про залишення позовної заяви без руху
30 жовтня 2025 року м. Житомир
справа № 240/24669/25
категорія 102020000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житомирський академічний український музично-драматичний театр ім. І.А. Кочерги» Житомирської обласної ради в особі виконувачки обов'язків директора-художнього керівника Ростової Наталії Миколаївни та Комунального підприємства «Житомирський академічний український музично-драматичний театр ім. І.А. Кочерги» Житомирської обласної ради в особі виконувача обов'язків директора-художнього керівника Шкарупи Олександра Миколайовича про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
1) визнати протиправними дії (бездіяльність) та притягнути до адміністративної відповідальності виконувачки обов'язків директора-художнього керівника КП «Житомирський академічний український музично-драматичний театр ім. І.А. Кочерги» Ростової Наталії Миколаївни щодо відмови у наданні публічної інформації на запит від 24 вересня 2025 року;
2) визнати протиправними дії (бездіяльність) та притягнути до адміністративної відповідальності виконувача обов'язків директора-художнього керівника КП ОСОБА_2 щодо відмови у наданні публічної інформації на повторний запит від 15 жовтня 2025 року;
3) зобов'язати КП «Житомирський академічний український музично-драматичний театр ім. І. А. Кочерги» надати позивачу інформацію про:
- розмір заробітної плати, премій, надбавок, винагород, інших виплат (помісячно за 2019-2025 рр.);
- фонд (загальний чи спеціальний), з якого здійснено виплати;
- категорії посад: директор, заступники, бухгалтерська служба, інженери, адміністратори, режисери, актори, що мають почесні звання.
4) зобов'язати відповідачів надати інформацію у формі, що відповідає вимогам ДСТУ 4163:2020 та з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 2 ст.5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Аналізуючи частину першу статті 5 КАС України, суд звертає увагу на те, що права, свободи або законні інтереси особи підлягають судовому захисту в адміністративному суді за наявності наступних обов'язкових умов безпосереднього порушення прав, свобод або законних інтересів особи, вчинення такого порушення законодавчо визначеним суб'єктом, а саме суб'єктом владних повноважень, та у разі порушення прав, свобод або законних інтересів особи у спосіб встановлений законодавством, а саме рішенням, дією чи бездіяльністю такого суб'єкта.
Як свідчить зміст позовних вимог, позивач, зокрема, просить суд притягнути до адміністративної відповідальності виконувача обов'язків директора-художнього керівника КП «Житомирський академічний український музично-драматичний театр ім. І.А.Кочерги» Ростової Наталії Миколаївни та виконувача обов'язків директора-художнього керівника КП Шкарупи Олександра Миколайовича.
Поряд з тим, нормами чинного КАС України, зокрема положеннями статті 5 та статті 245 цього Кодексу, не передбачені повноваження суду, за результатами розгляду справи, притягнути до адміністративної відповідальності керівника суб'єкта владних повноважень (їх посадових осіб).
Отже, зміст заявлених позовних вимог позивача не узгоджується з частиною першою статті 5 КАС України.
Суд зазначає, що позивачу необхідно викласти у позовній заяві свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування з посиланням на положення нормативно-правових актів, із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог з врахуванням вимог КАС України.
Слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Суд наголошує, що суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов'язком визначення способу захисту.
Необхідність дотримання позивачем вимог частини п'ятої статті 160 КАС України спрямована на формування у суду та учасників справи стійкого уявлення про предмет і засоби доказування в адміністративній справі, зміст і особливості спірних адміністративно-правових відносин.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Крім цього, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві, зокрема, зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
При ознайомлені з поданою позовною заявою судом встановлено, що позивачем, в порушення вищезазначеної норми, не вказано відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.
Також, відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем у позовній заяві не дотримано вимог пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, позивачу належить уточнити прохальну частину позову у відповідності до приписів статті 5, 160-161, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім цього, згідно з частинами 7 та 8 статті 44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною 9 статті 44 КАС України визначено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Судом встановлено, що позивачем подано позовну заяву та додані до неї документи в електронній формі з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».
Однак, до позовної заяви не додано доказів надсилання її копії та копій доданих до неї документів до електронного кабінету відповідача, а у разі відсутності у відповідача електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у нього електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, про що передбачено ч.2 ст.169 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви (її копії по кількості відповідачів), із зазначенням її прохальної частини відповідно до змісту позовної заяви та викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також з дотриманням положень п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- доказів направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачам.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житомирський академічний український музично-драматичний театр ім. І.А.Кочерги» Житомирської обласної ради в особі виконувачки обов'язків директора-художнього керівника Ростової Наталії Миколаївни та Комунального підприємства «Житомирський академічний український музично-драматичний театр ім. І.А.Кочерги» Житомирської обласної ради в особі виконувача обов'язків директора-художнього керівника Шкарупи Олександра Миколайовича про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк позовну заяву буде повернено.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Горовенко