29 жовтня 2025 року Справа № 280/4712/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради,
Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (далі - відповідач), у якій позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2) зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 .
Крім того, просить судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народилася донька ОСОБА_3 , яка набула громадянства України з моменту народження, на підставі чого позивач звернулася до Управління соціального захисту населення із заявою про призначення допомоги при народженні дитини. Разом з тим, у призначенні допомоги було відмовлено через те, що переклад свідоцтва про народження був наданий у вигляді копії, а не оригіналу нотаріально засвідченого перекладу, що, на думку позивача, є надмірним формалізмом. Надалі 28 січня 2025 року, тобто в межах 12-місячного строку з дня народження дитини, позивач повторно надіслала повний пакет документів поштою США (USPS), проте поштове відправлення було повернене з позначкою на конверті. Внаслідок повторної спроби відправки 06 лютого 2025 року позивачу також повернулось відправлення 11 лютого. Засобами поштового зв'язку міжнародною службою доставки LLC Dnipro позивач вкотре направила пакет документів, проте фізично вони надійшли після завершення 12-місячного строку, тобто після спливу строку, що стало підставою для повторної відмови в призначенні допомоги. Позивач вважає відмову відповідача протиправною, оскільки нею своєчасно та в повному обсязі були надіслані заява та підтверджуючі документи, які поверталися не з вини позивача, а виключно з технічних причин та з вини поштової служби США
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
09.07.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради, в якому представник зазначає, що враховуючи, що переклад свідоцтва про народження був наданий у вигляді копії, а не оригіналу нотаріально засвідченого перекладу, тобто в порушення вимог Порядку №1751, Департаментом 23.12.2024 прийнято рішення про відмову в призначення соціальної допомоги. Також від ОСОБА_1 18 березня 2025 року (тобто через 13 місяців після народження дитини) Департаментом отримано заяву про призначення державної допомоги при народженні дитини, що також не відповідає вимогам Порядку №1751. Жодних виключень ні Законом, ні Порядком не передбачено, у точу числі технічних причин та роботи поштової служби в результаті яких, начебто, позивачу повертались документи. У процесі застосування законів України та підзаконних актів не може бути ніяких відмінностей між громадянами України у зв'язку з місцем їх народження або проживання. Призначення допомоги при народженні дитини, після спливу 12-тимісячного строку, є порушенням діючого законодавства та зневагою до інших громадян України, які проживають на підконтрольній території, та яким було відмовлено у призначенні допомоги з вищеназваних причин. Наголошено, що допомога при народженні дитини за Законом №2811 надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною, тому є помилковими аргументи Департаменту щодо порушення прав дитини. Письмове повідомлення із зазначенням підстав відмови та порядком оскарження було надіслано заявнику за вказаною у заяві адресою поштою. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
14.07.2025 судом отримано відповідь на відзив, у якій зазначено, що посилання на неотримання оригіналу перекладу за наявності копії, що не викликає сумнівів у її достовірності, та труднощі з доставкою поштового відправлення, спричинені роботою третьої особи (поштової служби), не можуть вважатися належними підставами для відмови у призначенні допомоги. До того ж, відповідач згодом отримав оригінал перекладу. Щодо порушень строків звернення із відповідною заявою до Департаменту позивач зазначає, що документи надсилались двічі, проте були повернуті через обставини, які не залежали від позивача, відтак звернення відбулося в межах 12 місяців після народження дитини, тому строк позивачем дотримано.
12.08.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому зазначено, що рішення про відмову у вчиненні певних дій, що оскаржуються позивачем, прийнято саме Департаментом соціального захисту населення Запорізької міської ради, оскільки на момент вчинення таких дій стосовно позивача функції призначення і виплати державних допоміг, у тому числі державної допомоги при народженні дитини виконували саме органами соціального захисту населення. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заяву позивача про призначення державної допомоги при народженні дитини не розглядав та рішення щодо неї не приймав, отже не вчиняв протиправних дій щодо позивача, а тому не має відповідати в частині позовних вимог про зобов'язання призначити та виплатити позивачу допомогу при народженні дитини. Призначення допомоги при народженні дитини, після спливу 12-тимісячного строку, є порушенням діючого законодавства та зневагою до інших громадян України, які проживають на підконтрольній території, та яким було відмовлено у призначенні допомоги з вищеназваних причин. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
28.10.2025 на виконання ухвали суду від 23.10.2025 позивачем надано офіційний переклад на українську мову конверту United States Postal Service, відправленого 06.02.2025 на адресу Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради, який містив апостильоване свідоцтво про народження дитини з перекладом; офіційний переклад перших сторінок свідоцтва про народження.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 10.06.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви, у якій необхідно визначитись із відповідачем та зазначити його відомості відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України; доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів відповідачу в паперовій формі листом з описом вкладення або шляхом направлення документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.
Ухвалою від 25.06.2025 суд продовжив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів від дня одержання цієї ухвали суду шляхом подання до суду доказів надсилання доданих до позовної заяви документів відповідачу з урахуванням положень статті 44 КАС України.
Ухвалою від 30.06.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Ухвалою від 28.07.2025 суд задовольнив частково заяву Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради про заміну відповідача; залучив до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області; розгляд справи розпочато спочатку.
Ухвалою від 23.10.2025 суд витребував у ОСОБА_1 офіційний переклад на українську мову змісту конверту United States Postal Service, який було направлено 06.02.2025 на адресу Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради та повернуто поштовою службою США відправнику (у тому числі, перелік документів, які було направлено, а також причини повернення конверта).
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 народилась дитина - донька ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про народження Бюро реєстрації актів цивільного стану штату Флорида, номер актового запису: 109-2024-027017, дата видачі 09.04.2024 року.
08.07.2024 Посольством України у Сполучених Штатах Америки видано довідку №6147/16-536-116 про реєстрацію Хара Марти громадянкою України.
16.10.2024 ОСОБА_1 підготувала заяву про призначення державної допомоги при народженні дитини, яку засобами поштового зв'язку 18.10.2024 (відповідно до відмітки на конверті) було направлено до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради та зареєстровано останнім 25.11.2024 за №292.
23.12.2024 Департаментом соціального захисту населення Запорізької міської ради прийнято рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги на підставі пункту 11 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751.
Про вказане рішення позивач дізналася з повідомлення №04.11.12/3954 від 23.12.2024.
27.01.2025 ОСОБА_1 повторно підготувала заяву про призначення державної допомоги при народженні дитини, яку засобами поштового зв'язку було направлено до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради та зареєстровано останнім 19.03.2025 за №267.
06.02.2025 позивач направила на адресу Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради оригінал перекладу свідоцтва про народження дитини, що підтверджується копією конверта, долученого до позовної заяви. Проте, 11.02.2025 конверт повернувся до відправника, причина повернення «не відповідає вимогам правил експорту, необхідний дозвіл на експорт», про що свідчить наданий позивачем на вимогу ухвали суду від 23.10.2025 переклад конверта.
20.03.2025 Департаментом соціального захисту населення Запорізької міської ради прийнято рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги на підставі пункту 12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 (звернення за призначенням допомоги при народженні дитини надійшло пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини).
Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у призначенні допомоги при народженні дитини, позивач звернулася з цим адміністративним позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім'ях, держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та іншими законами України.
Законом України від 21.11.1992 № 2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-XII) відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2811-XII громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 2811-XII передбачено, що відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми, зокрема, допомога при народженні дитини.
Відповідно до положень статті 10 Закону № 2811-XII допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
Згідно зі статтею 11 Закону № 2811-XII допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.
Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.
Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», зокрема, допомога при народженні дитини (пункт 10-16 цього Порядку) визначає Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751.
Відповідно до пунктів 10-11 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.
Для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:
1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред'явленням оригіналу).
Заява, зазначена у підпункті 1 цього пункту, може бути подана в електронній формі (з використанням інформаційно-комунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі - кваліфікований електронний підпис)) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін'юстом. У разі надходження надісланої з використанням інформаційно-комунікаційних систем заяви без кваліфікованого електронного підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі непідписання заяви у зазначений строк подається нова заява.
Жінки, які мають задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
У період воєнного стану для призначення допомоги при народженні дитини один із батьків (опікун), який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України), надсилає за допомогою засобів поштового зв'язку органу соціального захисту населення за своїм зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування) заяву та копії виданих компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, з перекладом на українську мову (далі - заява та документи). Вірність перекладу або справжність підпису перекладача повинні бути засвідчені нотаріально.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народилася донька за межами України, про що свідчить свідоцтво про народження Бюро реєстрації актів цивільного стану штату Флорида, номер актового запису: 109-2024-027017, дата видачі 09.04.2024. Отже, відповідно до вимог Закону № 2811-XII та Порядку №1751 для призначення допомоги при народженні дитини відповідне звернення мало надійти до органу праці та соціального захисту населення не пізніше 15.02.2025.
Судом з'ясовано, що рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги від 23.12.2024 (за результатами розгляду звернення №292) було обумовлене недотриманням пункту 11 Порядку №1751. При цьому після ознайомлення із зазначеним рішенням позивач 06.02.2025 направила оригінал перекладу свідоцтва про народження дитини засобами поштового зв'язку, проте конверт повернувся 11.02.2025 (причини повернення «не відповідає вимогам правил експорту, необхідний дозвіл на експорт»).
У зв'язку з поверненням документів, поза межами строку 12 календарних місяців після народження дитини, встановленого для звернення за спірною допомогою, про що вказує і позивач, остання вже засобами іншого поштового зв'язку (через комерційного перевізника) повторно звернулася до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради із заявою про призначення допомоги. За наслідками розгляду вказаної заяви (звернення №267) відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги від 20.03.2025 у зв'язку із надходженням звернення пізніше, ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
Суд зазначає, що саме свідоцтво про народження дитини є обов'язковим документом для отримання допомоги на дитину. Так, допомога при народженні дитини, на відміну від допомоги у зв'язку із вагітністю та пологами, за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах викладено також Верховним Судом у постановах від 16.07.2020 у справі № 265/4175/16-а, від 14.02.2018 у справі № 591/610/16-а, від 12.03.2019 у справі № 760/183158/16-а, від 07.04.2020 у справі №554/7523/16-а.
Верховний Суд у постановах від 14.02.2018 по справі № 591/610/16-а та від 02.10.2018 по справі № 495/3711/17, зазначив, що визначений частиною сьомою статті 11 Закону № 2811-XII строк підлягає поновленню, а допомога при народженні дитині підлягає призначенню у разі наявності поважних причин такого пропуску, оскільки неможливість своєчасного звернення батьків порушує інтереси дитини, що є неприпустимим.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що позивач та її дитина є громадянами України, тобто мають такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, оскільки законодавство України не допускає обмеження прав на соціальний захист, зокрема, права на отримання допомоги при народженні дитини, за ознакою місця проживання (перебування).
Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пункт 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, встановлює, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово нагадував, що будь-яке втручання у право особи має бути: 1) здійснено згідно з законом; 2) переслідувати легітимну мету або цілі; 3) бути необхідним у демократичному суспільстві (тобто пропорційним цілям, які мали бути досягнуті та виправданим).
У справі «Мелоун проти Сполученого Королівства» Європейський суд зазначив, що вимога передбачуваності означає, що закон має бути достатньо чітким у своїх положеннях, щоб громадяни усвідомлювали обставини і умови, за яких органи влади, уповноважені застосовувати втручання в право на повагу до приватного життя.
Слід зазначити, що пункти 44, 45 Порядку №1751 передбачають, що у разі коли до заяви не додані всі необхідні документи та/або відомості, уповноважений орган повідомляє заявника, які документи та/або відомості мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви. Орган, що призначає і виплачує державну допомогу сім'ям з дітьми, повинен давати роз'яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів та/або відомостей.
Разом з тим, рішення від 23.12.2024 містить лише посилання на пункт 11 Порядку №1751, без зазначення, яких саме документів та/або відомостей не додано, та які можуть бути додатково подані протягом одного місяця з метою розгляду питання щодо призначення спірної допомоги.
Після повторного направлення заяви позивачем дійсно пропущено строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини. Як зазначає відповідач, заяву від ОСОБА_1 було отримано 18.03.2025, тобто через 13 місяців після народження дитини.
Водночас, як встановлено судом, з об'єктивних причин позивач не мала змоги вчасно звернутися до відповідача з відповідною заявою після ознайомлення з рішенням про відмову в призначенні допомоги від 23.12.2024, яке фактично обумовлено ненаданням оригіналу перекладу свідоцтва про народження.
Таким чином, відмова відповідача, оформлена рішенням Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради про відмову в призначенні соціальної допомоги від 20.03.2025, у зв'язку з пропуском 12-місячного строку звернення з відповідною заявою, за умови що пропуск такого строку відбувся з об'єктивних, незалежних від волі позивача причин, а також враховуючи, що позивач в межах вказаного строку (06.02.2025) намагалась усунути недоліки попередньої заяви шляхом донаправлення оригіналу перекладу свідоцтва про народження, не можна вважати обґрунтованою.
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав дитини, оскільки діяв необґрунтовано та не використав надані законом повноваження для з'ясування тих чи інших обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, у зв'язку з чим таке є протиправним та підлягає скасуванню.
Також позивач просить суд зобов'язати Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради призначити та виплатити позивачу допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 . Водночас з аналізу постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2025 № 766 «Про реалізацію експериментального проекту щодо централізації механізму виплати деяких державних допомог» слідує, що функції призначення і виплати державних допомог, у тому числі, державна допомога при народженні дитини, з 01.07.2025 передані Пенсійному фонду України; відповідальними за організацію та забезпечення реалізації експериментального проекту визначено обласні, районні, районні у мм. Києві та Севастополі державні адміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад (за згодою) через свої структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, Пенсійний фонд України.
Отже, з 1 липня 2025 року пенсійний орган, який був залучений до участі у справі співвідповідачем, набув повноваження на здійснення функцій в правовідносинах, які раніше законодавчо були закріплені за органами соціального захисту населення, в частині прав та обов'язків щодо призначення та виплати державної допомоги при народженні дитини.
Відтак, вирішення питання про призначення допомоги при народженні дитини на момент розгляду справи відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.01.2025 про призначення допомоги при народженні дитини, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про передчасність висновку уповноваженого органу про відмову в призначенні державної допомоги при народженні дитини, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
Квитанцією від 05.06.2025 № 7909-5922-8733-7120 підтверджується сплата позивачем судового збору. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, яким було прийнято оскаржуване рішення та порушені права позивача.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 20.03.2025 про відмову в призначенні соціальної допомоги за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 від 27.01.2025 за №267.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.01.2025 за №267 про призначення допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідач 1 - Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради, місцезнаходження: бул. Марії Примаченко, буд. 3, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 37573438.
Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 29.10.2025.
Суддя К.В.Мінаєва