Рішення від 30.10.2025 по справі 300/6434/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2025 р. справа № 300/6434/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), за змістом якого просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови проводити виплату пенсії з 01.03.2022 з урахуванням індексації, установленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році"; з 01.03.2023 з урахуванням індексації установленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році"; з 01.03.2024 з урахуванням індексації установленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та з 01.03.2025 з урахуванням індексації установленої згідно постанови Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" без обмеження пенсії максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат;

- зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплату проіндексованої пенсії починаючи з 01.03.2022 з урахуванням індексації, установленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році"; з 01.03.2023 з урахуванням індексації установленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році"; з 01.03.2024 з урахуванням індексації установленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та з 01.03.2025 згідно постанови Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" без обмеження пенсії максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність з урахуванням проведених виплат;?

- зобов'язати відповідача виплачувати проіндексовану пенсію відповідно до розрахунку з урахуванням індексації, установленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році"; з урахуванням індексації установленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році"; з урахуванням індексації установленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та з урахуванням індексації установленої згідно постанови Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" без обмеження пенсії максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зазначено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 за № 300/2961/24, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.05.2020 перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, враховуючи при цьому раніше виплачені суми пенсії. Водночас, на виконання вказаного рішення позивачу в червні 2025 року здійснено перерахунок пенсії, однак, без урахування: індексації, установленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році"; індексації установленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році"; індексації установленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році"; індексації установленої згідно постанови Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році". На думку позивача, такі дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не відповідають Конституції України, порушують право на отримання пенсії у розмірі, передбаченому Законом та суттєво погіршують фінансове становище останнього, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) обмеження максимального розміру пенсії, встановленого частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху (а.с.49-51).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.58-59).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 20.10.2024, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що під час перерахунку і виплати пенсії відповідач керувався нормами статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а також, Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відтак, вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.71-78).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 за № 300/2961/24, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.05.2020 перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, враховуючи при цьому раніше виплачені суми пенсії (а.с.13-17).

На виконання вказаного рішення позивачу в червні 2025 року здійснено перерахунок пенсії.

Як встановлено із матеріалів справи, загальний розмір нарахованої позивачу з 01.03.2022 пенсії з урахуванням індексації, встановленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 (23159,66 х 0,140) - 3242,35 грн., склав 26402,01 грн., проте, до виплати призначена у розмірі 23159,66 грн. (а.с.79).

В подальшому, 01.03.2023 відповідач на виконання приписів постанови Уряду від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" провів індексацію пенсії позивача, внаслідок чого, сума індексації склала 1500,00 грн.

Як встановлено із матеріалів справи, загальний розмір нарахованої позивачу з 01.03.2023 пенсії з урахуванням індексації установленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 № 168 (26402,01 х 0,1970) - 1500,00 грн., склав 27902,01 грн., проте до виплати призначена у розмірі 23159,66 грн. (а.с.80)

01.03.2024 відповідач на виконання приписів постанови Уряду від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" провів індексацію пенсії позивача, внаслідок чого сума індексації склала 1500,00 грн.

Як встановлено із матеріалів справи, загальний розмір нарахованої позивачу з 01.03.2024 пенсії з урахуванням індексації установленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 (27902,01 х 0,0796) - 1500,00 грн., склав 29402,01 грн., проте до виплати призначена у розмірі 23610,00 грн. (а.с.81).

01.03.2025 відповідач на виконання приписів постанови Уряду № 209 від 25.02.2025 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" провів індексацію пенсії позивача, внаслідок чого сума індексації склала 1500,00 грн.

Як встановлено із матеріалів справи, загальний розмір нарахованої позивачу з 01.03.2024 пенсії з урахуванням індексації установленої згідно постанови Кабінету Міністрів України № 209 (29402,01 х 0,1150) - 1500,00 грн., склав 30902,01 грн., проте до виплати призначена у розмірі 23610,00 грн. (а.с.82).

Позивач, вважаючи дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром протиправними, та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з метою захисту своїх прав.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами частин 2 та 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрала чинності з 01.01.2017), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Водночас, як визначено статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (з урахуванням змін, внесених законами від 24.12.2015 № 911-VIII, від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон №3668-VI), максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Закон № 3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Законом № 3668-VI частину п'яту статті 43 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

16.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 118, відповідно до пункту 2 якої установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

З урахуванням пункту 1 вказаної постанови коефіцієнт збільшення складає 1,14.

На виконання Постанови № 118 з 01.03.2022 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, яка, з урахуванням індексації, склала 26402,01 грн., однак, виплата пенсії у вказаному розмірі не проводилася, а була обмежена на рівні 23159,66 грн.

В подальшому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" ще й установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.

На виконання Постанови № 168 з 01.03.2023 відповідачем знову проведено перерахунок пенсії позивача, яка, з урахуванням індексації, склала 27902,01 грн., однак, виплата пенсії у вказаному розмірі не проводилася, а була обмежена на рівні 23159,66 грн.

В подальшому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" ще й установлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

На виконання Постанови № 185 з 01.03.2024 відповідачем знову проведено перерахунок пенсії позивача, яка, з урахуванням індексації, склала 29402,01 грн., однак, виплата пенсії у вказаному розмірі не проводилася, а була обмежена на рівні 23610,00 грн.

В подальшому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" ще й установлено, що з 1 березня 2025 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст. 1525) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

На виконання Постанови № 209 з 01.03.2025 відповідачем знову проведено перерахунок пенсії позивача, яка, з урахуванням індексації, склала 30902,01 грн., однак, виплата пенсії у вказаному розмірі не проводилася, а була обмежена на рівні 23610,00 грн.

Отже, спір у цій справі стосується правомірності дій пенсійного органу щодо обмеження пенсійної виплати позивача починаючи з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 сталою величиною.

Аналізуючи обставини правомірності обмеження пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025, суд виходив з наступного.

Суд зазначає, що рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнано неконституційними положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 дає суду підстави для висновку про те, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 16.04.2020 у справі № 620/1285/19, від 09.02.2021 у справі № 1640/2500/18.

Внесені Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18.

З огляду на викладене частина 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.

При цьому, суд враховує, що положення статті 2 Закону № 3668-VІ є аналогічними за змістом положенням частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.

На момент прийняття постанов Кабінету Міністрів України № 118, № 168, № 185, №209 відповідні зміни у законодавстві не мали місця. Зокрема, вищезгадані положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ та статті 2 Закону № 3668-VI не змінилися.

До того ж Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону № 2262-XII, зокрема, у постановах від 09.02.2021 у справі № 1640/2500/18, від 10.09.2021 у справі № 300/633/19 та від 24.09.2021 у справі № 370/2610/17.

Крім того, у постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як визначено частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, наведені вище висновки Верховного Суду мали бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача з 01.01.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та 01.02.2025, а також враховуються судом при вирішення цієї справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

У спірних відносинах наведене положення постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185 та від 25.02.2025 № 209 суперечать приписам Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, які є спеціальними у спірних правовідносинах, а тому підлягають застосуванню відповідачем і судом.

До того ж закон не передбачає випадків обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, визначеним за результатами перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення, як це зробив відповідач у спірних відносинах.

Також, закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат, внаслідок чого, відповідні дії відповідача суд визнає протиправними, оскільки такі вчинені всупереч приписам частини 2 статті 19 Конституції України.

За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону №3668-VI, суд дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача в частині обмеження максимальним розміром пенсії позивача з 01.01.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує, що відповідач з 01.01.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 здійснював нарахування пенсії позивача з урахуванням індексації, передбаченої постановами Уряду від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185, від 25.02.2025 № 209, однак, обмежив розмір пенсії до виплати.

Тобто, нарахування пенсійних виплат у спірних відносинах проведено, однак, їх виплата в належному розмірі не здійснюється.

Суд звертає увагу, що питання виплати пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром було предметом судового розгляду в справі № 300/2961/24, а ухвалені судові рішення мають преюдиційний характер для правовідносин між сторонами. Це означає, що в подальшому під час проведення наступних перерахунків позивачу пенсії, територіальний орган ПФУ не вправі застосувати при її виплаті обмеження максимальним розміром, оскільки протиправності такому обмеженню вже надано оцінку в судових рішеннях, які набрали законної сили.

За наведених вище обставин і правозастосування, суд вважає, що відповідач зобов'язаний нараховувати та виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром.

Враховую вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсійних виплат позивача з 01.01.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025, зобов'язавши ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити виплату нарахованої позивачу пенсії з 01.01.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням фактично виплачених сум.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів в повному об'ємі правомірності своїх дій.

За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, внаслідок чого, адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач, згідно із квитанцією від 10.09.2025 підтвердив сплату судового збору на суму 1211,20 грн., за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) виплату пенсії з 01.03.2022 із врахуванням індексації, передбаченої постановою КМ України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) виплату пенсії з 01.03.2023 із врахуванням індексації, передбаченої постановою КМ України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та індексації, передбаченої постановою від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) виплату пенсії з 01.03.2024 із врахуванням індексації, передбаченої постановою КМ України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", індексації, передбаченої постановою від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) виплату пенсії з 01.03.2025 із врахуванням індексації, передбаченої постановою КМ України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", індексації, передбаченої постановою від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців,15, м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.

Попередній документ
131399578
Наступний документ
131399580
Інформація про рішення:
№ рішення: 131399579
№ справи: 300/6434/25
Дата рішення: 30.10.2025
Дата публікації: 03.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.10.2025)
Дата надходження: 10.09.2025
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій