30 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8768/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп» (далі - ТОВ “777 Трейдінг Груп», товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Волинської митниці (далі - митний орган, митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2025 №UA205050/2025/000058/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі зовнішньоекономічного контракту №07.02рl від 07.02.2025, укладеного між ТОВ “777 Трейдінг Груп» та SETTE Group Sp.z.o.o (Республіка Польща), було придбано автобус марки VOLVO B7RLE (8700LE), VIN НОМЕР_1 , вартістю 4100 євро, на умовах поставки FCA Kielce згідно з правилами Інкотермс-2010.
Для митного оформлення товару 06.03.2025 подано митну декларацію (МД) №25UA205050008924U6, у якій митна вартість визначена за першим методом - за ціною договору відповідно до статей 49, 50, 57, 58 Митного кодексу України (далі - МК України).
Разом із декларацією позивач надав усі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, зокрема: контракт, специфікацію, інвойс, сертифікат EUR.1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, калькуляцію транспортних витрат, сертифікат відповідності, копію експортної декларації, договір про надання послуг митного брокера та інші документи
Позивач стверджує, що подані документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак, відповідно до частини третьої статті 53 МК України, відсутні підстави для витребування додаткових документів і застосування резервного методу визначення митної вартості.
Він також зазначає, що Волинська митниця не довела об'єктивних підстав для сумнівів у достовірності заявлених даних та не навела у рішенні розрахунку скоригованої вартості, що суперечить вимогам статей 54, 55, 58, 64 МК України.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву Волинська митниця заперечила проти позову, посилаючись на те, що подані декларантом документи містять розбіжності та не всі відомості, необхідні для підтвердження митної вартості.
Митниця зазначила, що: продавцем за контрактом від 07.02.2025 є SETTE Group Sp.z.o.o (Польща), тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 видане у Німеччині на компанію VGH Verkehrsbetriebe Grafschaft Hoya, а 03.03.2025 свідоцтво про реєстрацію видане у м. Гамбург на Chernetskyi Artem; відсутні докази переходу права власності від зазначених осіб до продавця за контрактом; відсутні підтверджені документи щодо витрат на транспортування товару - подано лише калькуляцію без платіжних чи перевізних документів, що порушує вимоги п. 6 ч. 2 ст. 53 та Наказу Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012; митний орган мав право перевіряти достовірність поданих даних відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України.
Посилаючись на статті 52-58 МК України, відповідач дійшов висновку, що заявлена вартість не підтверджена документально, тому було прийнято рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України), виходячи з рівня митної вартості подібних товарів, оформлених раніше (8300 євро за одиницю).
У відповіді на відзив позивач заперечив аргументи митного органу, зазначивши, що: контракт №07.02рl, специфікація №4 та інвойс містять усі істотні умови - найменування, ціну, умови поставки та оплату; у специфікації прямо зазначено, що продавець є власником товару, який не перебуває під забороною чи обтяженням; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу підтверджує факт зняття з обліку в країні попередньої реєстрації, а не перехід права власності; воно подається до митниці відповідно до Директиви Ради ЄС 1999/37/EC лише для підтвердження характеристик і легальності походження транспортного засобу; на вимогу митного органу подано додаткові документи: договір про надання послуг №03/03 від 03.03.2025, акт приймання-передачі від 05.03.2025, які підтверджують транспортні витрати, що визнається листом Волинської митниці від 12.05.2025 №7.3-2/15-02/14/5722; митний орган не навів розрахунку скоригованої митної вартості, чим порушив ч. 2 ст. 55 МК України, а також принцип обґрунтованості адміністративних рішень, закріплений у ст. 2 КАС України.
Позивач посилався на практику Верховного Суду, зокрема: постанову від 14.08.2018 у справі №821/1617/17, постанови від 18.12.2018 у справах №826/28024/15, №813/663/17, №820/1436/17, постанову від 22.10.2019 у справі №140/231/19,
де наголошено, що відсутність обґрунтованого розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішення митного органу.
Крім того, позивач навів позицію Європейського суду з прав людини у справі Suominen v. Finland (№37801/97, 01.07.2003), згідно з якою державні органи повинні наводити належні обґрунтування своїх рішень.
На підставі наведеного просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 20.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
07.02.2025 між ТОВ “777 Трейдінг Груп» (покупець) та SETTE Group Sp.z.o.o (продавець, Республіка Польща) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №07.02р1, відповідно до якого продавець зобов'язується поставляти товар - транспортні засоби нові та бувші у використанні, а покупець прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту. Товар, що поставляється, має бути поставлений в повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в специфікаціях, що є невід'ємною частиною контракту. Валютою платежу за цим контрактом є Євро.
03.03.2025 між продавцем та покупцем укладено специфікацію №4 до контракту купівлі-продажу №07.02р1 від 07.02.2025. За умовами специфікації, у відповідності до умов контракту сторони дійшли згоди про наступне.
Продавець зобов'язується поставити товар - автобус бувший у використанні VOLVO vin YV3R6N22591134559.
Валютою платежу за цим контрактом є Євро. Ціна транспортного засобу становить 4100 Євро.
Умови поставки - FCA KIELCE відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. Форма оплати - післяоплата, відстрочка платежу - 03.06.2025.
Відповідно до рахунку-фактури (інвойса) №1/03/2025 від 03.03.2025 року SETTE Group Sp.z.o.o. поставило позивачу автобус бувший у використанні VOLVO vin YV3R6N22591134559 за ціною 4100,00 Євро.
06.03.2025 ТОВ “777 Трейдінг Груп» через уповноваженого декларанта на митний пост Волинської митниці подано МД №25UA205050008924U6 з метою здійснення митного оформлення товару: “Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VOLVO, модель згідно з довідником - B7RLE(8700LE), (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 , включаючи водія, загальна кількість сидячих - 48 місця, загальна кількість стоячих - 40 місць, для людей з обмеженими можливостями - 1 місце, призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, тип двигуна - дизель, робочий об'єм циліндрів двигуна 7146 см.куб, номер двигуна - невизначений, потужність - 213 kw, колісна формула - 4х2, календарний рік виготовлення - 2009, модельний рік виготовлення - 2009. Країна виробництва - (SE) Торгівельна марка “VOLVO»». Митна вартість товару була визначена на рівні 4283,51 євро (з урахуванням транспортних витрат у сумі 8120,00 грн), яку визначено за першим методом за курсом валюти 44,2493 грн за 1 євро.
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактура (інвойс) №1/03/2025 від 03.03.2025; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AU0060848 від 04.03.2025; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 02.07.2009; калькуляція транспортних витрат від 05.03.2025; висновок про якісні характеристики товарів №583 від 06.03.2025; зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №07.02р1 від 07.02.2025; специфікація №4 від 03.03.2025; договір про надання послуг митного брокера №24/01 від 24.01.2022; інші некласифіковані документи (фотоматеріали від 06.03.2025); копія митної декларації країни відправлення №25PL341010000CDIB7 від 04.03.2025; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.022.00690-25 від 05.03.2025.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування,- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Витребувані документи декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 06.03.2025 б/н.
Внаслідок цього Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2025 №UA205050/2025/000058/2 та сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000170.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 06.03.2025 №UA205050/2025/000058/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності.
Продавець товару відповідно до контракту від 07.02.2025 №07.02pl (далі - Контракт) - компанія SETTE GROUP Sp.z o.o., зареєстрована в Республіці Польща, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.07.2009 № НОМЕР_2 видане в Німеччині та виписане на “VGH Verkehrsbetriebe Grafschaft Hoya». Товар був проданий для ТзОВ “777 Трейдінг Груп» 03.03.2025 (згідно інвойсу №1/03/2025) в Республіці Польща (м. Краків), тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 03.03.2025 виписане в Німеччині (м. Гамбург) на Chernetskyi Artem. Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару. Договору з третіми особами про перехід права власності на транспортний засіб декларантом не надано. Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункт 6 частини другої статті 53 МК України). Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 05.03.2025 б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.
Як зазначено судом вище, решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 06.03.2025 б/н.
У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, які відповідають умовам ст. 59, 60, 61 МК України, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта - митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС (МД від 27.11.2024 №24UA204140011857U0). За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено, - бувшого у використанні пасажирського автобуса марки VOLVO, моделі - 8700LE, країна походження - EU, календарний рік виготовлення - 2009, модельний рік виготовлення - 2009, технічні характеристики - 7146 см3, 213 кВт, 42 сидячих та 46 стоячих місць, який ввозився з Бельгії на умовах поставки DAP, та з урахуванням обсягу партії товару (1 шт.). Рівень митної вартості становить: 8300 євро за шт. (МД від 27.11.2024 №24UA204140011857U0). Коригування на обсяг партії не здійснювалися, оскільки оцінюваний товар ввезено в тій же кількості, що і товар за ЕМД №24UA204140011857U0.
Додатково зазначено, що декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та статті 55 Митного кодексу України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або в судовому порядку.
Товар випущено у вільний обіг згідно з МД №25UA205050009021U7 від 07.03.2025 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
Згідно з ч. 8 ст. 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
За результатами розгляду листа ТОВ “777 Трейдінг Груп» від 26.04.2025, поданого у порядку ч. 8 ст. 55 МК України, Волинська митниця листом від 12.05.2025 №7.3-2/15-02/14/5722 відмовила у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додатково поданих документів (копій договору про надання послуг від 03.03.2025 №03/03 та акта прийому-передачі №03/03 від 05.03.2025 на підтвердження транспортних витрат).
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У даному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Так, до МД від 06.03.2025 №25UA205050008924U6 декларант позивача подав наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) №1/03/2025 від 03.03.2025; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AU0060848 від 04.03.2025; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 02.07.2009; калькуляцію транспортних витрат від 05.03.2025; висновок про якісні характеристики товарів №583 від 06.03.2025; зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №07.02р1 від 07.02.2025; специфікацію №4 від 03.03.2025; договір про надання послуг митного брокера №24/01 від 24.01.2022; інші некласифіковані документи (фотоматеріали від 06.03.2025); копію митної декларації країни відправлення №25PL341010000CDIB7 від 04.03.2025; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.022.00690-25 від 05.03.2025.
Як зазначалося судом вище, відповідно до положень ч. 8 ст. 55 МК України позивач подав додатково Волинській митниці копії договору про надання послуг від 03.03.2025 №03/03 та акта прийому-передачі №03/03 від 05.03.2025 на підтвердження транспортних витрат.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактом купівлі-продажу №07.02р1 від 07.02.2025, специфікацією №4 від 03.03.2025 до нього, а також рахунком-фактурою (інвойсом) №1/03/2025 від 03.03.2025 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту, основні зобов'язання продавця та покупця, а також ціна товару, яка становить 4100,00 євро, що відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД від 06.03.2025 №25UA205050008924U6 (графа 22).
Відтак, декларантом надано достатню кількість документів для підтвердження ціни товару.
Крім того, визначаючи митну вартість за першим методом, декларант до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару від місця передачі позивачу (Kielce, Польща) до кордону України (Ягодин) у сумі 8120,00 грн, що не заперечується відповідачем. Такі витрати підтверджено поданими разом із МД калькуляцією транспортних витрат від 05.03.2025, так як транспортування товару здійснювалося власним ходом, що підтверджується копіями договору про надання послуг від 03.03.2025 №03/03 та акта прийому-передачі №03/03 від 05.03.2025. Суд зауважує, що договір про надання послуг від 03.03.2025 №03/03 є цивільно-правовою угодою, де виконавець відповідно до цього договору не є перевізником (у розумінні суб'єкта господарювання), а тому інші перевізні документи, що підтверджують вартість транспортування товару, не складалися таким виконавцем, окрім підписаного сторонами акта прийому-передачі №03/03 від 05.03.2025 до цього договору.
Вартість транспортування до кордону включена у ціну товару та відповідно сплачено всі податки.
Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказав, що такими доказами повинні бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому суд вважає, що надана калькуляція транспортних витрат від 05.03.2025 відповідає рекомендаційним вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».
Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296) затверджені Правила заповнення декларації митної вартості. Ці Правила в частині заповнення графи 20 роз'яснюють, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Складена з урахуванням зазначених рекомендацій калькуляція транспортних витрат від 05.03.2025 містить відомості про маршрут перевезення (Kielce (Польща) - Ковель (Україна)), його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України (290 км) та по митній території України (60 км), розмір тарифної ставки за 1 кілометр маршруту (28,00 грн). Калькуляцією також підтверджено, що страхування за рахунок ТОВ “777 Трейдінг Груп» не здійснювалося, розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводилися.
Як виснував Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Отже, подані позивачем документи на підтвердження понесення витрат на транспортування товару є достатніми та повною мірою відповідають вимогам Наказу №559.
Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.
Щодо твердження митного органу про те, що продавець товару відповідно до контракту від 07.02.2025 №07.02pl - компанія SETTE GROUP Sp.z o.o., зареєстрована в Республіці Польща, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.07.2009 № НОМЕР_2 видане в Німеччині та виписане на “VGH Verkehrsbetriebe Grafschaft Hoya»; товар був проданий для ТзОВ “777 Трейдінг Груп» 03.03.2025 (згідно інвойсу №1/03/2025) в Республіці Польща (м. Краків), тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 03.03.2025 виписане в Німеччині (м. Гамбург) на Chernetskyi Artem, суд зазначає наступне.
Відповідно до відмітки в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 02.07.2009 № НОМЕР_2 транспортний засіб знятий з реєстраційного обліку.
В першій частині свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 02.07.2009 № НОМЕР_2 зазначено “Коли транспортний засіб змінює власника, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу повинно супроводжувати транспортний засіб. Цей сертифікат є дійсний для митних цілей. При продажу автомобіля покупцеві повинні бути передані обидві частини».
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.07.2009 № НОМЕР_2 було передано продавцем ТОВ “777 Трейдінг Груп» при передачі транспортного засобу, як підстава для розпорядження транспортним засобом.
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в країні попередньої реєстрації надається митним органам України на підтвердження зняття з реєстрації в країні попереднього місця реєстрації даного транспортного засобу, оскільки транспортний засіб не може бути оформлений в митному режимі “імпорт», якщо він не знятий з обліку в країні попереднього місця реєстрації. Також, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначаються характеристики на транспортний засіб, які необхідні для його митного оформлення такі як, рік випуску, об'єм та тип двигуна, які є необхідними для застосування ставок акцизу.
Видача свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 02.07.2009 № НОМЕР_2 в Німеччині жодним чином не впливає на формування складових митної вартості товару, а тому не може розцінюватися як критерій ризиковості і підстав для сумнівів у вірності заявленої митної вартості товару.
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.07.2009 № НОМЕР_2 , так як і умови поставки FCA-PL Кіеlсе митним органом визнано. Товар випущено у вільний обіг за НОМЕР_3 від 07.03.2025.
Крім того, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу для транспортних засобів з короткостроковими номерами №HH-S-1-062/25-00498 від 03.03.2025 (дійсне до 07.03.2025) не є свідченням здійснення реєстрації транспортного засобу за Chernetskyi Artem та не є свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу в розумінні Директиви Ради Європейського Союзу 1999/37/ЄС від 29.04.1999 “Про реєстраційні документи на транспортні засоби».
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу для транспортних засобів з короткостроковими номерами №HH-S-1-062/25-00498 від 03.03.2025 було виготовлено на ім'я ОСОБА_1 , який відповідно до договору про надання послуг №03/03 від 03.03.2025 здійснював транспортування автобуса VOLVO vin YV3R6N22591134559, як дозвіл для руху транспортного засобу по дорогах Європейського Союзу з метою його вивезення за межі Європейського Союзу.
Також місце видачі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу жодним чином не впливає на формування складових митної вартості.
Вищенаведені свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не визнані митним органом недійсними.
Більш того, вищенаведені документи (свідоцтва) не впливають на визначення митної вартості.
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
За приписами частини третьої статті 53 МК України вимога про надання документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.
При цьому суд зазначає, що відсутність договірних відносин із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Доказів протилежного відповідачем не надано. Аналогічно позивач не може надати страхових документів, оскільки страхування вантажу не здійснювалося, що підтверджується калькуляцією транспортних витрат від 05.03.2025. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару на момент декларування не були надані, оскільки були відсутні у декларанта внаслідок післяоплати з відстрочкою платежу за поставлений товар, що передбачено специфікацією №4 від 03.03.2025 до контракту купівлі-продажу №07.02р1 від 07.02.2025.
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Із тексту спірного рішення слідує, що митним органом коригування митної вартості товару було здійснено за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні 8300 євро (МД від 27.11.2024 №24UA204140011857U0), зміст якої перевірити суд позбавлений можливості.
На вимогу суду в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі від 11.08.2025 митниця не надала усіх документів, на підставі яких здійснила коригування митної вартості товару, зокрема не надала МД від 27.11.2024 №24UA204140011857U0, яку взяла за основу для збільшення митної вартості. В той же час, частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.
Між тим принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 06.03.2025 №UA205050/2025/000058/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Таким чином, позов належить задовольнити повністю.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у сумі 3028,00 грн, сплачений платіжною інструкцією від 28.07.2025 №304.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.03.2025 №UA205050/2025/000058/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп» судовий збір у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124; ідентифікаційний код 44356571).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).
Суддя Н. В. Стецик