30 жовтня 2025 р.Справа №160/31204/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі №160/31204/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича про визнання протиправних дій, скасування постанови,-
29.10.2025 року через підсистему Електронний суд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява про забезпечення позову ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі №160/31204/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича про визнання протиправних дій, скасування постанови, у якій заявник просить суд:
вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному виконавцю Селезньову М.О. та іншим особам вчиняти будь-які дії відносно описаного та арештованого майна, а саме: 1/2 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 20378728 (загальна площа 260,8 кв.м., житлова площею 117,1 кв.м., площа земельної ділянки 1500 кв.м.).
В обґрунтування заявим зазначено про те, що Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.05.2024 по справі № 183/2366/24, яке 10.06.2024 набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення суми боргу за договором позики. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики від 01 лютого 2022 року у розмірі 1964830,00 гривень (один мільйон дев'ятсот шістдесят чотири тисячі вісімсот тридцять гривень 00 копійок), а також судовий збір в розмірі 15140,00 гривень (п'ятнадцять тисяч сто сорок гривень 00 копійок) та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок). На виконання вказаного рішення судом 10.06.2024 видано виконавчий лист. 14.06.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим Максимом Олександровичем, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 75309396 з примусового виконання вказаного виконавчого документа. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.01.2025 у справі № 183/2366/24 задоволено подання приватного виконавця Селезньова М.О. щодо визначення частки майна боржника. Так, згідно вказаної ухвали, з урахуванням ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.02.2025 по справі № 183/2366/24 щодо виправлення описок, визначено, що частка майна боржника - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , в спільній сумісній власності з його дружиною ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у нерухомому майні, зокрема: у житловому будинку загальною площею 260,8 кв.м., житловою площею 117,1 кв.м., площа земельної ділянки 1500 кв.м., розташованому за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 20378728) - складає 1/2 частки. Постановою приватного виконавця Селезньова М.О. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 14.10.2025 № 75309396 описано та накладено арешт на майно боржника, зокрема, на: 1/2 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 20378728 (загальна площа 260,8 кв.м., житлова площею 117,1 кв.м., площа земельної ділянки 1500 кв.м.). 25.10.2025 року ОСОБА_1 подано позов до Дніпровського адміністративного окружного суду щодо визнання протиправними дій приватного виконавця Селезньова М.О.та скасування незаконного рішення. метою недопущення спричинення значної шкоди заявнику та порушення принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, а також з урахуванням співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, є необхідність вжиття негайних заходів, направлених на ефективний захист та поновлення порушених/оспорюваних прав Позивача, за захистом яких він звернувся. Тому Позивач подає до суду дану заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів шляхом встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно описаного та арештованого приватним виконавцем майна, а також заборони іншим особам вчиняти будь-які дій щодо ного до закінчення розгляду спору судом.
Перевіривши подану заяву, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч.1 ст.153 КАС України, заява про забезпечення позову подається, зокрема, до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття та розгляду заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (ч. 1 ст. 1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України після одержання заяви про забезпечення адміністративного позову суд з'ясовує чи відповідає вказана заява вимогам ст. 152, 153 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Також, згідно з ч. 4 ст. 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову справляється судовий збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX, станом на 1 січня 2025 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 3028,00 гривні.
Отже, за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 908,40 грн.
Судом встановлено, що до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору на суму 1211,20 від 24.10.2025 року за № 498S-Q5BZ-959E, при цьому долучена до матеріалів справи квитанція про сплату судового збору на суму 1211,20 грн, не є належним доказом сплати судового збору по справі №160/31204/25,оскільки вказаний збір було зараховано по справі № 160/3088/25.
Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Суд зазначає, що судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір", підлягає сплаті за подання кожного окремого позову або заяви, в разі відсутності пільг щодо його сплати, а тому судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову в одній справі, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову або заяви, в тому числі тим самим позивачем до того самого суду.
У разі ж повернення особі поданої ним заяви остання не позбавлена права звернутись до суду з заявою про повернення сплаченої суми судового збору у відповідності до положень пункту 2 ч.1 ст. 7 Закону № 3674.
Отже, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому на розсуд особи може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову, в той же час використання сплаченої в одній справі суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 16.05.2018 у справі № 810/504/17.
Окрім того, наказом Державного підприємства «Інформаційні судові системи» №195 ОД від 09.12.2022 року було затверджено «Методичні рекомендації з судового збору у комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду»».
Пунктом 2.1 Методичних рекомендацій з судового збору у комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» визначено контроль однакових платіжок (КОП), оскільки одна й та сама платіжка може фігурувати у різних справах або проходити по одній справі декілька разів. Зокрема, у програмі був реалізований механізм, завдяки якому при формуванні звітів по судовому збору дана платіжка буде враховуватись лише один раз. При наступних реєстраціях одного й того самого платіжного документу, створюються записи судового збору із ознакою «Враховано раніше».
Водночас, суд не може враховувати попередні платіжні документи подані в інших справах, оскільки існує механізм повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір», що виключає можливість зарахування попередньо сплаченого судового збору в інших справах.
Отже, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано належного документа про сплату судового збору.
Відповідно до частини сьомої статті 154 КАС України суд, із врахуванням частини десятої статті 169 КАС України, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи, що заявником не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, суд дійшов висновку про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі №160/31204/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича про визнання протиправних дій, скасування постанови - повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали про повернення заяви без розгляду, направити особі, яка її подала.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
Суддя В.В. Ільков