30 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа №340/4090/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) у м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області
до відповідача: Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся з позовом до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про:
- визнання протиправною бездіяльності Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо не вчинення дій, спрямованих на визнання гідротехнічної споруди, яка складається з греблі земляної насипної та шахтного водоскиду та розміщена на русловому ставку р. Лозуватська, яка є лівою притокою річка Бєшка басейну річки Дніпро, площею 7,8740 га щодо якого сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3520355400:02:000:7511 площею 15,5927 га, яка відносить до земель комунальної власності Новопразької територіальної громади в особі Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, безхазяйним майном, а саме не звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік указаної гідротехнічної споруди, як безхазяйної нерухомої речі;
- зобов'язання Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області вчинити дії, спрямовані на визнання безхазяйним майном гідротехнічної споруди, яка складається з греблі земляної насипної та шахтного водоскиду та розміщена на русловому ставку р. Лозуватська, яка є лівою притокою річка Бєшка басейну річки Дніпро, площею 7,8740 га щодо якого сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3520355400:02:000:7511 площею 15,5927 га, яка відносить до земель комунальної власності Новопразької територіальної громади в особі Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік указаної гідротехнічної споруди як безхазяйної нерухомої речі.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що на території Новопразької територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області знаходиться гідротехнічна споруда, яка, відповідно до паспорту водного об'єкта (погодженого Державним агентством водних ресурсів України 25.10.2017 р.), що розташований за межами села Лозуватка, складається з греблі земляної насипної (матеріал суглинок, конструктивні параметри: ширина по гребеню 6,1 м, довжина 140,0 м, максимальна висота 5,72 м), шахтного водоскиду (конструктивні параметри: водоскид типу «монах», матеріал - сталева труба діаметром 500 мм, на виході - залізобетонна труба діаметром 800 м, водопровідна частина 9,38 м). Водний об'єкт розміщений на русловому ставку р. Лозуватська, яка є лівою притокою річки Бєшка басейну річки Дніпро, площею 7,8740 га щодо якого сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3520355400:02:000:7511 площею 15,5927 га, яка відноситься до земель комунальної власності Новопразької територіальної громади в особі Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. У інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (довідка від 02.10.2024 р. №397581981) зазначено, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 3520355400:02:000:7511 площею 15,5927 га є Новопразька селищна рада, зареєстрована 28.06.2022 р. на підставі Закону України від 28.04.2021 №1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» та рішення селищної ради №607 від 28.03.2022 р. Орендарем даної земельної ділянки є ОСОБА_1 . У паспорті водного об'єкта, наданого Регіональним офісом водних ресурсів у Кіровоградській області (лист від 09.10.2024 р. №1224/01-12), дані щодо власника гідровузла (комплексу/групи гідротехнічних споруд) відсутні, тобто таке майно нікому не належить і є безхазяйним. Також, у листі Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області від 11.02.2025 р. №242/01-12 зазначено, що останній не є балансоутримувачем гідротехнічної споруди на земельній ділянці з кадастровим номером 3520355400:02:000:7511. Відповідно до інформації Кіровоградської обласної військової адміністрації від 12.03.2025 р. №01-29/285/0.6, у військової адміністрації відсутні відомості щодо балансоутримувачів вказаної гідротехнічної споруди. У інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 31.03.2025 р. №10-11-01298, дані щодо державної власності на гідротехнічну споруду, яка розташована за межами села Лозуватка Новопразької територіальної громади, не зазначені. З метою встановлення власника чи балансоутримувача гідротехнічної споруди, яка складається з греблі земляної насипної та шахтного водоскиду та розташована на русловому ставку р. Лозуватська на земельній ділянці з кадастровим номером 3520355400:02:000:7511 площею 15,5927 га, окружною прокуратурою 03.10.2024 до селищної ради скеровано запит №55-6234ВИХ-24 щодо наявності власника даної гідроспоруди, а разі його відсутності щодо вжиття заходів стосовно визнання її безхазяйної. Згідно з інформацією Новопразької селищної ради від 01.11.2024 р. №1453, наданої на вказаний запит окружної прокуратури, земельна ділянка з кадастровим номером 3520355400:02:000:7511 площею 15,5927 га у 2018 році передана в оренду ОСОБА_1 в комплексі з водним об'єктом терміном на 10 років. При цьому гідроспоруда не перебуває у комунальній власності, власник чи балансоутримувач даної гідроспоруди, відсутній. Також, селищною радою на виконання вимог Плану заходів місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо підготовки та пропуску льодоходу, повені та паводків у 2024 році обстежувалася та включена до переліку майна, яке буде визнаватися у встановленому законом порядку, безхазяйним. З метою уточнення даної інформації, окружною прокуратурою до селищної ради скеровано запит від 07.11.2024 р. №55-7061ВИХ-24 щодо конкретних строків визнання вказаної гідроспоруди, безхазяйним майном із зазначенням етапів його проведення та рішень, які необхідно прийняти для реалізації даних етапів. На даний запит селищна рада листом від 31.12.2024 р. №8690 повідомила, що на першу половину 2025 року заплановано проведення технічної інвентаризації, після чого буде подано заяву про взяття на облік гідроспоруди, як безхазяйного майна, про що селищною радою буде повідомлено окружну прокуратуру. Разом з цим, після спливу тримісячного строку окружною прокуратурою до селищної ради 06.03.2025 р. скеровано запит №55-1456ВИХ-25 щодо того, чи розпочато проведення технічної інвентаризації гідротехнічної споруди на земельній ділянці з кадастровим номером 3520355400:02:000:7511. У своїй відповіді від 11.03.2025 р. №321 Новопразька селищна рада повідомила, що технічна інвентаризація даної гідротехнічної споруди, не починалася, здійснюється пошук виконавця вказаних робіт. Таким чином, зазначена гідротехнічна споруда фактично є безхазяйним майном. Прокурор наголошує на тому, що Новопразькою селищною радою, як уповноваженим органом, упродовж тривалого проміжку часу не вжито жодних дієвих заходів, спрямованих на визнання об'єкту нерухомого майна - гідротехнічної споруди, яка складається з греблі земляної насипної та шахтного водоскиду та розміщена на русловому ставку р. Лозуватська, яка є лівою притокою річки Бєшка басейну річки Дніпро, площею 7,8740 га щодо якого сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3520355400:02:000:7511 площею 15,5927 га, яка відноситься до земель комунальної власності Новопразької територіальної громади в особі Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, безхазяйним майном з метою набуття права власності на це майно, чим допущено протиправну бездіяльність. Прокурор вказує, що питання визначення, ведення обліку комунального майна та право на розпорядження вказаним майном Новопразької територіальної громади належить до повноважень органу місцевого самоврядування - Новопразької селищної ради. Бездіяльність відповідача може призводити до того, що протягом тривалого часу відсутній власник споруди, а тому заходи щодо утримання її в належному стані не здійснюються в тому числі будь-які ремонтні, чи інші роботи, пов'язані із належним утриманням гідротехнічної споруди, в тому числі і профілактичні, оскільки обов'язок щодо обстеження та утримання в справному технічному стані таких гідроспоруд, відповідно до положень ст. 319 ЦК України, несуть їх власники. У даному випадку порушення допущено самою селищною радою, що є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а тому прокурор звертається до суду самостійно відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Однак, ураховуючи те, що позивач та відповідач збігаються в одній особі, а стороною у справі один і той же орган місцевого самоврядування може бути або позивачем, або відповідачем, то відповідно Новопразька селищна рада у даному випадку може бути виключно відповідачем по справі. Бездіяльність відповідача сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об'єктів та комунальної власності та у відповідності до ст.1311 Конституції України покладає на прокурора обов'язок представництва в суді. Також невжиття таких заходів позбавляє територіальну громаду та державу можливості отримувати додаткові ресурси для поповнення бюджету коштами за користування відповідними особами такими гідротехнічними спорудами та, як наслідок, ускладнює реалізацію соціально-економічних функцій. Прокурор зазначає, що у даному випадку Олександрійською окружною прокуратурою встановлено причини та достатні підстави для представництва в суді інтересів держави, оскільки Новопразька селищна рада, яка відповідно до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» покликана захищати права територіальної громади, а інтереси останньої порушуються внаслідок бездіяльності вказаного органу місцевого самоврядування. Управління майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, в межах, визначених радою, належить до компетенції об'єднаної територіальної громади Новопразької селищної ради, однак, незважаючи на викладене, відповідач жодних дій по визнанню згаданого нерухомого майна безхазяйним та набуття права власності на це безхазяйне майно, не вчинив. Разом з цим, жодного іншого органу, який наділений повноваженнями по контролю за виконанням органом місцевого самоврядування функції з набуття у комунальну власність нерухомого майна та звернення до суду з позовом про спонукання органу місцевого самоврядування до таких дій не існує. На думку прокурора, зазначене дає підстави для звернення до суду з таким позовом прокурору як позивачу, оскільки інший орган до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у спірних за даним позовом правовідносинах відсутній.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень відзив на позов не подано без поважних причин, що відповідно до ч.4 ст.159 КАС України кваліфікується судом як визнання позову.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.78-79).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі ОСОБА_1 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача (а.с.99).
24.07.2025 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.105).
Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
На території Новопразької територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області знаходиться гідротехнічна споруда, яка розташована за межами села Лозуватка та складається з греблі земляної насипної (матеріал суглинок, конструктивні параметри: ширина по гребеню 6,1 м, довжина 140,0 м, максимальна висота 5,72 м), шахтного водоскиду (конструктивні параметри: водоскид типу «монах», матеріал - сталева труба діаметром 500 мм, на виході - залізобетонна труба діаметром 800 м, водопровідна частина 9,38 м), що підтверджується паспортом водного об'єкта, погодженого від 25.10.2017 р. (а.с.29-33). Водний об'єкт розміщений на русловому ставку р. Лозуватська, яка є лівою притокою річки Бєшка басейну річки Дніпро, площею 7,8740 га щодо якого сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3520355400:02:000:7511 площею 15,5927 га, яка відноситься до земель комунальної власності Новопразької територіальної громади в особі Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.
Земельна ділянка з кадастровим номером 3520355400:02:000:7511 відноситься до комунальної власності Новопразької територіальної громади (а.с.21) та за договором оренди від 27.02.2018 р. передана в оренду ОСОБА_1 (а.с.22-25).
Керівник Олександрійської окружної прокуратури звернувся до Новопразької селищної ради із запитом від 03.10.2024 р. №55-6234Вих-24 про надання інформації зокрема щодо власника гідротехнічної споруди (а.с.34).
Листом 01.11.2024 р. №1453 Новопразька селищна рада повідомила керівнику Олександрійської окружної прокуратури, що гідроспоруда не перебуває у комунальній власності, власник/балансоутримувач зазначеної гідроспоруди відсутній, догляд та утримання гідротехнічної споруди здійснює орендар ставка ОСОБА_2 (а.с.35).
У відповідь на запит від 07.11.2024 р. №55-7061Вих-24 Новопразька селищна рада листом №1690 від 31.12.2024 р. повідомила керівнику Олександрійської окружної прокуратури, що гідроспоруда, яка розташована на земельній ділянціз кадастровим номером 3520355400:02:000:7511 перебуває в задовільному стані. У бюджеті Новопразької громади на 2025 рік передбачено кошти на проведення технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна - гідроспоруди. По завершенню технічної інвентаризації (перша половина 2025 року)органом місцевого самоврядування буде подано заяву про взяття на облік гідроспоруди, як безхазяйної речі (а.с.37).
У відповідь на запит від 06.03.2025 р. №55-1456Вих-25 Новопразька селищна рада листом №321 від 11.03.2025 р. повідомила керівнику Олександрійської окружної прокуратури, що технічну інвентаризацію гідротехнічної споруди на земельній ділянці з кадастровим номером 3520355400:02:000:7511 не розпочато. Наразі Відділом інфраструктури, комунальної власності, економічного розвитку та правового забезпечення Новопразької селищної ради здійснюється пошук виконавця робіт з технічної інвентаризації (а.с.60).
Керівник Олександрійської окружної прокуратури звернувся до Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області із запитом №55-1455Вих-25 від 06.03.2025 р. про надання інформації чи відомий власник гідротехнічної споруди на ставку, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3520355400:02:000:7511 площею7,8740 га комунальної форми власності Новопразької територіальної громади (а.с.64).
Листом №242/01-12 від 11.03.2025 р. Регіональний офіс водних ресурсів у Кіровоградській області повідомив Олександрійській окружній прокуратурі, що на виконання листа РОВР у Кіровоградській області від 13.11.2024 р. №1411/01-12 Новопразька селищна рада надала уточнюючу інформацію листом від 15.11.2024 р. №1504 щодо наявності водних об'єктів на території громади, згідно якої балансоутримувач гідротехнічної споруди водойми площею 7,8740 га, що розташована на земельній ділянці про яку йдеться у зверненні, не визначений. РОВР у Кіровоградській області не являється балансоутримувачем даної гідротехнічної споруди (а.с.65).
Керівник Олександрійської окружної прокуратури звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях із запитом від 06.03.2025 р. №55-1458Вих-25 про надання інформації чи перебувала/перебуває у власності (на балансі) держави гідротехнічна споруда, яка розиашована за межами села Лозуватка на русловому ставку 7,8740 га річки Лозуватка на земельній ділянці з кадастровим номером 3520355400:02:000:7511 на території Новопразької селишної ради Олександрійського району Кіровоградської області (а.с.66).
Листом №10-11-01298 від 31.03.2025 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях повідомило Олександрійській окружній прокуратурі, що згідно з інформацією, наданою листом Фонду №10-62-7653 від 25.03.2025 р. у Реєстрі обліковується нерухоме державне майно за класифікаційними угрупуваннями: 2152.5 - «Дамби, греблі, загати та інші водозахисні насипні споруди» та 3101.9 - «Інші землі водного фонду» відповідно до Класифікатора державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.03.2006 р. №461, та місцезнаходженням: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, в межах с. Світлопіль, яке перебуває на балансі Регіонального офісу водних ресурсів в Кіровоградській області (а.с.67).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що гідротехнічна споруда, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3520355400:02:000:7511 є безхазяйним майном.
Прокурор звернувся з позовом у даній справі, з огляду на не вжиття відповідачем заходів, спрямованих на здійснення обліку гідротехнічної споруди як бехгазяйного нерухомого майна.
Надаючи оцінку повноваженням першого заступника керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області на звернення до суду з відповідним позовом, суд враховує наступне.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У рішенні Конституційного Суду України від 05.06.2019 р. №4-р(II)/2019 вказано, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Згідно з ч.3 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.
У Законі України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII (далі за текстом - Закон №1697) закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону №1697 Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
Суд враховує, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
З огляду на п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. №3-рп/99, «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Висловлене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 р. у справі №926/1111/15, від 19.09.2019 р. у справі №815/724/15, від 05.11.2019 р. у справі №804/4585/18, від 28.01.2021 р. у справі №380/3398/20, від 05.10.2021 р. у справі №380/2266/21, від 02.12.2021 р. у справі №320/10736/20, від 23.12.2021 р. у справі №0440/6596/18.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не повною мірою відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 р. у справі №806/602/18, від 13.03.2019 р. у справі №815/1139/18, від 15.10.2019 р. у справі №810/3894/17, від 17.10.2019 р. у справі №569/4123/16-а, від 05.11.2019 р. у справі №804/4585/18, від 03.12.2019 р. у справі №810/3164/18 та від 01.06.2022 р. у справі №260/1815/21.
У даній справі, обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з цим позовом прокурор зазначив, що бездіяльність відповідача сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об'єктів та комунальної власності. Відсутність власника гідротехнічної споруди свідчить про відсутність особи, яка зобов'язана підтримувати її належний стан, що призведе до її руйнування та неможливість виконання нею функції захисту територій від шкідливої дії води, підтоплення територій, житла, майна людей. Невжиття органом місцевого самоврядування заходів до взяття на облік безхазяйної гідротехнічної споруди, що в майбутньому дозволить набути право комунальної власності на таке майно, сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері забезпечення безпеки людей та збереження інженерної інфраструктури водних об'єктів, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до статті 1311 Конституції України покладає на прокурора обов'язок представництва в суді. Також невжиття таких заходів позбавляє територіальну громаду та державу можливості отримувати додаткові ресурси для поповнення бюджету коштами за користування відповідними особами такими гідротехнічними спорудами та, як наслідок, ускладнює реалізацію соціально-економічних функцій.
На переконання суду, таке обґрунтування є сумісним з розумінням «інтересів держави».
Суд вважає, що у даній справі подання заступником прокурора позову мало на меті захист «інтересів держави».
Стосовно наявності підстав, визначених ч.3 ст.23 Закону №1697 для представництва інтересів держави у суді у даній справі, суддів враховує наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 р. у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 р. у справі №806/1000/17, зазначила, що за змістом частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Суд також враховує, що у постанові від 26.05.2020 р. у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
У даній справі прокурор послався на відсутність органу, уповноваженого державою звертатися до суду з позовом до органу місцевого самоврядування у спірних правовідносинах.
Частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
З огляду на ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно з ч.ч.1-5 ст.335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.
Особливості набуття організацією водокористувачів права власності на безхазяйні об'єкти меліоративних систем визначаються законом.
Особливості набуття права власності на безхазяйні гідротехнічні споруди для цілей аквакультури визначаються законом.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав урегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. №1952-IV.
У розумінні п.п.2, 3 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; заявник - орган місцевого самоврядування - у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Частиною 14 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку.
За результатом розгляду заяви, а також за наявності відомостей про технічні характеристики відповідного безхазяйного нерухомого майна, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, чи відомостей про земельну ділянку, сформовану за рахунок невитребуваної земельної частки (паю), отриманих з Державного земельного кадастру, державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік.
Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
Таким чином, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна: 1) звернення органу місцевого самоврядування до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі; 2) публікація органом місцевого самоврядування оголошення у друкованих засобах масової інформації про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі; 3) звернення органу місцевого самоврядування після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі до суду із заявою про передання відповідного нерухомого майна у комунальну власність; 4) звернення органу місцевого самоврядування до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про державну реєстрацію права власності на підставі судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2024 р. у справі №300/3657/22 вказав, що питання необхідності державної реєстрації гідротехнічної споруди потребує дослідження правової природи вжитого у Законі терміну «споруди», та можливості його поширення на дамбу.
За Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 №3573 споруди - структури, пов'язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи.
Згідно із додатком А до ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення» гідротехнічні споруди - споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.
У розумінні абзацу 7 частини 1 статті 1 Законом України «Про аквакультуру» від 18.09.2012 р. №5293-VI гідротехнічні споруди для цілей аквакультури - об'єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об'єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури.
Таким чином, термін «гідротехнічна споруда» пов'язаний з конкретним функціональним об'єктом (конструкцією), є узагальнюючою назвою споруд, що використовуються на водних ресурсах, основним же є термін «споруда».
При цьому гребля є видом гідротехнічної споруди, не належить до будівель та приміщень, проте за інженерним задумом розміщується на земельній ділянці, призначена для спеціальних технічних функцій, пов'язаних з використовуванням водних ресурсів. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.
Виключенням є споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, перелічені у ч.4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.
Як гідротехнічна споруда, гребля не є частиною чи приналежністю головної речі, не включена до переліку споруд, передбачених ч.4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до п.7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 р. №5245-VI (далі за текстом - Закон №5245), з дня набрання чинності цим законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Згідно з п.п.3, 4 розділу ІІ Закону №5245 з дня набрання ним чинності землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
- які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. №280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Статтею 327 Цивільного кодексу України встановлено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.
Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Отже, саме до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, подача заяви про взяття на облік та здійснення державної реєстрації безхазяйного нерухомого майна з метою можливості в подальшому набути таке майно у комунальну власність.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 31.03.2021 р. у справі №9901/347/20, від 01.07.2021 р. у справі №9901/116/20, від 01.09.2022 р. у справі №990/46/22, від 08.09.2022 р. у справі №9901/276/19 неодноразово зазначала, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Суд зауважує, що відповідачем не вчинено дій спрямованих на визнання об'єкту нерухомого майна гідротехнічної споруди, розташованої на території Кам'янецької селищної ради безхазяйним майном з метою набуття права власності на це майно, чим допущено протиправну бездіяльність.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо не вчинення дій, спрямованих на визнання гідротехнічної споруди, яка складається з греблі земляної насипної та шахтного водоскиду та розміщена на русловому ставку р. Лозуватська, яка є лівою притокою річка Бєшка басейну річки Дніпро, площею 7,8740 га щодо якого сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3520355400:02:000:7511 площею 15,5927 га, яка відносить до земель комунальної власності Новопразької територіальної громади в особі Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, безхазяйним майном, а саме не звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік указаної гідротехнічної споруди, як безхазяйної нерухомої речі та зобов'язання Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області вчинити дії, спрямовані на визнання безхазяйним майном гідротехнічної споруди, яка складається з греблі земляної насипної та шахтного водоскиду та розміщена на русловому ставку р. Лозуватська, яка є лівою притокою річка Бєшка басейну річки Дніпро, площею 7,8740 га щодо якого сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3520355400:02:000:7511 площею 15,5927 га, яка відносить до земель комунальної власності Новопразької територіальної громади в особі Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік указаної гідротехнічної споруди як безхазяйної нерухомої речі, підлягають задоволенню.
Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі прокурор є суб'єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII та ч.3 ст.53 КАС України, а тому враховуючи, що витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не понесено, суд дійшов висновку, що відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.132, 142, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов виконувача обов'язків керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави (м. Олександрія, Кіровоградська область, вул. Чижевського, 1а) до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (смт Нова Прага, Олександрійський район, Кіровоградська область, вул. Центральна, 14, код ЄДРПОУ 04366086) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо вчинення дій, спрямованих на визнання гідротехнічної споруди, яка складається з греблі земляної насипної та шахтного водоскиду та розміщена на русловому ставку р. Лозуватська, яка є лівою притокою річка Бєшка басейну річки Дніпро, площею 7,8740 га щодо якого сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3520355400:02:000:7511 площею 15,5927 га, яка відносить до земель комунальної власності Новопразької територіальної громади в особі Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, безхазяйним майном.
3. Зобов'язати Новопразьку селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди, яка складається з греблі земляної насипної та шахтного водоскиду та розміщена на русловому ставку р. Лозуватська, яка є лівою притокою річка Бєшка басейну річки Дніпро, площею 7,8740 га щодо якого сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3520355400:02:000:7511 площею 15,5927 га, яка відносить до земель комунальної власності Новопразької територіальної громади в особі Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, безхазяйним майном, шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна, як безхазяйного.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 30 жовтня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ