Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 жовтня 2025 року Справа№200/3790/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення певних дій, -
23 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про:
визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 21 листопада 2024 року № 052530004736 про відмову в переведенні на пенсію по втраті годувальника з 14 листопада 2024 року відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію по втраті годувальника відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 14 листопада 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила на протиправність відмови в переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, оскільки претендує на таку пенсію відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому не повинна була надавати документів про перебування на утриманні годувальника.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач правом для надання відзиву не скористався, ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана адресатом 27 червня 2025 року через підсистему «Електронний суд».
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за даними свідоцтва про одруження № НОМЕР_1 були подружжям; ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 .
14 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Вказана особа, ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на день подання заяви досягла пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV, та отримує пенсію за віком, про що зазначено позивачем у позові.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 21 листопада 2024 року № 052530004736 відмовлено в переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, оскільки заявниця не надала підтверджуючих документів про перебування членів сім'ї на утриманні померлого годувальника.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника (відповідно і переведення на вказаний вид пенсії) визначено статтею 36 цього Закону.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, […].
Таким чином, абзац 1 частини першої статті 36 Закону № 1058-IV умовами, за яких призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника, визначає: 1) член сім'ї повинен бути непрацездатним, 2) непрацездатний член сім'ї повинен перебувати на утриманні годувальника, 3) годувальник на день смерті повинен мати страховий стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності (14 років максимально).
Відповідачем відмовлено в переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника за цією нормою, оскільки не надано доказів перебування на утриманні годувальника.
Витребувані судом документи на підтвердження відомостей про місце проживання разом з годувальником за однією адресою за його життя (зокрема, копії сторінок паспортів з однією адресою реєстрації, витяг з реєстру територіальної громади тощо) позивачем не надано.
Позивач вважає, що не повинна була надавати документів про перебування на утриманні годувальника, так як фактично не могла перебувати з часу смерті чоловіка ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на його утриманні, а тому претендує на таку пенсію відповідно до абзацу 2 частини першої статті 36 Закону № 1058-IV.
За цією нормою батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
З цією нормою кореспондуються приписи частини другої статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на які посилається позивач при оформленні позовних вимог.
Під джерелом засобів до існування суд розуміє будь-який постійний і достатній дохід, який забезпечує прожиткові потреби особи: заробітна плата, дохід від підприємницької діяльності, пенсія, соціальні виплати тощо.
Разом з тим позивач отримує пенсію за віком, тобто має гарантоване Конституцією України джерело засобу до існування, а тому підстави для переведення позивача на пенсію у зв'язку з втратою годувальника за абзацом 2 частини першої статті 36 Закону № 1058-IV відсутні.
Абзац 4 частини третьої статті 36 Закону № 1058-IV визначає, що члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Таким чином, для переходу на пенсію у зв'язку з втратою годувальника позивач повинна довести, що допомога померлого годувальника була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.
Оскільки такі докази не надано, суд відмовляє у позові.
Суд також звертає увагу на приписи частини першої статті 39 Закону № 1058-IV, за якою на всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.
Підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення певних дій.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 30 жовтня 2025 року.
Суддя Ю.М. Льговська