29 жовтня 2025 року м. Ужгород№ 260/3621/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1, в/ч НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 2, в/ч НОМЕР_2 ), в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 01.03.2022 року по 31.05.2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 pоку, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 01.03.2022 року по 31.05.2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 pоку, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
3. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 01.06.2022 року по 20.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені та премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 pоку, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 pоку, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
4. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 01.06.2022 року по 20.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені та премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 pоку, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 pоку, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у в/ч НОМЕР_3 , яка у період з 01.03.2022 року по 31.05.2022 року знаходилася на фінансовому забезпеченні в/ч НОМЕР_1 , а у період з 01.06.2022 року по 20.05.2023 року - на фінансовому забезпеченні у в/ч НОМЕР_2 .
При цьому, на переконання позивача, відповідачі протиправно, починаючи з 01.03.2022 року, розраховували грошове забезпечення позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року, що призвело до порушення майнових прав позивача, а саме, гарантованого статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» отримання грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі та до зменшення розміру грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені та премії.
Представник позивача звернувся до відповідачів із заявою, якою просила відповідачів нарахувати та виплатити позивачу, починаючи 01.03.2022 року по 20.05.2023 року грошове забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званням у 2020, 2021, 2022, роках шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01.01.2022 року, 01.01.2023 року; на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум та з адвокатським запитом.
Листом від 31.01.2025 року відповідач 2 повідомив, що при розрахунку грошового забезпечення позивача було використано прожитковий мінімум для працездатних встановленого осіб встановлений законом на 01.01.2018 року у розмірі 1762,00 грн.
Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про зобов'язання відповідача 1 здійснити нарахування та виплату перерахованого за період з 01.03.2022 року по 31.05.2022 року та відповідача 2 здійснити нарахування та виплату перерахованого за період з 01.06.2022 року по 20.05.2023 року грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
У відзиві на позовну заяву щодо позовних вимог про здійснення перерахунку грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії за період з 01.03.2022 року по 31.05.2022 року з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022 року, відповідач 1 зазначає, що при розрахунку грошового забезпечення позивача під час його проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_4 та при його звільненні застосовувались вимоги п. 4 Постанови №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", всі належні виплати були здійснені у повному обсязі та у встановлений строк, відповідно здійснювати нові розрахунки розміру посадового окладу та розміру окладу за військовим званням, перерахунок грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги та здійснювати їх виплати немає підстав.
Крім того, військова частина НОМЕР_1 вважає, що в даному випадку позивач порушив строки звернення до суду з позовом.
У відзиві на позовну заяву відповідач 2 зазначає, що військова частина НОМЕР_2 здійснювала нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу виходячи з вимог чинного законодавства України.
Зауважує, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 81 від 18.03.2024 року старшого сержанта ОСОБА_1 наказано вважати таким, що безпідставно відсутній на військовій службі з 18.03.2024 року. Виключено з усіх видів забезпечення з 18.03.2024 року.
Крім того, у наказі командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 10.10.2024 року № 164 зазначено, що старший сержант ОСОБА_1 був безпідставно відсутній на військовій службі в період з 19.03.2023 року по 22.03.2023 року, з 28.04.2023 року по 16.08.2023 року.
Згідно п. 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого Наказ Міністерства оборони України 07.06.2018 року № 260, грошове забезпечення не виплачується (зокрема): військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
У зв'язку із безпідставною відсутністю позивача на військовій службі у вказані періоди йому було призупинено виплату грошового забезпечення. Відповідно, здійснювати перерахунок та виплату грошового забезпечення та інших видів виплат в період з 19.03.2023 року по 22.03.2023 року, з 28.04.2023 року по 16.08.2023 року у військової частини НОМЕР_2 відсутні підстави. Більше того, у зв'язку із його безпідставною відсутністю такі виплати не здійснювалися взагалі.
Щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 в періоди з 01.06.2022 року по 20.05.2023 року всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні та премії), з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, зазначає, що виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, про яку зазначає позивач, здійснюється лише у випадку наявності підстав для такої виплати. В інших випадках така виплата не здійснюється. Перелік підстав для даної виплати затверджується на кожен рік окремим дорученням Міністра оборони України.
Крім того, позивачем не долучено жодних доказів того, що йому була виплачена така допомога чи він має на неї право.
Зазначає, що відповідно до довідки про доходи позивача вбачається, що йому було виплачено лише матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік. Інших видів виплат, а також виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, позивач не отримував, оскільки не мав на них права.
Також, наполягає на пропуску позивачем строку звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою судді від 22.05.2025 року відкрито провадження у адміністративній справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 01.03.2022 року за № 49, сержанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу в/ч НОМЕР_3 та на всі види забезпечення.
Зі змісту відповіді в/ч НОМЕР_3 від 26.03.2025 року № 2440/302 на адвокатський запит представника позивача, ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_3 з 01.03.2022 року по 22.12.2022 року (після чого був зарахований у розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 ). При цьому, в/ч НОМЕР_3 за період з 27.02.2022 року по 31.05.2022 року знаходилась на фінансовому забезпечення в/ч НОМЕР_1 . З 01.06.2022 року в/ч НОМЕР_3 перебуває на фінансовому забезпеченні в/ч НОМЕР_2 .
Також, зі змісту відповіді в/ч НОМЕР_2 , нарахування та виплату грошового забезпечення колишньому військовослужбовцю в/ч НОМЕР_3 в/ч НОМЕР_2 старшому сержанту ОСОБА_1 здійснено згідно наказів командира в/ч НОМЕР_2 відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 (далі - Порядок № 260), постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704.
Так, Міністром оборони України були встановлені оклади за військовим званням та посадові оклади за відповідними посадами, які визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року у розмірі 1762 грн. Рішення про розміри грошового забезпечення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), інших рішень Уряду щодо підвищення розмірів грошового забезпечення після 2018 року не приймалося.
Фактично, протягом спірного періоду проходження позивачем військової служби - з 01.03.2022 року по 23.05.2023 року, відповідачі обчислювали розміри його посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з розміру 1762 грн, на відповідні тарифні коефіцієнти.
За таким же принципом були обчислені щомісячні додаткові види грошового забезпечення, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Листом від 31.01.2025 року відповідач 2 повідомила позивача, що нарахування основних та додаткових видів грошового забезпечення, посадовий оклад, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" здійснювалося з прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 грн.
Позивач не погоджувався із застосуванням відповідачами протягом спірного періоду прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, оскільки вважав, що відповідач мав застосувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, що встановлений законом на 01 січня відповідного календарного року, тому, за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 9 Закону України №2011-XII від 20.12.1991 року "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ).
Приписами ч.4 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова №704).
Відповідно до пункту 10 Постанови №704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018 року.
Цією Постановою №704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103).
Згідно з пунктом 6 Постанови №103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Пункт 6 Постанови КМУ №103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі №826/6453/18.
Тобто, з 29.01.2020 року була відновлена дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018 року.
Відтак, з 29.01.2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 - виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач мав право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 року - 2102 гривні, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 року - 2270 гривні, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 року - 2481 гривні, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 року - 2684 гривні.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для нарахування грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону № 2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Крім того, суд звертає увагу, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що бездіяльність в/ч НОМЕР_1 та в/ч НОМЕР_2 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.03.2022 року по 20.05.2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, є протиправною.
Що стосується доводів відповідача 2 стосовно відсутності підстав здійснювати перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення та інших видів виплат в період з 19.03.2023 року по 22.03.2023 року, з 28.04.2023 року по 16.08.2023 року, у зв'язку з його безпідставною відсутністю на військовій службі у вказані періоди, суд констатує, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин.
Так, відповідачем 2 надано копію витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 18.03.2024 року № 81, зі змісту якого, старшого сержанта ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира в/ч НОМЕР_2 з 18.03.2024 року виключити зі всіх видів забезпечення з 18.03.2024 року.
При цьому, суд констатує, що з вказаного наказу не можливо встановити, що позивач безпідставно був відсутній на військовій службі та період його відсутності, інших доказів (матеріали службового розслідування, прийняті за його наслідками відповідні накази), відповідачем не надано.
Суд наголошує, що в силу вимог ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачем 2 вказаного обов'язку не виконано, а отже, такі доводи відповідача суд вважає необгрунтованими та не підтвердженими жодними доказами.
Більше того, суд критично оцінює доводи відповідача 2 щодо обов'язку позивача доказуванню підстав для виплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з огляду на вищенаведене.
Щодо вимог позовної заяви про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, суд виходить з наступного.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначено Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок №44).
За правилами пунктів 2, 3 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Пунктами 4, 5 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналіз наведених вище пунктів 2 - 3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отож, з урахуванням наведеного правого регулювання, нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення на виконання цього судового рішення має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Подібний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 27.07.2023 у справі №380/813/22, від 27.09.2023 у справі № 420/23176/21, від 31.01.2024 у справі № 320/6441/22, від 18.04.2024 у справі № 160/10789/22, від 30.04.2024 у справі № 360/700/23, від 27.06.20224 у справі № 580/602/22.
Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Належним та достатнім способом відновлення порушеного права позивача є визнання вказаної бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідачів здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача за періоди: з 01.03.2022 року по 31.12.2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше сплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Стосовно аргументів відповідачів про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає, що питання щодо застосування строку звернення до суду в таких категоріях справ визначено Судовою палатою з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі № 460/21394/23 у Постанові від 21.03.2025 року, а також зазначає, що на момент звільнення позивача з військової служби і виключення його із списків особового складу та всіх видів забезпечення, так і на момент звернення його до суду відповідачі не вручали письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, з часу одержання якого слід відраховувати строк звернення з цим позовом, а тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду - відсутні.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 01.03.2022 року по 31.05.2022 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та премії, без застосування при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року;
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.03.2022 року по 31.05.2022 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та премії, з урахуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, та з урахуванням фактично виплачених сум.
4. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 01.06.2022 року по 31.12.2022 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та премії, без застосування при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року.
5. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.06.2022 року по 31.12.2022 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та премії, з урахуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, та з урахуванням фактично виплачених сум.
6. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені та премії, без застосування при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року.
7. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені та премії, без застосування при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, та з урахуванням фактично виплачених сум.
8. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті