30 жовтня 2025 року місто Київ № 320/20432/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоус А.Ю. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Дочірнього підприємства «ЕМДРАЙВ» Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛІТРАНС» про стягнення заборгованості,
ГУ ПФУ в м. Києві звернулось до суду з позовом, відповідно до якого просило:
- стягнути з Дочірнього підприємства «ЕМДРАЙВ» Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛІТРАНС» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заборгованість в розмірі 139499 грн. 12 коп.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 відкрито провадження в справі, постановлено здійснити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення», Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Дочірнє підприємство «ЕМДРАЙВ» Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛІТРАНС» не відшкодував (не покрив) ГУ ПФУ в м. Києві фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів “б»-“з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», за період з вересня 2024 року по лютий 2025 року. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 139499,12 грн, яка виникла в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у справі надіслане відповідачу за його місцезнаходженням згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на час направлення поштового відправлення). Поштове відправлення повернулось до суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Верховний Суд в постанові від 24.11.2021 в справі №280/228/20 вказав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Згідно пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, судом вжито усіх заходів задля повідомлення сторони відповідача щодо розгляду цієї справи, та відповідно до положення пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави вважати, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі врученою відповідачу.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
Дочірнє підприємство «ЕМДРАЙВ» Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛІТРАНС» перебуває на обліку у Головному управлінні Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За період з вересня 2024 року по лютий 2025 року у Дочірнього підприємства «ЕМДРАЙВ» Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛІТРАНС» виникла заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б»-“з» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на загальну суму 139499,12 грн.
Наявність вказаної заборгованості підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1, а також розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за період з вересня 2024 року по лютий 2025 року.
Вказані розрахунки надсилались на адресу Дочірнього підприємства «ЕМДРАЙВ» Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛІТРАНС» (01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 19), яка відповідає інформації згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не були отримані представником відповідача та повернуті у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Оскільки заборгованість відповідачем не була сплачена, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 "№1058-ІV (Закон №1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пункт 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV передбачає, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та застрахованих осіб, які працювали на роботах із шкідливими та тяжкими умовами праці за списком №2 (відповідно до пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, Закон №1788-ХІІ) здійснюється згідно окремого законодавчого акту через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої та третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;
- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини 2 статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.
Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (у редакції, чинні на час виникнення спірних відносин Інструкція №21-1).
Інструкцією №21-1 установлено:
розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (пунктом 6.4);
розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5);
підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7);
підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пунктом 6.8).
За змістом наведених норм, обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства. При цьому обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на органи Пенсійного фонду України, водночас підприємство зобов'язано здійснити відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій в розмірах визначених у розрахунку таких витрат, який надсилається підприємству (наприклад, постанова Верховного Суду 14.09.2022 справа №817/1943/17).
Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/18421/19 зазначив, що підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є підставою для стягнення заборгованості.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищевказаних норм позивачем було направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з вересня 2024 року по лютий 2025 року.
Вказані розрахунки надсилались на адресу Дочірнього підприємства «ЕМДРАЙВ» Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛІТРАНС» (01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 19), яка відповідає інформації згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не були отримані представником відповідача та повернуті у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Суд зауважує, що доказів оскарження дій органу Пенсійного фонду України щодо визначення розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у зазначеній сумі відповідачем до суду надано не було.
На момент розгляду даної справи фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 на загальну суму 139499,12 грн. відповідачем органу Пенсійного фонду не відшкодовано.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій добровільно не сплачена, відтак позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 2-3, 5-15, 72-77, 90, 122, 132, 139, 242-246, 250-251, 255, 295, 297 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємста «ЕМДРАЙВ» Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛІТРАНС» заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах з вересня 2024 року по лютий 2025 року в сумі 139499,12 (сто тридцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять гривень 12 копійок) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Відомості про сторін та інших учасників справи:
позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16);
відповідач - Дочірнє підприємсто «ЕМДРАЙВ» Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛІТРАНС» (ідентифікаційний код 23241723, місцезнаходження: 01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 19).
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Білоус А.Ю.