30 жовтня 2025 року Справа № 280/4023/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
19.05.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, надіслана засобами поштового зв'язку 14.05.2025, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1, в/ч НОМЕР_1 ) та Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 2, в/ч НОМЕР_2 ), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не нарахування позивачу грошового забезпечення за період з 22.08.2019 по 21.02.2020 та з 07.11.2020 по 31.12.2022 у розмірі 4463,15 грн щомісячно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
зобов'язати відповідача 2 нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 22.08.2019 по 21.02.2020 та з 07.11.2020 по 31.12.2022 у розмірі 4463,15 грн щомісячно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Крім того, просить розгляд справ провести в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Крім того, до позову додана заява про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, в якій позивач, посилаючись на правові позиції Верховного Суду, зазначає, що за період до 19.07.2022 ним не пропущений строк звернення до суду з цим позовом, а щодо решти спірного періоду зазначає про ненадання відповідачем повідомлення про нараховані позивачу при звільненні суми.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на день звільнення з військової служби він не отримав в повному обсязі кошти, на які мав, право під час проходження військової служби, а саме йому не виплачено недоплачену частину індексації грошового забезпечення за період з 22.08.2019 по 21.02.2020 та з 07.11.2020 по 31.12.2022 включно у фіксованій величині 4463,15 грн. в місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зазначені обставини зумовили його звернення до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 26.05.2025 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.
Відповідно до ухвали судді від 26.05.2025 позивачу необхідно було у визначений строк подати до суду докази не нарахування та невиплати Військовою частиною НОМЕР_1 та/або Військовою частиною НОМЕР_2 ОСОБА_1 грошового забезпечення (або індексації грошового забезпечення) за період з 22.08.2019 по 21.02.2020 та з 07.11.2020 по 31.12.2022 у розмірі 4463,15 грн щомісячно.
Копію ухвали було доставлено позивачу 08.06.2025 засобами поштового зв'язку.
09.06.2025 від позивача до суду надійшло клопотання в якому він зазначає про надання суду всіх наявних у нього доказів та про витребування від відповідача інформації про доходи позивача в лютому та березні 2018 року.
Ухвалою від 13.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
30.06.2025 засобами системи «Електронний суд» від в/ч НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що для обчислення поточної індексації грошового забезпечення позивача за період з 22.08.2019 по 21.02.2020 та з 07.11.2020 по 31.12.2022 місяцем підвищення доходу є березень 2018 року. Проте, позивач станом на березень 2018 року не проходив військову службу. На момент початку військової служби позивача Постанови №704 вже була чинною та підлягала застосуванню до позивача, підвищення посадового окладу під час проходження служби внаслідок підвищення тарифних ставок у нього не відбулось. Поряд з цим, слід врахувати, що Постанова №1294, з набранням чинності якою пов'язано початок обчислення величини приросту індексу споживчих цін (січень 2008 року) для обчислення індексації-різниці у березні 2018 року, була чинною у період з 01.01.2008 по 01.03.2018, що виключає можливість будь-якого її застосування до спірних правовідносин з 07.10.2021 по 03.09.2023 та з 18.10.2023 по 26.10.2024. Отже, підстави для задоволення позовних вимог в частині нарахування та виплатити індексації-різниці грошового забезпечення за період з 22.08.2019 по 21.02.2020 та з 07.11.2020 по 31.12.2022 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, відсутні. З огляду на вищевикладене, протиправність, наявність якої є підставою для задоволення адміністративного позову, в діях відповідача - відсутня, а позовні вимоги - є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Станом на час розгляду справи відзив від в/ч НОМЕР_2 до суду не надходив.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.08.2019 №234 позивача призначеного наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по особовому складу) від «22» серпня 2019 року №71 на посаду командира мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти в/ч НОМЕР_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_1 , з «22» серпня 2019 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що з «22» серпня 2019 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з тарифним розрядом «9», шпк «молодший сержант».
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.02.2020 №52 позивача, командира відділення - командира машини мотопіхотного взводу мотопіхотної роти в/ч НОМЕР_1 , відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (які вислужили строк військової служби за контрактом), звільнено з військової служби у запас та зараховано до оперативного резерву першої черги. З «21» лютого 2020 року виключено із списків особового складу в/ч НОМЕР_1 та з усіх видів забезпечення.
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.11.2020 №312 позивача, призначеного наказом командира в/ч НОМЕР_2 (по особовому складу) від 07 листопада 2020 року №276-РС на посаду головного сержанта 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти в/ч НОМЕР_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 07 листопада 2020 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що з 07 листопада 2020 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 2820 гривень на місяць, шпк «старший сержант», ВОС-100975А.
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.12.2024 №363 позивача, колишнього стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти в/ч НОМЕР_1 , вважати таким, що самовільно залишив в/ч НОМЕР_1 , який перебуває в розпорядженні командира в/ч НОМЕР_2 , призначеного наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від "17" грудня 2024 року №1753-РС, вважати таким, що з "22" грудня 2024 року справи і посаду здав та вибув до нового місця служби до Національної гвардії України. З "22" грудня 2024 року позивача виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення.
Вищезазначені накази долучені до матеріалів справи.
Вважаючи, що на день звільнення він не отримав індексацію грошового забезпечення за період з 22.08.2019 по 21.02.2020 та з 07.11.2020 по 31.12.2022 включно у фіксованій величині 4463,15 грн. в місяць, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (надалі - Закон №1282-ХІІ), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч. 1 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Стаття 3 Закону №1282-ХІІ передбачає, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до статей 4, 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).
Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка, а з 2016 року - 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом п. 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до п. 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Обчислення індексу споживчих цін для визначення порогу індексації величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком шляхом множення місячних індексів споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли за результатами такого обчислення величина індексу споживчих цін перевищить поріг індексації, який встановлено в розмірі 103 відсотка.
Після перевищення такого порогу індексації для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається знову, з місяця наступного за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив цей поріг індексації.
При цьому величина приросту індексу споживчих цін для проведення кінцевої індексації (коефіцієнт індексації), розрахована між цими проміжками, розраховується як добуток сум проміжних індексів споживчих цін перевищення порогу індексації помножений на коефіцієнт 100.
Відповідно до Порядку №1078 індексації підлягає заробітна плата у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина заробітної плати, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає), розмір якого щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України.
Розмір індексації розраховується за формулою:
І = Д x Кі / 100, де
І сума індексації;
Д індексований дохід (в межах прожиткового мінімуму);
Кі коефіцієнт індексації (величина приросту індексу споживчих цін).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Відповідно до п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується з 01.12.2015).
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.
Слід зазначити, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому, нормами Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2019 року по справі №825/694/17, від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а, яка враховується відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України.
За спірний період служби нарахування індексації, оклади військовослужбовцям підвищувалися в березні 2018 року згідно з Постановою №704.
На офіційному публічному веб - ресурсі Державної служби статистики України розміщено індекси споживчих цін у 1991-2024 роках, за посиланням: https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/cit.htm.
Відповідно п. 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Подібна правова позиція раніше була висловлена Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 у справі №822/1110/16, у постанові від 20.12.2019 у справі №822/1731/16, у постанові від 13.03.2020 у справі №803/1565/17.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з 22.08.2019 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
Отже, до березня 2018 року (часу підвищення посадового окладу і зміни базового місяця індексації) позивач не проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
Так, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суми індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078.
У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Так, в рамках розгляду даної справи суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах, від 29 березня 2021 року у справі №380/5493/21, від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 11 вересня 2025 року у справі №460/32253/22, від 24 вересня 2025 року у справі №120/2235/22-а, від 25 вересня 2025 року у справі №380/22971/24 з подібними правовідносинами.
Враховуючи вищевикладене та те, що до березня 2018 року (часу підвищення посадового окладу і зміни базового місяця індексації) позивач не проходила військову службу у в/ч НОМЕР_1 (яка перебуває на грошовому забезпеченні у в/ч НОМЕР_2 ), позовні вимоги щодо зобов'язання в/ч НОМЕР_2 нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 22.08.2019 по 21.02.2020 та з 07.11.2020 по 31.12.2022 у розмірі 4463,15 грн щомісячно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують та не потребують детальних відповідей.
При цьому суд звертає увагу, що ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах «Van de Hurk v. The Netherlands» (заява №16034/90, пункт 61), «Шкіря проти України» (заява №30850/11, пункт 43). Разом з тим, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов'язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.
Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов'язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях «Ruiz Torija v. Spain» (заява №18390/91, пункт 29), «Higgins and others v. France» (заява №20124/92, пункт 42), «Бендерський проти України» (заява №22750/02, пункт 42) та «Трофимчук проти України» (заява №4241/03, пункт 54).
Так, у пункті 54 рішення «Трофимчук проти України» (заява №4241/03) ЄСПЛ зазначив, що не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявника, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими.
З огляду на наведені доводи та обґрунтування, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
В силу положень статті 139 КАС України судові витрати (у тому числі витрати на правничу допомогу) стягуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень виключно у разі задоволення позовних вимог. Ураховуючи ту обставину, що судом відмовлено у задоволенні позову, то й відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2023 року у справі №640/17086/20.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «30» жовтня 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль