30 жовтня 2025 рокусправа № 380/17109/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Брильовського Р.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» (79007, м. Львів, вул. Джерельна, 38, ЄДРПОУ 39214213) до Хмельницької митниці (29010, м. Хмельницький, вул. Пілотська, 2, ЄДРПОУ 43997560) про визнання протиправним та скасування рішення, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» до Хмельницької митниці, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Хмельницької митниці № UA400000/2025/000117/2 від 23.05.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2025/000294 від 23.05.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Водночас, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за методом 2ґ). З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією було встановлено ряд невідповідностей. У зв'язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та достовірно не підтверджують складові митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. Декларантом не було надано документів, що містилися у вимозі митного органу. Відтак, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано відповідачем у зв'язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. У рішенні про коригування митної вартості зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. Як висновок, митну вартість товару скориговано та визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. На підставі викладеного відповідач вважає, що посадові особи відомства діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 21 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» 15.06.2023 року уклало Контракт купівлі-продажу №1506/23 (далі - Контракт) з компанією «KING TAI INDUSTRY CO., LTD» (Китай) предметом якого є флоат - скло.
Відповідно до Контракту №1506/23 від 15.06.2023 та Доповнення № 1 від 25.12.2023, що є його невід'ємною частиною: Продавець зобов'язується поставити у власність (продати), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити (купити) флоат скло в асортименті. Загальна кількість, загальна кількість, ціна, загальна вартість, умови поставки та інші характеристики вказуються у проформі інвойсі. Умови доставки Товару підпадають під дію Інкотермс 2010 та зазначаються у комерційному інвойсі. Товар поставляється у кількості , зазначеній у проформі-інвойсі. Часткове відвантаження по замовленню (по проформі інвойсу) дозволено. У разі часткового відвантаження по замовленню, Продавець зобов'язується видати комерційний інвойс та специфікацію на відвантажений частковий товар.
На виконання вище вказаного Контракту Позивач придбав в компанії «KING TAI INDUSTRY CO., LTD» Товар - флоат скло, на що Продавцем було виставлено проформу інвойс № KT-SGF010 від 07.02.2025 на загальну суму 8091,64 дол. США та № KT- SGF011 від 08.02.2025 року на загальну суму 12344,38 дол. США, а згодом надано комерційний інвойс № KT-SGF010-011 від 27.02.2025 на суму 20436,02 дол. США. Товар було поставлено на умовах FOB Xingang.
20 травня 2025 року для митного оформлення до Хмельницької митниці, уповноваженою особою подано митну декларацію № 25UA1400040011941U0 на товар:
1.Скло неармоване, в листах, товщиною більш як 3,5 мм., але не більш як 4,5 мм, термічно поліроване, забарвлене по всій масі (тоноване), глушене, накладне або тільки шліфоване. Використовується для виготовлення склопакетів: флоат-скло PG10 темно-сірого кольору (AUTO GRADE), габаритні розміри 3300x2140x4 мм, кількість - 2683.56 м2, (пакування по 38 шт в ящику);Країна виробництва CN.
2.Скло неармоване, в листах, товщиною не більш як 3,5 мм, термічно поліроване, забарвлене по всій масі (тоноване), глушене, накладне або тільки шліфоване. Використовується для виготовлення склопакетів:- флоат-скло зеленого кольору (AUTO GRADE), габаритні розміри 3300x2140x3.2 мм, кількість - 1659.57 м2, (пакування по 38 шт в ящику); Країна виробництва CN.
3.Скло неармоване, в листах, товщиною більш як 4,5 мм, термічно поліроване, забарвлене по всій масі (тоноване), глушене, накладне або тільки шліфоване. Використовується для виготовлення склопакетів:- флоат-скло зеленого кольору (AUTO GRADE), габаритні розміри 3300x2140x5 мм, кількість - 635.58 м2, (пакування по 30 шт в ящику);- флоат-скло зеленого кольору (AUTO GRADE), габаритні розміри 3300x2140x6 мм, кількість - 353.1 м2, (пакування по 25 шт в ящику);Країна виробництва CN
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: Комерційний інвойс № KT -SGF0010-011 від 27.02.2025; Проформа інвойс № KT - SGF0011 від 08.02.2025; Пакувальний лист № KT -SGF0010-011 від 27.02.2025; Проформа інвойс № KT - SGF0010 від 07.02.2025; Коносамент BW25020297 від 02.03.2025; Накладна УМВС № 37554813 від 07.05.2025; Накладна УМВС № 37554812 від 07.05.2025; Сертифікат про походження товару C25BFSHJDFS45485 від 27.02.2025; Платіжна інструкція № 1337JBKLP2 від 17.02.2025; Банківський протокол про оплату № 1337; Платіжна інструкція № 1402JBKLP4 від 29.04.2025; Банківський протокол про оплату № 1402; Довідка про транспортно-експедиційні витрати № 1605/01 від 16.05.2025; Страховий сертифікат № 3030Гг5ж.-2 від 25.02.2025; Доповнення № 1 від 25.12.2023 до Контракту № 1506/23; Контракт № 1506/23 від 15.06.2023; Договір про надання послуг митного брокера № 010525 від 21.04.2025; Договір на перевезення № ПП045/22-11 від 21.11.2022
У митній декларації № 25UA1400040011941U0 від 20.05.2025 митна вартість товару Позивачем була визначена за ціною Контракту, щодо товару, який імпортується (основний метод).
Відповідач витребував у Позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованого товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору ( угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації;5)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідь на запит щодо митної декларації до Хмельницької митниці позивач додатково надіслав наступні документи: митну декларацію країни відправника № 021720250000050149; митну декларацію країни відправника № 040220250025502785; прайс -лист від 02.02.2025.
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митною декларацією від 20.05.2025 № 25UA400040011941U0 у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення митної вартості, зокрема:
товар №2 - заявлений рівень митної вартості 0,4403 дол.США/кг не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення аналогічних товарів на інших митницях Держмитслужби - 0,8704 дол.США/кг;
товар №3 - заявлений рівень митної вартості 0,4194 дол.США/кг не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення аналогічних» товарів на інших митницях Держмитслужби - 0,5109 дол.США/кг.
Також, з декларантом було проведено усні консультації щодо розбіжностей.
Процедуру консультацій щодо обставин, чому заявлена митна вартість товару не визнана митним органом було проведено під час митного оформлення до часу винесення рішення про коригування митної вартості, що підтверджується повідомленнями декларанту про необхідність подання додаткових документів, а також відповідями декларанта на це повідомлення.
Хмельницька митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000117/2 від 23.05.2025 та видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2025/000294 від 23.05.2025.
В рішенні про коригування митної вартості зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за заявленою декларантом митною вартістю, оскільки:
1.«відповідно до п 1.1 контракту з урахуванням змін, внесених доповненням продавець зобов'язується поставити у власність (продати), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити (купити) флоат-скло в асортименті, загальна кількість, ціна, загальна вартість, умови поставки, а також інші характеристики якого вказані в проформі інвойсі. Згідно із п. 2.1. Контракту № 1506/23 від 15.06.2023 постачання товару проводитиметься за цінами, зазначеними у проформа-інвойсах, що додаються до кожної партії товару, погодженої за номенклатурою та кількістю між сторонами. Вищезазначені умови зовнішньоекономічного контракту свідчать про те, що документ ( проформа-інвойс), в якому зазначені найменування, перелік, кількість, ціна і загальна вартість товару повинен бути погоджений обома сторонами. До митної декларації долучено проформу інвойс № KT-SGF010-011від 27.02.2025, яка не містить підпису уповноваженої особи покупця та інших відміток, які свідчили б про те, що даний документ є узгоджений сторонами;
2.«наявні розбіжності в частині реквізитів та назви відправника в копії митної декларації країни відправлення»;
3.«перевізник не відповідає особі, яка надає інформацію про вартість транспортування»;
4.«порт відправлення в копії митної декларації країни відправлення не відповідає порту відправлення заявленому до митного оформлення та в коносаменті»;
5. «до митного оформлення не надано передбачену договором про надання транспортно-експедиційних послуг заявку на перевезення та окремі документи, визначені п.4.1. зовнішньоекономічного контракту»;
6. «подані до митного оформлення документи не містять усіх визначених частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості А товару: комісійної винагороди посередника; вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрат на транспортування товару з Китаю до Польщі».
В рішенні про коригування митної вартості зазначено: «Джерелом числового значення митної вартості товарів:
-для товару №2 є МД від 05.07.2024 №24UA101020024655U9 (0,8704 дол. США/кг.) згідно якої здійснено митне оформлення таких самих товарів.
-для товару №3 є МД від 05.07.2024 №24UA101020024655U9 (0,5109 дол. США/кг.) згідно якої здійснено митне оформлення таких самих товарів.
Коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв'язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.
З метою отримання товару у вільний обіг на митній території України внесено фінансову гарантію та подано нову декларацію № 25UA400040012289U3 від 23.05.2025.
Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Порядок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України.
Згідно з статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.
Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з статтею 374 Митного кодексу України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною другою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч. 2 ст. 54 МК України).
Як уже зазначалося, декларантом одночасно із митними деклараціями було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі-продажу.
Згідно з ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право:
- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
- письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Також, відповідно до положень частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною першою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).
Згідно з правилами частин третьої - шостої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною другою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 Митного кодексу України).
Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Як встановлено з матеріалів справи декларантом надано до митного органу низку документів, що дають змогу митному органу визначити митну вартість товарів: первинно з митними деклараціями, за якими було відмовлено у випуску товарів та на вимогу митниці. Зауваження митниці до поданих документів не стосується числових значень складових митної вартості та були спростовані документами, що подані до митного контролю та додатково разом з заявами в порядку ст. 55 Митного кодексу України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: комерційний інвойс № KT -SGF0010-011 від 27.02.2025; проформа інвойс № KT - SGF0011 від 08.02.2025; пакувальний лист № KT -SGF0010-011 від 27.02.2025; проформа інвойс № KT - SGF0010 від 07.02.2025; коносамент BW25020297 від 02.03.2025; накладна УМВС № 37554813 від 07.05.2025; накладна УМВС № 37554812 від 07.05.2025; сертифікат про походження товару C25BFSHJDFS45485 від 27.02.2025; платіжна інструкція № 1337JBKLP2 від 17.02.2025; банківський протокол про оплату № 1337; платіжна інструкція № 1402JBKLP4 від 29.04.2025; банківський протокол про оплату № 1402; довідка про транспортно-експедиційні витрати № 1605/01 від 16.05.2025; страховий сертифікат № 3030Гг5ж.-2 від 25.02.2025; доповнення № 1 від 25.12.2023 до Контракту № 1506/23; контракт № 1506/23 від 15.06.2023; договір про надання послуг митного брокера № 010525 від 21.04.2025; договір на перевезення № ПП045/22-11 від 21.11.2022.
Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2021 року у справі №815/3976/16, а також в постановах Верховного Суду у справах №821/1617/17 від 14.08.2018 року, №815/6827/17 від 29.01.2019 року, №804/2256/16 від 12.11.2021 року, №1/380/2019/002016 від 04.11.2021 року №480/3558/19 від 17.11.2021 року, у яких суд прийшов до висновку, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.
Вважаючи, що поданих декларантом документів недостатньо, відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованого товару, а саме: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору ( угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
На запит щодо митної декларації до Хмельницької митниці позивач додатково надав наступні документи: 1)митну декларацію країни відправника № 021720250000050149; 2) митну декларацію країни відправника № 040220250025502785; 3) прайс-лист від 02.02.2025 року.
Отже позивач надав до Хмельницької митниці всі необхідні документи, які містять достатні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар. Згідно з: комерційного інвойсу №KT-SGF0010-011 від 27.02.2025, проформи інвойсу № KT - SGF0011 від 08.02.2025, проформи інвойсу № KT - SGF0010 від 07.02.2025, платіжної інструкція № 1337JBKLP2 від 17.02.2025, банківського протоколу про оплату №1337, платіжної інструкції № 1402JBKLP4 від 29.04.2025, банківського протоколу про оплату № 1402 вказано вартість всього придбаного товару, а саме в загальній сумі 20436,02 доларів США. Вказані підтверджуючі документи щодо ціни та сплати за товар подавалися до Хмельницької митниці.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У вказаному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст. 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною договору.
Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи зобов'язані здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, чітко визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наведені вище положення митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Щодо твердження митного органу про те, що «відповідно до п 1.1 контракту з урахуванням змін, внесених доповненням продавець зобов'язується поставити у власність (продати), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити (купити) флоат-скло в асортименті, загальна кількість, ціна, загальна вартість, умови поставки, а також інші характеристики якого вказані в проформі інвойсі. Згідно із п. 2.1. Контракту № 1506/23 від 15.06.2023 постачання товару проводитиметься за цінами, зазначеними у проформа-інвойсах, що додаються до кожної партії товару, погодженої за номенклатурою та кількістю між сторонами. Вищезазначені умови зовнішньоекономічного контракту свідчать про те, що документ ( проформа-інвойс), в якому зазначені найменування, перелік, кількість, ціна і загальна вартість товару повинен бути погоджений обома сторонами. До митної декларації долучено проформу інвойс № KT-SGF010-011від 27.02.2025, яка не містить підпису уповноваженої особи покупця та інших відміток, які свідчили б про те, що даний документ є узгоджений сторонами.
Відповідно до Доповнення №1 від 25.12.2023, що є невід'ємною частиною Контракту № 1506/23 від 15.06.2023, Сторонами (ТОВ «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» та компанією «KING TAI INDUSTRY CO.,LTD.,») погоджено та внесено зміни до вище зазначеного Контракту, а саме:
-в п.п. 1.1. розділу 1. «предмет контракту» - внесено зміни та викладено в наступній редакції: « 1.1. Продавець зобов'язується поставити у власність (продати), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити (купити) флоат скло в асортименті, далі по тексту - «Товар», загальна кількість, ціна, загальна вартість, умови поставки та інші характеристики якого вказані в проформі інвойсі».
-п.п. 1.2. розділу 1 «предмет контракту», який викладено в Контракті наступним текстом «Інвойси та специфікації до цього Контракту на кожну партію Товару повинні бути здійсненні у письмовій формі та підписані уповноваженими на те особами» - виключено.
Отже, на підставі вище зазначеного, вбачається, що для узгодження специфікацій, інвойсів, рахунків проформ, комерційних інвойсів тощо - накладання підписів уповноважених осіб не передбачено. Всі зазначені документи узгоджувалися сторонами шляхом електронного листування та веденням перемовин телефонним зв'язком. Підтвердженням згоди на придбання та відвантаження товару являються оплати за вказаний Товар.
Суд зазначає, що вказане твердження відповідача жодним чином не впливає митну вартість товару, оскільки з долучених документів, можливо встановити вартість усіх складових митної вартості.
Необгрунтованими та голослівними є твердження митниці про те, що наявні розбіжності в частині реквізитів та назви відправника в копії митної декларації країни відправлення, оскільки в наданих до Хмельницької митниці митних деклараціях країни відправника товару наявні вірні відомості, які збігаються з відомостями зазначеними і в пакувальному листі, і в проформі інвойсах, і в комерційному інвойсі та в коносаменті, зокрема:
-в митній декларації країни відправлення № 040220250025502785 як і в пакувальному листі № KT-SGF010-011 від 27.02.2025 так і проформі інвойсі № KT- SGF010 від 07.02.2025 так і в комерційному інвойсі № KT-SGF010-011 від 27.02.2025 без розбіжностей зазначено: кількість товару - 10 ящиків, загальна кількість м. кв. - 2648,25, вага брутто - 26750 кг, вага нетто - 26250 кг, вартість товару - 8091,64 дол. США, відправник -«KING TAI INDUSTRY CO.,LTD.», номер контейнеру - SUDU7449100;
-в митній декларації країни відправлення № 021720250000050149 як і в пакувальному листі № KT-SGF010-011 від 27.02.2025 так і проформі інвойсі № KT- SGF011 від 08.02.2025 так і в комерційному інвойсі № KT-SGF010-011 від 27.02.2025 чітко, без розбіжностей зазначено: кількість товару - 10 ящиків, загальна кількість м.кв. - 2683,56, вага брутто - 26700 кг., вага нетто - 26200 кг, вартість товару - 12344,38 дол. США, відправник -«KING TAI INDUSTRY CO.,LTD.», номер контейнеру - PONU0391174.
Стосовно зауважень відповідача про те, що перевізник не відповідає особі, яка надає інформацію про вартість транспортування, суд зазначає наступне.
Суд встановив, що до перевезення придбаного товару було залучено транспортну компанію ПП « ФЕРСТ ВЕЙ».
Позивач надав до Хмельницької митниці Договір транспортно-експедиторського обслуговування № ПП045/22-11 від 21.11.2022, укладеного між ТОВ «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» та ПП «ФЕРСТ ВЕЙ».
Відповідно до пункту 1 цього Договору предметом Договору є надання експедитором клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів клієнта, в тому числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки у портах та надання інших узгоджених сторонами інших супутніх послуг.
Враховуючи положення статті 929 Цивільного кодексу України, експедитор може укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням експедитор .
Отже вказане підприємство ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» надало послуги з перевезення товару про що було надано довідку за вих. № 1605/01 від 16.05.2025 на підтвердження вартості транспортно-експедиторських витрат, яку було долучено до митного оформлення.
Щодо твердження митного органу про те, що порт відправлення в копії митної декларації країни відправлення не відповідає порту відправлення заявленому до митного оформлення та в коносаменті.
В митних деклараціях країни відправлення зазначено порт відправлення - Тяньцзінь, а в коносаменті - порт відправлення - Сінган.
Позивач щодо цього зауваження пояснив наступне: «порт Сінган офіційно інтегрований у порт Тяньцзінь. Розташований стратегічно для обслуговування Пекіна, міста Тяньцзінь і великого регіону Північного Китаю, Сінган виграє від свого вигідного географічного положення на західному березі Бохайської затоки недалеко від гирла річки Хайхе. Відомий своєю розвиненою інфраструктурою і глибоководними терміналами, порт ефективно приймає значні обсяги вантажів, зміцнюючи свою роль як ключового світового логістичного центру. Порт Тяньцзінь Сінган, зазвичай званий просто Сінган, строго кажучи, належить до основної портової зони в межах більшого порту Тяньцзінь. Охоплюючи великі 121 квадратний кілометр, порт Тяньцзінь містить дев'ять спеціалізованих портових зон, включно з основними вантажними причалами та сучасними пасажирськими об'єктами. Дане твердження відображено на сайті https://www.tonlexmg.com/ru. Отже, порт Сінган і є портом Тяньцзінь».
Щодо зауважень митного органу про те, що до митного оформлення не надано передбачену договором про надання транспортно-експедиційних послуг заявку на перевезення та окремі документи, визначені п.4.1. зовнішньоекономічного контракту суд зазначає наступне.
Заявка на транспортні послуги жодним чином не впливає митну вартість товару, оскільки з долучених документів, можливо встановити вартість усіх складових митної вартості.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить мотивування, яким чином ненадання такого документа як “замовлення покупця» обумовило висновок про відсутність документального підтвердження складової митної вартості за наявності всіх інших підтверджуючих документів.
Ненадання заявки, яка стосується вказаної поставки не могло жодним чином унеможливити перевірку витрат на транспортування Відповідачем на підставі інших документів.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, окрім інших, є: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
Замовлення, що подається змовником до постачальника не є документом комерційного значення, такий документ містить лише відомості про опис товару, номер моделі, колір та їх кількість.
Суд зазначає, що замовлення на поставку товару відсутнє у переліку документів, передбаченому ст. 53 Митного кодексу України, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості.
Заявка на поставку товару є попереднім замовленням покупця, що не виступає товаросупровідним документом, не є документом із остаточною інформацією про товар, його кількість чи ціну. Тобто заявка на поставку партії товарів лише свідчить про майбутню угоду та поставку, відтак не містить відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином, замовлення до контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє особа. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до зовнішньоекономічного контракту.
З огляду на вказане, відсутність замовлень серед документів, поданих до митного оформлення, жодним чином не впливає на можливість визначення складових числового значення заявленої митної вартості.
Вищевказані документи, надані декларантом, не містять жодних розбіжностей щодо числових складових митної вартості товарів, надають можливість ідентифікувати найменування, вартість, порядок та факт поставки Товару, а дані, вказані у зазначених документах, кореспондуються між собою.
Отже, суд дійшов висновку, що вказані відповідачем обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.
Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.
В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.
У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала:
- для товару №2 є МД від 05.07.2024 №24UA101020024655U9 (0,8704 дол. США/кг.) згідно з якою здійснено митне оформлення таких самих товарів;
- для товару №3 є МД від 05.07.2024 №24UA101020024655U9 (0,5109 дол. США/кг.) згідно з якою здійснено митне оформлення таких самих товарів.
Відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цих декларацій, а не будь-яких інших. Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків, а також причин не проведення коригування на обсяг партії на комерційні рівні (обсяги поставок різняться в десятки разів), різні країни експорту, різні умови поставки, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати однієї митної декларації, яка з неочевидних причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки, тощо, не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.
За таких обставин вимоги відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних у митній декларації відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої позивачем, на цій підставі необґрунтованим.
Зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів митна вартість товару відповідачем визначена за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» вказує на те, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Згідно з ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Частинами 1, 2 ст.64 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.
На підставі аналізу вищезазначених норм права, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України суд дійшов висновку, що у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, відповідач у рішенні зобов'язаний був зазначити наявну інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом), а також докладно зазначити інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а зазначив, що оскільки з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч.2ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів, містять об'єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару.
Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів.
Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.
Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв'язку з чим спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товару не може вважатися обґрунтованими та правомірними. Наведене свідчить про необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару №UA400000/2025/000117/2 від 23.05.2025, а відтак про наявність підстав для визнання його протиправним та скасування.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Окрім того, у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17 Верховний Суд зазначив наступне: «У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів».
Однак, оскаржуване рішення не містить жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.
Такі обставини також вказують на необґрунтованість спірного рішення при визначенні митної вартості за резервним методом, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування його є підставними та підлягають до задоволення.
З огляду на викладене, оскаржуване рішення не відповідає критеріям правомірності та обґрунтованості передбаченим п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України.
Беручи до уваги те, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000117/2 від 23.05.2025 є правовим актом індивідуальної дії, суд констатує невідповідність такого рішення критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування, а тому таке рішення належить визнати протиправним та скасувати.
Суд зазначає, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2025/000294 від 23.05.2025 є похідною від рішення про коригування митної вартості, а тому також підлягає скасуванню.
Перевіривши доводи сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 6056,00 грн.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2025/000117/2 від 23.05.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2025/000294 від 23.05.2025.
Стягнути з Хмельницької митниці (29010, м. Хмельницький, вул. Пілотська, 2, ЄДРПОУ 43997560) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» (79007, м. Львів, вул. Джерельна, 38, ЄДРПОУ 39214213) судовий збір в сумі 6056,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович