30 жовтня 2025 рокуСправа №160/28122/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луговської Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарон» про стягнення суми податкового боргу,
У провадженні суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарон» (далі - ТОВ «Тарон», відповідач) про стягнення суми податкового боргу.
Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Необхідність проведення судового засідання представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області обґрунтовує тим, що предметом спору є кошти, які беруть участь в бюджетному процесі, відповідно чого справа має значний суспільний інтерес.
Клопотання обґрунтоване великим значенням справи та обмеженням права відповідача - ТОВ «Тарон» - на касаційне оскарження.
При розгляді клопотання представника позивача, суд виходить з наступного.
Форми адміністративного судочинства визначені у ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч.2 ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно ч.3 ст.12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Зокрема, пунктом 7 частини 6 зазначеної статті передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи про стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
За змістом приписів ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною 2 ст.257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З вищенаведеного слідує, що Законом не встановлено обов'язку прийняття рішення про призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін у разі наявності про це заяви (клопотання) сторони. У поданому клопотанні не наведено конкретних мотивів та обґрунтувань складності справи та необхідності проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін. Зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з'ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.
У свою чергу, особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст.262 КАС України.
Так, відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, згідно з ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною 7 статті 262 КАС України встановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Суд звертає увагу, що разом з позовною заявою клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін позивачем заявлено не було, а відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду станом на дату постановлення цієї ухвали не надходив.
З аналізу наведених приписів ст.262 КАС України слідує, що призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін є правом суду і здійснюється у разі наявності обґрунтованих на те підстав, існування яких має довести сторона, яка заявляє відповідне клопотання.
Додатково, суд вважає за необхідне зазначити, що судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження) підлягають касаційному розгляду у випадках, встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, отже, в цій частині доводи представника позивача спростовано.
Суд також звертає увагу позивача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Крім того, позивач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відповіді на відзив, запереченнях, додаткових поясненнях та подавати докази.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивачем не доведено наявності суспільного інтересу справи.
Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, обсяг та характер доказів у справі, склад учасників процесу, а також наведені представником позивача аргументи, клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.12, 241, 243, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарон» про стягнення суми податкового боргу - відмовити.
Копію ухвали надіслати:
- позивачу до електронного кабінету;
- відповідачу на електронну адресу: ksg2307@gmail.com.
Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Луговська