30 жовтня 2025 рокуСправа № 160/17419/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №160/17419/23, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/17419/23.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 у справі №160/17419/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вичинити певні дії задоволено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду набрало законної сили 26.09.2023.
У справі оформлено та видано виконавчі листи.
14.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №160/17419/23, в якій просить:
-змінити спосіб і порядок виконання рішення за № 160/17419/23 від 24 серпня 2023 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп., на користь ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 20.10.2025 заяву залишено без руху та встановлено заявнику строк - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків заяви шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї заяви в сумі 726,72 грн. в установленому порядку.
Копія ухвали суду від 20.10.2025 скерована представнику заявника - адвокату Скржешевському М.С. через підсистему «Електронний суд».
Пунктом 1 частини першої статті 241 КАС України до судових рішень віднесено ухвали.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з частиною сьомою статті 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді «ст.169 ч.1,2 «Ухвала про залишення позовної заяви без руху» від 20.10.2025 у справі №160/17419/23 (суддя Бухтіярова М.М.) було надіслано одержувачу - Скржешевський Максим Станіславович та доставлена до електронного кабінету.
Враховуючи викладене, а також те, що ухвала суду є різновидом судового рішення у відповідності до статті 241 КАС України, копію ухвали суду від 20.10.2025 доставлено до електронного кабінету представника, суд дійшов висновку, що заявник є належним чином повідомленим про залишення його заяви без руху.
22.10.2025 від представника заявника - адвоката Скржешевського М.С. надійшла заява про усунення недоліків, в якій наголошує на тому, що відсутні підстави для сплати заявником судового збору за заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, оскільки відповідно до пункту 2 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Розглянувши подану представником заявника - адвокатом Скржешевським М.С. заяву про усунення недоліків, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення заяви заявникові, зважаючи на наступне.
Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
Частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI встановлені ставки судового збору.
Згідно з підпунктом 6 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення сплачується судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908,40 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання до адміністративного суду заяви про зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі судовий збір становить 726,72 грн. (908,40 грн.*0,8), що чітко передбачено підпунктом 6 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Однак, докази сплати судового збору заявником не надано, не надано таких і на виконання ухвали суду.
При цьому, матеріали заяви не містять і доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
В силу положень частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Суд звертає увагу на те, що однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення є обов'язком сторони, яка звертається до суду з вказаною заявою.
У розумінні статей 73, 74 КАС України важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими доказами.
До заяви про усунення недоліків представником заявника не додано доказів, які б вказували на майновий стан та свідчили про неможливість сплати судового збору.
Суд зазначає, що для звільнення від сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для звільнення заявника від сплати судового збору за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Щодо посилань представника адвоката Скржешевського М.С. на необхідність врахування судом при розгляду заяви про усунення недоліків положень Закону України від 31.10.2024 №4056-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(II)/2024 щодо забезпечення принципу обов'язковості судового рішення», суд зазначає, що Рішення Конституційного Суду України від 13.05.2024 № 3-187/2023 (351/23) стосується справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, а відтак це рішення не стосується та не поширюється на подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 6 статті 7 КАС України визначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи те, що заявник не усунув недоліки заяви, яку було залишено без руху, а доводи представника про відсутність підстав для сплати заявником судового збору судом відхилено, суд вважає, що в даному випадку наявні всі передбачені законом умови для застосування наслідків, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України.
З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №160/17419/23 підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст.7, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №160/17419/23 - повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення заяви надіслати особі, яка її подала, разом із заявою та долученими документами.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст.294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Бухтіярова