28 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/14996/20
провадження № 2-іс/340/232/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: ГУ ДПС в м. Києві, вул. Шолуденка,33/19, м. Київ, 04116
про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ГУ ДПС в м. Києві, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0161153314 від 20.03.2020, яким йому нараховано суму грошового зобов'язання - штрафу за несвоєчасну сплату транспортного податку у 2016 у розмірі 5000 грн.
Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 03.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С. від 21.03.2025 року справу №640/14996/20 прийнято до свого провадження та залишено вказаний позов без руху.
31.05.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява на усунення недоліків.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 прийнято адміністративну справу до провадження суддею Петренко О.С. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено правомірно, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають (а.с.34-35).
Дослідивши доводи заяв по суті сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 02.03.2020 року податковим органом на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань по транспортному податку, за результатами якої складено акт від 02.03.2020 року №3816/26-15-33-14/3030404177 (а.с.7-8).
Актом перевірки встановлено порушення позивачем термінів сплати узгоджених грошових зобов'язань з транспортного податку, сплаченого протягом строків, визначених в пп.267.8.1 п.267.8 ст. 267 Податкового кодексу України.
На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.03.2020 р. № 0161153314, яким, на підставі ст.126 Податкового кодексу України, за затримку на 519 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 25000 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % в сумі 5000 грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.
При вирішенні спору суд виходить із того, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Статтею 4 ПК України визначені основні засади, на яких ґрунтується податкове законодавство України. Зокрема, до основоположних принципів податкового законодавства належать:
- визначений в п.п. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 ПК України принцип рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, яким передбачено забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;
- визначений в п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 ПК України принцип презумпції правомірності рішень платника податку, згідно якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
- визначений в п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 ПК України принцип соціальної справедливості, яким передбачено установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;
- визначений в п.п. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4 ПК України принцип стабільності, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, тощо.
Суд зазначає, що будь-які нормативні акти в сфері оподаткування та зміни до них мають ґрунтуватись на вказаних вище принципах та не суперечити їм.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII внесено зміни до ПК України, які набрали чинності з 01.01.2015, зокрема, введено новий транспортний податок.
Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1. ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні легкові автомобілі, що, відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті, є об'єктами оподаткування. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Як встановлено судом, відповідно до даних ІКП позивача по платежу «транспортний податок» станом на 29.07.2016 обліковувався податковий борг в сумі 25000 грн., який виник в зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання з транспортного податку за 2016 рік, визначеного у податковому повідомленні-рішенні за формою «Ф» від 29.06.2016 у сумі 25000 грн. та фактично сплачено 28.02.2018, з затримкою сплати грошового зобов'язання більше 30 календарних днів.
За приписами норм п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
В розумінні норми ст. 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).
Пунктами 42.1, 42.2, 42.4 статті 42 ПК України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Згідно із пп.267.8.1. п.267.8 ст. 267 ПК України, транспортний податок сплачується, зокрема: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судом встановлено, що позивачем грошові зобов'язання з транспортного податку, визначені згідно з податкового повідомлення-рішення від 29.06.2016 року № б/н, сплачено при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання /граничний строк - 28.09.2016, сплата відбулась -28.02.2018).
Вказані твердження позивачем не спростовано.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що, у межах спірних правовідносин, відповідач діяв правомірно та в межах повноважень.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ ДПС в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО