29 жовтня 2025 року Справа № 280/6396/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради
про визнання протиправним та скасування рішення,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (далі - відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунальної некомерційної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради за №244/25/1190/В від 12.03.2025 в частині скасування статусу інваліда ІІІ групи ОСОБА_1 .
Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Лисенком С.Д., який діє на підставі ордеру серії АР №1181888 від 23.07.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач на підставі акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №458251 від 09.01.2024 набув статус особи з інвалідністю ІІІ групи строком на 1 рік. Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №244/25/1190/В від 12.03.2025, враховуючи наявність органу, відсутність ознак прогресії захворювання та строк встановлення попередньої групи інвалідності, позивачу знято групу інвалідності з оновленою індивідуальною програмою реабілітації з правом про перегляд. З посиланням на медичні документи зауважено про те, що стан здоров'я позивача погіршується. ОСОБА_1 , маючи помірну ступінь обмеження здатності до самообслуговування та виражену ступінь обмеження здатності до трудової діяльності, має право на встановлення йому інвалідності ІІІ групи. Крім того, КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР не є надкластерним закладом охорони здоров'я за онкологічним напрямом, який може розглядати справи пацієнтів, що хворіють на новоутворення. За наведених підстав позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та підлягає скасуванню.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
26.09.2025 судом отримано додаткові пояснення представника позивача, в яких він повторно зазначає про погіршення стану здоров'я ОСОБА_1 . Також вказує про понесення позивачем витрат на правничу допомогу, на підтвердження чого долучено копії договору про надання правової допомоги, акту приймання передачі наданих послуг, квитанції до прибуткового касового ордеру.
16.10.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому з посиланням на пункти 3, 4, 7, 9 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, зазначено, що діючи в межах своїх повноважень, за наявними медичними документами, експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради дійшла обґрунтованого висновку про позбавлення позивача інвалідності. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
21.10.2025 судом отримано відповідь на відзив, в якій представник позивача вказує про безпідставність клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзив. Щодо змісту відзиву зауважує, що такий не містить жодних обґрунтувань дій експертної команди щодо скасування статусу інваліда, а надані медичні документи не тільки не спростовують доводів позивача, а й підтверджують незаконність дій відповідача. Відповідачем не надано доказів покращення стану позивача та не доведено наявності підстав для позбавлення його інвалідності. Наполягає на задоволенні позовних вимог.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 28.07.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; зобов'язано відповідача у строк для подання відзиву на позовну заяву надати усі матеріали та документи, на підставі яких було прийнято рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунальної некомерційної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради за №244/25/1190/В від 12.03.2025.
Ухвалою від 29.10.2025 суд задовольнив клопотання представника відповідача, поновив та прийняв до розгляду відзив на позовну заяву.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до довідки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААГ № 458251 від 09.01.2024 ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 01 лютого 2025 року. Причина інвалідності: загальне захворювання. Дата чергового переогляду 08.01.2025.
За змістом витягу з рішення експертної команди Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради з оцінювання повсякденного функціонування особи від 12.03.2025 №244/25/1190/Р основний діагноз: С67.2 - Злоякісне новоутворення Бічної стінки сечового міхура. Враховуючи наявність органу, відсутність ознак прогресії захворювання та строк встановлення попередньої групи інвалідності, також згідно чинного законодавства, прийнято рішення про зняття групи інвалідності з оновленою індивідуальною програмою реабілітації з правом про перегляд.
До позовної заяви долучено скаргу ОСОБА_1 щодо зняття з нього інвалідності 3-ї групи з огляду на те, що його загальний стан здоров'я не є задовільним, потребує постійного лікування та обстежень, просив переглянути рішення стосовно надання групи інвалідності. Докази направлення або розгляду вказаної скарги Центром оцінювання функціонального стану особи в матеріалах справи відсутні.
Вважаючи протиправним рішення відповідача за №244/25/1190/В від 12.03.2025 в частині скасування групи інвалідності, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 2 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 875-XII) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
За приписами статті 3 Закону № 875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною першою-другою статті 6 Закону № 875-ХІІ захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.
Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров'я, та/або в судовому порядку.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 2961-IV) (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
За визначенням, наведеним в абзаці четвертому частини першої статті 1 Закону №2961-IV, інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 року. У подальшому строк дії воєнного стану продовжений та триває станом на час розгляду справи.
15.11.2024 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова №1338 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.
Пунктом 2 Постанови №1338 установлено, що до введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»:
з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров'я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров'я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я комунальної форми власності;
оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування.
Датою початку здійснення фіксації факту проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду справи експертними командами за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, передбаченого Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим цією постановою, є дата оприлюднення відповідного повідомлення про це на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров'я, але не пізніше 1 січня 2026 року (пункт 3 Постанови №1338).
З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи:
встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов'язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов'язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
Особам з інвалідністю, повторний огляд яких був призначений з 1 січня 2025 р., але які не пройшли його своєчасно, строк інвалідності продовжується до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування, але не довше ніж до 1 липня 2025 року.
У разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України» не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях:
чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов'язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.
Основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (далі - Положення про експертні команди, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктами 2-4 вказаного Положення експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров'я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров'я на території регіону в закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров'я).
Перелік закладів охорони здоров'я комунальної форми власності визначається керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) та з обґрунтуванням надсилається на погодження до МОЗ.
Перелік закладів охорони здоров'я державної форми власності визначається МОЗ.
Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи та входити до складу експертних команд, затверджується керівником закладу охорони здоров'я, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік.
Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання) відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».
Експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України «Про запобігання корупції», іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами
Оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров'я (пункт 6 Положення про експертні команди).
Пунктом 9 Положення про експертні команди визначено, що експертні команди, серед іншого, формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров'я особи, зокрема обов'язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров'я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання; визначають компенсатори повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/ використання); встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів; вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку.
Основною формою роботи експертних команд є розгляд, участь в якому окремими членами може бути дистанційною відповідно до вимог, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», та з використанням технічних засобів електронних комунікацій, що забезпечують дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров'я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних (пункт 17 Положення про експертні команди)
Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Порядок проведення оцінювання, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 3 Порядку проведення оцінювання направлення на оцінювання у зв'язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності.
Згідно з пунктами 7-9 зазначеного Порядку проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров'я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання. Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди). Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - електронна система) з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання (пункти 7-9 Порядку проведення оцінювання).
Оцінювання проводиться з використанням електронної системи після початку її функціонування та електронної системи охорони здоров'я. У разі відсутності технічної можливості використовувати електронну систему, інформація про що оприлюднюється на офіційному веб-сайті МОЗ, опрацювання направлень та документів для проведення оцінювання та процес оцінювання здійснюються із застосуванням паперового документообігу з прийняттям рішення за результатами оцінювання за формою, встановленою МОЗ, яке повинно бути підписане всіма членами та головуючим експертної команди та скріплене печаткою закладу охорони здоров'я, на базі якого функціонує відповідна експертна команда, що провела оцінювання. Після появи технічної можливості такі рішення та документи підлягають негайному внесенню до електронної системи (не пізніше ніж протягом наступного дня після появи технічної можливості (пункт 14 Порядку проведення оцінювання).
У відповідності до пункту 40 Порядку проведення оцінювання за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства, зокрема, інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують.
За пунктом 53 Порядку проведення оцінювання після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв'язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв'язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).
Витяг з прийнятого рішення та рекомендації у зв'язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), також відображаються в електронній системі для лікаря, який направив, та за запитом особи можуть бути роздруковані та надані їй у паперовій формі.
Рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду (пункт 57 Порядку проведення оцінювання).
Як встановлено судом з рішення експертної команди Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради з оцінювання повсякденного функціонування особи від 12.03.2025 №244/25/1190/Р оцінювання повсякденного функціонування особи відносно ОСОБА_1 проведено 10.02.2025 в очній формі, в закладі охорони здоров'я.
Так, експертною командою встановлено наявність органу, відсутність ознак прогресії захворювання та враховано строк встановлення попередньої групи інвалідності, у зв'язку з чим вирішено зняти ІІІ групу інвалідності, яка була встановлена актом огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААГ № 458251 від 09.01.2024 строком до 01 лютого 2025 року (дата чергового переогляду 08.01.2025).
Позивач не погоджується з прийнятим відповідачем рішенням, яким, оскільки експертною командою неповно досліджено та не надано належної оцінки медичним документам, відповідно до яких стан здоров'я ОСОБА_1 погіршується та наявне захворювання має рецидивуючий характер.
Отже, фактично звернення позивача до суду з цим позовом направлено на вирішення питання щодо надання йому відповідної групи інвалідності.
Разом з тим, надаючи оцінку доводам позивача у цій частині, Верховний Суд у постановах від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.12.2018 у справі №819/3211/15, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, від 30.04.2021 у справі №160/12235/19 висловив правову позицію, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
При цьому, у постановах від 10.02.2022 у справі №160/7153/20 та від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від викладених вище правових висновків.
Таким чином, суд зазначає, що у цій справі відсутні підстави для здійснення власної оцінки прийняття відповідачем висновку щодо відсутності підстав для встановлення позивачу групи інвалідності, оскільки це є дискреційним повноваженням експертної команди.
З огляду на наведене, суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо встановлення позивачу інвалідності є дискреційними повноваженнями та виключною його компетенцією.
При цьому, суд зауважує, що у відповідності до пункту 8 Положення про експертні команди саме Центр оцінювання функціонального стану особи перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. Проте, матеріали справи не містять відомостей про оскарження позивачем в адміністративному порядку рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Щодо доводів представника позивача про те, що відповідно до пункту Порядку проведення оцінювання справи пацієнтів, що хворіють на новоутворення (C00-D48 за НК 025:2021), надсилаються на розгляд експертних команд, створених на базі надкластерних закладів охорони здоров'я за онкологічним напрямом, проте КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР таким не є, слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2023 №174 «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров'я» постановлено обласним, Київській міській державним (військовим) адміністраціям (крім державних адміністрацій, визначених пунктом 5 цієї постанови) розробити та подати до 1 травня 2023 р. для погодження Міністерством охорони здоров'я пропозиції щодо визначення спроможної мережі закладів охорони здоров'я та проекти планів розвитку госпітальних округів.
Вказаною постановою затверджено Порядок функціонування госпітальних округів і госпітальних кластерів та встановлення їх меж (далі - Порядок), який встановлює механізм функціонування госпітальних округів і госпітальних кластерів та встановлення їх меж та механізм визначення надкластерних, кластерних, загальних та інших видів закладів охорони здоров'я, що входять до спроможної мережі закладів охорони здоров'я відповідного госпітального округу.
Спроможна мережа закладів охорони здоров'я (далі - спроможна мережа) - мережа надавачів медичних послуг, що забезпечує медичне обслуговування у межах відповідного госпітального округу, зокрема під час надзвичайних ситуацій, надзвичайного чи воєнного стану, та дає змогу організувати належну якість такого обслуговування, своєчасність та доступність для населення, а також ефективне використання матеріальних, трудових та інших ресурсів (пункт 2 Порядку).
Відповідно до пунктів 6-7 Порядку у складі спроможної мережі (крім м. Києва) визначаються: надкластерні заклади охорони здоров'я; кластерні заклади охорони здоров'я; загальні заклади охорони здоров'я; надавачі медичних послуг, які надають первинну медичну допомогу; центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф із пунктами постійного базування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Види багатопрофільних лікарняних закладів у складі спроможної мережі визначаються відповідно до мінімального (базового) переліку напрямів медичного обслуговування згідно з додатком. Мінімальний (базовий) перелік напрямів медичного обслуговування може бути розширений рішенням власника багатопрофільного лікарняного закладу відповідно до потреб населення.
Обсяг надання спеціалізованої медичної допомоги, що забезпечується відповідним видом багатопрофільного лікарняного закладу в межах госпітальних округів, затверджується МОЗ.
Особливості організації функціонування спроможної мережі госпітального округу в м. Києві визначаються пунктом 21 цього Порядку.
Надкластерними закладами охорони здоров'я відповідно до потреб населення у медичному обслуговуванні визначаються багатопрофільні лікарняні заклади для дорослих, багатопрофільний лікарняний заклад для дітей та заклади із розрахунку не більше одного на госпітальний округ, які виконують функцію головного центру з організації і надання медичної і реабілітаційної допомоги за такими напрямами: онкологічний; кардіологічний; психіатричний; фтизіопульмонологічний або інфекційний; перинатальний.
Відповідно до пункту 17.1.7 рішення експертної команди Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради з оцінювання повсякденного функціонування особи від 12.03.2025 №244/25/1190/Р діагноз, за яким особу було направлено, відповідно до національного класифікатора НК 025%2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я»: С67.2 - Злоякісне новоутворення Бічної стінки сечового міхура.
Отже, відповідно до пункту 18 Порядку проведення оцінювання справа стосовно ОСОБА_1 щодо проведення оцінювання повсякденного функціонування повинна розглядатись експертною командою, створеною на базі надкластерного закладу охорони здоров'я за онкологічним напрямом.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2023 №174 Раді міністрів Автономної Республіки Крим, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській обласним державним адміністраціям, Севастопольській міській державній адміністрації подати для погодження Міністерством охорони здоров'я пропозиції щодо визначення спроможної мережі закладів охорони здоров'я та проекти планів розвитку госпітальних округів протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.
Суд зазначає, що станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану не припинений та не скасований.
Отже, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2023 №174 Запорізька область не була долучена до медичної реформи - формування спроможної мережі лікарень, Запорізькою обласною державною адміністрацією не подавались пропозиції щодо визначення спроможної мережі закладів охорони здоров'я та проекти планів розвитку госпітальних округів на погодження Міністерством охорони здоров'я, про що додатково свідчать відомості з офіційного вебсайту Міністерства охорони здоров'я України (перегляд доступний за посиланням: https://moz.gov.ua/uk/spromozhna-merezha).
Таким чином, оскільки офіційний перелік надкластерних лікарень в межах госпітального округу Запорізької області відсутній, твердження представника позивача про відсутність статусу у Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради надкластерного закладу є необґрунтованими.
Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, місцезнаходження: Оріхівське шосе, буд. 10, м.Запоріжжя, 69600; код ЄДРПОУ 02006716.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 29.10.2025.
Суддя К.В.Мінаєва