29 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3617/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом: Керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави
до відповідача: Голованівської селищної ради
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об'єкту нерухомості гідротехнічної споруди, а саме - греблі глухої, земляної, насипної безхазяйним майном та зобов'язати селищну рада вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди (греблі глухої, земляної, насипної) безхазяйним майном шляхом звернення до відповідного органу з заявою про взяття на облік нерухомого майна, як безхазяйного.
Ухвалою суду від 03.06.2025 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с.61).
Від відповідача до суду надійшов відзив (а.с.65-70).
Від прокурора до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.78-87).
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що на території Голованівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області перебуває безхазяйна гідротехнічна споруда, а саме: гребля глуха, земляна, насипна, довжиною - 140,0 м, ширина по гребеню - 9,00-5,7 м, висота - 2,27м, водоскидна споруда - баштовий водоскид поєднаний з донним водовипуском, вхідний оголовок трапецеїдальний в плані з відкрилками із залізобетону шириною по дну 6,60-1,00 м. В передній стінці влаштовані дерев'яні шандори для регулювання рівня води до відмітки 165,15 м, водопровідна частина - труба із залізобетону діаметром 1000 мм, довжиною 21 мм, регульований до відмітки 165,15 м, дерев'яними шандорами розміром 1,00х 0,20 м, пропускна здатність водоскидної споруди 2,65 куб.м на водному об'єкті - ставок площею 4,4444 га /кадастровий номер 3521480800:02:000:7297, що підтверджується паспортом водного об'єкту.
Згідно з інформацією відповідача гідротехнічна споруда (кадастровий номер земельної ділянки, на якій вона розташована 3521480800:02:000:7297) не перебуває у комунальній власності та балансі селищної ради, право комунальної власності на гідротехнічну споруду не зареєстровано.
Відповідно інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області від 19.03.2025 №273/01-12, гідротехнічна споруда водного об'єкту, розташованого на земельній ділянці з кадастровим № 3521480800:02:000:7297) є безхазяйною.
Таким чином, прокурор стверджував, що гідротехнічна споруда - гребля, не паспортизована та є безгосподарською.
Вважаючи, що відповідачем допущено тривалу бездіяльність, а вчинені дії за своєю суттю не спрямовані на усунення існуючого порушення, прокурор звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно із абзацом 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР /надалі Закон №280/97-ВР/, частиною другою статті 2 якого визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 16 Закону №280/97-ВР матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частинами першою, другою та п'ятою статті 60 Закону №280/97-ВР визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду
Відповідно до частини восьмої статті 60 Закону №280/97-ВР право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно із частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом /стаття 329 ЦК України/.
Згідно із статтею 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Відповідно до статті 327 ЦК України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV /надалі Закон № 1952-IV/ регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
За визначеннями, наведеними у статті 2 Закон № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження; заявник, зокрема, орган місцевого самоврядування - у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.
Таким чином, орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Частиною чотирнадцятою статті 18 Закону № 1952-IV передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 82, 84, 85 "Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 /надалі Порядок № 1127/, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83 - 88 цього Порядку.
За результатом розгляду заяви, а також за наявності відомостей про технічні характеристики відповідного безхазяйного нерухомого майна, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, чи відомостей про земельну ділянку, сформовану за рахунок невитребуваної земельної частки (паю), отриманих з Державного земельного кадастру, державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік.
Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
З огляду на вищевикладене правове регулювання, законодавство визначає поетапну процедуру передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.
Отже, саме відповідач є уповноваженим органом для вжиття заходів щодо взяття на баланс безхазяйних гідротехнічних споруд на території громади та подальшого оформлення права комунальної власності на них.
Таким чином, за наявності підстав та відповідних повноважень, відповідач, як суб'єкт права комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальних громад відповідні права щодо володіння та розпорядження комунальним майном, упродовж тривалого часу фактично не здійснила жодних юридично значимих обов'язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на спірну гідротехнічну споруду.
Розглядаючи адміністративну справу щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. (ч. 2 ст. 2 КАС України)
Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи чи не є суттєвими. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст.71 КАС України).
Суд зауважує, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах, зокрема, в постанові від 19.04.2018р. у справі № П/9901/137/18 (800/426/17) та низці інших, неодноразово висновувала, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень потрібно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає у неухваленні рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно потрібними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були вчинені чи були вчинені з порушенням розумних строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість, підстави та межі бездіяльності, а також її шкідливість для прав та інтересів особи.
Відтак, для правильного вирішення спору необхідно перевірити чи дійсно орган місцевого самоврядування допустив протиправну бездіяльність у спірних правовідносин та чи ухиляється від виконання функцій, покладених на нього законом.
Суд, перевіряючи доводи прокуратури та письмові пояснення представника відповідача, викладені у відзиві, зазначає наступне.
Відповідно до рішення Голованівської селищної ради від 26.02.2025 за №1918 "Про внесення змін до рішення сесії Голованівської селищної ради від 27.04.2023 №1099 "Про проведення земельних торгів та затвердження умов продажу права оренди на земельні ділянки комунальної власності водного фонду, які підлягають продажу на земельних торгах у формі електронного аукціону на території Голованіської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області /зі змінами", земельна ділянка водного фонду площею 4,44440 га, кадастровий номер 3521480800:02:000:7297, яка розташована за межами с. Грузьке Голованівського району Кіровоградської області виставлена на земельні торги.
Наведені обставини, свідчать, що за результатами проведених земельних торгів буде визначено переможця, з яким селищною радою буде укладено договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до пунктів 3, 5, 7 Порядку №99 замовником робіт із розроблення паспорта водного об'єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України. Паспорт водного об'єкта погоджується з Держводагентством у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня його надходження. Паспорт водного об'єкта підлягає коригуванню кожні 15 років, а також у разі змін технічних параметрів водного об'єкта і гідротехнічних споруд.
Таким чином, саме на розпорядника земельної ділянки, а не користувача, покладено обов'язок з оформлення, погодження та коригування паспорта водного об'єкта. Можливості бути замовником робіт із виготовлення паспорта водного об'єкта для орендаря Порядок №99 не передбачає.
При цьому, судом встановлено, що, відповідно Порядку виявлення, взяття на облік та збереження безхазяйного майна, визнання спадщини від умерлою та прийняття такого майна у комунальну власність Голованівської селищної територіальної громади, затв. рішенням селищної ради від 02.05.2024 №1584, комісією з виявлення, обстеження та взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд на території Голованівською селищної ради, прийнято протокольне рішення №3 від 16.04.2025 року, яким визначено:
- провести обстеження об'єктів безхазяйного майна - гідротехнічних споруд /в тому числі гідротехнічної споруди на земельній ділянці 4,44440 га, кадастровий номер 3521480800:02:000:7297, за результатами обстеження скласти відповідні Акти обстеження;
- провести технічну інвентаризацію нерухомого майна - гідротехнічних споруд, які розташовані поза межами с. Грузьке та с. Молдовка;
- включити до Переліку потенційних об'єктів безхазяйного майна об'єкти нерухомого майна- гідротехнічні споруди, які розташовані поза межами с. Грузьке та с. Молдовка;
- доручити відділу містобудування, архітектури та ЖКГ Голованівської селищної ради підготувати та подати від імені Голованівської селищної ради до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, заяву про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна - гідротехнічних споруд, які розташовані за межами с. Грузьке та с. Молдовка;
- після отримання інформаційної довідки протягом 10 робочих днів розмістити оголошення в місцевій газеті «Чисте Джерело», на офіційному веб-сайті Голованівської селищної ради про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна - гідротехнічних споруд, які розташовані за межами с. Грузьке та с. Молдовка (а.с.71-74).
На виконання вказаного протокольного рішення, відповідачем вчинено наступні дії:
- проведено обстеження нерухомого майна зі складення відповідного акту обстеження (а.с.75).
Вказане спростовує твердження прокуратури про те, що селищною радою протягом тривалого часу не вжито дієвих заходів щодо обстеження та взяття на облік, як безхазяйного нерухомого майна гідротехнічних споруд на водному об'єкті за межами с. Грузьке на території Голованівської селищної територіальної громади.
Про наявність наміру селищної ради вживати заходи, спрямовані на визначення статусу майна, що знаходиться на його території (визнання його безхазяйним чи прийняття майна до комунальної власності територіальної громади) свідчить проведення обстеження вищевказаної гідротехнічної споруди, створення відповідної комісії.
Таким чином, відповідач, будучи органом, уповноваженим на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, вживав відповідні заходів з метою взяття на облік безхазяйного майна як гідротехнічних споруди, яка розташована за межами с. Грузьке.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову в задоволені позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні позову керівника Керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави до Голованівської селищної ради Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО