27 жовтня 2025 року м. Київ № 320/7334/24
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - Крук Є.Г.,
від відповідача - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА»
про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві (далі - позивач) з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» (далі - відповідач) про стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків, на суму податкового боргу у розмірі 433 110 218,05 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 здійснено процесуальне правонаступництво у справі № 320/7334/24 з Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на - Головне управління ДПС у м. Києві.
До суду надійшло клопотання представника відповідача, в якому він просить передати матеріали адміністративної справи № 320/7334/24 за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/12677/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА».
У судове засідання, призначене у справі на 27.10.2025 з'явився уповноважений представник позивача.
Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд клопотання про передачу справи № 320/7334/24 за підсудністю за відсутності представника відповідача.
Протокольною ухвалою від 27.10.2025 суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю з підстав прямої заборони встановленої ст. 29 КАС України, а саме, оскільки вказана норма передбачає передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого. Тим самим, КАС України передбачив лише передачу адміністративних справ між адміністративними судами для дотримання привила територіальної юрисдикції.
У подальшому суд поставив на обговорення питання про закриття провадження у справі.
Представник позивача залишив вирішення питання про закриття провадження у справі № 320/7334/24 на розсуд суду.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень якого Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність.
Одночасно з цим, згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до частини 4 статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України), а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений ПК України.
Водночас, пункт 8 частини 1 статті 20 ГПК України встановлює, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.
За частиною 2 статті 7 КУзПБ (в редакції від 01.02.2025) господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс його юридичних правовідносин, і спеціальні норми КУзПБ мають пріоритетне значення у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, в тому числі і ПК України.
Отже, порядок розгляду позовних вимог щодо стягнення податкового боргу з платника податку, щодо якого порушена справа про банкрутство та тривають судові процедури, визначені КУзПБ, має здійснюватися господарським судом, у провадженні якого перебуває відповідна справа про банкрутство.
Велика Палата Верховного Суду, визначаючи юрисдикційність спорів з майновими вимогами боржника та до боржника, щодо якого здійснюється процедура банкрутства, уже неодноразово зазначала про необхідність розгляду спорів між боржником та іншими суб'єктами (як органами, наділеними владними повноваженнями, так і суб'єктами приватно-правових відносин) щодо майна боржника в межах процедури банкрутства. Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2020 року у справі №910/1116/18, від 12 січня 2021 року у справі № 334/5073/19, від 21.09.2021 у справі №905/2030/19 (905/1159/20) та інших.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може, за умови своєчасного звернення у справу про банкрутство, реалізувати свої права та отримати задоволення своїх вимог.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.09.2025 у справі № 910/12677/23 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА».
Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 03.09.2025 та процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА».
Таким чином, заявлені контролюючим органом позовні вимоги про стягнення податкового боргу належить розглядати у порядку господарського судочинства господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА».
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, якою встановлюється, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Закрити провадження в адміністративній справі № 320/7334/24 за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про стягнення податкового боргу.
2. Роз'яснити позивачу, що дані позовні вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
3. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Панова Г. В.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 30.10.2025.