29 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8764/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Генпостач» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Генпостач» (далі - ТзОВ «Генпостач», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000031/2 від 05.02.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості.
Позивач зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару.
Натомість, зазначені митницею у рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості. З наведених підстав просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву від 18.09.2025 представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити. Стверджує, що митний орган правомірно прийняв оскаржене рішення. Відповідач посилається на норми частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України (далі - МК України), відповідно до яких митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Вказує, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах і за результатами проведеного опрацювання виявлено ряд розбіжностей. Встановлено, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню, а тому митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.
З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є законним та обґрунтованим.
Ухвалами суду від 29.10.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про залишення позову без розгляду.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Як слідує з матеріалів справи, 01.03.2024 між фірмою «LIAOCHENG CHAOHANG BEARING CO., LTD» (Китай) (продавець) та ТзОВ «Генпостач» (покупець) укладено контракт №2024-1, відповідно до якого постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупця, а покупець - прийняти та сплатити на умовах цього контракту підшипники, ланцюги, ремені, корпуси, сальники та іншу продукцію технічного призначення, далі за текстом «товар» (п. 1.1. контракту) (а. с. 16-19).
Найменування, асортимент, кількість, комплектність, ціна та вартість, умови та строки поставки, умови та строки оплати визначаються у відповідності з виставленим інвойсами, що є невід'ємною частиною цього контракту (п. 1.2. контракту).
Ціни на товар, що належать поставці за цим контрактом встановлюються у доларах США і приймаються на умовах, зазначених у виставленому інвойсі, що є невід'ємною частиною контракту, включаючи експортну упаковку, маркування та завантаження (п. 2.1. Контракту).
Загальна сума контракту дорівнює сумі інвойсів на відвантажену продукцію. Виставлення кожного наступного інвойсу збільшує суму цього контракту на суму, зазначену в інвойсі (п. 2.2. контракту).
Відповідно до п. 2.4. контракту розрахунки за товар, що постачається відбуваються покупцем у доларах США, на підставі виставлених інвойсів на поставку партії товару, шляхом перерахування на рахунок, зазначений постачальником. Терміни оплати прописуються у погоджених проформах-інвойсах.
Продавець постачає «товар» на умовах «FOB Qingdao», згідно з базисними умовами постачання Інкотермс 2010. Продукція повинна бути відвантажена постачальником не пізніше 30 календарних днів з дати виставлення інвойсу (п. 3.1., 3.2. контракту).
На виконання умов контракту постачальником виставлено комерційний інвойс від 27.09.2024 №24-11, відповідно до якого поставлено товар, а саме: кульки в асортименті, на загальну суму 32400 дол. США (а. с. 65 з перекладом).
Оплата за товар проведена 12.11.2024 в сумі 32400 дол. США, що підтверджується платіжною інструкцією від 12.11.2024 (а. с. 66).
05.02.2025 для митного оформлення товару декларантом в інтересах ТзОВ «Генпостач» подано митну декларацію №24UA20514006903U4 на товар: «Частини до підшипників (кулька сталева) - ТИП ball 5,556 (G 1000) white, 13500 кг. нетто; - ТИП ball 6,0 (G 1000) white, 13500 кг. нетто; Використовуються у машинобудуванні. Торговельна марка: GPL. Виробник: «Liaocheng Chaohang Bearing Co., Ltd», CN», де в графі 22 МД вказано фактурну вартість товару 32400 дол. США. В графі 12 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування - 180608,61 грн) в сумі 1533496,53 грн (еквівалентно 36725,3538 дол. США), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару - за ціною контракту.
Для підтвердження митної вартості надано: інвойс від 27.09.2024 №24-11, пакувальний лист б/н від 27.09.2024; коносамент №QN24110220 від 25.11.2024, накладна ЦІМ №00493 від 26.01.2025, автотранспортну накладну №00018212 від 04.02.2025; супровідний документ Т1 №25PL322080NS6Z2BM7 від 24.01.2025, сертифікат про походження товару №С25MA3NGE6L90001 від 16.01.2025; некласифікований комерційний документ від 27.01.2025 PROFORMA INVOICE; банківський платіжний документ №391 від 12.11.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №РФ-24054 від 31.01.2025; банківський платіжний документ №2544 від 05.02.2025, документ, що підтверджує вартість перевезення №888720/25 від 21.01.2025, контракт №2024-1 від 01.03.2024; пояснення №2025/0701-1 від 07.01.2025, від 20.01.2025; договори про перевезення №0710/20/01 від 07.10.2020, №6/05082022 від 05.08.2022, №UA00065810 від 01.07.2023; заявка №24488 від 17.11.2024; контракт про перевезення №ТТН0000010615 від 04.02.2025; свідоцтво на знак №2528 від 25.01.2025; копію митної декларації країни відправлення №422720240001214133 від 22.11.2024; МД №25UA205140006903U4 від 05.02.2025.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) транспортні (перевізні) документи; 5) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Додатково декларант позивача надав рахунок-фактуру від 31.01.2025 №РФ-24054 про надання транспортно-експедиційних послуг; довідку про вартість транспортування від 31.01.2025 №888720/25; заявку від 17.11.2024 №24488; проформу-інвойс від 27.09.2024 №2024-9;банківський платіжний документ від 12.11.2024 №391; платіжну інструкцію від 05.02.2025 №2544.
Листом б/н від 05.02.2025 декларант повідомив про подані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів та про відсутність інших витребовуваних документів.
05.02.2025 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000031/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/000290.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 05.02.2025 №UA205140/2025/000031/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:
- відповідно до п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.03.2024 №2024-1 загальна вартість включає вартість товару, упаковки, маркування, інші витрати відповідно умов поставки, однак для перевірки зазначеного числовий розрахунок не надано.
- листом №2025/0701-1 від 07.01.2025 Імпортер повідомляє, що торговельна марка «GPL» є інтелектуальною власністю компанії ТзОВ «Генпостач» і всі товари під даним брендом виготовляються тільки для ТзОВ «Генпостач» у кількості згідно замовлення. Продаж даної продукції для широкого кола осіб порушує права інтелектуальної власності. Однак, зазначені умови не передбачені зовнішньоекономічним контрактом, відсутні відомості щодо погоджених замовлень товару.
- згідно рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 31.01.2025 №РФ-24054 наявна вартість послуги з узгодження зміни виду транспорту - 2091,21 грн, яка є складовою митної вартості та ймовірно не включена до митної вартості. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості.
- відповідно банківського платіжного документу від 12.11.2024 №391 оплата за товар здійснена згідно договору №2024-1 від 01.03.2024 та інвойсу №2024-9 від 27.09.2024, що не відповідає рахунку-фактурі від 27.09.2024 №24-11, поданому до митного оформлення.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: а саме: Товар «Частини до підшипників (кулька сталева)… Торговельна марка: GPL.Виробник: "Liaocheng Chaohang Bearing Co.,Ltd", CN» - 2,52 дол. США/кг за ЕМД №UA401020/2024/062210 від 19.12.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товарів з врахуванням найменування товару, умов поставки FOB, країни походження Китай та зовнішньоекономічного договору (контракту), стороною якого є виробник товарів..
В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД №25UA2205140007127U5 від 05.02.2025 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Так, до МД №25UA205140006903U4 від 05.02.2025 декларант позивача подав наступні документи: інвойс від 27.09.2024 №24-11, пакувальний лист б/н від 27.09.2024; коносамент №QN24110220 від 25.11.2024, накладна ЦІМ №00493 від 26.01.2025, автотранспортну накладну №00018212 від 04.02.2025; супровідний документ Т1 №25PL322080NS6Z2BM7 від 24.01.2025, сертифікат про походження товару №С25MA3NGE6L90001 від 16.01.2025; некласифікований комерційний документ від 27.01.2025 PROFORMA INVOICE; банківський платіжний документ №391 від 12.11.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №РФ-24054 від 31.01.2025; банківський платіжний документ №2544 від 05.02.2025, документ, що підтверджує вартість перевезення №888720/25 від 21.01.2025, контракт №2024-1 від 01.03.2024; пояснення №2025/0701-1 від 07.01.2025, від 20.01.2025; договори про перевезення №0710/20/01 від 07.10.2020, №6/05082022 від 05.08.2022, №UA00065810 від 01.07.2023; заявка №24488 від 17.11.2024; контракт про перевезення №ТТН0000010615 від 04.02.2025; свідоцтво на знак №2528 від 25.01.2025; копію митної декларації країни відправлення №422720240001214133 від 22.11.2024.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, зовнішньоекономічний контракт №2024-1 від 01.03.2024 (а. с. 16-19) містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки (FCA Olomouc, Інкотермс 2010) та оплати; комерційний інвойс №24-11 від 24.11.2024 (а. с 22, 65 переклад) містить усі необхідні відомості щодо комерційних умов поставки товару, оплати та визначає вартість товару 32400,52 дол. США.
Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов'язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.
Відповідно до п. 2.4. контракту №2024-1 від 01.03.2024 розрахунки за товар, що постачається відбуваються покупцем у доларах США, на підставі виставлених інвойсів на поставку партії товару, шляхом перерахування на рахунок, зазначений постачальником. Терміни оплати прописуються у погоджених проформах-інвойсах.
Відповідно рахунка-фактури №24-11 від 27.09.2024 (а. с. 65 переклад) передбачена оплата за товар: передоплата 30% та 70% перед відправленням.
Доказом оплати є банківський платіжний документ №(MUR) 391 від 12.11.2024 на суму 32400,00 дол. США (30%), де у графі призначення платежу вказано, що передоплата проводиться згідно з контрактом №2024-1 від 01.03.2024 та рахунку-фактури №2024-9 від 27.09.2024 (а. с. 67).
Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Вказана в МД №25UA205140006903U4 від 05.02.2025 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (комерційному інвойсі) від 27.09.2024 №24-11 та становить 32400,00 дол. США.
Щодо твердження відповідача про те, що згідно банківського платіжного документу від 12.11.2024 №391 оплата за товар здійснена згідно договору №2024-1 від 01.03.2024 та інвойсу №2024-9 від 27.09.2024, що не відповідає рахунку-фактурі від 27.09.2024 №24-11, поданому до митного оформлення, то суд зауважує, що крім інвойса №24-11 до митного оформлення позивачем було подано проформу-інвойс №2024-9 від 27.09.2024, тому всі дані в платіжному документі від 12.11.2024 №391 вказані згідно інвойса-проформи.
Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість партії оцінюваного товару становить 32400,00 дол. США. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.
Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов'язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.
Згідно пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до п. 3.1 контракту №2024-1 від 01.03.2024 продавець постачає «товар» на умовах «FOB Qingdao», згідно з базисними умовам постачання Інкотермс 2010.
Згідно умов поставки FOB (Free on Board) всі витрати, пов'язані з пакуванням та маркуванням, доставкою на борт судна вже включені у загальну вартість товару. Отже, окремий числовий розрахунок для цих витрат не надається, оскільки вони вже враховані у загальній вартості товару відповідно до умов поставки FOB.
Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини 10 статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару у сумі 180608,61 грн.
На підтвердження вартості витрат на транспортування товару позивачем надано: договір транспортного експедирування №0710/20/01 від 07.10.2020 з додатком №1, укладений між ТОВ «Клевер Тім» та ТзОВ «Генпостач»; заявку на міжнародне експедирування вантажів від 12.11.2024 №24488; рахунок №РФ-24054 від 31/01/2025; довідку про вартість транспортування від 31.01.2025 №888720/25; платіжну інструкцію №2544 від 05.02.2025.
Відповідно до довідки про вартість транспортування від 31.01.2025 №888720/25, вартість доставки вантажу за межами України в контейнері №MSKU5072117 за маршрутом Qingdao (Китай) - порт Гданськ (Польща) - п/п Володимир-Волинський (Україна), в тому числі навантажувально-розвантажувальні роботи, складає 180608,61 грн (що в еквіваленті становить 6817,80 дол. США). Страхування вантажу не проводилось (а. с. 36).
З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №25UA205140006903U4 від 05.02.2025 митна вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування до кордону України - 180608,61 грн) складає 1533496,53 грн (еквівалентно 36725,3538 дол. США), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару - за ціною контракту, та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.
Вказані документи надані Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №25UA205140006903U4 від 05.02.2025.
Щодо розбіжності у тому, що листом №2025/0701-1 від 07.01.2025 імпортер повідомив, що торговельна марка «GPL» є інтелектуальною власністю компанії ТзОВ «Генпостач» і всі товари під даним брендом виготовляються тільки для ТзОВ «Генпостач» і у кількості згідно замовлення і продаж даної продукції для широкого кола осіб порушує права інтелектуальної власності, то суд зазначає, що до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).
При цьому, митним органом не наведено належних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем листа імпортера товару №2025/0701-1 від 07.01.2025 ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару.
Крім цього суд звертає увагу, що ТзОВ «Генпостач» у поясненні від 20.01.2025 повідомляло митницю про те, що замовлення ТМ «GPL» постачальником відбувається таким чином: згідно норм запасу формується вибірка товару до забезпечення, який надсилається постачальниками, з якими співпрацює позивач на постійній основі на електронну пошту. Товариство очікує відповідь та обирає найоптимальніші ціни на партію товару даного замовлення і коли замовлення погоджене, постачальник формує інвойс згідно якого здійснюється передоплата за товар (а. с. 39).
Щодо твердження Волинської митниці про те, що згідно рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 31.01.2025 ШРФ-24054, вартість послуги з узгодження зміни виду транспорту у розмірі 2091,21 грн є складовою митної вартості та ймовірно не включена до неї, що свідчить про наявність ризиків заявлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості, суд звертає увагу, що послуга з узгодження зміни виду транспорту на суму 2091,21 грн надавалась на території України, для доставки вантажу з М/П «Клевань» до м/п «Луцьк» (а. с. 35). Відтак жодним чином не може стосуватися митної вартості товару, оскільки до митної вартості додається лише вартість послуг з перевезення вантажу до митного кордону України.
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
За приписами частини третьої статті 53 МК України вимога про надання документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.
Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.
Між тим принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від №UA205140/2025/000031/2 від 05.02.2025 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 3930,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 04.08.2025 №3967, №3968 (а. с. 12, 13).
З урахуванням наведеного на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 3930,00 грн.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Генпостач» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 48/51, код ЄДРПОУ 38339580) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від №UA205140/2025/000031/2 від 05.02.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Генпостач» судовий збір у сумі 3930 (три тисячі дев'ятсот тридцять) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський