22 жовтня 2025 рокуСправа №160/19260/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернулася через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням її уточнень від 10.07.2025 р. просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0128412408, № 0128422408, № 0128372408, № 0128392408 від 11.03.2025 р., що винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 25.12.2024 р. відповідачем прийнято наказ №6844-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 », в якому вказано на проведення з 10.02.2025 року тривалістю 2 робочих днів перевірки за період діяльності з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р. з метою достовірності, повноти нарахування, своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору, та сформовано повідомлення від 25.12.2024 р. №1220. Наказ та повідомлення були їй направлені рекомендованим листом 26.12.2024 р., який було отримано іншою особою, та який повернувся відповідачу 06.01.2025 р. з відміткою про вручення поштового відправлення. Документальна невиїзна перевірка попри визначену у наказі №6844-п та повідомленні до нього дату з 10.02.2025 р. тривалістю 2 робочих дні, фактично тривало 4 робочих дні та було оформлено актом перевірки від 14.02.2025 року. Запит щодо надання пояснень стосовно неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік нею не отримувався, що позбавило можливості надати пояснення та спростувати наявну у відповідача інформацію щодо отримання доходу. Відповідач, розпочавши проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не пересвідчився у дотриманні однієї з обов'язкових умов для початку проведення такої перевірки визначеною п.79.2 ст.79 ПК України, якою є вручення платнику податків письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.
Крім того, при перевірці було використано лише інформацію з ЦБД ДПС України та лист ДПС України від 02.10.2024 року №27331/7/99-0024-04-03-07. Тобто в порушення Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затверджених наказом ДПС України від 25.02.2021 р. №244, при проведенні документальної перевірки не було використане жодного відповідного первинного документа. Відповідач визначив її дохід виключно на підставі листа ДПС України від 02.10.2024 року №27331/7/99-0024-04-03-07, відомості з якого відповідач визнав достатніми для висновку про те, що вона отримувала доходи від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за 2022 рік. Разом з тим, вказаний лист не є первинним документом в розумінні норм ПК України, а є засобом листування між ДПС України та відповідачем. Враховуючи вищевикладені обставини, а саме порушення відповідачем порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.160 КАС України та запропоновано позивачу протягом десяти днів усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, в якій уточнити суб'єктний склад сторін та привести у відповідність найменування відповідача з кодом ЄДРПОУ.
На виконання ухвали суду 10.07.2025 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме: надано до суду уточнену позовну заяву.
Ухвалою суду від 15.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
На виконання ухвали суду 30.07.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до наявної податкової інформації позивач у 2022 році отримала доходи, які згідно із ПК України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи. Згідно із інформацією, яка надійшла від ДПС України листом від 02.10.2024 р. №27331/7/99-00-24-04-03-07 отриману від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у порядку передбаченому Конвенцією між урядом України i Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід i на приріст вартості майна, стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб'єкта господарювання «Fenix Intemational Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2022 рік, на користь позивача протягом 2022 року надійшли грошові перекази на загальну суму 2 978 дол.CIIIA. Перевіркою дотримання встановленого порядку подання до органів ДПС податкових декларацій встановлено, що позивач в період, що перевірявся податкову декларацію до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в порушення пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.170.11.1 п.170.11 cт.170 ПК України, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 ПК України не подавала.
Позивачу в порядку визначеному ст.42 ПК України, було направлено лист від 10.10.2024 р. №70922/6/04-36-24-15-19 про необхідність надання до контролюючого органу податкової декларації про майновий стан i доходи за 2022 рік та документів щодо підтвердження отриманого доходу. Позивачем не надано податкову декларацію про майновий стан i доходи за 2022 рік, та пояснення і документи щодо підтвердження отриманого доходу. Враховуючи викладене, перевіркою встановлено, що в порушення пп.163.1.3 п.163.1 ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 cт.164, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168, пп.170.11.1 п.170.11 ст.170 з урахуванням п.167.1 cт.167 ПК України, пп.1.2 з урахуванням пп.1.3 п.16 підрозділу 10 розділу XX ПК України за 2022 р. занижено суму доходів, отриманих з джерел за межами України на 108 901,29 грн., та донараховано всього 21 235,75 грн., в т.ч. податок на доходи фізичних осіб у розмірі 19 602,23 грн. (108 901,29 грн. х 18% = 19 602,23 грн.) та військовий збір у розмірі 1 633,52 грн. (108901,29 грн. х 1,5% = 1 633,52 грн.). Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
До суду 06.08.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що посилаючись на недотримання вимог податкового законодавства, відповідач не надає доказів того, що нею було отримано запит щодо надання пояснень стосовно неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік, або що нею отримувалась інша кореспонденція від відповідача. Не виконання відповідачем вимог п.79.2 ст.79 ПК України свідчить про протиправність подальших дій пов'язаних з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки, та як наслідок протиправними є і результати проведеної перевірки, в результаті якої 14.02.2025 р. було складено акт перевірки. Відповідачем не надано жодних первинних документів, якими б могло бути підтверджено отримання нею доходів у 2022 році в розмірах, що зазначені у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях. Фактично, перевірка була проведена виключно на підставі листа ДПС України від 02.10.2024 р. №27331/7/99-00-24-04-03-07 без використання первинних чи будь-яких інших документів, що суперечить Методичним рекомендаціям щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженим наказом ДПС України від 25.02.2021 р. №244, та вказує на необґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою суду від 15.09.2025 року продовжено строк розгляду цієї справи до 15.10.2025 року.
Ухвалою суду від 22.10.2025 року клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження по адміністративній справі залишено без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену в позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 р., було отримано інформацію про одержання ОСОБА_1 доходу на суму 2 978 дол.США від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans протягом 2022 року.
Вказану інформацію на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доведено листом ДПС України від 02.10.2024 року №27331/7/99-00-24-04-03-07.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області запитом від 10.10.2024 року №70922/6/04-36-24-15-19 повідомлено, що згідно із отриманою інформацією від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про одержання позивачем доходів від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2022 рік у сумі 2 978 дол.США. Вказано на необхідність надання до податкового органу інформації з цього приводу та відповідного документального підтвердження.
25.12.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято наказ №6844-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 », згідно із якого на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79, пп.69.351 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначено провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 з 10.02.2025 року тривалістю 2 робочих дні, за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Наказ та повідомлення про проведення перевірки від 25.12.2024 року №1220 направлені позивачу рекомендованим листом та врученні ОСОБА_2 02.01.2025 року.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1 та 79.2 статті 79, пп.69.351 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, відповідно до наказу Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 25.12.2024 року №6844-п, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року.
За результатами перевірки було складено акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» від 14.02.2025 року №610/04-36-24-013700409322.
Перевіркою, встановлено наступні порушення:
- пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.170.11 ст.170, п.176.1, п.179.1, ст.179 ПК України, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік;
- пп.163.1.3 п.163.1 ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168, пп.170.11.1 п.170.11 ст.170 ПК України, з урахуванням п.167.1 ст.167 ПК України, занижено суму податку на доходи фізичних осіб за 2022 рік на суму 19 602,23 грн.;
- пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України занижено суму військового збору на загальну суму за 2022 рік на суму 1 633,52 грн;
- пп.73.3,3 п.73.3 ст.73 ПК України в частинні ненадання відповіді на запит, надісланий відповідно до підстав, передбачених пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України.
Акт перевірки відповідач направив засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який був отриманий позивачем 18.02.2025 року.
На підставі висновків акта від 14.02.2025 року №610/04-36-24-013700409322 відповідачем 11.03.2025 року прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:
- №0128412408 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 19 602,23 грн., 4 900,56 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №0128422408 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 1 633,52 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 408,38 грн.;
- №0128372408 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у розмірі 6 500 грн.;
- №0128392408 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340 грн. за платежем податок з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 56.21 статті 56 ПК України встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 75.1.2 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Нормами статті 79 ПК України визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.
Пунктом 79.1 статті 79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Згідно із пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Нормами пункту 78.4 статті 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, в наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 з 10.02.2025 року тривалістю 2 робочих дні, за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Підставою для проведення перевірки вказано підпункт 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України, який визначає, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.
Так, станом на час прийняття керівником контролюючого органу рішення про проведення документальної невиїзної перевірки позивача у податкового органу була наявна інформація про одержання ОСОБА_1 доходу на суму 2 978 дол.США від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2022 рік.
Відповідно до підпункту 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПК України у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Отже, вимогам пункту 81.1 статті 81 ПК України спірний наказ відповідає.
Водночас, формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.12.2022 року у справі №500/1331/21, від 05.07.2023 року у справі №460/2663/22, від 17.08.2023 року у справі №160/15431/21, від 27.11.2023 року у справі №420/11790/22, від 28.05.2024 року у справі №280/1431/23.
Однією з підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень, позивач вважає порушення відповідачем процедурних питань, які були допущені при проведенні перевірки, а саме, не належне повідомлення платника податків щодо проведення перевірки.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 20.02.2020 року у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
З урахуванням зазначеного, а також визначених позивачем підстав позову, першочерговим у цій справі є вирішення питання дотримання контролюючим органом вимог податкового законодавства щодо процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
За правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
При цьому, незважаючи на встановлену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.
Верховний Суд у питанні застосування положень пункту 79.2 статті 79 ПК України у взаємозв'язку з пунктом 42.2 статті 42 ПК України дотримується усталеної позиції, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об'єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.
При цьому, невиконання контролюючим органом вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України є істотним порушенням процедури перевірки, тобто є самостійною та достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 року у справі №640/9016/20 та від 29.05.2025 року у справі №420/7122/19.
Варто зазначити, що сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмета перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об'єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно правопорушення.
Отже, з відомостями про дату початку перевірки та місце її проведення суб'єкт господарювання має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.
Таке тлумачення норм відповідає меті перевірки, змісту прав платника та виконанню ним обов'язку щодо надання посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Таким чином, істотною обставиною при вирішенні питання своєчасного повідомлення платника податків про проведення відносно нього перевірки є встановлення факту направлення контролюючим органом до початку перевірки наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, а також дати, з якої наказ про проведення перевірки та повідомлення вважаються врученими відповідно до вказаних вимог податкового законодавства.
У зв'язку із наведеним слід зазначити, що за пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відтак законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків, зокрема, коли останні надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представнику.
Згідно із пунктом 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Верховним Судом у постановах від 06.08.2019 року у справі №520/8681/18, від 11.06.2020 року у справі №823/1606/17, від 12.08.2021 року у справі №640/3605/19 сформульовано правову позицію, що наказ вважається надісланим контролюючим органом в порядку, встановленому законом, у разі повернення за закінченням терміну зберігання поштою наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки, направленого на податкову адресу платника податків рекомендованим поштовим відправленням.
Так, наказ від 25.12.2024 р. №6844-п та оформлене повідомлення про проведення перевірки були направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (0600997493599) за адресою реєстрації її місця проживання: АДРЕСА_1 .
Однак поштове відправлення отримано іншою особою - ОСОБА_2 - 02.01.2025 р.
В акті перевірки (на першому аркуші) відповідач вказує, що копію наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 25.12.2024 р. №6844-п надіслано на адресу фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення та цей лист отримано 03.01.2025 року.
Водночас, суд зауважує, що на момент початку проведення позапланової документальної невиїзної перевірки у контролюючого органу не було відомостей про вручення платнику податків наказу та повідомлення, контролюючий орган не мав підстав для початку перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2024 року у справі №380/11112/23.
Щодо суті виявлених порушень, суд зазначає наступне.
Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 р. №727 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.12.2021 р. № 702) акт документальної перевірки - документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки та відображає її результати.
Згідно із пунктами 3-5 розділу II Порядку 727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Таким чином, у випадку встановлення в ході проведення перевірки порушень податкового законодавства, контролюючий орган повинен скласти акт перевірки, в якому описати виявлене порушення з посиланням на первинні документи, які його підтверджують.
Відповідно до пункту 1.9 акта перевірки при перевірці було використано відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених доходів та утримання податків, про реєстраційні дані фізичної особи-платника податків, інформацію повідомлену ДПС України листом від 02.10.2024 р. №27331/7/99-00-24-04-03-07, яку отримано від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно одержання доходів фізичними особами-резидентами України від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans; лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.10.2024 р. №70922/6/04-36-24-15-19; службовий лист від 06.12.2024 р. №34629/04-36-24-15-12; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 , відомості, що містяться в інформаційних базах ДПС України та інша наявна інформація.
У пункті 2.1 акта перевірки зазначено, що згідно із податковою інформацією ДПС України (лист від 02.10.2024 р. №27331/7/99-00-24-04-03-07) за створення контенту на платформі Оnly Fans платник податків ОСОБА_1 отримала у 2022 році коштів на загальну суму 2 978 дол.США (у перерахунку по курсу валют станом на 31.12.2022 років складає 36 568,60 грн.), з яких не сплачено податок з доходів фізичних осіб та військовий збір.
Тобто, відповідач визначив дохід виключно на підставі листа ДПС України від 02.10.2024 р. №27331/7/99-00-24-04-03-07, відомості з якого він визнав достатніми для висновку про те, що позивач отримувала доходи від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за 2022 рік.
Разом з тим, вказаний лист ДПС України не є первинним документом в розумінні норм ПК України.
Суд наголошує, що суть документальної перевірки полягає саме у перевірці первинних бухгалтерських та податкових документів, які підтверджують правильність нарахування платником податків податкових зобов'язань, та такі висновки не можуть ґрунтуватись на припущеннях.
Однак, акт перевірки не містить посилань на документи про фінансово-господарську діяльність позивача, отримані нею доходи і видатки, чи іншу інформацію, що може слугувати підставою до обчислення податків, зборів, платежів, та з якої б достовірно вбачалося порушення позивачем вимог податкового законодавства (виписки банку, договори про надання послуг тощо).
Суд звертає увагу на те, що згідно із листом ДПС України від 02.10.2024 р. №27331/7/99-00-24-04-03-07 інформація наведена в ньому надається для відпрацювання, та у випадку підтвердження фактів порушень вимог законодавства, контроль, за додержанням якого покладено на органи ДПС, невиконання ними податкового обов'язку щодо декларування одержаних доходів та сплати належних сум податків і зборів до бюджету вказано вжити заходів щодо проведення документальних перевірок таких платників.
Тобто, в самому листі міститься вказівка щодо встановлення підтвердження фактів порушення, а не використання листа в якості джерела інформації та документа підтверджуючого факт порушення.
Відповідачем не вживалося жодних заходів під час проведення перевірки щодо встановлення факту отримання позивачем доходів, інших ніж наведені в пункті 179.2 ПК України.
З урахуванням викладеного, у відповідача відсутні будь-які належні документальні підтвердження отримання позивачем доходів, отримання яких призводить до необхідності подання декларацій про майновий стан та доходи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень від 11.03.2025 року №0128412408, №0128422408 та №0128392408.
Щодо застосування до позивача штрафу на підставі пункту 121.2 статті 121 ПК України у зв'язку з ненаданням пояснень та підтверджуючих документів на запит Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.10.2024 року №70922/6/04-36-24-15-19, суд зазначає таке.
Відповідно до п.121.2 ст.121 ПК України неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
За змістом п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Згідно із пп.73.3.4 ст.73 ПК України, у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу, платник податків звільняється від обов'язку надання відповіді на такий запит.
На 7 аркуші 7 перевірки відповідач зазначає: «Фізичній особі - платнику податків ОСОБА_1 у порядку визначеному ст.42 Кодексу було направлено лист від 10.10.2024 року №70922/6/04-36-24-15-19 про необхідність надання до контролюючого органу податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2022 рік та надання документів щодо підтвердження отриманого доходу.
Фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 не надані податкові декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік, пояснення та документи щодо підтвердження отриманого доходу».
На аркуші 9 акту перевірки відповідач зазначає: «ГУ ДПС фізичній особі - платнику податків ОСОБА_1 направлено лист від 10.10.2024 року №70922/6/04-36-24-15-19 стосовно надання пояснень та документів щодо доходів отриманих з джерел за межами України. Станом на початок перевірки не надані пояснення та документи».
На аркуші 13 акту перевірки відповідач зазначає: «Одночасно перевіркою встановлено, що у зв'язку з отриманням податкової інформації про доходи отримані з джерел за межами України у 2022 році, ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до пп.73.3.1 п.73.3 ст.73 Кодексу направлено фізичній особі - платнику податків ОСОБА_1 запит від 10.10.2024 року №70922/6/04-36-24-15-19.
Запит ГУ ДПС направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, у порядку визначеному ст.42 Кодексу, вручено Укрпоштою 19.10.2024 р.
До відзиву на позовну заяву відповідачем жодних доказів направлення на адресу позивача суду не надано, а позивач заперечує факт отримання запиту про надання документів.
Згідно із п.п.73.3.2 п.73.3 ст.73 ПК України запитвважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Доказів направлення та вручення запиту від 10.10.2024 року №70922/6/04-36-24-15-19 матеріали справи не містять, відтак, факт направлення вказаного запиту на адресу позивача є недоведеним, як наслідок, остання не може нести відповідальності за неналежне виконання податковим органом обов'язків щодо направлення запиту у вигляді штрафних санкцій за ненадання відповіді на запит, який не надсилався.
З огляду на викладене, підстави для прийняття Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення форми від 11.03.2025 року №0128372408 на загальну суму 6 500 грн. відсутні.
Відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень № 0128412408, № 0128422408, № 0128372408, № 0128392408 від 11.03.2025 р., у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. підлягає поверненню позивачу.
Позивачем до суду подано через підсистему "Електронний суд", то в силу положень ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" позивач мала сплатити 968,96 грн.
Відтак, відповідно до положень ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого судового збору розмірі 968,96 грн.
При цьому надмірно сплачений судовий збір у розмірі 242,24 грн., згідно із положеннями п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню за клопотанням позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд -
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.03.2025 року №0128412408, №0128422408, №0128372408, №0128392408, прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17А, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма