, за № УТ-284/23 від 19.09.2023 року, за № УТ-312/24 від 24.09.2024 року, останній договір діє на теперішній час та діє до 16.09.2025 року.
16.06.2025 року ОСОБА_1 було подано заяву №Ф1-141898-ю/о про можливість розміщення елементу вуличної торгівлі (ЕВТ) за адресою: АДРЕСА_1 (назва адміністративної послуги: Узгодження розміщення елементів вуличної торгівлі (у тому числі під час проведення ярмарків) (Приморська районна адміністрація ОМР).
За результатом розгляду вказаної заяви відповідачем складено листа від 02.07.2025 року №01-11/1/740/1вих, в якому зазначено, зокрема, що відповідно до Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 р. №3961-VI, в наданих позивачем документах на фотофіксації з прив'язкою до місцевості, фактичне місце, заплановане для розміщення лотку площею 2,0 кв.м., знаходиться на пішохідному тротуарі загального користування, в безпосередній близкості до проїзної частини дороги, що буде обмежувати вільне та безпечне пересування громадян. Цим листом відмовлено позивачу в погодженні реалізації наміру розміщення елементу вуличної торгівлі - лотку за адресою: АДРЕСА_1 .
24.06.2025 року ОСОБА_1 було подано заяву №Ф1-150029-ю/о про можливість розміщення елементу вуличної торгівлі (ЕВТ) за адресою: АДРЕСА_1 (назва адміністративної послуги: Узгодження розміщення елементів вуличної торгівлі (у тому числі під час проведення ярмарків) (Приморська районна адміністрація ОМР).
За результатом розгляду вказаної заяви відповідачем складено листа від 15.07.2025 року №01-11/1/805/1вих, в якому зазначено, зокрема, що відповідно до Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 р. №3961-VI, в наданих позивачем документах на фотофіксації з прив'язкою до місцевості, фактичне місце, заплановане для розміщення лотку площею 2,0 кв.м., знаходиться на пішохідному тротуарі загального користування, в безпосередній близкості до проїзної частини дороги, що буде обмежувати вільне та безпечне пересування громадян. Цим листом відмовлено позивачу в погодженні реалізації наміру розміщення елементу вуличної торгівлі - лотку за адресою: АДРЕСА_1 .
02.07.2025 року ОСОБА_1 було подано заяву № Ф1-157941-ю/о про можливість розміщення елементу вуличної торгівлі (ЕВТ) за адресою: АДРЕСА_1 (назва адміністративної послуги: Узгодження розміщення елементів вуличної торгівлі (у тому числі під час проведення ярмарків) (Приморська районна адміністрація ОМР).
За результатом розгляду вказаної заяви відповідачем складено листа від 16.07.2025 року №01-11/1/844/1вих, в якому зазначено, зокрема, що відповідно до Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 р. №3961-VI, в наданих позивачем документах на фотофіксації з прив'язкою до місцевості, фактичне місце, заплановане для розміщення лотку площею 2,0 кв.м., знаходиться на пішохідному тротуарі загального користування, в безпосередній близкості до проїзної частини дороги, що буде обмежувати вільне та безпечне пересування громадян. Цим листом відмовлено позивачу в погодженні реалізації наміру розміщення елементу вуличної торгівлі - лотку за адресою: АДРЕСА_1 .
16.07.2025 року ОСОБА_1 було подано заяву № Ф1-171037-ю/о про можливість розміщення елементу вуличної торгівлі (ЕВТ) за адресою: АДРЕСА_1 (назва адміністративної послуги: Узгодження розміщення елементів вуличної торгівлі (у тому числі під час проведення ярмарків) (Приморська районна адміністрація ОМР).
За результатом розгляду вказаної заяви відповідачем складено листа від 28.07.2025 року № 01-11/1/896/1вих, в якому зазначено, зокрема, що відповідно до Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 р. №3961-VI, в наданих позивачем документах на фотофіксації з прив'язкою до місцевості, фактичне місце, заплановане для розміщення лотку площею 2,0 кв.м., знаходиться на пішохідному тротуарі загального користування, в безпосередній близкості до проїзної частини дороги, що буде обмежувати вільне та безпечне пересування громадян. Цим листом відмовлено позивачу в погодженні реалізації наміру розміщення елементу вуличної торгівлі - лотку за адресою: АДРЕСА_1 .
24.07.2025 року ОСОБА_1 було подано заяву № Ф1-178469-ю/о про можливість розміщення елементу вуличної торгівлі (ЕВТ) за адресою: АДРЕСА_1 (назва адміністративної послуги: Узгодження розміщення елементів вуличної торгівлі (у тому числі під час проведення ярмарків) (Приморська районна адміністрація ОМР).
Станом на дату розгляду справи, відомості про розгляд вищезазначеної заяви до суду не надано.
Вважаючи бездіяльність Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в частині не укладення листа-рішення щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, яким підтверджується відповідність намірів щодо місця розташування елемента вуличної торгівлі площею 2 кв. метри ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (згідно прив'язки до місцевості) протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Релевантні джерела права та висновки суду
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до п.п. 1 п. “а» ст. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Згідно з пп.7 п. “а» ст. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні і (самоврядні) повноваження, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Відповідно до статті 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», з метою підвищення ефективності діяльності виконавчих органів Одеської міської ради Одеська міська рада рішенням Одеської міської ради № 1328-VII від 07.12.2016р. “Про затвердження положень про районні адміністрації Одеської міської ради» затверджено положення про районні адміністрації Одеської міської ради, зокрема, Київської районної адміністрації Одеської міської ради.
Так, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та створюється нею з метою реалізації функцій місцевого самоврядування на території Приморського району міста Одеси згідно із Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні».
Питання розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі на території міста Одеси врегульовано Правилами розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі, розробленими на підставі Закону України “Про місцеве самоврядування в України», ст.28 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України “Про благоустрій населених пунктів», та затвердженими рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 року №3961-VI.
Відповідно до п.1.3 вказаних Правил, їх метою та завданням є:
- запровадження єдиних процедур при розміщенні тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності та елементів торгівлі;
- створення сприятливих умов для здійснення господарської діяльності у сфері розміщення тимчасових споруд та елементів торгівлі в комерційних цілях;
- упорядкування елементів міського середовища задля подолання проблем безсистемного, хаотичного розміщення та перенасиченості міського простору тимчасовими спорудами та елементами торгівлі;
- створення передумов для можливості скерованого, прогнозованого розвитку міста за допомогою єдиної електронної бази даних тимчасових споруд в м. Одесі;
- забезпечення сприятливих умов для жителів міста щодо задоволення дрібних соціально-побутових потреб шляхом користування послугами, які надаються власниками (користувачами) тимчасових споруд та елементів торгівлі, що спрямовано на підвищення якості проживання, відпочинку та оздоровлення населення;
- планування потреб міста;
- застосування механізмів впливу на розвиток об'єктів інфраструктури міста.
Порядок розміщення елементів вуличної торгівлі та повноваження Приморської районної адміністрації при розгляді питань узгодження місць розміщення елементів вуличної торгівлі на території району регулюється розділом 13 Правил.
Пунктом 13.1 Правил визначено, що встановлення та розміщення елементів торгівлі здійснюється на підставі позитивної відповіді у вигляді листа - рішення та договору на право тимчасового користування місцями для розташування елементів торгівлі, який укладається з Уповноваженим органом.
Лист-рішення - це письмове повідомлення яке надається особі, яка подала заяву на розміщення елементу торгівлі, відповідною за територіальною ознакою місця розміщення елементу торгівлі районною адміністрацією Одеські міської ради.
В подальшому на підставі позитивного листа рішення укладається договір на право тимчасового користування місцями для розташування елементів торгівлі між Уповноваженим органом та Заявником. Уповноваженим органом визначено Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.
Згідно п.13.6 Правил підставами для відмови у розміщенні елементу торгівлі є:
- подача неповного пакету документів, зазначених в п.13.5. цих Правил;
- в поданих документах виявлено недостовірну інформацію.
- зазначені підстави не є вичерпними.
Пунктом 13.7 Правил зазначено, що відповідність намірів щодо місця розташування елемента торгівлі положенням діючого законодавства, державним стандартам та актам органів місцевого самоврядування м. Одеси визначає відповідна районна адміністрація Одеської міської ради, яка протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви та доданих до неї документів зобов'язана письмово листом - рішенням проінформувати Заявника щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, або надати мотивовану відмову щодо реалізації намірів розміщення елемента торгівлі та повернути всі подані ним документи.
Таким чином, підставами для відмови відповідною районною адміністрацією Одеської міської ради у видачі відповідного дозволу на розміщення елементу торгівлі можуть бути не лише подання неповного пакету документів та виявлення недостовірної інформації в ньому, а й інші суттєві обставини, зокрема, локального характеру, що впливають на вирішення питання розміщення елементу торгівлі та узгоджуються з загальними принципами та цілями благоустрою населених пунктів.
Суд зазначає, що закріплені наведеними нормативними актами за Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради повноваження у вирішенні питань розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі відносяться до дискреційних повноважень цього органу місцевого самоврядування.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Як на дату звернення позивача до відповідача із заявами, так і на час прийняття відповідачем спірного рішення (листа) відносини органів виконавчої влади, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ врегульовувалися Законом України "Про адміністративну процедуру" №2073-IX.
Відповідно до п.п. 1-3 ч. 1 ст.2 Закону України №2073-IX:
- адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації;
- адміністративна справа (далі - справа) - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов'язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом;
- адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб).
Відповідно до сфери дії Закон України "Про адміністративну процедуру" поширюється також на вирішення відповідачем питання щодо перерахунку пенсії шляхом переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідач підпадає під визначення "адміністративний орган", процедура розгляду відповідачем заяви позивача підпадає під визначення "адміністративна справа", а оскаржуване у цій справі рішення відповідача під визначення "адміністративний акт".
Статтею 47 Закону України №2073-IX встановлено, що під час підготовки справи до розгляду та вирішення, крім невідкладного розгляду та вирішення справи (стаття 60 цього Закону), адміністративний орган встановлює наявність та достатність матеріалів у справі, а також за необхідності: 1) витребовує додатково документи та відомості, що перебувають у володінні органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, що належить до сфери його управління; 2) залучає до участі в адміністративному провадженні адресата, повідомляє йому правові підстави початку адміністративного провадження та можливі наслідки прийняття адміністративного акта; 3) повідомляє заінтересованим особам про початок адміністративного провадження та про їхні права на участь в адміністративному провадженні; 4) повідомляє учасникам адміністративного провадження порядок ознайомлення з матеріалами справи, їхні права і обов'язки; 5) надає учасникам адміністративного провадження можливість подати документи, клопотання, пояснення та зауваження, довести обставини, що мають значення для вирішення справи; 6) вирішує питання про необхідність залучення до участі в адміністративному провадженні осіб, які сприяють розгляду справи, призначення експертизи, проведення огляду на місці або огляду речей, проведення слухання у справі; 7) виконує інші передбачені законом обов'язки в рамках адміністративного провадження.
Згідно ст.52 Закону України №2073-IX адміністративний орган досліджує обставини, що мають значення для вирішення справи, виходячи з принципів законності та офіційності. Відповідно до ст.53 Закону №2073-IX доказами в адміністративному провадженні є будь-які фактичні дані, на підставі яких адміністративний орган у визначеному законодавством порядку встановлює наявність чи відсутність обставини, що має значення для вирішення справи, при цьому засобами доказування в адміністративному провадженні можуть бути: 1) пояснення учасників адміністративного провадження; 2) документи; 3) дані відповідних національних електронних інформаційних ресурсів; 4) результати обробки (перевірки) даних в автоматичному режимі; 5) речі; 6) пояснення свідків; 7) висновки або пояснення експертів, консультації або роз'яснення спеціалістів.
Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного акту суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.69 Закону України №2073-IX за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт, вимоги до форми і змісту якого встановлені ст.70 і ст.71 Закону України №2073-IX.
Статтею 71 Закону України №2073-IX визначено, що письмовий адміністративний акт або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, складається із вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин. У вступній частині зазначаються найменування адміністративного органу, дата прийняття адміністративного акта та його реєстраційний номер, відомості в обсязі, достатньому для встановлення особи адресата адміністративного акта, та його контактні дані. Мотивувальна частина адміністративного акта складається згідно з вимогами цього Закону. У резолютивній частині адміністративного акта зазначається суть прийнятого за результатами розгляду справи рішення. Крім того, можливе викладення додаткових положень, визначених цією статтею. У заключній частині зазначаються строк набрання адміністративним актом чинності та спосіб визначення такого строку. В адміністративному акті, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи або покладає на неї певний обов'язок, зазначаються строки і порядок його оскарження (у тому числі найменування та місцезнаходження адміністративного органу, який є суб'єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов). У разі якщо подання скарги чи пред'явлення позову не зупиняє дію адміністративного акта, у заключній частині повинна міститися вказівка на такий винятковий правовий наслідок з посиланням на правові підстави для такого винятку.
Крім того, статтею 72 Закону України №2073-IX встановлено вимоги до мотивування (обґрунтування) адміністративного акта. Зокрема, ч.2 ст.72 Закону України №2073-IX визначено, що у мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.
Частиною 5 ст.72 Закону України №2073-IX встановлено, що відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.
З огляду на це, зважаючи на вимогу статті 72 Закону України №2073-IX щодо змісту адміністративного акту, суд констатує, що оскаржуване рішення повинно містити всі відомості, визнані законом як обов'язкові, а також відповідне мотивування (обґрунтування) прийняття такого акту.
Як встановлено судом, у відповідь на заяви позивача про розміщення елемента вуличної торгівлі відповідачем складено листи №01-11/1/740/1 вих від 02.07.2025 року, №01-11/1/805/1 вих від 15.07.2025 року, №01-11/1/844/1 вих від 16.07.2025 року, №01-11/1/896/1 вих від 28.07.2025 року.
У всіх вказаних листах зазначено наступне:
«На підставі Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 р. №3961-VI, в наданих позивачем документах на фотофіксації з прив'язкою до місцевості, фактичне місце, заплановане для розміщення лотку площею 2,0 кв.м., знаходиться на пішохідному тротуарі загального користування, в безпосередній близкості до проїзної частини дороги, що буде обмежувати вільне та безпечне пересування громадян».
Оцінюючи зміст мотивувальної частини оскаржуваного рішення (листа) суд зазначає, що висновки відповідача не підтверджується доказами та іншими матеріалами справи.
Зі змісту оскаржуваного акту вбачається також відсутність мотивів з яких відповідачем було зроблено висновок про те, що розміщення ЕВТ буде обмежувати вільне та безпечне пересування громадян.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані листи не можна вважати належним чином вмотивованою відмовою у розміщенні елементів вуличної торгівлі та тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території району, у тому числі в місцях відпочинку мешканців (парки, сквери, тощо), оскільки підстави такої відмови не є конкретними та обґрунтованими.
З вказаного суд дійшов висновку про те, що мотивувальна частина оскаржуваного рішення не відповідає вимогам ч.2 ст.72 Закону України №2073-IX, оскільки не містить змісту документів та всіх відомостей, які були враховані під час розгляду справи, не має належних посилань на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу, а також не надано детальну правову оцінку всіх обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.
Неналежне викладення змісту мотивувальної частини адміністративного акту трактується як відсутність мотивувальної частини, яка б відповідала вимогам ч.2 ст.72 Закону України №2073-IX.
Згідно з п.п. 1, 3 ч.1 ст.4 Закону України "Про адміністративну процедуру" принципами адміністративної процедури є: верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; обґрунтованість.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З вищевикладеного випливає, що відповідач діяв не дотримуючись принципів адміністративної процедури, зокрема верховенства права, у тому числі законності та юридичної визначеності; обґрунтованість та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення.
Також суд зауважує, що положення п.13.6 Правил вказівкою на те, що підстави для відмови у розміщенні елементу торгівлі не є вичерпними, фактично порушують принцип правової визначеності, оскільки заявник, подаючи встановлений Правилами перелік документів, може отримати відмову з підстав, які не зазначені у цьому Порядку.
Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги, що згідно поданих суду документів позивач здійснює роздрібну торгівлю з елементів вуличної торгівлі, а також, в межах тимчасових споруд на території м. Одеса на підставі відповідних дозвільних документів та укладених договорів, вже протягом кількох років поспіль, з отриманням відповідних листів-погоджень, та беручи до уваги відсутність чітко визначеної підстави для відмови за його зверненнями у 2025 році, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в частині не укладення листа-рішення щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, яким підтверджується відповідність намірів щодо місця розташування елемента вуличної торгівлі площею 2 кв. метри ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (згідно прив'язки до місцевості) є такою, що підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради виконати приписи передбачені рішенням ОМР від 09.10.2013 р. № 3961-VI «Про затвердження Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі у м. Одесі» розділом 13, пунктом 13.7, а саме письмово листом - рішенням проінформувати заявника щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, яким підтверджується відповідність намірів щодо місця розташування елемента вуличної торгівлі площею 2 кв. метри ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (згідно прив'язки до місцевості), суд зазначає наступне.
Згідно правової позиції Верховного Суду України (постанова від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15), суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та який виключив би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Як вже встановлено судом, відповідачем фактично відмовлено у розміщенні позивачем елементу вуличної торгівлі (ЕВТ) за адресою: м. Одеса, вул. Гімназична, 30 (згідно прив'язки до місцевості) (назва адміністративної послуги: Узгодження розміщення елементів вуличної торгівлі (у тому числі під час проведення ярмарків) (Приморська районна адміністрація ОМР). Передбачених п.13.6 Правил підстав для відмови у листах відповідача не зазначено.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що похідна вимога позивача також підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Згідно ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
За приписами ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Таким чином, на підставі статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні до суду даного позову сплатив 1211,20 грн. судового збору за 1 вимогу немайнового характеру згідно квитанції № 9РНХ-СХСВ-811Х-СВТЕ від 15.08.2025 року.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Приморської районної адміністрації Одеської міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1211,20 грн сплачені відповідно до квитанції № 9РНХ-СХСВ-811Х-СВТЕ від 15.08.2025 року.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6-12, 19, 77, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа - Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в частині не укладення листа-рішення щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, яким підтверджується відповідність намірів щодо місця розташування елемента вуличної торгівлі площею 2 кв. метри ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (згідно прив'язки до місцевості).
Зобов'язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради виконати приписи передбачені рішенням ОМР від 09.10.2013 року № 3961-VI «Про затвердження Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі у м. Одесі» розділом 13, пунктом 13.7, а саме письмово листом - рішенням проінформувати ОСОБА_1 щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, яким підтверджується відповідність намірів щодо місця розташування елемента вуличної торгівлі площею 2 кв. метри ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (згідно прив'язки до місцевості).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради (адреса: 65039, Україна, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 134, код ЄДРПОУ: 26303264).
Третя особа: Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (адреса: 65022, Україна, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2Д, код ЄДРПОУ 25830731).
Суддя С.О. Cтефанов