30 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 640/11998/19
категорія 113040000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправним та скасування припису,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду у порядку, визначеному Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року № 2825-IX, надійшла адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" до Головного управління Держпраці у Київській області , третя особа: про визнання протиправним та скасування припису від 14.06.2019 №5.2/371/219ПР.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновки відповідача щодо порушення позивачем законодавства з охорони праці не відповідають дійсності. Висновки за результатами перевірки протиправні. Перевірку проведено з інших підстав, ніж вказано у зверненні. Складений за наслідками перевірки акт не відповідає встановленій формі.
Ухвалою судді Капинос О.В. від 17.03.2024 справу прийнято до спрощеного позовного провадження та вирішено її розглядати без повідомлення учасників справи.
Відповідач у відзиві просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Головним управлінням Держпраці у Київській області на виконання наказу від 05 червня 2019 року № 2837 та на підставі направлення від 05 червня 2019 року № 5.2/269 проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ "УБМ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 39907319, 04209, місто Київ, вулиця Лебединська, будинок № 2 літера А) вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації вантажопідіймального крану на будівельному майданчику ЖК "Чарівне Містечко", вул. Бориспільська, будинок 18, в м. Києві . Перевірку проведено в період з 07 червня 2019 року по 14 червня 2019 року.
За наслідками проведеної перевірки складено акт перевірки суб"єкта господарювання (виробничого об"єкта) від 14.06.2019 №5.2/371/219.
В акті вказано, що під час перевірки були виявлені порушення вимог статті 13 Закону України "Про охорону праці", законодавства, а саме:
-роботодавець не забезпечив належне утримання устаткування, моніторинг за його технічним станом, а саме: позачерговий повний технічний огляд баштових кранів обліковий № 20 (заводський № 0278), обліковий № 16 (заводський № 0240), обліковий №6 (заводський № 0173), обліковий № 13 (заводський № 0215), обліковий № 112 (заводський № 73), обліковий № 106 (заводський № 267), обліковий № 117 (заводський № 32535871), на будівельному майданчику за адресою вулиця Бориспільська, 18, проведено фахівцем ТОВ "Експертиза, проектування, сервіс" Букевичем ВА., який здійснює відомчий нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, шо є порушенням пункту 7 глави 3 розділу VI "Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання" НПАОП 0.00-1.80-18 та порушенням пункту 3, 4, 5 "Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки" затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 №687 (пункти 1-7 Акту);
-роботодавець не забезпечив належне утримання устаткування, моніторинг за його технічним станом, а саме: працівник, відповідальний за утримання обладнання у справному стані не забезпечив машиністів кранів вахтовими журналами, у які вносяться результати огляду та перевірки машиністом вантажопідіймального крана, форма якого наведена в додатку 13 до "Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання", що є порушенням пункту 16 глави 5 та пункту 6.5 глави 6 "Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання" НПАОП 0.00-1.80-18 (пункт 8 Акту);
-роботодавець не забезпечив належне утримання устаткування, моніторинг за його технічним станом, а саме: працівник, відповідальний за утримання обладнання у справному стані не перевіряє справність обмежувача вантажопідіймальності або вантажного моменту баштових і стрілових самохідних кранів у баштово-стріловому виконанні, з записом у вахтовому журналі машиніста відповідно до вимог пункту 18 глави 2 розділу VII "Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання", що є порушенням пункту 6.10 глави 6 "Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання" НПАОП 0.00-1.80-18(пункт 9 Акту);
-роботодавець не забезпечив належне утримання устаткування, моніторинг за його технічним станом, а саме: працівник відповідальний за утримання обладнання у справному стані не контролює замикання дверей кабіни керування баштового крану пристроями для замикання їх персоналом, що є порушенням пункту 6.1, 6.11 глави 6 "Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання" НПАОП 0.00-1.80-18 (пункт 10 Акту).
Не погодившись з результатами перевірки, викладеними в Акті, ТОВ "УБМ- ГРУП", 14 червня 2019 року, Інспектору надало зауваження до акту.
Проте Інспектором складено Припис від 14 червня 2019 року № 5.2./371/219ПР, яким зобов'язано ТОВ "УБМ-ГРУП", усунути порушення вказані у акті.
Позивач вважає такий припис протиправним, тому звернувся з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877 у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-XII (далі - Закон №2694) державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності, тощо.
Згідно зі статтею 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
За змістом статті 31 Закону №2694 державне управління охороною праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону №2694 державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Стаття 39 Закону №2694 установлено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право зокрема: безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції; видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки.
Відповідно до пункту 1 Положення Про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з пунктами 2,3 Положення №96 Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Основними завданнями Держпраці є: 1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до частин першої та другої статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
За змістом частини шостої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Згідно з частиною першою статті 8 Закону №877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.
За змістом частини восьмої статті 7 Закону №877-V припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
З аналізу зазначеного вбачається, що відповідні територіальні органи Державної служби України з питань праці здійснюють заходи державного контролю, зокрема, шляхом проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання на предмет додержанням ними законів та інших нормативно-правових актів у сфері охорони праці, а у випадку виявлення порушень виносять відповідні приписи з вимогою про їхнє усунення.
У свою чергу, законом визначено вичерпний перелік підстав для здійснення таких перевірок, за відсутності яких проведення позапланової перевірки не допускається.
Частиною 1 ст. 6 Закону № 877-V, визначені підстави для здійснення позапланових заходів, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Частинами ж 2-4 цієї статті, визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється. Виключення становлять позапланові заходи передбачені частиною 4 статті 2 цього Закону.
Як вбачається з направлення від 05 червня 2019 року про проведення перевірки, підставою для проведення позапланової перевірки є звернення ОСОБА_1 від 06 травня 2019 року М500/0/2-ДП-19, лист Державної служби України з питань праці від 03 червня 2019 року М 4467/3/5.2-ДП-19, погодження Міністерства соціальної політики України від 28 травня 2019 року №10104/0/2-19/52, стосовно дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації вантажопідіймального крану на будівельному майданчику ЖК "Чарівне Містечко", вул. Бориспільська, будинок 18, в м. Києві".
Згідно Додатку № 1 до листа Мінсоцполітики від 28 травня 2019 року №10104/0/2- 79/5, ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держпраці у Київській області, стосовно порушення законодавства з охорони праці під час експлуатації вантажопідіймального крану на будівельному майданчику (переміщення вантажу над пішохідною зоною), дане звернення зареєстровано 06 травня 2019 року за № 5002/0/2-ДП-19.
Разом з тим, суд звертає увагу, що звернення від ОСОБА_1 датованого 06.05.2019 матеріали справи не містять. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 23.04.2019. Відповідач у відзиві посилається, що це саме вказана заява стала підставою для призначення позапланового заходу.
У відповіді на відзив позивач вказані обставини не заперечував.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача і заявою, у якій повідомив, що на будівництві житлового комплексу "Чарівне місто" за адресою: м.Київ, вул.Бориспільська,18, баштові крани переносять вантажі над пішохідними зонами та проїжджою частиною, що становить небезпеку для людей, які ходять поряд. У зв"язку з цим, просив провести позапланову перевірку дотримання вимог законодавства з питань охорони праці ТОВ "УБМ-ГРУП".
На підставі вказаного звернення, відповідач звернувся до Державної служби з питань праці з листом від 02.05.2019, в якому просив розглянути питання, зазначенні у зверненні та у разі виявлення порушень, вжити заходи реагування.
Держпраці у листі від 10.05.2019, звернулося до Міністерства соціальної політики щодо проведення позапланових заходів державного нагляду стосовно підприємств, вказаних у зверненні , на що Мінсоцполітики листом від 28.05.2019 погодив проведення таких заходів.
За наслідками проведеної позапланової перевірки складено акт перевірки суб"єкта господарювання (виробничого об"єкта) від 14.06.2019 №5.2/371/219.
Відповідачем не заперечується, що під час проведення перевірки, Інспектору було надано для огляду та вивчення Проект виконання робіт будівництва комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м. Києва (далі - ПВР), згідно якого вбачалося, що за межі будівельного майданчика, може переміщуватися стріла лише одного вантажопідіймального крану, а саме: КБ-408, обліковий № 106 заводський № 267.
Інспектору також, було надано для огляду договір підряду від 04 листопада 2016 року № 74/16 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору, "'предметом даного Договору є надання Виконавцем послуг по виконанню будівельно-монтажних робіт (далі - Послуги) на будівельному об'єкті "Комплекс житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м. Києва" І черга ". (далі - Об'єкт).
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що "виконавець надає послуги на будівельному об'єкті баштовими кранами модифікації КБ-403 (405, 408) (далі - Кран), а Замовник організовує надання Послуг Кранами на Об'єкті та проводить своєчасну оплату наданих Виконавцем Послуг".
Згідно пункту 2.1. Договору Замовник зобов'язаний ""під час (виконання робіт) на Об'єкті організовувати та забезпечувати виконання вимог законодавчих та нормативних актів з охорони праці та "Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" на будівельному об'єкті і несе за це відповідальність у відповідності з чинним законодавством України. Призначає працівника, який здійснює відомчий нагляд в частині безпечного переміщення вантажів Кранами».
З пункту 2.3. Договору вбачається, що Замовник зобов'язаний своїми наказами призначати стропальників та із числа інженерно-технічних працівників відповідальних за організанію робіт і виконання вимог законодавчих та нормативних актів з охорони праці. та "Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" на будівельному об'єкті.
Отже, відповідальність за переміщення вантажу, баштовим краном, покладена на Замовника, а не на ТОВ "УБМ-ГРУП".
Крім того, в акті перевірки вказано, що під час перевірки були виявлені порушення вимог статті 13 Закону України "Про охорону праці", законодавства, а саме:
-роботодавець не забезпечив належне утримання устаткування, моніторинг за його технічним станом, а саме: позачерговий повний технічний огляд баштових кранів обліковий № 20 (заводський № 0278), обліковий № 16 (заводський № 0240), обліковий № 6 (заводський № 0173), обліковий № 13 (заводський № 0215), обліковий № 112 (заводський № 73), обліковий № 106 (заводський № 267), обліковий № 117 (заводський № 32535871), на будівельному майданчику за адресою вулиця Бориспільська, 18, проведено фахівцем ТОВ "Експертиза, проектування, сервіс" Букевичем ВА., який здійснює відомчий нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, що є порушенням пункту 7 глави 3 розділу VI "Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання" НПАОП 0.00-1.80-18 та порушенням пункту 3, 4, 5 "Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки" затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 №687 (пункти 1-7 Акту);
-роботодавець не забезпечив належне утримання устаткування, моніторинг за його технічним станом, а саме: працівник, відповідальний за утримання обладнання у справному стані не забезпечив машиністів кранів вахтовими журналами, у які вносяться результати огляду та перевірки машиністом вантажопідіймального крана, форма якого наведена в додатку 13 до "Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання", що є порушенням пункту 16 глави 5 та пункту 6.5 глави 6 "Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання" НПАОП 0.00-1.80-18 (пункт 8 Акту);
-роботодавець не забезпечив належне утримання устаткування, моніторинг за його технічним станом, а саме: працівник, відповідальний за утримання обладнання у справному стані не перевіряє справність обмежувача вантажопідіймальності або вантажного моменту баштових і стрілових самохідних кранів у баштово-стріловому виконанні, з записом у вахтовому журналі машиніста відповідно до вимог пункту 18 глави 2 розділу VII "Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання", що є порушенням пункту 6.10 глави 6 "Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання" НПАОП 0.00-1.80-18(пункт 9 Акту);
-роботодавець не забезпечив належне утримання устаткування, моніторинг за його технічним станом, а саме: працівник відповідальний за утримання обладнання у справному стані не контролює замикання дверей кабіни керування баштового крану пристроями для замикання їх персоналом, що є порушенням пункту 6.1, 6.11 глави 6 "Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання" НПАОП 0.00-1.80-18 (пункт 10 Акту).
Разом з тим, як зазначено вище підставою для проведення перевірки стало переміщення вантажу над пішохідною зоною, баштовим краном, який знаходиться на будівельному майданчику вул. Бориспільська, будинок 18, в м. Києві.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Таким чином, інспектор, проводив перевірку інших питань ніж ті, що стали підставою для проведення позапланової перевірки. Більш того, питання переміщення вантажу над пішохідною зоною не перевірялося, вказане в акті не відображено, що є порушенням частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Вказане свідчить про те, що інспектор вийшов за межі предмету перевірки, що є недопустимим.
Крім того, за результатам перевірки ТОВ "УБМ-ГРУП", Інспектором складено акт за формою затвердженою Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від II серпня 2011 року № 826, що суперечить діючому законодавству України, оскільки Постановою Кабінету міністрів України від 10 травня 2018 року № 342, затверджено Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - Методика).
Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), (надалі - Методика), затверджені постановою КМУ №342 від 10.05.2018р. "Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)".
Із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №342 були змінені підходи до розроблення органами державного нагляду (контролю) критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, та затверджена нова методика розроблення уніфікованої форми акту, що складається за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).
Наказ МНС від 11.08.2011р. №826 прийнято до видання постанови КМ України №342 від 10.05.2018р., а тому на момент проведення перевірки позивача саме Державна служба України з питань праці повинна була затвердити уніфіковану форму акта з відповідним переліком питань та оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті протягом п'яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
Однак, на час проведення позапланової перевірки позивача органом державного нагляду (контролю) не затверджено уніфіковану форму акта з переліком питань залежно від ступеня ризику, що відповідає методиці, яка була затверджена Постановою КМУ №342.
Ухилення Держпраці від виконання передбаченого Закону № 877-V у редакції Закону № 1726-VIII обов'язку щодо затвердження та оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті Уніфікованої форми актів з переліком питань, розроблених за новими критеріями не може сприйматися як ототожнення уніфікованої форми акту у розумінні Закону №877-V та акту, розробленого за критеріями (переліком питань), які законодавець визнав за необхідне змінити з огляду на їх недоцільність, несправедливість та неефективність.
У контексті наведеного окрему увагу слід акцентувати на тому, що новою редакцією Закону № 877-V з метою гарантування дотримання прав суб'єктів господарювання розширено обсяг їх прав при здійсненні державного нагляду (контролю). Так, статтею 10 Закону № 877-V держава гарантувала суб'єктам господарювання безумовне право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.
Крім того, як передбачено абзацом дев'ятим частини другої статті 5 Закону № 877-V, у направленні на планову перевірку орган державного нагляду (контролю) обов'язково повинен зазначити обсяг питань, визначених в межах переліку питань залежно від цілей заходу та ступеня ризику.
Однак встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи дають підстави стверджувати, що оформлене відповідачем направлення на проведення перевірки 05.06.2019 №5.2/269 не відповідало цій вимозі закону, оскільки у ньому не зазначено питання перевірки.
Абзацом дев'ятим частини другої статті 5 Закону № 877-V зобов'язано орган державного нагляду (контролю) зазначити у направленні на перевірку питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль). Отже наведений у частині третій статті 7 Закону № 877-V перелік інформації, яка повинна зазначатися у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю), не є вичерпним.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22.10.2021 справа №280/5545/19.
Таким чином, суд вважає такими, що знайшли підтвердження доводи позивача щодо недотримання відповідачем вимог частини другої статті 5 Закону № 877-V.
Крім того, інспектором в пункті 6 акту зазначено, що роботодавець не забезпечив належне-утримання устаткування, моніторинг за його технічним станом, а саме: частковий технічний огляд баштового крану обліковий 106 (заводський 267) на будівельному майданчику за адресою вулиця Бориспільська, 18, проведено фахівцем ТОВ "Експертиза, проектування, сервіс" ОСОБА_2 , який згідно наказу ТОВ "УБМ-ГРУП" від 12.10.2018 № 188 здійснює відомчий нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, що є порушенням пункту 7 глави 3 розділу VI "Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання" НПАОП 0.00-1.80-18 та порушенням пункту З "Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки" затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 №68Т.
Разом з тим, як зазначив представник позивача та не спростував відповідач, остання відмітка позачергового повного технічного огляду після експертного обстеження, проведена експертом технічним ТОВ "Карола" ОСОБА_3 , 15 квітня 2019 року, а пуск крана в роботу здійснив представник ТОВ "УБМ-ГРУП" - начальник відділу технічного контролю та діагностики Букевич В.А. 16.04.2019 року.
Також, в матеріалах справи міститься "Журнал приймання та здавання змін баштового крану КБ-408 обл. №106", в якому машиніст крана вносить результати огляду та перевірки крана
Обсяг огляду та перевірки крана встановлено розділом II "Інструкції з охорони праці № 2 для кранівників (машиністів) баштових кранів, яка затверджена наказом директора ТОВ "УБМ-ГРУП" від 16.08.2018р. №138 (надалі - Інструкція №2).
Пунктом 2.9 Інструкції №2 встановлено обов'язок машиніста баштового крана заносити результати огляду крана в "Журнал приймання та здавання змін баштового крану".
Огляд та перевірка крана здійснюється машиністом крана перед початком робіт в повному обсязі згідно вимог П.16 ГЛ.5 розд. VI Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 19 січня 2018 року №62 (далі - Правила).
Машиністи крана забезпечені журналом для запису результатів огляду та перевірки крана, що є виконанням підпункту 5 п.6 гл.6 розд. VI Правил.
Таким чином, суд вважає, що вказане що спростовує порушення зазначене у пункті 8 акту.
Враховуючи встановлені обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, встановлені перевіркою порушення не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, з огляду на що, припис Головного управління Держпраці у Київській області від 14.06.2019 №5.2/371/219ПР підлягає скасуванню, як протиправний.
Суд враховує роз'яснення, що викладені у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").
Крім того, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії, Онер'їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії, Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах Онер'їлдіз проти Туреччини, Беєлер проти Італії).
Суд зазначає, що решта доводів сторін не спростовують висновків суду у даній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 242-246, 295 КАСУ,
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" (вул. Лебединська, 2- а, м. Київ, 04209, код ЄДРПОУ 39907319) до Головного управління Держпраці у Київській області (вул. Вавілових, 10, м. Київ, 04060, код ЄДРПОУ 39794214) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Київській області від 14.06.2019 №5.2/371/219ПР.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос
30.10.25