30 жовтня 2025 року Київ № 320/28612/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.06.2023 № 06/10615 про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, включаючи наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 5 640,00 грн; оклад за військовим званням - 1 480,00 грн; надбавка за вислугу років (50 %) - 3 560,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (65 %) - 6 942,00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 %) - 846,00 грн; премія (35 %) - 1 974,00 грн, які враховувалися до перерахунку пенсії у 2018 році;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.06.2023 № 06/10615 про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, включаючи наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 5 640,00 грн; оклад за військовим званням - 1 480,00 грн; надбавка за вислугу років (50 %) - 3 560,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (65 %) - 6 942,00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 %) - 846,00 грн; премія (35 %) - 1 974,00 грн, які враховувалися до перерахунку пенсії у 2018 році, всього - 20 442,00 грн, а також провести необхідні виплати з урахуванням раніше сплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 89 % до 70 % від сум грошового забезпечення та виплати ОСОБА_1 у 2018 році лише 50 %, у 2019 році лише 75 % суми підвищення пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 89 % грошового забезпечення, а також виплатити ОСОБА_1 100 % суми підвищення пенсії згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 р. № 2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", без обмежень максимальним розміром, починаючи з 01.01.2018 із урахуванням проведених раніше виплат.
24 травня 2024 року Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, згідно з яким, суд вирішив адміністративний позов задовольнити частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, ЄДРПОУ 42098368) щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 89 % до 70 % сум грошового забезпечення з 01.01.2018;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок № 16) здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2018 виходячи з 89 % суми грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, ЄДРПОУ 42098368) щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок виплати 50 % суми підвищення пенсії з 01 січня 2018 року та 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, за період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок № 16) здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, та з урахуванням фактично виплачених сум за період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року;
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки від 01.06.2023 № 06/10914 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок № 16) здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.04.2019, на підставі довідки, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.06.2023 № № 06/10914, із урахуванням розмірів основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які зазначені в даній довідці, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням виплачених сум;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3 220,80 грн (три тисячі двісті двадцять гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16).
У позовній заяві позивач зазначив, що ним було витрачено кошти на правничу досудову допомогу в сумі - 10 000 грн, без урахування гонорару (гонорару успіху) та оплати адвокату за відвідування судових засідань. Остаточний розрахунок на правничу допомогу та всі підтверджуючі документи будуть надані суду після понесення усіх витрат на правничу допомогу відповідно з чинними законодавством.
14.06.2024 позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить поновити строк на подання доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з стягнути з Пенсійного фонду України ГУПФ України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Щодо строку подання клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат вказує, що оскільки розгляд справи здійснювався у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи позивачу не було відомо дату розгляду справи по суті. Крім того, зазначив, що з 10 травня 2024 року по 12 червня 2024 перебував з дружиною за містом і не мав можливості відстежувати стан розгляду справи, а інформація про стан справи № 320/28612/23 станом на 12.06.2024 була відсутня у ЄДРСР. Вказані обставини свідчить про наявність об'єктивних та поважних причин пропуску строку.
У відповідності до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За приписами пункту 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, з урахуванням приписів частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе провести судове засідання без виклику учасників справі, на основі наявних у суду матеріалів у порядку письмового провадження.
Розглянувши подане клопотання та долучені до нього докази, суд дійшов такого висновку.
Суд зауважує, що у позовній заяві позивачем було наведено орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу. Разом з тим за час перебування справи на розгляді, позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.
14.06.2024 після розгляду справи судом, позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
За даними Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", рішення суду за наслідками розгляду адміністративної справи доставлено до електронного кабінету позивача в ЄСІТС 24 травня 2024 року о 19 год. 55 хв.
Відповідно до статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої, п'ятої, восьмої, дев'ятої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк треба було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відтак відлік 5-тиденного строку для подання відповідних доказів понесення судових витрат на правничу допомогу розпочався 25 травня 2024 року та закінчився о 24 год 00 хв 29 травня 2025 року.
Заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на правничу допомогу із доказами на підтвердження їх розрахунку та понесення створена у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 14.06.2024 та була передана для розгляд у судді 20 жовтня 2025 року.
Отже позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд відхиляє твердження позивача про можливість поновлення п'ятиденного строку, визначного частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на його перебування на відпочинку за містом, оскільки позивачем не подано доказів його перебування на відпочинку з 10 травня 2024 року по 12 червня 2024 року та докази відсутності мобільного зв'язку та Інтернету за місцем відпочинку.
Крім того, судом не береться до уваги посилання позивача про відсутність станом на 12.06.2024 інформації про стан розгляду справи у ЄДРСР, оскільки з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановив, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі № 320/28612/12 було надіслано судом до ЄДРСР: 24.05.2024, зареєстровано: 25.05.2024, забезпечено надання загального доступу - 27.05.2024.
Суд зауважує, що у позивача та його представника не було жодних перешкод для подання заяви протягом періоду перебування справи на розгляді та протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, окрім цього доступ до Електронного суду можливий з будь-яких мобільних пристроїв.
Основними умовами для прийняття додаткового рішення про відшкодування позивачу судових витрат є наявність поважних причин неможливості надання доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, зазначення про них у поданій до закінчення судових дебатів заяві та подання відповідних доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Недодержання процесуальної умови, зокрема подання заяви не у визначений частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України строк - унеможливлює задоволення заяви позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу.
Суд звертає увагу на правову позицію Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 липня 2023 року по справі № 160/16902/20, де зокрема, зазначив, що вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 340/2823/21 зауважила, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи. Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
З огляду на викладене, враховуючи, що заявником пропущено строк подання доказів на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, передбачений частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а наведені заявником мотиви пропуску процесуального строку для подання такої заяви суд вважає необґрунтованими, тому суд дійшов висновку, що дану заяву позивача належить залишити без розгляду.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 248, 256, 294, 295, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для подання доказів понесених витрат на правову допомогу відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Басай О.В.