28 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6771/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» (вул. Чобану Степана, 2, м. Кропивницький, 25005, ЄДРПОУ 07646544) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 18 червня 2025 року №7732/0406 щодо застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» штрафу у сумі 227422 грн.47 коп. за порушення строку сплати суми узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Представником позивача подано клопотання про залучення до розгляду справи третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість».
Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до статей 75,77,89 Господарського кодексу України (який діяв як законодавчий акт до 28.08.2025), Статуту Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» Товариство здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю даного підприємства. Згідно вищевказаного Статуту цей державний орган управління в сфері оборонно-промислового комплексу України затверджує фінансовий план Позивача на календарний (фінансовий) рік і постійно контролює його виконання, в тому числі і щодо сплати поточних податкових зобов'язань підприємством. Водночас відповідальність за належне оформлення підприємством бухгалтерської, фінансової та статистичної звітності, сплату податкових зобов'язань перед бюджетом орган управління (AT «Українська оборонна промисловість») несе перед Державою в особі Кабінету Міністрів України згідно завдань і доручень уряду, Статуту Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість», який затверджений постановою КМУ від 21.03.2023 №441.
Додатково зазначив, що дана адміністративна справа має принципове значення для діяльності позивача.
Розглянувши заявлене клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Частинами 4, 5 ст. 49 КАС України передбачено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 50 КАС України, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.
Суд зазначає, що передумовою залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача або відповідача, є правовідносини між стороною та потенційною третьою особою та розгляд судом спору, рішення за яким створює наслідки безпосередньо для цих правовідносин. Зокрема, встановлює факти, які згодом можуть бути використані у спорі між стороною і третьою особою, що бере участь на її стороні.
При цьому суд зазначає, що важливість даної адміністративної справи для діяльності позивача, не є підставою для залучення третьої особи.
Сама лише заінтересованість у тому чи іншому результаті судового розгляду не свідчить про наявність правовідносин між позивачем або відповідачем та особою, про залучення якої в якості третьої особи подано клопотання. Така заінтересованість не є підставою для участі у справі.
Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи.
Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача. Це відрізняє третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, від третьої особи, яка заявляє такі вимоги.
Отже, зазначені норми права вказують на те, що суд має право залучити третіх осіб до участі у справі, однак, умовою для вчинення такої процесуальної дії є висновок про те, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки таких осіб.
Так, позивачем не доведено, яким чином рішення суду у цій справі може вплинути безпосередньо на права та обов'язки Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість».
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача в частині залучення до розгляду справи третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість».
Також, в зазначеному клопотанні представник позивача просить розглядати справу в загальному позовному провадженні в судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справ.
Згідно ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 2661 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 2661 цього Кодексу.
Згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Ст. ст. 193, 258 КАС України визначений строк розгляду справи як загальному позовному провадженні так і в спрощеному.
Строк розгляду справи в порядку спрощеного провадження є швидшим в порівнянні із загальними.
З огляду на викладене, а також враховуючи положення ст. 2 КАС України, суд зобов'язаний справедливо, неупереджено та своєчасно вирішити спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При відкритті провадження, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку спрощеного провадження, оскільки справа незначної складності, а розгляд справи в порядку спрощеного провадження є швидшим в порівнянні із загальними, що допоможе своєчасно захистити порушене право, у разі встановлення такого факту.
Керуючись ст.ст. 12, 49, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання представника позивача про залучення до розгляду справи третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» - відмовити.
В задоволенні клопотання представника позивача щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження- відмовити.
Копії ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН