29 жовтня 2025 року справа №320/32952/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Томатті» до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Томатті» до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України з позовом, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №69070709 від 04.05.2023.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, адже позивачем було дотримано вимоги Закону України «Про валюту і валютні операції».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно було надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Томатті» строк звернення до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №69070709 від 04.05.2023. Відкрито провадження в адміністративній справі та вказано, що справа буде розглядатися одноособово суддею Кушновою А.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
09.02.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач стверджує про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, враховуючи наявність з боку позивача порушення ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
На підставі направлень від 31.03.2023 № 2088/10-36-07-09, №2089/10-36-07-02, виданих Головним управлінням ДПС у Київській області, відповідно до п.п. 75 1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», на підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 31.03.2023 № 557-п проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМАТТІ» (податковий номер 41378592) з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактами: від 10.08.2021 № TR08-10 з нерезидентом «AYPES G1DA MEYVE SEBZE ITHALAT IHRACAT TICARET LIMITED S1RKETH» (Туреччина), від 01.11.2021 № GR11 з нерезидентом «ICHALIA FRЬH TSIANTOS ЕЕ» (Греція) за період з 10.08.2021 по 06.04.2023, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, наведеного у додатку 1 до акту перевірки, який є його невід'ємною частиною.
За результатами перевірки складено Акт перевірки від 13.04.2023 №6841/10-36- 07-09-04/41378592 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМАТТІ» (податковий номер 41378592) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами: від 10.08.2021 № TR08-10 з нерезидентом «AYPES GIDA MEYVE SEBZE ITHALAT IHRACAT TICARET LIMITED SIRKETH» (Туреччина), від 01.11.2021 № GR11 з нерезидентом «ICHALIA FRUIT TSIANTOS EE» (Греція) за період з 10.08.2021 по 06.04.2023».
Перевіркою пункту 3.1 плану перевірки встановлено порушення ТОВ «ТОМАТТІ» частини 3 статті 13 Закону України № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», а саме порушено граничні терміни надходження товарів по зовнішньоекономічному контракту від 01.11.2021 № GR11, який укладено з нерезидентом «ICHALIA FRUIT TSIANTOS ЕЕ» (Греція) на загальну суму 16911,40 Євро (еквів. 511400,73 грн).
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №69070709 від 04.05.2023, яким до позивача за порушення частини 3 статті 13 Закону України № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» застосовано штрафну санкції у розмірі 91920,87 грн.
Позивачем подано скаргу на спірне податкове повідомлення-рішення в порядку статті 56 Податкового кодексу України.
За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято Рішення від 11.07.2023 за вих.№ 18645/6/99-00-06-01-02-06, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.
На думку позивача, спірне податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на вимогах податкового законодавства та порушує його права, у зв'язку із чим, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Порядок та підстави для оформлення вказаних запитів контролюючого органу визначені в п. 73.3 ст. 73 цього ж Кодексу.
У силу приписів норм п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно з п. 78.5 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
За змістом норм п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473-VIIІ).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Рішення про застосування до уповноважених установ, суб'єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п'ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (ч. 8 ст. 16 «Перехідні положення» Закону № 2473-VIII).
За правилами ч. 3 і 4 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
При цьому за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.
У контексті наведеного суд враховує, що п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Приписами ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Водночас нормами ч. 6 і 7 ст. 13 цього ж Закону врегульовано, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Крім того, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ТОМАТТІ» (Покупець) укладено контракт від 01.11.2021 №GR11 з нерезидентом «ICHALIA FRUIT TSIANTOS ЕЕ» (Греція) (Продавець).
Предмет контракту: Продавець зобов'язаний поставити, а Покупець - прийняти і належним чином оплатити фрукти, овочі, іменовані в подальшому - Товар. Товар постачається партіями, кількість партій вказується в кілограмах і обумовлюється в інвойсах до даного Контракту. Терміни відвантаження кожної партії Товару обумовлюються в інвойсах до даного Контракту. Умови поставки, а також вид транспорту, обумовлюються Сторонами в інвойсах до даного Контракту. Загальна сума контракту - 305000 Євро.
На виконання умов імпортного контракту від 01.11.2021 № GR11 за перевіряємий період ТОВ «ТОМАТТІ» згідно з виписками AT «СЕНС БАНК» з валютного рахунку перерахувало кошти нерезиденту «ICHALIA FRUIT TSIANTOS ЕЕ» (Греція) в загальному розмірі 101450 Євро (еквів. 3775410,83 грн).
Нерезидентом «ICHALIA FRUIT TSIANTOS EE» (Греція) поставлено товар TOB «РЕНЕТ 17» в загальному розмірі 118831,1 Євро (еквів. 4646785,48 грн), в тому числі, як зазначає контролюючий орган в акті перевірки з порушенням законодавчо встановлених граничних термінів надходження товару - в сумі 16911,40 Євро (еквів. 511400,73 грн).
Контролюючий орган в акті перевірки також зазначає: «Висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження термінів розрахунків за контрактом від 01.11.2021 №GR11 з нерезидентом «ICHALIA FRUIТ TSIANTOS ЕЕ» (Греція) до перевірки не надано».
Довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контракту від 01.11.2021 № GR11 з нерезидентом «ICHALIA FRUIT TSIANTOS ЕЕ» (Греція) щодо виникнення дії форс-мажорних обставин до перевірки не надано.
Документи, які свідчать про прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом «ICHALIA FRUIT TSIANTOS ЕЕ» (Греція) строку, передбаченого контрактом від 01.11.2021 № GR11, до перевірки не надано.
Таким чином, перевіркою своєчасності розрахунків за операціями з імпорту товарів встановлено порушення частини 3 статті 13 Закону України № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, а саме порушено граничні строки розрахунків на загальну суму 16911,40 Євро (еквів. 511400,73 грн) за імпортним контрактом від 01.11.2021 № GR11 з нерезидентом "ICHALIA FRUIT TSIANTOS ЕЕ» (Греція)».
Разом із тим, позивачем до перевірки було надано Додаткову угоду №01-04 від 01.04.2022 до контракту №МК171120 від 17.11.2020, в якій сторони нерезидент «ICHALIA FRUIT TSIANTOS ЕЕ» (Греція) та TOB «ТОМАТТІ» дійшли згоди про переведення заборгованості по контракту №МК171120 від 17.11.2020 у розмірі 8064 євро на контракт № GR11.
Також згідно з Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 01 квітня 2022 року Сторона 1 (ТОВ «ТОМАТТІ») має перед Стороною 2 («ICHALIA FRUIT TSIANTOS ЕЕ») непогашене грошове зобов'язання у сумі 8064,00 (Вісім тисяч шістдесят чотири) євро, яке виникло на підставі контракту №МК171120 від 17.11.2020. Сторона 2 («ICHALIA FRUIT TSIANTOS ЕЕ») має перед Стороною 1 (TOB «ТОМАТТІ») непогашене грошове зобов'язання в сумі 8064,00 (Вісім тисяч шістдесят чотири) євро, яке виникло на підставі контракту № GR11 від 01.11.2021.
Строк виконання однорідних грошових зобов'язань, зазначених у п. 1 та п.2 цього Акту, настав. Сторони підтвердили реальність та обсяги заборгованостей, зазначених у п.1 та п.2 цього Акту.
Керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями, зазначеними у п.1 та п.2 цього Акту, і таким чином з моменту підписання цього акту вважатимуть:
- зобов'язання Сторони 1 (п.1) таким, що припинено у сумі 8064,00 (Вісім тисяч шістдесят чотири) євро, яке виникло на підставі контракту № МК171120 від 17.11.2020;
- зобов'язання Сторони 2 (п.2) таким, що припинено у сумі 8064,00 (Вісім тисяч шістдесят чотири) євро, яке виникло на підставі контракту № GR11 від 01.11.2021.
Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов'язання» розділу І книги п'ятої «Зобов'язальне право» ЦК України.
Норми цієї глави передбачають, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України), зокрема зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (стаття 601 ЦК України).
Аналогічні положення закріплені також у статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з частиною третьою якої господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
В Рішенні за результатами розгляду скарги від 11.07.2023 за вих.№ 18645/6/99-00-06-01-02-06 ДПС України вказує, що вимоги, які зараховані, не є однорідними, оскільки вимога за контрактом № GR11 від 01.11.2021 виражена у формі поставки товару, а вимога за контрактом № МК171120 від 17.11.2020 - у формі сплати грошових коштів за поставлений товар.
Разом із тим, обидва контракти за своєю правовою природою є договорами поставки товару, який має вираження у відповідному грошовому еквіваленті. Отже, вимоги за вказаними зовнішньоекономічними контрактами є однорідними та є грошовими, проте підстави виникнення вимог є різними, що допускається для можливості їх зарахування.
Верховний Суд у постановах від 31.01.2020 у справі № 1340/3649/18, від 29.12.2021 у справі № 826/17678/15 зазначив, що тлумачення норм ч. 4 ст. 6, ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 №959-XII, ст.ст. ч. 1 ст. 598, 627, 628 Цивільного кодексу України, статті 203 Господарського кодексу України) залік (або зарахування) зустрічних однорідних вимог контрагентів є одним із законних засобів врегулювання сторонами своїх взаємних зобов'язань. Водночас, для проведення зарахування необхідна сукупність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов'язань між двома особами) та однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами. Зарахування є односторонньою операцією, для якої достатньо заяви однієї сторони. Проте, воно може здійснюватися за згодою обох сторін - у разі підписання ними угоди про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно, зарахування вважається вчиненим із дати підписання заяви однією стороною або угоди - обома. Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що випадки, у яких суб'єктам господарювання забороняється припиняти зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, мають бути визначені виключно в законах України. Однак, жодних обмежень на використання такого способу розрахунку за зовнішньо-економічними операціями законами України не передбачено.
Верховний Суд також зазначив, що чинним законодавством також не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. При цьому, виконання зобов'язань резидента України перед нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зарахування зустрічних грошових вимог за наявності належним чином оформлених документів є підставою для зняття банком із контролю експортно-імпортної операції. А тому з урахуванням наведеного сторони зовнішньоекономічних операцій, здійснюючи експортно-імпортні операції, обґрунтовано виходили з того, що законами України передбачено їх право на застосування такої форми розрахунків як зарахування (залік) зустрічних однорідних (грошових) вимог та обґрунтовано виходили з того, що таке право не може бути скасоване підзаконними актами (в даному випадку мається на увазі постанови Правління НБУ щодо порядку зняття валютних операцій з контролю).
Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону №185/94-ВР. Припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.
У разі припинення зобов'язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону №185/94-ВР для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог.
Таким чином, відповідно до законодавства України одним із способів припинення зобов'язання є зарахування зустрічних однорідних вимог.
Вимоги щодо заборгованості між TOB «ТОМАТТІ» та «ICHALIA FRUIT TSIANTOS ЕЕ», залік яких відбувся згідно з Додатковою угодою №01-04 від 01.04.2022, були однорідними, оскільки мали грошовий характер. Крім того, такі розрахунки (залік) за контрактом № GR11 від 01.11.2021 було вчинено у межах встановленого 365 денного строку.
Оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося в межах 365-денного строку, який встановлений пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, а тому позивачем не було допущено порушення закону, що відповідно вказує на протиправність нарахування пені та спірного податкового повідомлення-рішення.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого положеннями ч.3 ст. 13 Закону України № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №69070709 від 04.05.2023.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, відповідач правомірності оскаржуваного рішення не довів, а тому позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.09.2023 № 7012.
Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, чиє протиправне рішення призвело до виникнення спірних правовідносин.
Докази понесення позивачем інших витрат, пов'язаних із розглядом справи у матеріалах справи відсутні.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України №69070709 від 04.05.2023.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Томатті» (місцезнаходження: 08141, Київська обл., Бучанський р-н, с. Святопетрівське, вул. Петропавлівська, будинок 8, оф.101, ідентифікаційний код 41378592) судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5а; ідентифікаційний код ВП 44096797).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.