Рішення від 30.10.2025 по справі 320/11762/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2025 року м. Київ справа №320/11762/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОТС Ю.ЕЙ.» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛОТС Ю.ЕЙ.» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2023 року № 000708610701, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 38 264 445 грн з зобов'язанням виправлення ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» показників податкової звітності;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2023 року № 07090324025, яким встановлено порушення пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 54.2 ст. 54, пп. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 п. 176.2 ст. 176 та п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, та збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів (податок на доходи фізичних осіб), пені з податку на доходи фізичних осіб на суму 1 949 074 грн. 22 коп., в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 1 559 412,77 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 389 661,45 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2023 року № 07090424025, яким встановлено порушення пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 54.2 ст. 54, пп. 168.1.1, пп. 168 1.2. ст. 168, п. 176.2 ст. 176 та п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення», з урахуванням пп. 1, пп. 1.2., пп.1.3., пп. 14, пп. 1.5, пп. 1.6, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, та збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів (військового збору), пені з податку на доходи фізичних осіб на 162 422 грн. 85 коп., в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 129 951,06 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 32 471,79 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2023 року № 0710270707, яким встановлено порушення пункту 1, пункту 2 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторі розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», № 265/95-ВР від 06.07.1995, зі змінами та доповненнями, та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у розмірі 73 459 763,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про відсутність підстав для призначення спірної перевірки, а тому, як наслідок необґрунтованість висновків за наслідком такої перевірки.

Наголошено, що висновки щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток є безпідставними, натомість підприємство обґрунтовано відносило витрати на придбання ліцензії до витрат відповідних (майбутніх) періодів без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Також вказано, що в акті перевірки сума у розмірі сумі 6 973 704,44 грн визначена як сума повернутого депозиту, тобто як сума повернутих внесених коштів, яка в розумінні Правил організатора азартних ігор не є виграшом (доходом гравця), тому висновки податкового органу щодо ця загальна сума підлягала оподаткуванню ПДФО та військовим збором є помилковими та необґрунтованими.

Окрім цього, позивач звертає увагу на помилковість та безпідставність висновків відповідача, що придбання гравцем ігрового грошового замінника через онлайн-систему організатора азартних ігор вимагає обов'язкового застосування позивачем РРО або програмних РРО.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 320/11762/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року призначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14 січня 2025 року о 14:00 год.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, що висновки за наслідком проведеної перевірки є обґрунтованими та правомірними, а тому підстав для скасування податкових повідомлень-рішень немає.

У відповіді на відзив позивач наголошував на помилковості аргументів відповідача у відзиві та наполягав на задоволенні позову.

В підготовчому засіданні 14 січня 2025 року оголошено перерву до 04 лютого 2025 року об 11:30 год.

В підготовчому засіданні 04.02.2025 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу для розгляду по суті на 18.03.2025 об 11:00 год.

У судовому засіданні 18.03.2025, враховуючи клопотання позивача та відсутність заперечень зі сторони податкового органу, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 23.08.2023 року № 4123-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» (код 43846231)» відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» (код ЄДРПОУ 43846231) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.09.2020 по 31.12.2022, валютного законодавства за період з 30.09.2020 по 31.12.2022, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 30.09.2020 по 31.12.2022 та іншого законодавства за відповідний період, тривалістю 10 робочих днів, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 10.10.2023 №64789/Ж5/26-15-07-01- 03/43846231, у висновках якого вказано про наступні порушення:

п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.13 4, п. 9.12 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, п.5, п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №2908, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, п. 4, п.5, п.25 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 №750/4043, п.8, п.25 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 38 264 445 грн., у тому числі за 2021 рік у сумі 16 027 397 грн. та за 2022 рік у сумі 38 264 445 грн;

п. 63.3 от. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, п. 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 09.12.2011 №1588 із змінами та доповненнями в частині не надання у жовтні 2020, жовтні 2021, жовтні 2022 року до податкового органу повідомлення за формою № 20-ОПП по об'єкту «Офісне приміщення за адресою 03150, м. Київ, Печерський район, вуя. Ділова» 6»;

пп. 168.1.1. п. 168.1 ст, 168 з урахуванням пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п 171.2 «а» ст. 171 пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V1 зі змінами, в результаті чого встановлено заниження зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб до бюджету у розмірі 1 559 412,77 грн;

ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. 176.2 «б» п. 176.2 ст. 176 Податковою кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами, в результаті чого встановлено несвоєчасне поданих податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченою) на користь платників податків фізичних осіб, і сум отриманих з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2022 року;

пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, з урахуванням пп.1.2, п.п.1.3 та пп.1.6 п.16-1 підрозділу10 розділу XX, пп.164.2.6 п.164.2 ст.164, п.171.2 «а» ст..171, п.п. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено зобов'язання з військового збору в розмірі 129 951,06 грн;

п.1, п.2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахунковий операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) в частині проведення розрахункових операцій з продажу гравцям за грошові кошти електронних грошових замінників, які дають можливість зробити ставку в азартній грі та виплати виграшів на загальну суму 43 581 705,90 грн, без застосування РРО/ПРРО без створення у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів у передбаченому Законом № 265;

вибірковою перевіркою ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» (код ЄДРПОУ 43846231) встановлено фінансові операції: - фінансові операції, пов'язані із перерахуванням грошових коштів у вигляді повернення на користь гравців (фізичних осіб) депозитів, які не були використані з метою участі в азартних іграх онлайн казино в мережі Інтернет, а також сум виплачених на користь фізичних осіб доходів, виплачених без нарахування та сплати належних податків та зборів, у загальному обсязі 6 974 040,44 грн. містять ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та відповідають критерію п. 8 (внесення особою в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб'єктом господарювання, який проводить азартні ігри; - фінансові операції, які відповідають критерію п. 4 (фінансові операції з надання/ повернення фінансової допомоги контрагентам, які мають ознаки ризиковості та/або що підпадають під одну з ознак, а саме: надання фінансової поворотної допомоги юридичним/фізичним особам, яка не була повернута та/або не повернута в терміни, визначені договором) Положення про організацію роботи при виявленні органами ДПС фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму», затвердженого наказом ДПС України від 01.07.2022 р. № 381, на виконання Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» по взаємовідносинах з Громадянином України ОСОБА_1 на загальну суму 33 770 000,00 гривень.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.11.2023:

№ 000708610701, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 38 264 445 грн з зобов'язанням виправлення ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ» показників податкової звітності;

№ 07090324025, яким встановлено порушення пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 54.2 ст. 54, пп. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 п. 176.2 ст. 176 та п. 3 8 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, та збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб), на суму 1 949 074 грн. 22 коп., в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 1 559 412,77 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 389 661 грн 45 коп.;

№ 07090424025, яким встановлено порушення пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 54.2 ст. 54, пп. 168.1.1, пп. 168 1.2. ст. 168, п. 176.2 ст. 176 та п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення», з урахуванням пп. 1, пп. 1.2., пп.1.3., пп. 14, пп. 1.5, пп. 1.6, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, та збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) на 162 422 грн 85 коп., в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 129 951,06 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 32 471,79 грн.

№ 0710270707, яким встановлено порушення пункту 1, пункту 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995, зі змінами та доповненнями, та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у розмірі 73 459 763 грн. 15 коп.

26 грудня 2023 року позивачем було подано скаргу №2612-СЛ-2 від 26.12.2023 до Державної податкової служби України на вказані податкові повідомлення-рішення.

За результатами розгляду матеріалів скарги Державна податкова служба України прийняла Рішення про результати розгляду скарги від 20.02.2024 №4494/6/99-00-06-01-01-06, згідно з яким ДПС України залишила без змін спірні рішення ГУ ДПС у м. Києві від 14.11.2023 № 000708610701, № 07090324025, № 07090424025, № 0710270707, а скаргу - без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Однією з підстав визнання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень протиправними позивач вважає протиправність наказу відповідача від 23.08.2023 №4123-п про проведення документальної планової виїзної перевірки, оскільки такий наказ був винесений з порушенням пп.69.35 п.69 підр.10 розд. ХХ Податкового кодексу України.

Наказ ГУ ДПС у м. Києві про проведення податкової перевірки прийнятий на підставі статей 20, 77, 82 ПК України та пункту 2 частини першої статті 13 розділу IV, статті 25 розділу IV Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (зі змінами) у зв'язку зі змінами пункту 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30 червня 2023 року № 3219-IX.

Стаття 77 ПК України регулює порядок проведення документальних планових перевірок.

Відповідно до пункту 77.1 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Пунктом 77.2 статті 77 ПК України передбачено, що до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов'язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Згідно з пунктом 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 77.6 статті 77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки;

- копії наказу про проведення перевірки;

-службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

01 серпня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30 червня 2023 року № 3219-IX, яким у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено підпунктом 69.35, яким установлено, що тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно:

1) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

2) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

3) платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги.

При цьому, положеннями зазначеного пункту чітко передбачено, що формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок та внесення змін до нього здійснюються без урахування вимог, передбачених пунктом 77.2 статті 77 цього Кодексу.

Вказане спростовує твердження позивача про відсутність підстав для призначення спірної перевірки, оскільки при внесенні зазначених змін до ПК України, законодавець дав право податковому органу призначати перевірки, зокрема, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес).

Окрім того, судом встановлено, що при виході на перевірку працівниками контролюючого органу пред'явлено службові посвідчення та направлення на перевірку, а представниками позивача, в свою чергу, допущено останніх до перевірки.

Тобто, на момент проведення перевірки у останніх будь-яких зауважень та претензій не виникало, а наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача, як акт індивідуальної дії, реалізовано його застосуванням, шляхом допуску працівників податкового органу до перевірки суб'єктом господарювання.

Тому, суд вважає, що доводи щодо порушень при призначенні податкової перевірки не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Досліджуючи питання щодо правомірності висновків відповідача щодо виявлених порушень податкового законодавства у зв'язку з якими було винесене кожне з оскаржуваних податкових повідомлень рішень, суд встановив наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 14.11.2023 №000708610701 суд виходить з наступного.

Судом установлено, що ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» здійснює діяльність з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет.

Для здійснення діяльності в сфері з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» отримано ліцензію відповідно до рішення КРАІЛ про видачу ліцензії від 12.04.2021 №150 26.04.21, дата видачі ліцензії 26.04.2021.

Як установлено податковим органом під час перевірки, у бухгалтерському обліку TOB «CЛOTC Ю.ЕЙ.» враховано до адміністративних витрат плату за ліцензію на загальну суму 37 440 000 грн, в тому числі по періодах: за 2021 рік - на суму 16 027 397 грн; за 2022 рік (за період з 01.01.2022 по 07.12.2022) - на суму 21 412 603 грн.

В акті перевірки зазначено, що пунктом 5 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» визначено, що бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта та визначено групи нематеріальних активів. Зокрема, ліцензію (право на провадження діяльності) віднесено до групи «Інші нематеріальні активи».

Крім того, в акті перевірки зазначено, що відповідно до пп. 138.3.4 п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, яким визначено строки нарахування податкової амортизації нематеріальних активів, ліцензію віднесено до групи 6 нематеріальних активів (право на ведення діяльності).

З урахуванням викладеного, перевіркою зроблено висновок, що в порушення вимог п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 4, п. 5, п. 25 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», п. 8, п. 25 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», TOB «CЛOTC Ю.ЕЙ.» в бухгалтерському обліку враховано до адміністративних витрат плату за ліцензії на право здійснення окремих видів діяльності на загальну суму 37 440 000 грн, в тому числі по періодах: за 2021 рік - на суму 16 027 397 грн; за 2022 рік (за період з 01.01.2022 по 07.12.2022) - на суму 21 412 603 грн.

Як зазначає відповідач, TOB «CЛOTC Ю.ЕЙ.» не мало незгоди платника податків із висновками перевірки щодо: не включення до складу доходів, доходу від нарахованих відсотків банку на залишки коштів на рахунках у розмірі 769 591,95 грн; порушення вимог п. 9.12 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (54 853 грн).

Враховуючи викладене, за результатами перевірки, зокрема, зроблено висновок, що TOB «CЛOTC Ю.ЕЙ.» порушено вимоги п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 9.12 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, п. 5, п. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», п. 4, п. 5, п. 25 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», п. 8, п. 25 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 38 264 445 грн, у тому числі за 2021 рік - на суму 16 027 397 грн; за 2022 рік - на суму 38 264 445 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»:

1) 1) видача ліцензії - надання суб'єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, (шляхом прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі;

5) ліцензія - право суб'єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;

6) ліцензування - засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, спрямований на забезпечення безпеки та захисту економічних і соціальних інтересів держави, суспільства, прав та законних інтересів, життя і здоров'я людини, екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища.

7) орган ліцензування - державний орган, уповноважений законом або Кабінетом Міністрів України на здійснення ліцензування господарської діяльності.

Згідно з п. 18-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: діяльність на ринку азартних ігор, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації тa проведення азартних ігор в Україні, правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор визначає Закон «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі також - Закон № 768).

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 1 «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» ліцензія - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних ociб-підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб'єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду діяльності, що підлягає ліцензуванню, та/або про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб'єкта господарювання права на використання грального обладнання або букмекерського пункту, що передбачає отримання ліцензії.

Відповідно до п.1 ст.6 р. II Закону № 768, державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей та іншими органами державної влади в межах їх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

У п. 1 ст. 6 Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності» встановлено, що орган ліцензування видає ліцензії на право здійснення видів господарської діяльності, у тому числі зазначених у п. 18-1 ст. 7 цього Закону - діяльність на ринку азартних ігор, яка ліцензується відповідно до Закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні) визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За змістом абзацу 11 частини першої статті 1, частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 1 ст. 53 Закону № 768 визначено, що ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет видається Уповноваженим органом строком на п'ять років.

Згідно з п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПК України.

Відповідно п.п.138.3.1 п.138.3 ст.138 ПК України визначено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу І цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку..

Згідно з п.п.138.3.4 п.138.4 ст.138 ПК України, яким визначено строки нарахування податкової амортизації нематеріальних активів, ліцензію віднесено до групи 6 нематеріальних активів (право на ведення діяльності).

Відповідно до Наказу ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» від 01.10.2021 р. № 1-ОП «Про облікову політику підприємства на 2021 рік»:

При веденні бухгалтерського обліку та формуванні фінансової звітності застосовувати необхідні норми відповідних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (даті - П(С)БО), затверджених Міністерством фінансів України та норми системи міжнародних стандартів обліку та звітності МСБО-МСФЗ на підставі того, що національні П (С) БО не можуть суперечити МСБО-МСФЗ».

Згідно з п. 8.1. розділу 8 «Нематеріальні активи» Наказу здійснювати визнання, облік та оцінку нематеріальних активів у відповідності до вимог П (С) БО № 8.

Відповідно до п. 8.2. розділу 8 «Нематеріальні активи» Наказу Підприємство вважає нематеріальним активом немонетарний актив, який відповідає всім переліченим критеріям:

- не має матеріальної форми:

- може бути ідентифікований та придбаний Підприємством з метою використання для надання послуг, виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам;

- існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з використанням нематеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються Підприємством витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Відповідно до п. 18.1 розділу 18 «Витрати» Наказу визнання та відображення в бухгалтерському обліку витрат здійснювати до вимог П (С) БО №16 «Витрати».

Пунктом 18.9. розділу 18 «Витрати» Наказу до адміністративних витрат відносити витрати, пов'язані з обслуговуванням та управлінням підприємства в цілому:

1) Загальні адміністративні витрати;

2) Організаційні витрати:

- придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами.

Згідно з п. 18.13. розділу 18 Наказу облік витрат майбутніх періодів

Для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах у Підприємстві призначено рахунок відповідно Додатку №1.

До витрат майбутніх періодів відносяться:

- Ліцензії, що є дозволом на проведення діяльності і не генерую майбутніх економічних вигод.

За дебетом рахунку «Витрати майбутніх періодів» відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду.

Дебетове сальдо характеризує залишок витрат майбутніх періодів на дату балансу та відображається у розділі III активу балансу.

Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться за їх видами.

Національне положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р. № 242, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №750/4043 (надалі - НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи»), визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи (далі - нематеріальні активи) та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Відповідно до п. 4 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи» терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Немонетарні активи - усі активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей.

Згідно до п. 6 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи» придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Відповідно до п. 8 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи» якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

У п. 1 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи», виданому Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (надалі - МСБО 38 «Нематеріальні активи»), встановлено, що метою цього Стандарту є визначення облікового підходу до нематеріальних активів, які конкретно не розглядаються в іншому Стандарті. Цей Стандарт вимагає від суб'єкта господарювання визнавати нематеріальний актив, якщо і тільки якщо він відповідає певним критеріям. Стандарт також визначає, як оцінювати балансову вартість нематеріальних активів і вимагає розкриття певної інформації про нематеріальні активи.

Відповідно до п. 8 МСБО 38 «Нематеріальні активи» терміни, використовувані в цьому Стандарті, мають такі значення:

Актив - це ресурс:

а) контрольований суб'єктом господарювання у результаті минулих подій; та

б) від якого очікують надходження майбутніх економічних вигід до суб'єкта господарювання.

Монетарні активи - утримувані гроші та активи, які мають бути отримані у фіксованій або визначеній сумі грошей.

Монетарні активи - утримувані гроші та активи, які мають бути отримані у фіксованій або визначеній сумі грошей.

Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований.

Згідно з п. 9 МСБО 38 «Нематеріальні активи» суб'єкти господарювання часто витрачають ресурси чи несуть зобов'язання при придбанні, розробці, обслуговуванні чи збільшенні корисності нематеріальних ресурсів, таких як технічні чи наукові знання, розробка та запровадження нових технологій і систем, ліцензії, інтелектуальна власність, ринкові дослідження та торгові марки (включаючи марки товару та назви видань). Розповсюдженими прикладами об'єктів, що їх охоплюють ці широкі поняття, є комп'ютерне програмне забезпечення, патенти, авторські права, кінофільми, переліки клієнтів, права на іпотечне обслуговування, ліцензії на риболовлю, квоти на імпорт, франшизи, взаємовідносини з клієнтами чи постачальниками, лояльність клієнтів, частка ринку та маркетингові права.

Відповідно до п. 10 МСБО 38 «Нематеріальні активи» не всі об'єкти, описані у пункті 9, відповідають визначенню нематеріального активу (йдеться про можливість ідентифікації, контроль над ресурсом та існування майбутніх економічних вигід). Якщо об'єкт, на який поширюється сфера застосування цього Стандарту, не відповідає визначенню нематеріального активу, то видатки на його придбання або внутрішнє генерування визнаються як витрати у період їхнього понесення.

Згідно з п. 12 МСБО 38 «Нематеріальні активи» актив є ідентифікованим, якщо він:

а) може бути відокремлений, тобто його можна відокремити або відділити від суб'єкта господарювання і продати, передати, ліцензувати, здати в оренду або обміняти індивідуально або разом з пов'язаним з ним контрактом, ідентифікованим активом чи зобов'язанням, незалежно від того, чи має суб'єкт господарювання намір зробити це, або

б) виникає внаслідок договірних або інших юридичних прав, незалежно від того, чи можуть вони бути передані або відокремлені від суб'єкта господарювання або ж від інших прав та зобов'язань.

Пунктом 13 МСБО 38 «Нематеріальні активи» суб'єкт господарювання контролює актив, якщо він має повноваження отримувати майбутні економічні вигоди, що надходять від основного ресурсу, та обмежувати доступ інших до цих вигід. Здатність суб'єкта господарювання контролювати майбутні економічні вигоди від нематеріального активу, як правило, виходить з юридичних прав, які можна забезпечити в судовому порядку. В разі відсутності юридичних прав контроль довести складніше. Проте юридичне забезпечення права не є необхідною умовою для контролю, оскільки суб'єкт господарювання може бути в змозі контролювати майбутні економічні вигоди в інший спосіб.

Відповідно до п. 18 МСБО 38 «Нематеріальні активи» для визнання статті як нематеріального активу суб'єктові господарювання треба довести, що стаття відповідає: визначенню нематеріального активу та критеріям визнання.

Ця вимога застосовується до витрат, які були первісно понесені для придбання або внутрішнього генерування нематеріального активу, і тих витрат, які були здійснені в подальшому для розширення, заміни частини або для обслуговування цього нематеріального активу.

Згідно з п. 21 МСБО 38 «Нематеріальні активи» нематеріальний актив слід визнавати, якщо і тільки якщо: є ймовірність того, що майбутні економічні вигоди, які відносяться до активу, надходитимуть до суб'єкта господарювання та собівартість активу можна достовірно оцінити.

Пунктами 4-6 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи», визначені понятті та положення, відповідно до яких ліцензія класифікується як нематеріальний актив, якщо вона одночасно відповідає таким критеріям:

не має матеріальної форми;

може бути ідентифікована;

контролюється підприємством;

існує імовірність одержання майбутніх економічних вигід, пов'язаних із її використанням;

її вартість може бути достовірно визначена.

При цьому, саме на відповідності ліцензії вказаним критеріям для її кваліфікації як нематеріального активу неодноразово звертало увагу в свої листах Міністерство фінансів України.

Відповідно до первинних документів ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, видана позивачу згідно рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 12.04.2021 №150, не відповідає критеріям визначення нематеріального активу:

ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет не може бути ідентифікована (ліцензія не може бути відокремлена або відділена від позивача, ліцензію не можна продати, передати, ліцензувати, здати в оренду або обміняти), що не відповідає вимогам п. 4 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи», п.п. 8,10,12,18 МСБО 38 «Нематеріальні активи», п. 8.2 облікової політики позивача;

ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет не контролюється позивачем.

Контроль ліцензії здійснюється Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей, яка відповідно до п.п. 9 та 21 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»:

виконує функції органу ліцензування господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, приймає рішення про видачу та анулювання ліцензій у порядку, Оновленому цим Законом;

організовує та здійснює державний контроль за організацією та проведенням азартних ігор, зокрема контроль за додержанням цього Закону, ліцензійних умов, шляхом проведення планових, позапланових та фактичних перевірок, у тому числі методом контрольних закупок.

Окрім того, відсутність контролю з боку позивача підтверджується тим, що останній відповідно до Ліцензійних умов провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2020 № 1341, не має права продати, передати або іншим чином відчужувати ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет.

Отже, актив (ліцензія) не контролюється позивачем (згідно ч.1 ст.1 Закону Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ст.ст. 6, 8 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» ліцензування є засобом державного регулювання провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, видача, анулювання, зупинення повністю або частково та відновлення дії ліцензії повністю або частково здійснюється Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей як органом ліцензування), що не відповідає вимогам п. 4 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи», п.п. 8, 10, 13, 18 МСБО 38 «Нематеріальні активи», п. 8.2 облікової політики Позивача.

Вартість ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет не може бути достовірно визначена позивачем.

Згідно зі ст. 49 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» оплата за ліцензію вноситься шляхом здійснення щорічних рівних частин плати, а в разі анулювання ліцензії оплата здійснюється лише частково.

Крім того, з дня введення в експлуатацію Державної системи онлайн-моніторингу відбудеться зміна розміру щорічної рівної частини плати за ліцензію з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, а отже, зміниться остаточний розмір плати за ліцензію. Проте, коли відбудуться такі зміни вартості ліцензії передбачити неможливо.

Таким чином, ні станом на момент отримання, ні станом на момент проведення податкової перевірки неможливо визначити вартість ліцензії позивача на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, і така вартість ліцензії, як нібито нематеріального активу, у акті перевірки ГУ ДПС у м. Києві не відображено.

Собівартість ліцензії не можливо достовірно оцінити, оскільки згідно з ч. 1 ст. 53 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» ліцензія видається строком на п'ять років, у п.3 р. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» встановлено, що розмір щорічної рівної частини плати за ліцензію залежить від дня введення в експлуатацію Державної системи онлайн-моніторингу, при цьому у періоді перевірки з 30.09.2020 по 31.12.2022 та станом на дату складення акту перевірки Державна система онлайн-моніторингу відповідно до Закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» в експлуатацію не введена, дата її введення в експлуатацію не визначена, що в свою чергу не відповідає вимогам п.6 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи», п.п. 18, 21 МСБО 38 «Нематеріальні активи», п.8.2 Наказу ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» від 01.10.2021 р. № 1-ОП «Про облікову політику підприємства на 2021 рік»).

При цьому, ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет не генерує майбутніх економічних вигід, пов'язаних із її використанням.

Згідно з п. 34 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»: «ліцензія - запису Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб'єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду діяльності, що підлягає ліцензуванню».

Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензія - право суб'єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Таким чином, наявність ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет у позивача, тобто наявність права позивача на провадження виду господарської діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет саме по собі (без здійснення всього комплексу дій для отримання прибутку) не генерує прибутку у сфері азартних ігор.

Враховуючи викладене, ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» не відповідає критеріям для визнання її матеріальним активом.

Відповідно до п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Отже, позивачем відповідно до НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи», МСБО 38 «Нематеріальні активи» та Наказу ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» від 01.10.2021 р. № 1-ОП «Про облікову політику підприємства на 2021 рік» обґрунтовано віднесено витрати на придбання ліцензії до витрат відповідних (майбутніх) періодів без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Відповідно до п. 7 Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Таким чином, згідно п. 8 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи», п. 10 МСБО 38 «Нематеріальні активи», п. 8.2 Наказу ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» від 01.10.2021 р. № 1-ОП «Про облікову політику підприємства на 2021 рік» витрати позивача, пов'язані із оплатою за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Викладене вище підтверджується змістом висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 28.02.2024 №01/2024 (стор. 30-33), згідно з яким висновок акту перевірки щодо врахування ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» в бухгалтерському обліку до адміністративних витрат плати за ліцензії на право здійснення окремих видів діяльності на загальну суму 37 440 000 грн. (у тому числі за 2021 рік у сумі 16 027 397 грн., за 2022 рік у сумі 21 412 603 грн.) в порушення вимог п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 4, п. 5, п. 25 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи, п. 8, п. 25 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» документально не підтверджується;

висновки акту перевірки щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 37 440 000 грн., у тому числі за 2021 рік у сумі 16 027 397 грн та за 2022 рік у сумі 37 440 000 грн. документально не підтверджується;

висновки акту перевірки про те, що позивачем неправомірно в бухгалтерському обліку враховано до адміністративних витрат плату за ліцензії на право здійснення окремих видів діяльності є необґрунтованими та зроблені внаслідок неповноти проведеної перевірки без урахування всіх суттєвих обставин здійснення фінансово-господарської діяльності даного платника податків, що є окремою підставою для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 17 Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Відповідно до п. 18 Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

витрати на врегулювання спорів у судових органах;

податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та Обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов'язані з купівлею-продажем валюти;

інші витрати загальногосподарського призначення.

При цьому, відповідно до п. 18 Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» до адміністративних витрат відносяться плата Позивача за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет на загальну суму 37 440 000 грн незалежно від того, що вказані витрати у бухгалтерії підприємства обліковуються за КТ 39 «Витрати майбутніх періодів» або за КТ 12 «Нематеріальні активи», оскільки як КТ 39 «Витрати майбутніх періодів», так і КТ 12 «Нематеріальні активи» є складовими ДТ 92 «Адміністративні витрати».

В даному випадку Правила та порядок амортизації у бухгалтерському обліку не відрізняються від регламентованих для податкового обліку, що виключає будь-який вплив вказаної обставини на фінансовий результат до оподаткування та повноту нарахування податку на прибуток.

Крім того, незалежно від того, на якому рахунку у бухгалтерському обліку відображена плата за ліцензію, яка відноситься до адміністративних витрат, така обставина не буде мати будь-якого впливу на фінансовий результат.

Враховуючи викладене, позивачем дотримано положень 44.1 ст. 44, п. 44.2. ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України та правомірно включено плату за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет на загальну суму 37 440 000 грн до адміністративних витрат, що спростовує п. 1 розділу IV Висновок Акту перевірки про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в частині врахування до адміністративних витрат плату за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет на загальну суму 37 440 000 грн., в тому числі по періодах: за 2021 рік у сумі 16 027 397 грн., за 2022 рік (за період з 01.01.2022 по 07.12.2022 ) у сумі 21 412 603 гривень.

Також, податковий орган виснував, що в перевіряємому періоді ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ» здійснювало придбання у ФОП « ОСОБА_2 » (РНОКПП НОМЕР_1 ) послуг, спрямованих на обслуговування та підтримку функціонування Онлайн-системи на загальну суму 54 853 гривень та в порушення вимог п. 9.12 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-71 зі змінами та доповненнями віднесені до складу собівартості реалізованих робіт і послуг за 2022 рік витрати, понесені за результатами діяльності за період перебування ним на спрощеній системі (сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки) на загальну суму 54 853 гривень.

Крім цього, в акті перевірки вказано, що підприємством у рядку 2240 «Інші доходи» Фінансового звіту Форми №2-м за 2022 рік (з 01.01.2022 по 31.12.2022) задекларовано доходи від отриманих відсотків за залишки на рахунках у повному обсязі у сумі 817 668,97 грн. (в тому числі відсотки за період з 01.01.2022 по 07.12.2022 складають 769 591,95 грн.), що відповідає даним бухгалтерського обліку (картці 79 рахунку «Фінансові результати» за 2022рік (з 01.01.2022 по 31.12.2022)). Але, при складанні декларації з податку на прибуток підприємства за 2022 рік (у якій відображені показники діяльності за період перебування на загальній системі оподаткування: з 01.01.2022 по 07.12.2022) у р. 02 відображено фінансовий результат до оподаткування, розрахований без урахування доходів від отриманих відсотків за залишки на рахунках у сумі 769 591,95 грн., що призвело до заниження показника р. 02 декларації за 2022 рік на суму 769 591,95 гривень.

Оскільки позивачем не зазначено жодних належних обґрунтувань в частині незгоди та спростуванні висновків перевірки щодо не включення до складу доходів доходу від нарахованих відсотків банку на залишки коштів на рахунках у розмірі 769 591,95 грн та щодо порушення вимог п. 9.12 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (54 853 грн), суд дійшов висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2023 №000708610701 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування платником на прибуток 37 440 000 грн.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 14.11.2023 №07090324025, №07090424025, суд зазначає наступне.

При перевірці ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» контролюючим органом встановлено виплати (повернення) фізичним особам доходів, внесених гравцями для участі в азартних іграх через мережу Інтернет та виграшів на загальну суму 9 131 075,30 грн., з яких 6 974 040,44 грн. без оподаткування.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.11.2021 по 31.12.2022 встановлено виплату ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» через мережу Інтернет фізичним особам на загальну суму 6 974 040,44 грн. в т.ч. за листопад 2021 року у сумі 480 грн., за грудень 2021 року у сумі 2 950 грн., за січень 2022 року у сумі 37 456 грн., за лютий 2022 року у сумі 121 475 грн., за березень 2022 року у сумі 44 778 грн., за квітень 2022 року у сумі 51 300 грн., за травень 2022 року у сумі 87 595 грн., за червень 2022 року у сумі 55 715 грн., за липень 2022 року у сумі 155 701 грн., за серпень 2022 року у сумі 106 785 грн., за вересень 2022 року у сумі 151 049 грн., за жовтень 2022 року у сумі 111 714 грн., за листопад 2022 року у сумі 96 769 грн. та грудень 2022 року у сумі 5 950 272,94 гривень.

В акті перевірки зазначено, TOB «СЛОТС Ю.ЕЙ.» не надано підтвердження, що повернуті кошти гравців в сумі 6 973 740,44 грн. не приймали участь у жодній азартній грі у вигляді ставок.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 та підпунктом 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 ПК України об'єктом оподаткування ПДФО є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, що включає доходи у вигляді виграшів, призів.

Порядок оподаткування виграшів та призів встановлено пунктом 170.6 статті 170 ПК України.

Відповідно до підпункту 170.6.3. пункту 170.6 статті 170 ПК України оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Кодексом для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною в абзаці першому пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Так, відповідно до пункту 167.1. статті 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно з підпунктом 170.6.5. пункту 170.6 статті 170 ПК України доходи, зазначені у цьому пункті, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.

Відповідно до підпункту 1.2, підпункту 1.3 та підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, дохід у вигляді виграшу чи призу є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотки.

Згідно з пунктом 5.3 статті 5 ПК України терміни, що застосовуються у ПК України і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

ПК України не містить визначення терміну «виграш», а тому для цілей оподаткування такий термін вживається в значенні, встановленому спеціальним законом.

Згідно з пунктами 8, 47 частини першої статті 1 Закону №768:

- виграш (приз) - кошти, майно, майнові права, що підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в азартну гру відповідно до оприлюднених правил проведення такої азартної гри;

- правила організатора азартних ігор - затверджений організатором азартних ігор локальний акт, що визначає за кожним окремим видом діяльності, встановленим частиною першою статті 2 цього Закону, детальний опис порядку та особливостей здійснення такої діяльності організатора азартних ігор (у тому числі порядок визначення результату азартних ігор, розрахунку та здійснення виплат виграшів (призів), умови взаємодії організатора азартних ігор з гравцями та іншими особами) та інші умови, які передбачені законодавством.

Відповідно до частини п'ятої статті 30 Закону №768 оплата ставок, повернення коштів, внесених гравцями для участі в азартних іграх казино в мережі Інтернет, та виплата виграшів гравцям здійснюються у безготівковій формі з урахуванням положень цього Закону.

Отже, з аналізу викладених положень законодавства України вбачається, що об'єктом оподаткування ПДФО та військовим збором є саме виграш гравця, при цьому, оподаткування виграшу здійснюється при його виплаті гравцю організатором азартних ігор.

Крім цього, порядок виплати виграшу та, безпосередньо, що є виграшем для гравця (кошти, майнові права або майно) у тій чи іншій азартній грі, встановлюється у відповідних правилах азартної гри, затверджених організатором азартних ігор.

Наказом №11/10/2021 від 11.10.2021 позивачем затверджено Правила організатора азартних ігор та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет.

Правилами організатора азартних ігор, які затверджені Позивачем, визначено наступні терміни:

Виграш - кошти або майно, що підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в азартну гру, що обраховується як різниця між заявленою гравцем сумою виплати та сплаченими гравцем сумами депозитів, враховуючи повернення депозитів, та виплачується на підставі Замовлення Гравця, що включає в себе суму податків та зборів, що утримуються відповідно до чинного законодавства.

Виплата - це операція з будь-якої виплати (повернення депозиту, виплата виграшу, інші платежі) грошових коштів гравцю з його клієнтського (ігрового) рахунку на його особистий рахунок або у будь-який інший спосіб, передбачений Правилами азартних ігор.

Депозит - це сума грошових коштів, що сплачена гравцем Організатору азартних ігор з метою наступного використання у якості ставок для участі у азартних іграх. Оплата Депозитів гравцями здійснюється через Платіжні системи.

Замовлення - це запит гравця до організатора азартних ігор про виплату грошових коштів, які не використані для ставок в азартній грі (ігровій сесії), що полягає у поверненні внесених гравцем депозитів, а у разі замовлення суми більшої за суму внесених і неповернутих раніше депозитів - шляхом нарахування і виплати йому виграшу в розмірі суми такої різниці.

Ігровий замінник гривні - електронний грошовий замінник, що містить інформацію про його номінал, дає можливість зробити ставку в азартній грі, що є частиною клієнтського (ігрового) рахунку гравця. Організатор азартних ігор не продає та не міняє грошові кошти на ігрові замінники гривні та зворотно. Ігрові замінники гривні не є майном, не мають самостійної цінності і використовуються відповідно до цих Правил з метою обліку ходу та результату азартної гри (ігрової сесії) при наданні Організатором азартних ігор послуг з організації та проведення азартних ігор у мережі Інтернет.

Клієнтський (ігровий) рахунок гравця - частина онлайн-системи організатора азартних ігор, що забезпечує гравця повною інформацією про його дії, угоди, укладені з організатором азартних ігор, баланс електронних грошових замінників, а також містить інформацію, яка необхідна для ідентифікації (верифікації, встановлення даних) гравця, може надавати додаткові можливості для самоідентифікації Клієнта (гравця) або містить будь-яку іншу інформацію, яка передбачена Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», правилами організатора азартних ігор та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет або чинним законодавством України.

Повернення Депозиту - це операція з перерахування Депозиту або його частини, який Гравець сплатив Організатору азартних ігор та замовив для виплати, яка не є Виграшам відповідно до цих Правил та яка може бути замовлена гравцем навіть за відсутності його Виграшу в азартній грн. Повернення Депозиту не призводить до приросту показників фінансового або майнового стану Гравця, чи до збільшення його активів, або зменшення зобов'язань Гравця. Повернення Депозиту здійснюється в межах сплаченого та не повернутого раніше Депозиту та відповідно змінює баланс ігрових замінників гривні на клієнтському (ігровому) рахунку гравця.

Ставка - грошові кошти, що передаються Гравцем Організатору азартної гри, є умовою участі в азартній грі (продовження ігрової сесії - азартної гри, що поєднує елементи різних азартних ігор). Виходячи з розміру ставки, відповідно до правил азартної гри визначається розмір виграшу. Оплата ставок гравцями здійснюються у безготівковій формі через онлайн-систему організатора азартних ігор в мережі Інтернет.

Згідно п. 17.3 облікової політики ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ» депозит - це сума грошових коштів, що сплачена гравцем підприємству з метою наступного використання у якості ставок для участі у азартних уграх. Оплата Депозитів гравцями здійснюється через платіжні системи.

Повернення Депозиту - це операція з перерахування Депозиту або його частини, який Гравець сплатив Організатору азартних ігор та замовив для виплати, яка не є Виграшом відповідно до цих Правил та яка може бути замовлена гравцем навіть за відсутності його Виграшу в азартній грі. Повернення Депозиту не призводить до приросту показників фінансового або майнового стану Гравця, чи до збільшення його активів, або зменшення зобов'язань Гравця. Повернення Депозиту здійснюється в межах сплаченого та не повернутого раніше Депозиту та відповідно змінює баланс ігрових замінників гривні на клієнтському (ігровому) рахунку гравця.

Відповідно до ч. 9 ст. 24 Закону внесення гравцем ставки вважається його згодою з правилами проведення азартної гри.

Отже, внесення гравцем ставки, яке є згодою з правилами проведення азартної гри, відповідно є згодою з порядком розрахунку та виплати виграшу та повернення коштів, внесених гравцями для участі в азартних іграх через мережу Інтернет («повернення депозиту»), які передбачені Правилами організатора азартних ігор ТОВ «СЛОСТ Ю.ЕЙ.».

Тобто, в розумінні Правил організатора азартних ігор, поняття «виплата» є загальною категорією, яка включає у себе інші платежі, які не є виграшом, а тому не будь-яка виплата коштів на користь гравця є виплатою виграшу, який розглядається ПК України як оподатковуваний дохід.

При цьому, суд звертає увагу, що доказів невідповідності спеціальному законодавству Правил проведення азартних ігор та Правил організатора відповідачем не надано, їх відповідність Закону №768 не заперечується.

При цьому, до переліку доходів, що визначений у пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошові кошти, які повертаються організатором азартних ігор гравцю та попередньо були сплачені гравцем в якості ставки, яка не брала участь у азартній грі, не відносяться за жодним Критерієм.

Так само, Податковий кодекс України не містить критерію віднесення до доходу фізичної особи (гравця) грошових коштів, отриманих в якості повернення депозиту від організатора проведення азартних ігор в залежності від того чи була задіяна сума коштів, що вносилась в якості ставки для подальшої участі у азартній грі, або не була задіяна така сума коштів, що вносилась в якості ставки для участі у азартній грі, безпосередньо в самій азартній грі.

Крім того, відповідно до установленої правової позиції Верховного Суду, визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку (постанови від 11.07.2024 у справі №826/12628/18, від 05.04.2023 у справі № 826/3035/17). Отже, дохід у платника податку виникає за наявності майнового приросту, тобто, за даних обставин - лише у разі виграшу.

Отже, оподаткуванню ПДФО, та, відповідно, військовим збором не може підлягати повернута сума внесених гравцями коштів, оскільки такі не є виграшом - об'єктом оподаткування згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 та підпунктом 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Суд зазначає, що оскільки у акті перевірки сума у розмірі сумі 6 973 704,44 грн визначена як сума повернутого депозиту, тобто як сума повернутих внесених коштів, яка в розумінні Правил організатора азартних ігор не є виграшом (доходом гравця), тому відсутні правові підстави вважати, що ця загальна сума підлягала оподаткуванню ПДФО та військовим збором відповідно.

Крім того, ні в акті перевірки, ні в додатках до нього, ні в інших документах, які наявні в матеріалах справи, відповідачем не надається роз'яснення, на підставі яких первинних документах, регістрів бухгалтерського обліку, кореспондентських рахунків тощо ним визначено суму 9 131 075,30 грн , з якої сума у загальному розмірі 6 974 040,44 грн, є такою, що підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України та принципу змагальності, Позивач надав вичерпний перелік доказів на обґрунтування своєї правової позиції, що виплати в сумі 6 974 040,44 грн є поверненням внесених гравцями коштів, а не виграшом, а тому не підлягають оподаткуванню ПДФО та військовим збором.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 14.11.2023 №07090324025, №07090424025 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 14.11.2023 №0710270707 суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що TOB «ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» у перевіряємому періоді згідно з рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 12.04.2021 №150 отримано ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет.

Відповідач виснував, що у перевіряємому періоді ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» проводило розрахункові операції з продажу гравцям за грошові кошти електронних грошових замінників, які дають можливість зробити ставку в азартній грі, та виплати виграшів на загальну суму 48 973 192,18 грн., без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО)/програмних РРО, без створення у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, у тому числі: на суму 50,0 грн. за порушення вчинене вперше, на загальну суму 48 973 142,18 грн. за кожні наступні вчинені порушення, чим порушено вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», із змінами та доповненнями.

Тобто, на переконання відповідача, в момент придбання гравцем ігрового грошового замінника через онлайн-систему організатора азартних ігор, між позивачем та гравцем відбувається розрахункова операція купівлі-продажу товару, що не є послугою, та яка вимагає обов'язкового застосування позивачем РРО або програмних РРО.

ГУ ДПС у м. Києві до TOB «СЛОТС Ю.ЕЙ» застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 73 459 763,15 грн з урахуванням заперечень за не проведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи та невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, в т. ч.: 50,0 грн. (50,0 грн. х 100 %), за порушення, вчинене вперше, та 73 459 713,15 грн. (48 973 142,18 грн. х 150 %) за кожне наступне вчинене порушення.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР).

Згідно з абзацами 5, 6 статті 2 Закону № 265/95-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Підпунктами 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, крім іншого, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Статтею 9 Закону № 265/95-ВР встановлено низку винятків, коли РРО не застосовується.

Так, згідно з пунктом 12 статті 9 Закону №265/95-ВР реєстратори та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Згідно з пунктом 14 статті 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовується при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Згідно з Правилами організатора азартних ігор платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система. В даному випадку Платіжна система забезпечує проведення розрахунків і здійснення платіжних операцій між Клієнтом (гравцем) і Організатором азартних ігор. Платіжна система є незалежною від Організатора азартних ігор організацією (юридичною особою, створеною відповідно до законодавства України або іншої держави), яка надає послуги Клієнтам (гравцям) і Організатору азартних ігор на підставі відповідних Договорів.

Ставка - грошові кошти, що передаються Гравцем Організатору азартної гри, є умовою участі в азартній грі (продовження ігрової сесії - азартної гри, що поєднує елементи різних азартних ігор). Виходячи з розміру ставки, відповідно до правил азартної гри визначається розмір виграшу. Оплата ставок гравцями здійснюються у безготівковій формі через онлайн-систему організатора азартних ігор в мережі Інтернет.

Відповідно до визначень, які вживаються в пунктах 28, 31, 32 та 36 частини першої статті 1 Закону № 768: клієнтський рахунок гравця - це частина онлайн-системи організатора азартних ігор, що забезпечує гравця повною інформацією про його дії, угоди, укладені з організатором азартних ігор, баланс електронних грошових замінників, а також містить інформацію, необхідну для ідентифікації гравця; ігровий замінник гривні це матеріальний засіб гри в азартних іграх, зокрема монетоподібний значок, фішка, жетон або електронна картка, а також електронний грошовий замінник, що містить інформацію про його номінал, дає можливість зробити ставку в азартній грі та придбавається в обмін на грошові кошти у касі організатора азартних ігор, а після завершення азартної гри підлягає поверненню в касу для обміну його на відповідний грошовий еквівалент; каса - це місце, в якому здійснюються продаж (видача) та обмін ігрових замінників гривні, електронних грошових замінників, поповнення ігрових рахунків, прийняття ставок від гравців, виплата (видача) виграшів (призів) за результатами проведення азартної гри та інші дії; онлайн-система організації та проведення азартних ігор (далі - онлайн-система) - це сукупність технічних, програмних та програмно-апаратних засобів, що забезпечує (у тому числі в мережі Інтернет) організацію та проведення азартних ігор, збір даних про прийняті ставки, їх облік та реєстрацію, визначення, облік та виплату виграшів (призів), а також здійснення інших операцій, пов'язаних з організацією та проведенням азартних ігор, та зберігання відповідної інформації.

Як установлено судом, позивач безпосередньо не здійснює прийом від гравців будь-яких коштів, в тому числі безготівкових, а Оплата Ставок («Поповнення депозитів») та Виплата Виграшу та/або Повернення Коштів («Повернення Депозитів») здійснюється за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів через Фінансові компанії на підставі укладених договорів.

При цьому, у Правилах організації азартних ігор визначено:

Каса - частина онлайн-системи Організатора азартних ігор, що містить інформацію для гравця в обсягах, визначених Організатором азартних ігор та цими Правилами.

Відповідно до п.п. 8 п. 3 Постанови Правління НБУ від 29.12.2017 року № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів.

Відповідно до п. 8.3. Правил організації азартних ігор отримання замовленої суми виплати (виграш, повернення депозиту, інші виплати) можливе платіжними методами, які передбачені на вебсайті «slotoking.ua» в розділі «Каса», яка розташована у меню «Вивести». Строки зарахування коштів на клієнтський рахунок гравця залежать від платіжного методу і можуть складати від 15 хвилин до 72 годин.

Згідно п. 8.11 Правил організації азартних ігор діючі терміни, умови і комісії з виведення коштів з ігрового рахунку можуть змінюватися і завжди відображені на вебсайті «slotoking.ua» в розділі «Каса».

Отже, поняття «каса» відповідно до Правил організації азартних ігор не є місцем, в якому здійснюються продаж (видача) та обмін ігрових замінників гривні, каси при наданні послуг позивача не існує фізично як певне місце та фактично поняття «каса» при наданні послуг Позивачем використовується лише як умовне позначення частини онлайн-системи, яка містить відповідну інформацію для гравця.

Таким чином, поняття «каса» в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» використовується виключно для надання послуг щодо організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, та не має жодного відношення до послуги з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, під час надання якої, фізично «каси» не існує та не може бути застосовано поняття «каси» як місця в розумінні Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та Постанови Правління НБУ від 29.12.2017 року №148.

При цьому, в ході проведення перевірки встановлено, що касова книга не велася та ліміт залишку готівки в касі підприємства не встановлювався, що свідчить про відсутність каси у Товариства.

Таким чином, твердження посадових осіб Відповідача про те, що частина операцій, які здійснюються в «касі» та «онлайн-системі» є подібними між собою, а інша частина - ідентичними, що у свою чергу дає змогу дійти висновку про те, що «онлайн-система» організатора азартних ігор в мережі Інтернет є «касою», є некоректним та таким, що не може застосовуватися у вказаному пункті Акту перевірки.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Національний класифікатор України. Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 Основний вид економічної діяльності - це визначальна ознака у формуванні та стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень. Органи державної статистики розраховують основний вид економічної діяльності на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності підприємств за рік.

Відповідно до визначення поняття, що містяться в Національний класифікатор України. Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, послуги - це результат економічної діяльності, відносно якого не можна встановити права власності. Послуги не підлягають продажу окремо від процесу їх виробництва. Момент завершення виробництва послуги збігається з моментом надання її споживачеві.

Основним видом діяльності Товариства є 92.00 Організування азартних ігор відповідно Національний класифікатор України. Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010.

У Ліцензійних умовах провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2020 р. № 1341, діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет визначена як надання послуг.

Відповідно до абз. 3 п. 45 Ліцензійних умовах провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет технічні засоби онлайн-системи організації азартних ігор, за допомогою яких надаються послуги, повинні розміщуватися виключно на території України. Інформація в онлайн-системі повинна оброблятися виключно на території України».

Згідно з п. 46 Ліцензійних умовах провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет працівниками організатора азартних ігор та іншими особами, залученими до надання послуг організаторам азартних ігор, не можуть бути особи, які на момент початку роботи не досягли 21-річного віку.

У п. 14 ст. З Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/849 від 20.05.2015 про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму, про внесення змін до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 648/2012 та про скасування Директиви Європейського Парламенту і Ради 2005/60/ЄС та Директиви Комісії 2006/70/ЄС також зазначено, що послуги у сфері грального бізнесу» означає послуги, які включають прийняття грошових ставок на азартних іграх, включаючи ігри, які мають елемент навичок, такі як лотереї, ігри у казино, покер й укладення парі, і відбуваються за певною фізичною адресою, або дистанційно, за допомогою електронних засобів або будь-яких інших технологій для полегшення комунікацій, і на індивідуальний запит одержувача послуг».

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» онлайн-система має забезпечити прийняття ставок, захист даних від втрати, перекручення, підробки, знищення, копіювання, несанкціонованого доступу та будь-якого іншого стороннього (несанкціонованого) втручання в роботу онлайн-системи. Технічні засоби онлайн-системи організації азартних ігор, за допомогою яких надаються послуги, повинні розміщуватися виключно на території України. Інформація в онлайн-системі повинна оброблятися виключно на території України.

Відповідно до п. 47 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» правила організатора. азартних ігор - затверджений організатором азартних ігор локальний акт, що визначає за кожним окремим видом діяльності, встановленим частиною першою статті 2 цього Закону, детальний опис порядку та особливостей здійснення такої діяльності організатора азартних ігор (у тому числі порядок визначення результату азартних ігор, розрахунку та здійснення виплат виграшів (призів), умови взаємодії організатора азартних ігор з гравцями та іншими особами) та інші умови, які передбачені законодавством.

Відповідно до п. 1 Розділу І Правил організатора азартних ігор ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» ці правила організатора азартних ігор та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет визначають порядок (надання Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОТС Ю.ЕЙ.» послуг у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, участі у азартних іграх казино у мережі Інтернет, строки внесення ставок, виплати (видачі) виграшів (призів), права, обов'язки гравця та організатора азартних ігор та всі інші відносини, що виникають між гравцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Слотс Ю.Ей.» під час участі гравця в азартних іграх казино у мережі Інтернет та користування вебсайтом «slotoking.ua» відповідно до законодавства України (далі за текстом у всіх відмінках - «Правила»).

Відповідно до п. 2 Розділу І Правил організатора азартних ігор:

Гравець (клієнт) - фізична особа, яка на момент участі в азартній грі досягла 21-річного віку, є дієздатною, не перебуває у Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, не перебуває в стані наркотичного чи алкогольного сп'яніння, не визнаний організатором азартних ігор небажаним, не має інших законодавчих обмежень на участь у грі, яка за масним бажанням бере участь в азартній грі, яка погоджується з правилами організатора азартних ге та умовами надання послуг з організації та проведення азартних ігор у мережі Інтернет.

Ігровий замінник гривні - електронний грошовий замінник, що містить інформацію про його номінал, дає можливість зробити ставку в азартній грі, що е частиною клієнтського (ігрового) рахунку гравця. Організатор азартних ігор не продає та не міняє грошові кошти на ігрові замінники гривні та зворотно. Ігрові замінники гривні не є майном, не мають самостійної цінності і використовуються відповідно до цих Правил з метою обліку ходу та результату азартної гри (ігрової сесії) при наданні Організатором азартних ігор послуг з організації та проведення азартних ігор у мережі Інтернет.

Відповідно до п. 13.1. Розділу II Правил організатора азартних ігор організатор азартних ігор казино у мережі Інтернет надає послуги з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет відповідно до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Згідно Договору оферти (Договір про участь в азартній грі) Розділу «Терміни і визначення» послуги - послуга або декілька послуг у сфері азартних ігор, а саме: організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет.

У Розділі «Предмет та загальні положення» відповідно до умов даного договору Організатор пропонує Гравцеві взяти участь в азартній грі, та надає послуги з організації та проведення азартних ігор через веб-сайт Організатора, а Гравець, створюючи акаунт (реєструючись) на веб-сайті Організатора, має можливість формувати ставки і здійснювати управління клієнтським рахунком Гравця на веб-сайті Організатора, згідно з Правилами, затвердженими Організатором.

Організатор зобов'язаний: надати Гравцю Послуги належної якості; об'єктивно інформувати Гравця про Послуги та умови їх надання на Веб-сайті; відмовити Гравцю у наданні Послуг, якому обмежено доступ до участі в азартних іграх, та, у якого виражена ігрова залежність (лудоманія).

Також у Договорі оферти (Договір про участь в азартній грі) передбачений Розділ «Порядок отримання послуг».

Послуга, що надається Позивачем, може включати, в залежності від дій гравця, наступні етапи:

1. Реєстрація та відкриття клієнтського рахунку гравця;

2. Користування гравцем клієнтським рахунком;

3. Оплата ставок («Поповнення депозиту»);

4. Азартна гра гравця в казино у мережі Інтернет;

5. Повернення коштів, внесених гравцями для участі в азартних іграх через мережу Інтернет, («Повернення депозиту») та/або виплата виграшу відповідно до Правил організатора азартних ігор.

Таким чином, на підставі положень Цивільного кодексу України, Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», Ліцензійних умов провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет, Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2010, Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/849 від 20.05.2015 р., Правил організатора азартних ігор та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, Договору оферти (Договір про участь в азартній грі) вбачається, що змістом господарських операцій між позивачем, як організатором азартних ігор казино у мережі Інтернет, та гравцями є надання послуг з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет.

Окрім цього, суд зазначає, що з аналізу вищевикладеного слідує, що «ігровий замінник гривні» не є річчю (майном, благом) і сам по собі не задовольняє жодної потреби гравця, окрім можливості отримання послуги від організатора азартної гри; гравець не набуває право власності на " ігровий замінник гривні", адже не може ним ані вільно розпорядитися (відчужувати), ані отримати від нього якусь користь, ані навіть залишити у себе (адже має здійснити його зворотній обмін після завершення азартної гри).

Нормами Закону №768-IX, а також Правилами організатора азартних ігор з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, які відображають порядок надання позивачем послуг та фактичні правовідносини між товариством та споживачами послуг, не передбачено перехід права власності на «ігрові грошові замінники» від товариства до клієнта (гравця).

Отже, враховуючи обставини даної адміністративної справи, а також наведене правове регулювання в період, за який було проведено перевірку, суд дійшов висновку, що до операцій позивача з надання послуг з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет, розрахунки за які проводяться виключно в безготівковій формі за допомогою сервісів переказу коштів (у тому числі розрахунки у формі операцій з ігровими грошовими замінниками), підлягали застосуванню положення пункту 14 статті 9 Закону № 265/95-ВР, якій звільняють позивача від застосування РРО та/або ПРРО.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено вчинення позивачем порушення вказаних вимог Закону №265/95, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.11.2023 №0710270707 є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 92 824,11 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжною інструкцією.

Враховуючи часткове задоволення позову та розмір задоволених вимог, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 92 155,77 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат на проведення судово-економічної експертизи суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3. ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Слід додати, що відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У даному випадку вказані вимоги дотримані.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У даному випадку позивачем до матеріалів справи надано докази щодо обставин проведення судово-економічної експертизи у розмірі 200 000 грн, зокрема: договір на проведення судової експертизи, заяву про залучення експерта, висновком експерта та платіжні інструкції № 4333 від 13.11.2023, № 5991 від 01.03.2024.

Положеннями статті 101 КАС України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частина 1 статті 106 КАС передбачає, що експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень, або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться на замовлення учасника справи.

При цьому, КАС України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов'язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

Оскільки, в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача до звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на підготовку експертних висновків.

На користь такого висновку також свідчать норми частини 8 статті 104 КАС України, які надають право учаснику справи подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи. Отже, здійснення учасником справи замовлення експертного дослідження в поза процесуальному порядку обмежує право іншої особи приймати участь у процесі проведення експертизи, зокрема подавати заяву про відвід експерта.

Дослідження експертом певних питань, які покладені в основу прийняття спірних актів індивідуальної дії, зазначення експертом про те, що висновок підготовлено для подання до суду, як і надання судом оцінки цьому висновку, не доводять того, що понесені позивачем витрати були необхідними (неминучими).

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі № 824/647/19-а.

На підставі вказаного, вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат, пов'язаних з підготовкою експертного висновку, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОТС Ю.ЕЙ.» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2023 року № 000708610701, в частині зменшення суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 37 440 000 грн з зобов'язанням виправлення ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» показників податкової звітності.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2023 року № 07090324025, яким встановлено порушення пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 54.2 ст. 54, пп. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 п. 176.2 ст. 176 та п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, та збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів (податок на доходи фізичних осіб), пені з податку на доходи фізичних осіб на суму 1 949 074 грн. 22 коп., в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 1 559 412,77 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 389 661,45 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2023 року № 07090424025, яким встановлено порушення пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 54.2 ст. 54, пп. 168.1.1, пп. 168 1.2. ст. 168, п. 176.2 ст. 176 та п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення», з урахуванням пп. 1, пп. 1.2., пп.1.3., пп. 14, пп. 1.5, пп. 1.6, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, та збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів (військового збору), пені з податку на доходи фізичних осіб на 162 422 грн. 85 коп., в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 129 951,06 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 32 471,79 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2023 року № 0710270707, яким встановлено порушення пункту 1, пункту 2 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторі розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», № 265/95-ВР від 06.07.1995, зі змінами та доповненнями, та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у розмірі 73 459 763,15 грн.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОТС Ю.ЕЙ.» (код ЄДРПОУ 43846231, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ділова, 6) судовий збір у розмірі 92 155,77 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 30 жовтня 2025 року.

Суддя Кочанова П.В.