Іменем України
30 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/8191/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:
-визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2018 у розмірі 80% сум грошового забезпечення та з 01.01.2021 на підставі довідки наданої фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної Прикордонної Служби України про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 за посадою, відповідно останній штатній посаді ОСОБА_1 - начальника відділу Адміністрації Держприкордонслужби України із суми грошового забезпечення для обчислення пенсії 36388,40 грн, основний розмір пенсії відповідно до ст. 13 Закону становить 80% грошового забезпечення (вислуга 32 роки), без обмежень максимального розміру пенсії на підставі рішення Конституційного суду України від 20.12.2016 № 7-рп-/2016 у справі за конституційним поданням ВСУ щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення другого речення частини 7 ст.43, першого речення частини 1 ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2018 у розмірі 80 % сум грошового забезпечення та з 01.01.2021 на підставі довідки наданої фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної Прикордонної Служби України про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 за посадою, відповідно останній штатній посаді ОСОБА_1 - начальника відділу Адміністрації Держприкордонслужби України із суми грошового забезпечення для обчислення пенсії 36388,40 грн, основний розмір пенсії відповідно до ст. 13 Закону становить 80% грошового забезпечення (вислуга 32 роки), без обмежень максимального розміру пенсії на підставі рішення Конституційного суду України від 20.12.2016 № 7-рп-/2016 у справі за конституційним поданням ВСУ щодо відповідності Конституції України(конституційності) положення другого речення частини 7 ст.43, першого речення частини 1 ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
В обґрунтування позову зазначено, що з 21 березня 2013 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Загальна вислуга років для обчислення пенсії становить 32 роки 03 місяці 17 днів відповідно до законодавства, яке діяло на час призначення пенсії, мав право на пенсію в розмірі 80% від грошового забезпечення.
З 01.01.2018 було здійснено перерахунок пенсії, в результаті чого незаконно зменшено її основний розмір з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, а також незаконно обмежено розмір пенсії максимальним розміром.
Фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної Прикордонної Служби України складено довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 за посадою, відповідно останній штатній посаді ОСОБА_1 -начальника відділу Адміністрації Держприкордонслужби України, де зазначена сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 36388,40 грн, яку супровідним листом №115/Д-16695-166 від 04.01.2022 направлено на адресу позивача.
Така довідка. є підставою для здійснення перерахунку пенсії пенсіонера.
Основний розмір пенсії відповідно до ст. 13 Закону становить 80% грошового забезпечення (вислуга 32 роки). Сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 36388,40 грн.
27 квітня 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії на підставі оновленої довідки складеної та виданої фінансово-економічним Управлінням Адміністрації Державної Прикордонної Служби України.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 11.05.2022 за № 9028-7284/Д-02/8-2600/22 про надання відповіді щодо перерахунку пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відмовлено у перерахунку пенсії.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку письмового провадження.
Відповідачем до Окружного адміністративного суду міста Києва надіслано відзив від 09.12.2022 №2600-0904-8/163186, в якому зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зробити перерахунок, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, як того вимагає позивач, на підставі цієї довідки неможливо.
Позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103.
На час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача, діяла вже інша редакція Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992, а саме редакція Закону № 2262-ХІІ від 13.03.2018, згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 13).
Таким чином, відповідач з врахування положень Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 в редакції Закону з 13.03.2018 перерахував з 01.01.2018 позивачу пенсію, виходячи із розрахунку вже 70 % грошового забезпечення.
Щодо виплати без обмежень максимального розміру пенсії відповідач зазначив, що відповідно до частини сьомої статті 43 Закону №2262-XІI визначено: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
з 01 січня 2021 року Законом України ''Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-ІХ прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено в розмірі 1769,00 грн, з 01 липня - 1854,00 грн, з 1 грудня - 1934,00 грн.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 06.12.2016 №1774-VIII встановлено обмеження до 31.12.2017. Тобто, рішення Конституційного суду не скасовує обмеження виплати пенсій на 2017 рік, а тому, дії органів Пенсійного фонду України є правомірними. Враховуючи також те, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, рішення Конституційного суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/1016 не змінює порядок нарахування пенсій до винесення даного рішення.
Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропоновано сторонам протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали надіслати суду через підсистему "Електронний суд" додаткові письмові пояснення по справі та відповідні докази разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) іншій стороні копії письмових пояснень та доданих до них документів. Зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали надіслати суду через підсистему "Електронний суд" матеріали електронної пенсійної справи ОСОБА_1 в межах спірних правовідносин.
Відповідачем через підсистему "Електронний суд" надіслано відзив від 24.02.2025 №2600-0804-8/31556 аналогічний відзиву, який направлявся до Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2022 №2600-0904-8/163186, а також надав матеріали електронної пенсійної справи ОСОБА_1 в межах спірних правовідносин.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Позивач є пенсіонером за вислугою років, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 29.07.2013.
23.06.2013 позивачу призначено пенсію за вислугу років 32 (календ 29), у розмірі 80% грошового забезпечення, що підтверджується протоколом за пенсійною справою 2610020798 (Державна прикордонна служба) від 01.07.2023.
01.05.2018 позивачу здійснено перерахунок основного розміру грошового забезпечення 70% (вислуга років 32). Згідно постанови КМУ 103 від 21.02.2018 підвищення складає 4954,1. З них виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення в сумі 2477,05 грн; з 01.01.2018 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення: 3715,58 грн; з 01.01.2020 100% щомісячно 100% від підвищення 4954,1 грн.
27.04.2022 позивач звернувся з заявою до відповідача, в якій просив провести з 01.01.2021 перерахунок пенсії на підставі довідки наданої фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної Прикордонної Служби України про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 за посадою, відповідно ( ОСОБА_1 ) останній штатній посаді із суми грошового забезпечення для обчислення пенсії -36 388грн 40 коп., Основний розмір пенсії відповідно до ст. 13 Закону становить 80% грошового забезпечення (вислуга 32 роки), без обмежень максимального розміру пенсії на підставі рішення Конституційного суду України від 20.12.2016 № 7-рп-/2016 у справі за конституційним поданням ВСУ щодо відповідності Конституції України(конституційності) положення другого речення частини 7 ст.43, першого речення частини 1 ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
На вищевказану заяву відповідачем надано відповідь від 11.05.2022 №9028-7284/Д-02/8-2600/22, в якій вказано, що при проведенні з 01.01.2018 перерахунку пенсії, її розмір обчислювався виходячи з 70 відсотків сум грошового забезпечення за посадою, відповідно до редакції Закону, чинної на дату, з якої проводився перерахунок-пенсії. Враховуючи вище викладене, підстави для проведення перерахунку пенсії згідно наданої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 відсутні. Довідка про розмір грошового забезпечення долучена до пенсійної справи.
Також, в матеріалах справи наявна інформаційна довідка, яка видана Адміністрацією Державної прикордонної служби України про розміри грошового забезпечення за посадою начальника відділу Адміністрації Державної прикордонної служби України станом на 01 січня 2021 року.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
На виконання зазначених норм Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб".
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено судом, відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103, відповідно до якого основний розмір пенсії позивача було зменшено із 80% грошового забезпечення до 70%.
Так, відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
В подальшому, відповідно до Закону України від 27.03.2014 за №1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України", який набрав чинності 01.04.2014 було внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", де число "80" замінили на число "70" (максимальний розмір пенсії), що, на думку відповідача, передбачає необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення.
Отже, зміна встановленого законом максимального розміру пенсії з 80% до 70% відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
При цьому, згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №3668-17 обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
З системного аналізу вказаних норм слідує, що положення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку.
Всупереч наведеному, при здійснені перерахунку пенсії позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 за №103 управління пенсійного фонду застосувало норми, які визначають максимальний відсотковий розмір пенсії, які були чинні на момент перерахунку пенсії, а не її призначення.
При цьому, суд наголошує, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а тому внесені до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення стосуються лише порядку призначення пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяких інших осіб, у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, та в жодному разі не перерахунку вже призначеної пенсії. При перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №686/12623/17 (№К/9901/849/17), в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №583/2264/17 (№К/9901/1786/18).
Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У рішенні від 5 квітня 2001 року Конституційний Суд України витлумачив зміст принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Так, згідно із статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Оскільки в даному випадку перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, то при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 80 відсотків від розміру грошового забезпечення.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин, міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі № 21-420а13.
За результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушені діями Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у зменшенні з 01.01.2018 раніше призначеної позивачу пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Таким чином, на відповідача слід в судовому порядку покласти обов'язок провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 у розмірі 80% сум грошового забезпечення.
З огляду на наведене, позовні вимоги у цій частині підлягають до задоволення повністю.
Щодо іншої вимоги позивача, суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено, в матеріалах справи наявна довідка, яка видана Адміністрацією Державної прикордонної служби України про розміри грошового забезпечення за посадою начальника відділу Адміністрації Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 станом на 01 січня 2021 року.
Відповідно до п. 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно з вимогами статті 10 Закону України №2262-ХІ призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Таким чином, органи Пенсійного фонду здійснюють перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які видані відповідними міністерствами та відомствами.
Враховуючи викладене, у відповідача, у зв'язку з отриманням від позивача довідки складеної Адміністрацією Державної Прикордонної Служби України про розмір грошового забезпечення позивача за посадою начальника відділу Адміністрації Державної прикордонної служби України станом на 01 січня 2021 року виник обов'язок перерахувати пенсію позивача з 01.02.2021.
Як наслідок, бездіяльність (а не дії) ГУПФУ в м.Києві щодо не здійснення перерахунку пенсії позивачу, є протиправною.
Відновленням порушених прав позивача є зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 на підставі довідки складеної Фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної Прикордонної Служби станом на 01 січня 2021 року, з врахуванням проведених виплат.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок без обмежень максимального розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, суд зазначає наступне.
Перерахунок пенсії належить до компетенції органу Пенсійного фонду України. Оцінка розміру щомісячних виплат пенсії позивачу може бути зроблена лише після проведення відповідачем перерахунку пенсії в порядку виконання даного судового рішення.
Передчасне задоволення таких вимог фактично суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись у залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.
Також, у разі незгоди позивача з подальшими діями відповідача, останній не позбавлений права звернутися за захистом порушених прав з відповідним позовом до суду.
Отже, такі позовні вимоги, на думку суду, є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки перерахунок пенсійної виплати відповідно до рішення у даній справі не проведено.
Кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "РуїзТорія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій/бездіяльності, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в частині з корегуванням способу захисту порушених прав.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина восьма статті 139 КАС України).
При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією від № 0.0.2561502467.1 від 30.05.2022.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача та позов задоволено частково з корегуванням способу захисту порушених прав, тому суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16) про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення з 01.01.2018 раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 з врахуванням раніше виплачених сум виходячи із загального розміру 80 % відповідних сум грошового забезпечення на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяких інших категорій осіб».
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії на підставі інформаційної довідки складеної Фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної Прикордонної Служби станом на 01 січня 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 на підставі інформаційної довідки складеної Фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної Прикордонної Служби станом на 01 січня 2021 року, з врахуванням проведених виплат.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривнi 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.М. Басова