29 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8765/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Експрес» до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Експрес» (далі - ТзОВ «Волинь Експрес», позивач) звернулося з позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - Держпраці, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови №ЗX/ВЛ/34926/03-20-07-05/42635157-ФС від 03.02.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 160 000,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 04.12.2024 № 4113-н «Про проведення фактичної перевірки СГ ТзОВ «Волинь Експрес» проведена перевірка вказаного суб'єкта господарювання, якою зафіксувало порушення законодавства про працю, яке полягало у допущенні до виконання трудових обов'язків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин. Зокрема, в акті вказано, що «проведеним аналізом вищезазначеної інформації встановлено, що ТзОВ «Волинь Експрес» згідно наказу №17/05 від 17.05.2024 прийнято на роботу працівника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до роботи приступити з 18.05.2024, згідно наказу №02/06 від 02.06.2024 прийнято на роботу працівника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), до роботи приступити 03.06.2024. В той же час товариством до інформаційної системи «Шлях» внесено інформацію про водія ОСОБА_1 для перетину державного кордону України 17.05.2024 та щодо водія ОСОБА_2 для перетину державного кордону України 02.06.2024. Таким чином, ТзОВ «Волинь Експрес» на момент виконання робіт по наданню послуг з перевезення пасажирів 17.05.2024 та 02.06.2024 з водіями транспортних засобів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним чином не були оформлені трудові відносини».
Акт перевірки ГУ ДПС у Волинській області за №34926/03-20-07- 05/42635157 від 19.12.2024 скеровувався на Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, яким у порядку письмового провадження без виклику учасників адміністративного провадження розглянута справа.
При цьому, як вказує представник позивача, позивачем 13.01.2025 в адресу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці скеровувалось клопотання про повідомлення про час та місце розгляду справи для забезпечення участі представника у розгляді справи для захисту своїх прав та приєднання документів у підтвердження відсутності правопорушення. Однак, розгляд провадження відбувся без участі сторони позивача. На ТзОВ «Волинь Експрес» постановою від 03.02.2025 Західне міжрегіональне управління державної служби з питань праці накладено штраф у розмірі 160 000 грн.
Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки при проведенні перевірки ГУ ДПС у Волинській області не враховано, що основна мета використання бази даних «Шлях» полягає у контролі за переміщенням осіб, які виїжджають за кордон під час воєнного стану, запобігання ухиленню від мобілізації та зловживанню можливістю виїзду під приводом волонтерської діяльності. Водночас, база даних «Шлях» не є інструментом контролю за трудовими правовідносинами, інформація до бази вноситься не на підставі трудових договорів (контрактів), тож дані системи «Шлях» лише підтверджують дозвіл на виїзд, але не можуть бути єдиним прямим доказом використання незадекларованої праці. Більше того, на законодавчому рівні взагалі не врегульовано порядок та умови внесення до вказаної системи інформації про осіб для перетину кордону.
Крім того, вказує, що на час прийняття спірної постанови відповідач мав обов'язок повідомити позивача про розгляд справи та здійснювати її розгляд за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця. За змістом повідомлення про дату одержання документів та направлення рішення про розгляд справи від 24.12.2024 та рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ЗХ/ВЛ/ДПС-34926/03-20-07-05/42635157 від 24.12.2024 повідомлено, що розгляд справи відбудеться 23.01.2025 в приміщенні Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 8, в порядку письмового провадження без виклику учасників адміністративного провадження. У відповідь на вказане повідомлення Позивач листом вих. № 13/01/1 від 13.01.2025 повідомило Західне міжрегіональне управління державної служби з питань праці про необхідність проведення розгляду справи з викликом учасників адміністративного провадження задля прибуття представника ТзОВ «Волинь Експрес» на розгляд справи та доведення невинуватості. Відповідно до повідомлення про направлення рішення про розгляд справи №ЗХ/З.1/1585-25 від 24.01.2025 та рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ЗХ/ВЛ/ДПС-34926/03-20-07-05/42635157 від 23.01.2025 Відповідач відклав розгляд справи та повідомив, що розгляд справи відбудеться 03.02.2025 в порядку письмового провадження без виклику учасників адміністративного провадження, відтак 03.02.2025 відповідач розглянув справу без виклику учасників адміністративного провадження та протиправно виніс оскаржувану постанову.
З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 21.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві позовні вимоги заперечив та вказав, що 10.12.2024 посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області відповідно до наказу від 04.12.2024 №4113-п, направлень від 10.12.2024 №6663, №6661, №6673 проведено фактичну перевірку, зокрема, з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) ТзОВ «Волинь Експрес», за адресою здійснення господарської діяльності - Волинська область, м. Нововолинськ, мікрорайон 15, буд. 22, кв. 40.
23.12.2024 Міжрегіональним управлінням отримано матеріали фактичної перевірки від ГУ ДПС у Волинській області, про одержання яких листом від 24.12.2024 вих. №ЗХ/3.1/19858-24 повідомлено Позивача, що відповідає вимогам встановленим пунктом 3 Порядку №509. 24.12.2024 Міжрегіональним управлінням на адресу Позивача скеровано рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від 24.12.2025 №ЗХ/ВЛ/ДПС-34926/03-20-07-05/42635157, яким ТзОВ «Волинь Експрес» повідомлено, що розгляд справи про накладення штрафу відбудеться 23.01.2025.
13.01.2025 за вх. №651/ЗХ/1-25 Міжрегіональним управлінням одержано клопотання ТзОВ «Волинь Експрес» про долучення підтверджуючих документів та розгляд справи щодо накладення штрафу за участі суб'єкта господарювання. Міжрегіональне управління задовольнило клопотання суб'єкта господарювання та повідомило листом від 14.01.2025 №ЗХ/3.1/826-25, що розгляд справи згідно Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від 24.12.2024 №ЗХ/ВЛ/ДПС-34926/03-20-07-05/42635157 відбудеться в приміщенні Міжрегіонального управління 23.01.2025 за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 8.
23.01.2025 до приміщення Міжрегіонального управління на розгляд справи прибула особа, яка представилась Ягусечко Таїсією - бухгалтером та представником ТзОВ «Волинь Експрес». Однак жодних документів, які б посвідчували право особи, яка з'явилась на розгляд справи (бухгалтера) представляти інтереси позивача уповноваженій особі Міжрегіонального управління не було надано. Водночас, уповноваженою особою Міжрегіонального управління було запропоновано додатково подати до Міжрегіонального управління пояснення та документи, які на думку позивача мають значення для розгляду справи про накладення штрафу на ТзОВ «Волинь Експрес».
23.01.2025 Міжрегіональним управлінням надіслано ТзОВ «Волинь Експрес» Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ЗХ/ВЛ/ДПС-34926/03-20-07- 05/42635157 від 23.01.2025 та повідомлено, що з метою належного та об'єктивного розгляду справи про накладення штрафу та дослідження всіх матеріалів справи, зокрема пояснень поданих представником ТзОВ «Волинь Експрес», розгляд справи відбудеться 03.02.2025. 23.01.2025 за вх. №1304/ЗХ/1-25 до Міжрегіонального управління надійшли пояснення ТзОВ «Волинь Експрес» від 13.01.2025 №13/01/2, а 27.01.2025 за вх. №1468/ЗХ/1-25- клопотання про надання додаткових документів щодо розгляду справи про накладання штрафу від 27.01.2025 №27/01/1. Також до дня розгляду справи (03.02.2025) інших листів, зокрема клопотань про забезпечення участі представника під час розгляду справи від ТзОВ «Волинь Експрес» до Міжрегіонального управління не надходило. Відтак представник відповідача заперечує твердження позивача щодо порушення Міжрегіональним управлінням його права бути заслуханим до прийняття рішення у справі.
Як вбачається з акта фактичної перевірки від 18.12.2024 №34926/03-20-07- 05/42635157, під час перевірки використана наявна в ГУ ДПС у Волинській області податкова інформація щодо поданих ТзОВ «Волинь Експрес» повідомлень про прийняття працівників на роботу/укладення гіг-контрактів, податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. Проведеним аналізом вищезазначеної інформації встановлено, що ТзОВ «Волинь Експрес» згідно наказу №17/05 від 17.05.2024 прийнято на роботу працівника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до роботи приступити з 18.05.2024. Згідно наказу №02/06 від 02.06.2024 прийнято на роботу працівника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), до роботи приступити 03.06.2024. В той час товариством до інформаційної системи «Шлях» внесено інформацію про водія ОСОБА_1 для перетину державного кордону України 17.05.2024 та щодо водія ОСОБА_2 для перетину державного кордону України 02.06.2024. Таким чином, ТзОВ «Волинь Експрес» на момент виконання робіт по наданню послуг з перевезення пасажирів 17.05.2024 та 02.06.2024 з водіями транспортних засобів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним чином не були оформлені трудові відносини. Відтак, 03.02.2025 уповноваженою особою Міжрегіонального управління за наявними у справі матеріали було розглянуто справу та прийнято постанову про накладення штрафу на ТзОВ «Волинь Експрес» від 03.02.2025 №ЗХ/ВЛ/34926/03-20-07-05/42635157-ФС.
Додатково вказав, що 05.02.2025 за вх. №1990/ЗХ/1-25 до Міжрегіонального управління надійшло клопотання адвоката Бордюженко Елли від 04.02.2025 про продовження строку розгляду справи та проведення розгляду за участю представника товариства. Листом від 10.02.2025 за вих.№ЗХ/3.1/2445-25 Міжрегіональне управління повідомило представника ТзОВ «Волинь Експрес» Бордюженко Еллу про наступне: « 03.02.2025 в приміщенні Міжрегіонального управління за адресою м. Львів, пл.Міцкевича, 8, відбувся розгляд справи про накладення штрафу на ТзОВ «Волинь Експрес», за результатами якого уповноваженою особою Міжрегіонального управління винесено постанову №ЗХ/ВЛ/34926/03-20-07- 05/42635157-ФС від 03.02.2025, яку в подальшому скеровано ТзОВ «Волинь Експрес» листом від 04.02.2025 за №ЗХ/3.1/2102-25.
Згідно з пунктом 3 Порядку №509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів. Оскільки, розгляд справи про накладення штрафу вже відбувся в межах строку, визначеного Порядком №509, а клопотання представника ТзОВ «Волинь Експрес» надійшло поза межами розгляду справи про накладення штрафу, в Міжрегіонального управління відсутні підстави для задоволення клопотання про продовження строку розгляду справи та його проведення за участю представника товариства.
З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
ГУ ДПС у Волинській області відповідно до наказу №2859-н від 12.08.2024 на підставі ст.ст.19, 20, п.75.1 ст. 75, п.80.2.2, 80.2.5 ст. 80 ПК України було проведено фактичну перевірку магазину за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) про що було складено акт фактичної перевірки №03/23058/09-01/3618007251 від 22.08.2024 (а.с.14-17).
В акті перевірки, серед іншого вказано, що контрольно-розрахункову операцію було проведено продавцем ОСОБА_4 , яка надала усні пояснення, шо офіційно не працевлаштована у ФОП ОСОБА_3 та тимчасово його підміняє, таким чином встановлено порушення ч.3 ст. 24 КЗпП України, а саме допуск до роботи найманої особи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.
Матеріали фактичної перевірки стосовно ФОП ОСОБА_3 ГУ ДПС у Волинській області скеровано листом від 27.08.2024 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з метою вирішення питання про притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за порушення трудового законодавства (а.с.24)
За результатами розгляду справи про накладення штрафу на підставі акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області від 22.08.2024 №03/23058/09- 01/ НОМЕР_3 , у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, Міжрегіональне управління встановило порушення вимог частини 4 статті 24 КЗпП України, вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413, а саме у ФОП ОСОБА_3 , за фактичним місцем провадження господарської діяльності: АДРЕСА_2 (магазин), встановлено допущення до виконання трудових функцій ОСОБА_4 без оформлення трудових відносин.
Постановою №ЗХ/ВЛ/03/23058/09-01/3618007251-ФС від 21.10.2024 заступником Міжрегіонального управління на ФОП ОСОБА_3 на підставі ст.265 КЗпП України накладено штраф за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (а саме вимог частини 4 статті 24 КЗпП України) у розмірі 80000 грн (а.с.11-12).
Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (п.п. 6 п. 4 Положення №96).
Як визначено у пункті 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є територіальним органом Державної служби України з питань праці.
Таким чином, Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є органом, якому чинним законодавством надані владні управлінські функції щодо реалізації державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Відповідно до статті 24 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Згідно зі статтею 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статей 259-260 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.
Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють, окрім іншого, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4, 7 Положення Про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Основними завданнями Держпраці є реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.
Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:
- здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю;
- видає в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, фондам загальнообов'язкового державного страхування, виконавчим органам міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад, а також центральним органам виконавчої влади обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства;
- накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання вимог посадових осіб Держпраці.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно зі статтею 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої-третьої груп, застосовується попередження.
Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, дев'ятим, одинадцятим частини другої цієї статті, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.
Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, в установі, організації.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами третьою-сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).
Згідно пункту 2 Порядку №509 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю») штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Вирішуючи питання можливості накладення органами Держпраці штрафів на підставі акта перевірки ДПС у постанові від 28.01.2021 у справі № 380/1116/20 Верховний Суд дійшов висновку, що Порядок №509 передбачає можливість розгляду справи та накладення на суб'єкта господарювання штрафу на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, в ході якої виявлено порушення законодавства про працю.
Податковим кодексом України передбачено право контролюючого органу (органів Державної фіскальної служби) проводити фактичну перевірку дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.6 статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
Верховний Суд дійшов висновку, що самостійною підставою для накладення штрафу за порушення законодавства про працю є також акт перевірки ДПС, її територіального органу.
Частиною восьмою статті 265 КЗпП України визначено, що штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.
Зі змісту вказаної норми є можливим зробити висновок, що в останній використовується формулювання «може», що надає суб'єкту владних повноважень можливість на свій розсуд здійснювати власні активні дії. При цьому вказана норма не вказує про те, що тільки рішення суду є єдиним виключенням при накладенні штрафу без проведення перевірки, а також положення частини 8 статті 265 КЗпП України не забороняють накладати штрафи на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, як це передбачено Порядком №509.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.04.2021 у справі №260/586/20, від 29.09.2022 у справі №460/3829/20, від 22.02.2024 у справі №300/2231/21.
Отже, за наведеного правового регулювання, суд вважає, що акт фактичної перевірки ДПС є достатньою підставою для накладання на суб'єкта господарювання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України.
Водночас стосовно виявлених порушень та правомірності дій відповідача щодо накладення на позивача штрафу, суд вказує таке.
Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Відповідно до частин першої, другої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;
6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 50 Закону України від 05.07.2012 №5067-VI «Про зайнятість населення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Абзацом першим Порядку №413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв'язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
Аналіз наведених норм КЗпП України дає підстави дійти висновку про те, що трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.06.2020 у справі № 815/5427/17, від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 13.06.2019 у справі № 815/954/18, у справі №1840/2507/18, у справі № 824/896/18-а, від 03.03.2020 у справі №1540/3913/18, від 27.06.2024 у справі №380/761/20, від 17.09.2024 у справі №460/13803/21.
Водночас працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вчинення юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, яка використовує найману працю, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є порушенням законодавства про працю та має наслідком застосування до такої особи відповідальності у вигляді штрафу відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України.
Верховний Суд у постанові від 05.10.2020 у справі №560/407/19 вказав, що відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах, зокрема, фізичної особи-підприємця. При цьому, має бути встановлений факт використання фізичною особою-підприємцем найманої праці.
Факт допуску особи до роботи без оформлення трудового договору повинен бути підтверджений достатнім обсягом доказів, що характеризують відносини особи та суб'єкта господарювання, який його наймає, як трудові, від таких осіб повинно бути відібрано пояснення.
У акті, складеному за наслідками перевірки, повинні фіксуватись лише ті порушення, які достеменно підтверджені доказами (документами, поясненнями тощо) у обсязі, що дозволяє беззаперечно стверджувати про виявлені факти. При цьому, такі докази не мають носити суперечливий характер, допускати неоднозначне тлумачення.
Важливість відображення (фіксації) у акті, складеному за наслідками проведеної уповноваженим органом перевірки, достовірної і повної інформації обумовлено тим, що такий документ є підставою для застосування фінансових санкцій та становить основну частину доказової бази при розгляді справи про накладення штрафу.
Отже, контролюючий орган, під час здійснення фактичної перевірки в межах наданої компетенції, зобов'язаний був перевірити і з'ясувати усі обставини, які охоплювались предметом перевірки, зокрема, в частині факту допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), а також підтвердити такі належними та допустимими доказами.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 №413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, зокрема, засобами електронного зв'язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку №509 штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.
Однією з підстав, визначених Порядком №509, для накладення штрафів уповноваженою посадовою особою є акти перевірок ДПС, її територіальних органів, у ході яких виявлені порушення законодавства про працю.
Як вбачається з акту фактичної перевірки від 18.12.2014 №003359 «проведеним аналізом вищезазначеної інформації встановлено, що ТзОВ «Волинь Експрес» згідно наказу №17/05 від 17.05.2024 прийнято на роботу працівника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до роботи приступити з 18.05.2024, згідно наказу №02/06 від 02.06.2024 прийнято на роботу працівника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), до роботи приступити 03.06.2024. В той же час товариством до інформаційної системи «Шлях» внесено інформацію про водія ОСОБА_1 для перетину державного кордону України 17.05.2024 та щодо водія ОСОБА_2 для перетину державного кордону України 02.06.2024. Таким чином, ТзОВ «Волинь Експрес» на момент виконання робіт по наданню послуг з перевезення пасажирів 17.05.2024 та 02.06.2024 з водіями транспортних засобів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним чином не були оформлені трудові відносини» (а. с. 15 зворот).
Разом з тим, з оскаржуваної постанови від 03.02.2024 №ЗХ/ВЛ/34926/03-20-07-05/42635157-ФС слідує, що Міжрегіональне управління наклало на ТзОВ «Волинь Експрес» штраф у розмірі 160000,00 грн за порушення вимог частини четвертої статті 24 КЗпП України, а саме: що за результатами перевірки ГУ ДПС у Волинській області ТзОВ «Волинь Експрес» (код ЄДРПОУ 42635157), адреса реєстрації суб'єкта господарської діяльності: АДРЕСА_3 ; встановлено допущення до виконання трудових функцій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин (а. с. 37).
Однак, суд звертає увагу на те, що згідно наказу №02/06 від 02.06.2024 прийнято на роботу працівника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), до роботи приступити 03.06.2024 (а. с. 20), що також підтверджується трудовим договором №03/06 від 03.06.2024 (а. с. 18-19), повідомленням про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту (а. с. 21).
Згідно наказу №17/05 від 17.05.2024 прийнято на роботу працівника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до роботи приступити з 18.05.2024 (а. с. 27), що також підтверджується трудовим договором №18/05 від 18.05.2024 (а. с. 25-26), повідомленням про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту (а. с. 28).
Водночас, суд зауважує, що за змістом акта фактичної перевірки ГУ ДПС у Волинській області 18.12.2014 №003359, контролюючим органом встановлено, що ТзОВ «Волинь Експрес» до інформаційної системи «Шлях» внесено інформацію про водія ОСОБА_1 для перетину державного кордону України 17.05.2024 та щодо водія ОСОБА_2 для перетину державного кордону України 02.06.2024.
Таким чином, у спірному випадку під час фактичної перевірки податковим органом встановлено факт допуску позивачем вищезгаданих працівників до роботи, без оформлення трудового договору (контракту).
При цьому, ГУ ДПС у Волинській області не підтверджено відповідні обставини жодними належними та допустимими доказами, а такий висновок ґрунтувався виключно на інформації з ІС «Шлях».
Суд зазначає, що ІС «Шлях», адміністратором якої є Укртрансбезпека, була створена в Україні для обліку осіб, які виїжджають за кордон під час воєнного стану, зокрема водіїв волонтерських організацій. При цьому, включення до бази даних «Шлях» не є відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 безумовною підставою для виїзду за кордон, адже таке рішення приймається виключно посадовими особами Держприкордонслужби в кожному конкретному випадку, на підставі повного пакета поданих документів.
Отже, основна мета використання бази даних «Шлях» полягає у контролі за переміщенням осіб, які виїжджають за кордон під час воєнного стану, запобігання ухиленню від мобілізації та зловживанню можливістю виїзду під приводом волонтерської діяльності. Водночас, база даних «Шлях» не є інструментом контролю за трудовими правовідносинами, інформація до бази вноситься не на підставі трудових договорів (контрактів), тож дані системи «Шлях» лише підтверджують дозвіл на виїзд, але не можуть бути єдиним прямим доказом використання незадекларованої праці. Більше того, на законодавчому рівні взагалі не врегульовано порядок та умови внесення до вказаної системи інформації про осіб для перетину кордону.
Відтак, інформація з ІС «Шлях» не є належним доказом на підтвердження факту працевлаштування або його відсутності.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Інші доводи відповідача не спростовують встановлених обставин справи.
За таких обставин, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для накладення штрафу за порушення, передбачене абзацом другим частини другої статі 265 КЗпП України, а тому постанова від 03.02.2024 №ЗХ/ВЛ/34926/03-20-07-05/42635157-ФС є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Разом з тим, суд не бере до уваги посилання позивача на порушення відповідачем процедури проведення розгляду справи згідно матеріалів фактичної перевірки, проведеної ГУ ДПС у Волинській області від 18.12.2024, оскільки такі спростовуються наданими відповідачем доказами.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін письмовими доказами, з огляду на те, що підстави для застосування штрафу були відсутні, то позов про визнання протиправною та скасування спірної постанови належить задовольнити.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 3028,00 грн, сплачений згідно із квитанцією №2465 від 18.08.2025.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Експрес» (45401, Волинська область, місто Нововолинськ, 15-й мікрорайон, 22/40, код ЄДРПОУ 42635157) до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (79000, Львівська область, місто Львів, площа Міцкевича, 8, код ЄДРПОУ 44778105) про визнання протиправною та скасування постанови, задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 03.02.2024 №ЗХ/ВЛ/34926/03-20-07-05/42635157-ФС.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Експрес» за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський