29 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/6261/25
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Хомич І.О. із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 для забезпечення індексації пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 10 846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 11.09.2024.
В обґрунтування заявлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, Управління) вимог представник вказує, що під час проведення перерахунку пенсії позивачу відповідачем не проведено її індексацію належним чином, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати по Україні, який враховується при обчисленні її пенсії на коефіцієнти збільшення 1,197, та 1,0796. Звернувшись до відповідача із заявою в якій просили здійснити індексацію пенсії позивачу із застосуванням таких коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з яких оплачено страхові внески, та які враховується для обчислення пенсії отримали відмову, мотивовану обрахунком пенсійного забезпечення відповідно до вимог чинного законодавства.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не скористалося своїм процесуальним правом на подання до суду відзиву на позов.
Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вказує наступне.
Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).
Як вказало Управління у листі № 4186-21/І-02/8-0600/25 від 28.01.2025. що оскільки для обчислення розміру пенсії пенсії позивача враховано показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені внески, за 2019-2021 роки (10 846,37 грн), тому перерахунок пенсії з урахуванням коефіцієнтів 1,197 з 01.03.2023 та 1,0796 з 01.03.2024 не проводився.
У той яас, до пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі - Постанова №168) у розмірі 1,197, постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (далі - Постанова №185) у розмірі 1,0796 були установлені щомісячні доплати до пенсії у розмірі 100 грн (01.03.2023 та 01.03.2024), про що свідчить розрахунок Управління визначений станом на 22.11.2024, копія якого міститься в матеріалах справи.
Таким чином, показник середньої заробітної плати Управлінням застосований у розмірі 10 846,37 грн.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації пенсії у 2023-2024 роках, представник позивача звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 27 Закону № 1058-IV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно достатті 40цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно достатті 25цього Закону.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-XII) індексація це визначений законодавством механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема заробітні плати, стипендії та пенсії або щомісячне довічне грошове утримання.
З 01.01.2004 вступив у дію Закон № 1058-IV, яким було врегульовано питання індексації пенсій у зв'язку із зростанням індексу споживчих цін та рівня розміру середніх заробітних плат.
Відповідно до ч.1 ст. 42 Закону № 1058-IV пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20 відсоткам темпів зростання середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком.
З 11.10.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким було виключено ч.1 ст. 42 Закону №1058-IV, яка передбачала індексацію.
Також внесені зміни до абзацу першого частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та викладеного його у наступній редакції. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Відповідно до абз.2 ч.2 статті 42 Закону № 1058-IV показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У зв'язку з прийняттям Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" до Порядку перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 795 Деякі питання реалізації частини другої ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " (далі - Порядок), було внесено зміни.
Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня року, що передує року, в якому проводиться перерахунок. А згідно з пунктом 5 Порядку перерахунок пенсії проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який відповідно до законодавства врахований для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення.
Положення зазначеного Порядку повністю узгоджувалися зі змістом частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, відповідно до якої індексується не сама пенсійна виплата, тобто та сума коштів, яку щомісячно отримує пенсіонер на свою банківську картку, а відбувається підвищення одного з показників, який використовується для обчислення розміру пенсії. Це показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 124) та вказаною постановою скасований Порядок.
Порядком № 124 не передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня року, що передує року, в якому проводиться перерахунок.
Натомість, згідно пункту 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи встановлені обставини справи, судом встановлено, що відповідач у 2023-2024 роках не провів індексацію пенсії позивачу відповідно до вимог статті 42 Закону № 1058-IV, а встановив щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн (у 2023 - 2024 роках).
При цьому, відмову у проведенні індексації пенсії відповідач обґрунтував тим, що для обчислення пенсії позивача врахований показник середньої заробітної плати в Україні у розмірі 10 846,37 грн.
Спірним у справі є питання наявності підстав для індексації пенсії позивача у 2023- 2024 роках та в разі їх наявності - визначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який необхідно застосувати при проведенні перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV чи той показник, який використовувався при обчислені розміру пенсії при її призначені.
Подібне питання було предметом розгляду Верховним Судом у справі № 160/28752/23.
Так, у постанові від 13.01.2025 Верховний Суд зауважив, що запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
За висновком Верховного Суду положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).
Відповідно до статті 7 Закону № 1058-IV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Тож вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отож, за висновком Верховного Суду у справі № 160/28752/23 (постанова від 13.01.2025), з огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
З врахуванням вищевикладеного, абз.1 в сукупності з абз.2 п. 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише відповідно до ч.2 ст. 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації має застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 27.01.2025 у справах № 200/422/24, № 620/7211/24, від 28.01.2025 у справах № 120/1483/24, № 400/4663/24.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналіз викладених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що у період з 2023 по 2024 рік індексація пенсії позивача проводилася не у спосіб та порядок, що передбачений частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV.
Оскільки норми ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV та положення Порядку № 124, регулюють одне і те ж коло відносин щодо індексації пенсійних виплат, при цьому вони суперечать один одному, тому необхідно керуватися висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Згідно статті 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Постанови Уряду не можуть звужувати обсяг прав встановлений законом, адже приймаються на виконання законів, а тому мають їм відповідати й не суперечити. А у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії і про який йдеться у ст. 42 Закону № 1058-IV, не є сталим. У кожної пенсії, призначеної та обчисленої відповідно до цього Закону, є "свій" показник середньої заробітної плати, який залежить від року призначення пенсії, і саме він має збільшуватись під час індексації.
Саме це передбачено в Порядку перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 795, пунктом другим якого визначено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня року, що передує року, в якому проводиться перерахунок.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що пенсія має бути проіндексована без виключень згідно з приписами Постанов № 168 та № 185.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що проіндексований неналежний показник є меншим від того, який до обчислення пенсії позивача застосований, але при цьому орган Пенсійного фонду України, його не індексуючи, приходить до помилкового висновку, що позивач права на індексацію не має.
Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків суд констатує, що Управління здійснюючи в 2023-2024 роках перерахунок пенсії позивача на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячні доплати до пенсії в розмірі 100,00 грн, 100,00 грн, відповідно, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Такі дії органу Пенсійного фонду України суд вважає протиправною бездіяльністю, та вважає, що пенсія позивача підлягає індексації зі застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії починаючи з 01.03.2023 у розмірі 1,197, та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796.
Частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності бездіяльності щодо ненарахування та невиплати позивачу індексацію грошового забезпечення в розумінні зазначеної норми Закону.
Підсумовуючи наведене, з урахуванням висновків суду у даній справі, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат судом вирішується відповідно до ст.139 КАС України, пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир, Житомирський район, Житомирська область,10003. ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо непроведення ОСОБА_1 індексації її пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити індексацію ОСОБА_1 пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої оплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та у розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та провести її перерахунок та виплату з 11.09.2024.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області сплачений судовий збір в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 29 жовтня 2025 р.
29.10.25