Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 жовтня 2025 року Справа№640/25454/19
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2019, -
У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві , у якому просило визнати протиправним та скасувати прийняте ГУ ДПС податкове повідомлення-рішення від 04.09.2019 №0000261404 про зменшення товариству розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2019 року на 1' 510' 364,00 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок відповідача про нереальний характер господарських операцій, здійснених позивачем з ТОВ «ГЛІНБЕРК» є необґрунтованим, оскільки, спростовується первинним документам, які складені відповідно до вимог чинного законодавства України та підтверджують одержання послуг з перевезення кукурудзи та пшениці, що підтверджує правомірність віднесення ТОВ «ТАС АГРО» сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2020 залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 20.09.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Судом касаційної інстанції в постанові зазначено, що «Разом з цим частина друга статті 2 КАС України містить критерії, які підлягають перевірці судом при розгляді справ про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень до яких, серед іншого, віднесені - використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтованість, розумність, добросовісність при їх прийнятті. Обов'язок довести відповідність дій та прийнятих рішень цим критеріям покладається процесуальним законом на суб'єкта владних повноважень (частина друга статті 77 КАС України). Ця норма узгоджується як з нормою абзацу другого пункту 56.4 статті 56 ПК України, відповідно до якої обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом, так і з нормою підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України щодо презумпції правомірності рішень платника податків, які закріплюють презумпцію добросовісності податкової поведінки платника податків.
Отже, у спорах правомірності рішень чи діянь тягар доказування покладається саме на суб'єкта владних повноважень. При цьому у таких справах суб'єкт владних повноважень може посилатися лише на докази, які були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що вони не були отримані ним до його прийняття з незалежних від нього причин.
На підтвердження своїх доводів про те, що операції ТОВ ''ТАС АГРО'' з придбання послуг у ТОВ ''ГЛІНБЕРК'' мали реальний характер та були вчинені у межах господарській діяльності товариства, позивач надав належним чином оформлені первинні документи, які належить складати у випадку здійснення послуг з перевезення: заявки замовника (ТОВ ''ТАС АГРО''), складені відповідно до пункту 2.2 договору із ТОВ ''ГЛІНБЕРК'', акти про надання послуг, товарно-транспортні накладні, податкові накладні та платіжні доручення. Також, доводячи реальність операцій ТОВ ''ГЛІНБЕРК'', позивач надав суду контракти із нерезидентом (компанія ''PRIOR FINANCE AG'') на експортне постачання зерна, за умовами яких товариство зобов'язано поставити зерно кукурудзи та пшениці до місця призначення (портові термінали) і саме для забезпечення виконання умов якого придбало послуги з перевезення цього зерна у ТОВ ''ГЛІНБЕРК''; митні декларації про переміщення зерна через митний кордон України, повідомлення митного органу про фактичне вивезення товару; довідку про результати попередньої перевірки за квітень 2019 року, аналізом якої була задекларована товариством інформація про вивезення товарів за межі митної території України за період, охоплений перевіркою; здійснені господарські операції відповідали видам діяльності позивача (компанія, яка спеціалізується на вирощуванні зернових культур (крім рису), бобових і олійних культур).
Також, згідно з пунктами 2.4, 2.5 акта перевірки під час перевірки заявленого товариством бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2019 року позивач надав всі документи, що стосувалися предмета перевірки, і податковим органом у ході проведення перевірки інвентаризація основних засобів, товарно-матеріальних цінностей на підприємстві не проводилась.
Суди ці обставини не врахували, змушуючи платника податків надавати безліч доказів руху активів, в тому числі, що не стосувалися безпосередньо предмета перевірки, та обґрунтувати ділову мету для підтвердження понесення витрат та формування своїх даних податкового обліку за наслідками операцій з придбання послуг з перевезення вантажу, тоді як контролюючий орган фактично обмежився посиланням на неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій без жодних посилань на документи і суди не вжили заходи із витребування необхідних доказів, які підтверджують або спростовують ці обставини.»
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2022 року прийнято до провадження справу № 640/25454/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19/474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу № 640/25454/19.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/25454/19 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Крилової М.М.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/25454/19, розгляд справи призначено спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Додаткових пояснень по справі від сторін до суду не надходило.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві згідно з наказом від 15.07.2019 № 10093 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТАС АГРО», з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2019 року.
За результатом перевірки складено Акт від 13.08.2019 року № 862/26-15-14-04-01/39096271, відповідно до висновків якого позивачем допущено наступні порушення: п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого позивачем завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2019 року на 1 510 364 грн.
Перевіркою встановлено, що на протязі січня - травня 2019 року позивачем отримано від ТОВ «ГЛІНБЕРК» послуги з перевезення кукурудзи та пшениці на загальну суму 9 02 184,90 грн. у тому числі ПДВ 1 510 364,14 грн., а саме: за січень 2019 року на загальну суму 2 912 166,40 грн. у тому числі ПДВ 485 361,06 грн.; за лютий 2019 року у розмірі 2 425 772,80 грн. у тому числі ПДВ 404 295,47 грн.; за березень 2019 року на загальну суму 661 313,90 грн. у тому числі ПДВ 110 218,99 грн.; за квітень 2019 року на загальну суму 2 795 427,90 грн. у тому числі ПДВ 465 904,64 грн.; за травень 2019 року у тому числі ПДВ 44 583,98 грн.
Таке порушення полягало у формуванні позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій з придбання послуг на перевезення зернових культур (кукурудза, пшениця) на підставі договору із ТОВ «ГЛІНБЕРК» від 14.08.2018 №14-08-2018-11 у період з січня по травень 2019 року, які, на думку контролюючого органу, не спричинили реального настання правових наслідків.
Своєю чергою висновок контролюючого органу про безтоварний характер операцій з перевезення вантажу вмотивований тим, що: ТОВ «ГЛІНБЕРК» не має достатніх трудових ресурсів, необхідних для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності (вид діяльності ТОВ «ГЛІНБЕРК» - вантажний автомобільний транспорт, при цьому чисельність працюючих 1 особа - директор Васько Уляна Романівна), а залучені цим підприємством інші суб'єкти господарювання (ТОВ «ЕКСПРЕС 2016», ТОВ «МЕРІДІАН ГРУПП», ТОВ «ЕКСПРЕС ТАЙМ», ТОВ «ПРОМ ЕКСПРЕС ТРАНС», ТОВ «ПРІОРИТЕТ ПРОМ», ТОВ «СІЛЬТОРГ», ТОВ «ВЕКТОР 2017», ТОВ «К.Т.ІНВЕСТ») для здійснення операцій з перевезення вантажу фінансово-господарську діяльність фактично не здійснюють, оскільки для цілей оподаткування обліковують тільки господарські операції, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди (формують податковий кредит за рахунок придбання кави, чаю, продуктів харчування, кондитерських виробів, скрапленого газу, бензину та дизельного палива в невеликих розмірах придбаних на АЗС); позивачем здійснено операції з товаром (перевезення зерна), що не вироблявся ним або придбавався у інших суб'єктів господарювання.
На підставі Акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.09.2019 року № 0000261404.
Не погоджуючись із висновками перевірки та винесеними за її результатом податковими повідомленнями-рішеннями від 04.09.2019 року № 0000261404, вважаючи таке рішення протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивачем з його контрагентом - ТОВ «ГЛІНБЕРК», мету придбання та обставини використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарських операцій.
Судом встановлено, що Договором укладеним між ТОВ «ТАС АГРО» та ТОВ ГЛІНБЕРК» сторони в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець (ТОВ ГЛІНБЕРК») зобов'язується за заявками Замовника (ТОВ «ТАС АГРО»), що є невід'ємною частиною Договору, протягом визначеного в Договорі строку надати за плату послуги з перевезення вантажу, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги (п. 1.1. Договору).
Виконавець зобов'язаний надати послуги, визначені цим Договором, із використанням власних або залучених автотранспортних засобів та матеріалів, крім тих, що за умовами цього Договору надає замовник (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору, перевезення вантажу здійснюється на умовах, визначених у затвердженій Сторонами заявці Замовника, у якій визначається: найменування та кількість вантажу, що перевозиться, вартість вантажу, маршрут перевезення, адреса пункту(-ів) завантаження та розвантаження вантажу, дані про одержувача, дата завантаження та строки доставки, вартість перевезення, тип та кількість транспортних засобів.
Згідно з п. 2.2. Договору виконавець зобов'язаний підтвердити прийняття до виконання заявки Замовника протягом 3 годин після її надходження. Сторони домовилися, що підтвердженою вважається заявка Замовника, завірена печатками і підписана уповноваженими представниками обох сторін.
Факт належного виконання послуг Виконавцем та приймання їх Замовником засвідчується Актом прийому-передачі наданих послуг, який підписується повноваженими представниками Сторін протягом 3 робочих днів з дати закінчення надання послуг, зазначених у цьому Договорі (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п. 4.2 Договору Замовник зобов'язаний протягом 3 банківських днів з моменту підписання Акту прийому-передачі оплатити фактично надані послуги відповідно до погодженої Сторонами заявки, за умова надання ТТН, заповнених відповідно до вимог законодавства, що підтверджують факт надання послуг у відповідності до п. 1.4 Наказу Мінтранс № 363 від 14.10.1997.
Договір підписано генеральним директором ТОВ «ТАС АГРО» Вершеліс І.М. та Директором ТОВ «ГЛІНБЕРК» Васько У.Р.
В матеріалах справи наявні заявки Замовника від 03.01.2019 року № 03/01/19, від 26.01.2019 року № 26/01/19, від 30.01.2019 року №30/01/19, від 31.01.2019 року №31/01/19, від 15.02.2019 року № 15/02/19, від 15.02.2015 року № 15/02/19-3, від 15.02.2019 року № 15/02/19-1, від 01.03.2019 року № 01/03/19, від 01.03.2019 року № 01/03/19-2, від 15.04.2019 року № 15/04/19-4.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору Виконавцем надано Замовнику послуги по перевезенню зерна кукурудзи та пшениці за період січень-травень 2019 року на загальну суму 8 546 978,80 в т.ч. ПДВ 1 424 496,47 грн, що підтверджується Актами надання послуг, та на підтвердження виконання умов Договору, дійсності та реальності господарської операції між ТОВ «ТАС АГРО ЦЕНТР» та ГОВ «Глінберк» щодо надання останнім послуг по перевезенню зерна, позивачем надано копії товарно-транспортних накладних, саме:
Акт надання послуг № 3 від 16.01.2019 року на загальну суму 232 988,80 грн, в т.ч. ПДВ 38 831,47 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 135443 від 04.12.2018, № 135452 від 04.12.2018, № 135453 від 04.12.2018, № 135454 від 04.12.2018, № 135458 від 04.12.2018, № 135459 від 04.12.2018, № 135462 від 04.12.2018, № 135456 від 04.12.2018, № 135457 від 11.12.2018, № 135455 від 04.12.2018;
Акт надання послуг № 4 від 16.01.2019 року на загальну суму 240 715,20 грн, в т.ч. ПДВ 40 119,20 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 135470 від 05.12.2018, № 135469 від 05.12.2018, № 135468 від 05.12.2018, № 135467 від 05.12.2018, № 135466 від 05.12.2018, № 135465 від 05.12.2018, № 135464 від 04.12.2018, № 135463 від 04.12.2018, № 802251 від 05.12.2018, № 135472 від 05.12.2018;
Акт надання послуг № 5 від 16.01.2019 року на загальну суму 249 480,00 грн, в т.ч. ПДВ 41 580,00 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 13547 від 05.12.2018, 802252 від 05.12.2018, № 802258 від 05.12.2018, № 802255 від 05.12.2018, № 802265 від 05.12.2018, № 802264 від 05.12.2018, № 802263 від 05.12.2018, № 802262 від 05.12.2018, № 802254 від 05.12.2018, № 135474 від 05.12.2018;
Акт надання послуг № 6 від 16.01.2019 року на загальну суму 257 100,80 грн, в т.ч. ПДВ 42 850,13 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 802261 від 06.12.2018, № 802266 від 06.12.2018, № 802267 від 06.12.2018, № 802268 від 06.12.2018, № 802269 від 06.12.2018, № 802270 від 06.12.2018, № 802271 від 06.12.2018, № 802272 від 06.12.2018, № 802273 від 06.12.2018, № 802260 від 06.12.2018, № 802259 від 06.12.2018;
Акт надання послуг № 7 від 16.01.2019 року на загальну суму 242 528,00 грн, в т.ч. ПДВ 40 421,33 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 802285 від 07.12.2018, № 802284 від 07.12.2018, № 802282 від 04.12.2018, № 802281 від 04.12.2018, № 802280 від 04.12.2018, № 802277 від 06.12.2018, № 802276 від 06.12.2018, № 802274 від 06.12.2018, № 802278 від 06.12.2018, № 802279 від 06.12.2018;
Акт надання послуг № 8 від 16.01.2019 року на загальну суму 242 856,60 грн, в т.ч. ПДВ 40 459,47 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 802295 від 01.12.2018, № 802294, № 802293 від 01.12.2018, № 802292 від 01.12.2018, № 802290 від 01.12.2018, № 802291 від 07.12.2018, № 802289 від 07.12.2018, № 802288 від 07.12.2018, № 802287 від 07.12.2018, № 802286 від 07.12.2018;
Акт надання послуг № 9 від 16.01.2019 року на загальну суму 261 060, 80 грн, в т.ч. ПДВ 43 510,13 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 802296 від 07.12.2018, № 802297 від 07.12.2018; № 802298 від 08.12.2018, № 802299 від 08.12.2018, № 802300 від 08.12.2018, № 802361 від 08.12.2018, № 802303 від 08.12.2018, № 802304 від 08.12.2018, № 802305 від 08.12.2018, № 802306 від 08.12.2018, № 802302 від 08.12.2018;
Акт надання послуг № 13 від 16.01.2019 року на загальну суму 263 049,60 грн в т.ч. ПДВ 43 841,60 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 802355 від 19.12.20180, № 802354 від 19.12.2018, № 802352 від 18.12.2018, № 802353 від 19.12.2018, № 802348 від 10.12.2018, № 802346 від 10.12.2018, № 802344 від 10.12.2018, №802343 від 12.12.2018, № 802342 від 10.12.2018, № 802347 від 10.12.2018;
Акт надання послуг № 14 від 16.01.2019 року на загальну суму 141 028,80 грн, у т.ч. ПДВ 23 504,80 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 802275 від 18.12.2018, № 802357 від 19.12.2018, № 802356 від 19.12.2018, № 802358 від 20.12.2018, № 802359 від 20.12.2018, № 802360 від 20.12.2018, № 802361 від 20.12.2018;
Акт надання послуг № 16 від 16.01.2019 року на загальну суму 292 723,20 грн, в т.ч. ПДВ 48 787,20 грн та товарно-транспортні накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 491013 від 05.01.2019, № 491012 від 05.01.2019, № 491011 від 04.01.2019, № 491010 від 04.01.2019, № 491009 від 04.01.2019, № 491008 від 04.01.2019, № 491006 від 03.01.2019, № 491007 від 04.01.2019, № 491005 від 03.01.2019, № 491004 від 03.01.2019, № 491003 від 03.01.2019, № 491002 від 03.01.2019, № 491001 від 03.01.2019;
Акт надання послуг № 26 від 16.01.2019 року на загальну суму 316 648,00 грн, в т.ч. ПДВ 53 108,00 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 491014 від 05.01.2019, № 491015 від 03.01.2019, № 491017 від 05.01.2019, № 491018 від 05.01.2018, № 491019 від 05.01.2019, № 491020 від 05.01.2019, № 419021 від 05.01.2019, № 419022 від 08.01.2019, № 419036 від 09.01.2018, № 461026 від 08.01.2019, № 491027 від 08.01.2019, № 419024 від 08.01.2019, № 491016 від 05.01.2019, № 419049 від 10.01.2019;
Акт надання послуг № 27 від 06.02.2019 року на загальну суму 339 838,40 грн, в т.ч. ПДВ 56 639,73 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 491028 від 08.01.2019, № 491045 від 10.01.2019, № 491044 від 10.01.2019, № 491043 від 10.01.2019, № 491042 від 10.01.2019, № 135500 від 11.01.2019, № 491038 від 09.01.2018, № 491037 від 09.01.2019, № 491035 від 09.01.2019, № 491034 від 09.01.2019, № 491033 від 08.01.2018, № 491032 від 08.01.2019, № 491031 від 08.01.2019, № 491030 від 08.01.2019, № 491029 від 08.01.2019;
Акт надання послуг № 28 від 06.02.2019 року на загальну суму 360 324,80 грн, в т.ч. ПДВ 60 054,13 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 491074 від 13.01.2019, № 491073 від 13.01.2019, № 491069 від 12.01.2019, № 491068 від 12.01.2019, № 491067 від 12.01.2019, № 491066 від 12.01.2019, № 491065 від 11.01.2019, № 491064 від 11.01.2019, № 491062 від 11.01.2019, № 491061 від 11.01.2019, № 491059 від 10.01.2019, № 491057 від 10.01.2019 ,№ 491051 від 10.01.2019, № 491056 від 10.01.2019, № 491054 від 10.01.2019, № 491052 від 10.01.2019;
Акт надання послуг № 29 від 06.02.2019 року на загальну суму 362 824,00 грн, в т.ч. ПДВ 60 470,67 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 491076 від 13.01.2019, № 491077 від 13.01.2019, № 49109 від 13.01.2019, № 491080 від 14.01.2019, № 491081 від 14.01.2019, № 491082 від 14.01.2019, № 491083 від 14.01.2019, № 491084 від 14.01.2019, № 491085 від 14.01.2019, № 491086 від 14.01.2019, № 491088 від 16.01.2019, № 491087 від 16.01.2019, № 491090 від 18.01.2019, № 491091 від 16.01.2019, № 491092 від 16.01.2019;
Акт надання послуг № 30 від 06.02.2019 року на загальну суму 371 219,20 грн, в т.ч. ПДВ 61 869,87 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 491094 від 16.01.2019, № 491093 від 16.01.2019, № 491102 від 18.01.2019, № 491106 від 18.01.2019, № 491114 від 19.01.2019, № 491110 від 18.01.2019;
Акт надання послуг № 31 від 06.02.2019 року на загальну суму 380 195,20 грн, в т.ч. ПДВ 63 365,87 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 491126, № 491136 від 29.01.2019, № 491131 від 22.01.2019, № 491132 від 22.01.2019, № 491134 від 29.01.2019, № 491129 від 21.01.2019, № 21.01.2019 від 21.01.2019, № 491127 від 21.01.2021, № 491125 від 19.01.2019, № 491120 від 19.01.2019, № 49119 від 19.01.2019, № 491118 від 19.01.2019, № 491115 від 19.01.2019, № 491133 від 24.01.2019, № 491124 від 20.01.2019;
Акт надання послуг № 45 від 01.03.2019 року на загальну суму 215 593,30 грн, в т.ч. ПДВ 35 932,32 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 802371 від 29.01.2019, № 802370 від 29.01.2019, № 802368, № 802369 від 28.01.2019, № 802365 від 28.01.2019, № 802366 від 28.01.2019, № 802364 від 28.01.2019, № 802367 від 28.01.2019;
Акт надання послуг № 46 від 01.03.2019 року на загальну суму 225 175,60 грн, в т.ч. ПДВ 37 529,27 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 802372 від 28.01.2019, № 802373 від 28.01.2019, № 802374 від 28.01.2019, № 802376 від 28.01.2019, № 802385 від 29.01.2019;
Акт надання послуг № 47 від 01.03.2019 року на загальну суму 220 545,00 грн, в т.ч. ПДВ 36 757,50 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 802387 від 29.01.2019, № 802381 від 29.01.2019, № 802395 від 29.01.2019, № 802396 від 29.01.2019, № 802394 від 29.01.2019, № 802393 від 29.01.2019, № 802392 від 20.01.2019, № 802390 від 29.01.2019, № 802380 від 29.01.2019;
Акт надання послуг № 76 від 01.04.2019 року на загальну суму 47 009,60 грн, в т.ч. ПДВ 7 834,93 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 491174 від 07.03.2019, № 491177 від 03.03.2019;
Акт надання послуг № 81 від 01.04.2019 року на загальну суму 68 595,00 грн, в т.ч. ПДВ 11 432,50 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 893135 від 31.01.2019, № 893137 від 31.01.2019, № 893136 від 31.01.2019;
Акт надання послуг № 84 від 01.04.2019 року на загальну суму 134 341,20 грн, в т.ч. ПДВ 22 390,20 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 492036 від 04.02.2019, № 472861, № 135475, № 802391, № 197722;
Акт надання послуг № 97 від 16.04.2019 року на загальну суму 253 944,60 грн, в т.ч. ПДВ 42 324,00 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 802399 від 08.02.2019, № 802398 від 08.02.2019, № 802400 від 08.02.2019, № 802426 від 08.02.2019, № 802428 від 08.02.2019, № 802429 від 08.02.2019, № 802430 від 08.02.2019, № 802431 від 08.02.2019, № 802432 від 08.02.2019, № 893214 від 31.01.2019, № 492035 від 31.01.2019;
Акт надання послуг № 98 від 16.04.2019 року на загальну суму 257 505,30 грн, в т.ч. ПДВ 42 917,55 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 893070 від 08.02.2019, № 893071 від 08.02.2019, № 802433 від 08.02.2019, № 802437 від 08.02.2019, № 802438, № 802443 від 02.02.2019, № 802440 від 09.02.2019, № 802441 від 09.02.2019, № 802439 від 09.02.2019, № 802442 від 09.02.2019, № 802444 від 10.02.2019;
Акт надання послуг № 99 від 16.04.2019 року на загальну суму 254 395,70 грн, в т.ч. ПДВ 42 399,28 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 802452 від 11.02.2019, № 802451 від 11.02.2019 ,№ 802459 від 11.02.2019, № 802460 від 11.02.2019, № 802461 від 11.02.2019, № 802450 від 10.02.2019, № 802446 від 10.02.2019, № 893065 від 10.02.2019, № 802449 від 10.02.2019;
Акт надання послуг № 100 від 16.04.2019 року на загальну суму 234 453,70 грн, в т.ч. ПДВ 39 075,62 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 802453 від 11.02.2019, № 802454 від 11.02.2019, № 802455 від 11.02.2019, № 802456 від 11.02.2019, № 802467 від 12.02.2019;
Акт надання послуг № 101 від 26.04.2019 року на загальну суму 384 190,40 грн, в т.ч. ПДВ 64 031,73 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 491146 від 20.02.2019, № 491148 від 20.02.2019, № 491149 від 20.02.2019, № 491150 від 20.02.2019, № 491151 від 20.02.2019, № 491152 від 20.02.2019, № 491153 від 20.02.2019, № 491154 від 20.02.2019, № 491155 віж 21.02.2019, № 491145 від 19.02.2019, № 491144 від 19.02.2019, № 491143 від 19.02.2019, № 491142 від 18.02.2019, № 491141 від 18.02.2019, № 491140 від 18.02.2019;
Акт надання послуг № 102 від 26.04.2019 року на загальну суму 384 524,80 грн, в т.ч. ПДВ 64 087,47 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 491156 від 21.02.2019, № 491157 від 21.02.2019, № 491158 від 22.02.2019, № 491159 від 22.02.2019, № 491160 від 22.02.2019 ,№ 491161 від 22.02.2019, № 491162 від 22.02.2019, № 491163 від 22.02.2019, № 491164 від 24.02.2019, № 491165 від 24.02.2019, № 491166 від 24.02.2019, № 491167 від 24.02.2019, № 491168 від 25.02.2019, № 491169 від 26.02.2019, № 491170 від 26.02.2019;
Акт надання послуг № 103 від 26.04.2019 року на загальну суму 261 262,10 грн, в т.ч. ПДВ 43 543,68 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 492138 від 24.02.2019, № 492137 від 14.02.2019, № 492136 від 24.02.2019, № 492134 від 21.02.2019, № 492133 від 21.02.2019, № 492132 від 21.02.2019, № 492131 від 21.02.2019, № 492130 від 20.02.2019, № 492128 від 20.02.2019, № 492127 від 20.02.2019, № 492126 від 20.02.2019, № 492139 від 24.02.2019;
Акт надання послуг № 123 від 16.05.2019 року на загальну суму 48 148,10 грн, в т.ч. ПДВ 8 024,68 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 802479, № 802477 від 20.02.2019.
Акт надання послуг № 127 від 20.05.2019 року на загальну суму 72 027,80 грн, в т.ч. ПДВ 12 004,63 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 472194 від 05.03.2019, № 472193 від 05.03.2019, № 472195 від 06.03.2019;
Акт надання послуг № 138 від 31.05.2019 року на загальну суму 147 328,00 грн, в т.ч. ПДВ 24 554,67 грн та товарно-транспорті накладні в підтвердження надання послуг по перевезенню зерна: № 492061 від 18.03.2019, № 492060 від 18.03.2019, № 492059 від 18.03.2019, № 492058 від 18.03.2019, № 492057 від 18.03.2019, № 492056 від 18.03.2019 ,№ 492055 від 18.03.2019;
Також, з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження надання послуг по перевезенню, ТОВ «Глінберг» виписано податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, а саме:
№ 1 від 01.03.2019 на загальну суму 215 593,30 грн ,в т.ч. ПДВ 35 932,22 грн; № 1 від 01.04.2019 на загальну суму 47 009,60 грн, в т.ч. ПДВ 7 834,93 грн; № 1 від 06.02.2019 на загальну суму 292 723,30 грн, в т.ч. ПДВ 48 787,20 грн; № 2 від 01.03.2019 на загальну суму 225 175,60 грн, в т.ч. ПДВ 37 529,27 грн; № 2 від 06.02.2019 на загальну суму 318 648,00 грн, в т.ч. ПДВ 53 108,00 грн; № 3 від 01.03.2019 на загальну суму 220 545,00 грн, в т.ч. ПДВ 36 757, 50 грн; № 3 від 06.02.2019 на загальну суму 339 838,40 грн, в т.ч. ПДВ 56 639,73 грн; № 4 від 06.02.2019 на загальну суму 360 324,80 грн, в т.ч. ПДВ 60 054,13 грн; № 5 від 06.02.2019 на загальну суму 362 824,00 грн, в т.ч. ПДВ 60 470,67 грн; № 6 від 01.04.2019 на загальну суму 68 595,00 грн, в т.ч. ПДВ 11 432,50 грн; № 6 від 06.02.2019 на загальну суму 371 219,20 грн, в т.ч. ПДВ 61 869,87 грн; № 7 від 06.02.2019 на загальну суму 380 195,20 грн, в т.ч. ПДВ 63 365,87 грн; № 9 від 01.04.2019 на загальну суму 134 341,20 грн, в т.ч. ПДВ 22 390,20 грн; № 16 від 16.05.2019 на загальну суму 48 148,10 грн, в т.ч. ПДВ 8 024,68 грн; № 20 від 20.05.2025 на загальну суму 72 027,80 грн, в т.ч. ПДВ 12 004,63 грн; № 21 від 16.04.2019 на загальну суму 253 944,00 грн, в т.ч. ПДВ 42 324,00 грн; № 22 від 16.04.2019 на загальну суму 257 505,30 грн, в т.ч. ПДВ 42 917,55 грн; № 23 від 16.04.2019 на загальну суму 254 395,70 грн, в т.ч. ПДВ 42 399,28 грн; № 24 від 16.04.2019 на загальну суму 234 453,70 грн, в т.ч. ПДВ 39 075,62 грн; № 25 від 26.04.2019 на загальну суму 384 190,40 грн, в т.ч. ПДВ 64 031,73 грн; № 26 від 26.04.2019 на загальну суму 384 524,80 грн, в т.ч. ПДВ 64 087,47 грн; № 27 від 26.04.2019 на загальну суму 261 262,10 грн, в т.ч. ПДВ 43 543,68 грн; № 31 від 31.05.2019 на загальну суму 147 328,00 грн, в т.ч. ПДВ 24 554,67 грн; № 3 від 16.01.2019 на загальну суму 232 988,80 грн, в т.ч. ПДВ 38 831,47 грн; № 4 від 16.01.2019 на загальну суму 240 715,20 грн, в т.ч. ПДВ 40 119,20 грн; № 5 від 16.01.2019 на загальну суму 249 480,00 грн, в т.ч. ПДВ 41 580,00 грн; № 6 від 16.01.2019 на загальну суму 257 100,80 грн, в т.ч. ПДВ 42 850,13 грн; № 7 від 16.01.2019 на загальну суму 242 528,00 грн, в т.ч. ПДВ 40 421,33 грн; № 8 від 16.01.2019 на загальну суму 242 756,80 грн, в т.ч. ПДВ 40 459,47 грн; № 9 від 16.01.2019 на загальну суму 261 060,80 грн, в т.ч. ПДВ 43 510,13 грн; № 10 від 16.01.2019 на загальну суму 258 614,40 грн, в т.ч. ПДВ 43 102,40 грн; № 11 від 16.01.2019 на загальну суму 263 542,40 грн, в т.ч. ПДВ 43 923,73 грн; № 12 від 16.01.2019 на загальну суму 259 300,80 грн, в т.ч. ПДВ 43 216,80 грн; № 13 від 16.01.2019 на загальну суму 263 049,60 грн, в т.ч. ПДВ 43 814,60 грн; № 14 від 16.01.2019 на загальну суму 141 028,80 грн, в т.ч. ПДВ 23 504,80 грн.
Позивачем проведено оплату послуг по перевезенню кукурудзи та пшениці ТОВ «Глінберк», що підтверджується платіжними дорученнями: № 9688 від 18.01.2019 на суму 232 988,80 грн; № 9689 від 18.01.2019 на суму 240 715,20 грн; № 9690 від 18.01.2019 на суму 249 480,00 грн; № 9691 від 18.01.2019 на суму 257 100,80; № 9692 від 18.01.2019 на суму 242 528,00; № 9693 від 18.01.2019 на суму 242 756,80 грн; № 9694 від 18.01.2019 на суму 261 060,80 грн; № 9695 від 18.01.2019 на суму 258 614, 40 грн; № 9696 від 18.01.2019 на суму 263 542,40 грн; № 9697 від 18.01.2019 на суму 259 300,80 грн; № 9698 від 18.01.2019 на суму 263 049,60 грн; № 9699 від 18.01.2019 на суму 141 028,80 грн; № 10072 від 07.02.2019 на суму 380 195, 20 грн; № 10073 від 07.02.2019 на суму 371 219,20 грн; № 10074 від 07.02.2019 на суму 362 824,00 грн; № 10075 від 07.02.2019 на суму 360 324,80 грн; № 10076 від 07.02.2019 на суму 339 838,40 грн; № 10077 від 07.02.2019 на суму 318 648,00 грн; № 10078 від 07.02.2019 на суму 292 723,20 грн; № 10412 від 27.02.2019 на суму 215 593,30 грн; № 10413 від 27.02.2019 на суму 225 175,60 грн; № 10415 від 27.02.2019 на суму 220 545,00 грн; № 10416 від 27.02.2019 на суму 212 928,00 грн; № 10417 від 27.02.2019 на суму 236 816,00 грн; № 110565 від 04.04.2019 на суму 47 009,60 грн; № 11057 від 04.04.2019 на суму 68 595,00 грн; № 11064 від 04.04.2019 на суму 134 341,20 грн; № 11195 від 15.04.2019 на суму 234 453,70 грн; № 11196 від 15.04.2019 на суму 254 395,70 грн; № 11885 від 24.05.2019 на суму 72 027,80 грн.
Також, на підтвердження реальності господарської операції (а саме використання позивачем придбаних послуг у власній господарській діяльності) позивачем було надано зовнішньоекономічні контракти:
№ PF190/2 від 17.12.2018 року укладеного між ТОВ «ТАС АГРО» та PRIOR FINANCE AG; № PF568/1 від 21.12.2018 року укладеного між ТОВ «ТАС АГРО» та PRIOR FINANCE AG; № PF2545/1 від 13.02.2019 року укладеного між ТОВ «ТАС АГРО» та PRIOR FINANCE AG; № PF20722/2 від 18.02.2019 року укладеного між ТОВ «ТАС АГРО» та PRIOR FINANCE AG; № PF20719/7 від 18.02.2019 року укладеного між ТОВ «ТАС АГРО» та PRIOR FINANCE AG; № PF115/3 від 17.01.2019 року укладеного між ТОВ «ТАС АГРО» та PRIOR FINANCE AG; № PF832/1 від 14.01.2019 року укладеного між ТОВ «ТАС АГРО» та PRIOR FINANCE AG; № PF5065/1 від 16.01.2019 року укладеного між ТОВ «ТАС АГРО» та PRIOR FINANCE AG; № PF240119/1 від 24.01.2019 року укладеного між ТОВ «ТАС АГРО» та PRIOR FINANCE AG;
Надаючи оцінку доводам контролюючого органу про документування зазначених операцій та відображення їх в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до норм підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, "витрати" - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником), а "господарська діяльність" - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Об'єкт оподаткування податком на прибуток визначений у статті 134 ПК України як прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
В силу приписів абзацу 1 пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Тобто, наведені правові норми ПК України дозволяють платнику податку формувати витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість регулюється Розділом V Податкового кодексу України.
Зокрема, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В силу пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) зокрема передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Частиною 2 статті 3 Закону № 996-XIV передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються наданих бухгалтерського обліку.
Відповідно до вимог статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для формування суб'єктом господарювання показників податкової звітності, які в наступному враховуються ним при обчисленні об'єкта оподаткування, є реальність здійснення господарських операцій, за якими ним були понесені такі витрати, що підтверджується відповідною первинною документацією.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зазначену правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 03 липня 2025 року у справі № 380/5471/24.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно з Договором укладеним між ТОВ «ТАС АГРО» та ТОВ ГЛІНБЕРК» сторони в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець (ТОВ ГЛІНБЕРК») зобов'язується за заявками Замовника (ТОВ «ТАС АГРО»), що є невід'ємною частиною Договору, протягом визначеного в Договорі строку надати за плату послуги з перевезення вантажу, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги (п. 1.1. Договору).
Виконавець зобов'язаний надати послуги, визначені цим Договором, із використанням власних або залучених автотранспортних засобів та матеріалів, крім тих, що за умовами цього Договору надає замовник (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору, перевезення вантажу здійснюється на умовах, визначених у затвердженій Сторонами заявці Замовника, у якій визначається: найменування та кількість вантажу, що перевозиться, вартість вантажу, маршрут перевезення, адреса пункту(-ів) завантаження та розвантаження вантажу, дані про одержувача, дата завантаження та строки доставки, вартість перевезення, тим та кількість транспортних засобів.
Згідно з п. 2.2. Договору виконавець зобов'язаний підтвердити прийняття до виконання заявки Замовника протягом 3 годин після її надходження. Сторони домовилися, що підтвердженою вважається заявка Замовника, завірена печатками і підписана уповноваженими представниками обох сторін.
Факт належного виконання послуг Виконавцем та приймання їх Замовником засвідчується Актом прийому-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками Сторін протягом 3 робочих днів з дати закінчення надання послуг, зазначених у цьому Договорі (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п. 4.2 Договору Замовник зобов'язаний протягом 3 банківських днів з моменту підписання Акту прийому-передачі оплатити фактично надані послуги відповідно до погодженої Сторонами заявки, за умова надання ТТН, заповнених відповідно до вимог законодавства, що підтверджують факт надання послуг у відповідності до п. 1.4 Наказу Мінтранс № 363 від 14.10.1997.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору Виконавцем надано Замовнику послуги по перевезенню зерна кукурудзи та пшениці за період січень-травень 2019 року на загальну суму 8 546 978,80 грн в т.ч. ПДВ 1 424 496,47 грн, що підтверджується Актами надання послуг.
Крім цього, на підтвердження виконання умов Договору, дійсності та реальності господарської операції між ТОВ «ТАС АГРО» та ГОВ «Глінберк» щодо надання останнім послуг по перевезенню зерна, позивачем надано копії товарно-транспортних накладних.
Суд звертає увагу, що усі товарно-транспортні накладні, які додані до матеріалів справи, містять відбиток штампу, накладеного у порту призначення (місці поставки вантажу, який перевозився згідно умов даного Договору).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на усіх товарно-транспортних накладних, вказано пункти навантаження товару та пункти розвантаження товару, на звороті кожної товарно-транспортної накладної стоїть відмітка вантажоотримувача товару у порту (електронний штамп про розвантаження товару у порту), шо вказує на те, що товар завантажувався у місці навантаження, згідно заявок Замовника, на транспорт Виконавця, і вивантаження його відбувалось у вказаному у заявці порту та на картку вказаного у заявці вантажоотримувача.
Також, з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження надання послуг по перевезенню, ТОВ «Глінберг» виписано податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН.
На виконання взятих на себе зобов'язань за Договором ТОВ «ТАС АГРО» проведено оплату за надані ТОВ «Глінберк» послуги по перевезенню пшениці та кукурудзи. Оплату послуг проведено у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Глінберк». що підтверджується платіжними дорученнями.
Додатково на підтвердження реальності господарської операції (а саме використання позивачем придбаних послуг у власній господарській діяльності) позивачем було надано зовнішньоекономічні контракти (№№ PF190/2 від 17.12.2018 року укладеного між ТОВ «ТАС АГРО» та PRIOR FINANCE AG; № PF568/1 від 21.12.2018 року укладеного між ТОВ «ТАС АГРО» та PRIOR FINANCE AG; № PF2545/1 від 13.02.2019 року укладеного між ТОВ «ТАС АГРО» та PRIOR FINANCE AG; № PF20722/2 від 18.02.2019 року укладеного між ТОВ «ТАС АГРО» та PRIOR FINANCE AG; № PF20719/7 від 18.02.2019 року укладеного між ТОВ «ТАС АГРО» та PRIOR FINANCE AG; № PF115/3 від 17.01.2019 року укладеного між ТОВ «ТАС АГРО» та PRIOR FINANCE AG; № PF832/1 від 14.01.2019 року укладеного між ТОВ «ТАС АГРО» та PRIOR FINANCE AG; № PF5065/1 від 16.01.2019 року укладеного між ТОВ «ТАС АГРО» та PRIOR FINANCE AG; № PF240119/1 від 24.01.2019 року укладеного між ТОВ «ТАС АГРО» та PRIOR FINANCE AG.
Так, предметом послуг, які позивач придбав у ТОВ «Глінберк», є послуги з перевезення кукурудзи та пшениці за період січень-травень 2019 року. Метою придбання вищевказаних послуг було забезпечення виконання ГОВ «ТАС АГРО» взятих на себе зобов'язань за вищевказаними зовнішньоекономічними контрактами. За умовами вищевказаних контрактів ТОВ «ТАС АГРО» взяло на себе зобов'язання поставити Компанії PRIOR FINANCE AG кукурудзу та пшеницю, у порядку та обсязі визначеному вищевказаними контрактами.
Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що всі вищевказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме: акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення та зовнішньоекономічні контракти, підтверджують дійсність та реальність господарської операції (послуги перевезення).
Вищенаведені документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і підтверджують факт здійснення господарської операції.
Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
В обґрунтування своїх доводів щодо нереальності господарських операцій позивача з названими контрагентами контролюючий орган посилався на наявну податкову інформацію та зазначив, що перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій позивача з перевезення кукурудзи та пшениці, оскільки ТОВ «ГЛІНБЕРК» не має достатніх трудових ресурсів, необхідних для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності (вид діяльності ТОВ «ГЛІНБЕРК» - вантажний автомобільний транспорт, при цьому чисельність працюючих 1 особа - директор Васько Уляна Романівна), а залучені цим підприємством інші суб'єкти господарювання (ТОВ «ЕКСПРЕС 2016», ТОВ «МЕРІДІАН ГРУПП», ТОВ «ЕКСПРЕС ТАЙМ», ТОВ «ПРОМ ЕКСПРЕС ТРАНС», ТОВ «ПРІОРИТЕТ ПРОМ», ТОВ «СІЛЬТОРГ», ТОВ «ВЕКТОР 2017», ТОВ «К.Т.ІНВЕСТ») для здійснення операцій з перевезення вантажу фінансово-господарську діяльність фактично не здійснюють, оскільки для цілей оподаткування обліковують тільки господарські операції, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди (формують податковий кредит за рахунок придбання кави, чаю, продуктів харчування, кондитерських виробів, скрапленого газу, бензину та дизельного палива в невеликих розмірах придбаних на АЗС); позивачем здійснено операції з товаром (перевезення зерна), що не вироблявся ним або придбавався у інших суб'єктів господарювання
Суд не приймає такі доводи податкового органу, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено та не доведено під час судового розгляду даної справи судами попередніх інстанцій та під час касаційного перегляду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 виснувала, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
В сукупності зі встановленими обставинами, суд доходить висновку, що податковим органом не надано належних доказів вчинення податкового порушення, а висновки акту перевірки, зокрема, в частині нереальності господарських операцій позивача із ТОВ «Глінберк» ґрунтуються на припущеннях.
Одночасно із цим, податковим органом не вжито заходів щодо здійснення контрольно-перевірочних заходів щодо даних контрагентів позивача, результати яких могли б підтвердити або спростувати висновки податкового органу.
Підсумовуючи вищенаведене, з урахуванням всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про доцільність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 04.09.2019 року №0000261404.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
ТОВ «ТАС АГРО» належним чином доведено обставини та яких ґрунтуються його позовні вимоги.
В свою чергу відповідачем доводи позивача не спростовані, правомірність податкового повідомлення-рішення від 04.09.2019 року №0000261404 не доведена.
За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2019, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 04.09.2019 року №0000261404.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова