про розстрочення виконання судового рішення
29 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4437/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозовського О.А.,
при секретарі судового засідання Новак Л.О.,
за участю представника позивача Головатої І.В.,
представника відповідача Кондратюка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №140/4437/25, яке набрало законної сили 22.09.2025, позов ГУ ДПС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено: стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг в сумі 533212,82 грн.
06.10.2025 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2023.
Заява мотивована тим, що за 2024 рік розмір доходів відповідача від здійснення підприємницької діяльності становив 54177,58 грн. Наразі на виконання рішення суду сплачено 33500 грн. Також заявниця має на утриманні неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею. Крім того, старший син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на даний час проходить службу в Національній гвардії України, приймає участь в захисті України від агресії російської федерації та є учасником бойових дій. Також вказує на незадовільний стан здоров'я, що ускладнює виплату боргу одним платежем.
Враховуючи наведені обставини, просить розстрочити виконання рішення суду. Терміном на 12 місяців із щомісячною сплатою боргу по 41642,7 грн.
Згідно з частиною другою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Заяву про розстрочення виконання судового рішення було призначено до судового розгляду у судовому засіданні на 11:00 год. 14.10.2025. В подальшому за клопотанням представника відповідача судове засідання було відкладено на 14:30 год. 28.10.2025.
У зв'язку із наданням дня відпочинку судді 28.10.2025, розгляд заяви відкладено на 11:00 год 29.10.2025.
У запереченні на заяву про розстрочення виконання судового рішення від 28.10.2025 ГУ ДПС у Волинській області вважає, що розстрочення виконання судового рішення не може бути направлене на уникнення боржником від належного виконання рішення, а тому просить відмовити в задоволенні заяви.
В судовому засіданні представник ФОП ОСОБА_1 подану заяву підтримав із підстав, у ній викладених та просив її задовольнити.
Представник ГУ ДПС у Волинській області проти задоволення заяви заперечила з підстав, викладених у письмових запереченнях та просили в її задоволені відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що подана заява про розстрочення виконання судового рішення підлягає до задоволення, з огляду на таке.
Згідно з статтею 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Виконання рішень суду про стягнення коштів здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Як встановлено частиною першою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частини четвертої статті 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Частиною п'ятою статті 378 КАС України також визначено, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Аналізуючи вищевказані норми, суд зазначає, що підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.
Підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення/розстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим.
Дана норма КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.
Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.
Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, які є достатніми підставами для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу).
Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 №5-рп/2013, розстрочення виконання рішення суду означає виконання його частинами, встановленими судом, з визначеним інтервалом у часі; строки виконання рішення частинами (сплата грошових сум частками тощо) визначаються судом.
Конституційний Суд України також зазначив, що розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності та пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. При встановленні можливості розстрочення виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.
При цьому, суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення рішення суду знаходяться в площині процесуального права.
Суд вказує на те, що при вирішенні питання відстрочення виконання судового рішення в порядку статті 378 КАС України в частині правової оцінки наданих заявником доказів суд повинен дослідити питання про те, чи достатньо наведених заявником обставин для прийняття рішення про розстрочення виконання судового рішення, яким стягнуто податковий борг.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При розгляді заяви щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків розтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.
При цьому, інститут розстрочення виконання судового рішення спрямований на вжиття таких заходів, які б дозволили виконати боржнику судове рішення протягом певних проміжків часу у відповідних частинах.
Суд надаючи оцінку наявним в справі доказам, вказує на те, що відповідач не уникає виконання рішення суду про стягнення боргу та на його погашення на час розгляду справи сплачено 33500,00 грн.
Також відповідачем до заяви про розстрочення виконання судового рішення було надано, зокрема, інформацію щодо фінансового стану за 2024 рік (а. с. 84-89), з яких слідує що загальна сума річного доходу ФОП ОСОБА_1 становить 54177,58 грн.
Також суд звертає увагу на незадовільний стан здоров'я відповідача, що підтверджується наявними в справі медичними виписками.
Крім того, при вирішенні даного питання суд враховує наявність інших об'єктивних обставин, зокрема утримання неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також проходження військової служби в Національній гвардії України та участь в захисті України від агресії російської федерації сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є учасником бойових дій.
За наведених обставин суд вважає, що заявником доведено наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення. Заявником підтверджено те, що від виконання рішення вона не ухиляється та не уникає його виконання, а шукає способи погашення заборгованості, що, в свою чергу, є виявом добросовісності намірів заявника по виконанню зобов'язань щодо сплати податкового боргу.
Поряд з тим розстрочення виконання рішення суду не призводить до невиконання рішення суду, а навпаки створює умови для його добровільного виконання боржником з урахуванням його реального майнового стану боржника.
При цьому суд зауважує, що за наявності наведених обставин та бажанням відповідача виконувати судове рішення його примусове виконання не буде свідчити про те, що судове рішення буде виконано швидше ніж при його розстрочці, встановленої судом.
Слід зазначити, що при задоволенні заяви про розстрочення судового рішення суду не будуть порушені інтереси жодної із зацікавлених сторін та буде дотримано пропорційного балансу щодо необхідності виконання судового рішення та його фактичного виконання.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що відповідачем підтверджено наявність обставин, які є підставою для розстрочення сплати податкового боргу, зокрема зважаючи на значну суму стягнуту з неї цим рішенням, а також того, що відповідач не ухиляється від виконання рішення та не уникає його виконання, а навпаки здійснює пошук способів погашення заборгованості, що в свою чергу є виявом добросовісності намірів заявника по виконанню зобов'язань щодо сплати податкового боргу.
Отже, виходячи із вищевказаного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ФОП ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №140/4437/25 строком на один рік з дня постановлення ухвали, тобто до 29.10.2026 включно, шляхом сплати платежів кожного місяця по 41642,74 грн.
Керуючись статтями 243 ч.3, 248, 378 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду задовольнити.
Розстрочити виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №140/4437/25 за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу строком на 12 (дванадцять місяців) з дня її постановлення, тобто до 29.10.2026 включно, шляхом щомісячної сплати по 41642 (сорок одній тисячі шістсот сорок дві) гривні 82 копійки.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.А. Лозовський
Повний текст ухвали складено 29 жовтня 2025 року.