29 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8423/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Філ-Транс ЛТД» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Філ-Транс ЛТД» (далі - Філ-Транс ЛТД, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач) про визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2025 №UA205000202577, №UA205000202579, №UA205000202580.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно акту №19/25/7.3-19/17/43768468 від 20.03.2025 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ФІЛ- ТРАНС ЛТД» (код ЄДРПОУ 43768468) вимог законодавства України з питань митної справи у частини обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за окремими МД» встановлено порушення ТзОВ «Філ-Транс ЛТД» статті 15,16 Доповнення І до Регіональної конвенції, частини 1 статті 257, частини 5 статті 280, частини 1 статті 281 Митного кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 206083,50 грн; підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 41216,70 грн. Заперечення, подані на вказаний акт перевірки, відповідачем залишено без розгляду.
За результатами документальної невиїзної перевірки Волинською митницею сформовані податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) від 11.04.2025 №UA205000202577, №UA205000202579, №UA205000202580, які отримані позивачем 23.04.2025.
Винесені відповідачем ППР були оскаржені ТзОВ «Філ-Транс ЛТД» в адміністративному порядку до Державної митної служби України, однак, рішенням про результати розгляду скарги №1-10-06/13/4179 від 04.07.2025 у задоволенні скарги відмовлено та залишено ППР від 11.04.2025 №UA205000202577, №UA205000202579, №UA205000202580 в силі.
Позивач вважає висновки, що викладені в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Філ-Транс ЛТД» помилковими та необґрунтованими, а прийняті на підставі даного акту перевірки ППР такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.
Вказує, що декларантом до митного оформлення згідно ВМД № 22UA205140090463U4 від 15.12.2022 надано транспортний засіб BMW X5, VIN: НОМЕР_1 , відповідно до WMI міжнародного ідентифікаційного коду виробника якого країна походження - Німеччина, Мюнхен, BMW AG, ЄС; згідно ВМД №UA205050/2021/071263 від 28.10.2021 - Scania R450,VIN:YS2R4X20005379103, відповідно до WMI міжнародного ідентифікаційного коду виробника якого країна походження - Швеція, ЄС; згідно ВМД №UA205050/2021/065107 від 05.10.2021р VOLVO, VIN: НОМЕР_2 , відповідно до WMI міжнародного ідентифікаційного коду виробника якого країна походження - Швеція, Ґетеборг, Volvo, ЄС.
Під час митного оформлення товарів застосовано преференцію по сплаті ввізного мита «410» в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-УІІ. При цьому зазначає, що обов'язок вжити всі належні заходи для перевірки статусу походження товарів, забезпечити правильне заповнення бланків сертифікату з перевезення товару EUR.1 покладено на митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1.
Однак, контролюючий орган прийшов до висновку щодо відсутності у позивача права на преференцію, які базуються виключно на листах уповноважених органів країн експортерів, якими нібито не підтверджено преференційне походження товарів, зазначених у відповідному сертифікаті. Враховуючи те, що сертифікат з перевезення товару є офіційним документом у відповідності до якого настають чітко визначені законом юридичні наслідки, тому такий документ потребує встановлення його у відповідності до закону не чинними, підробленими чи недійсними. Проте в акті перевірки відсутні посилання на факти визнання недійсним сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1, а відтак вони є чинними і єдиними документами, що підтверджують походження товару з країн Європейського Союзу, та надають пільги зі сплати митних платежів.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що при митному оформленні товару декларант не порушив вимог щодо визначення преференційного походження та мав право на розмитнення товару за преференційною ставкою ввізного мита. Митним органом в акті перевірки жодним належним і допустимим способом не доведено вини декларанта у застосуванні преференцій щодо задекларованих товарів. Кім того, акт не містить підтвердження факту направлення уповноваженими органами експортеру відповідних запитів для підтвердження преференційного походження відповідного товару.
З огляду на викладене позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 11.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вимоги позивача не визнала. В обґрунтування своїх заперечень вказала, що з 11.03.2025 по 17.03.2025 Волинською митницею на підставі пункту 7 частини 1 статті 336, пункту 2 частини 3 статті 345, пункту 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (зі змінами та доповненнями) у зв'язку з надходженням від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, згідно наказу №87 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТзОВ «Філ-Транс ЛТД» розпочато перевірку вимог законодавства України з питань митної справи в частині законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ: від 15.12.2022 №22UА205140090463и4, від 28.10.2021 №UА205050/2021/071263, від 05.10.2021 №UA205050/2021/065107. Перевіркою встановлено, що позивачем за МД ІМ40 ДЕ ввезено товари згідно з Додатком 1 до Акту перевірки, що є його невід'ємною частиною. Країна походження товару EU. Умови поставки товару згідно ІНКОТЕРМС - DAP UA Ягодин, DAP UA Луцьк. Під час митного оформлення товарів застосовано преференцію по сплаті ввізного мита « 410» згідно Регіональної конвенції про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження від 14.04.2017, ратифікованої Законом України від 08.11.2017 №2187- VIII, в рамках Угоди про асоціацію між Україною» з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII (далі - Угода) за митними деклараціями: від 15.12.2022 №22UА205140090463и4, від 28.10.2021 №UА205050/2021/071263, від 05.10.2021 №UA205050/2021/065107.
Для підтвердження заявленої країни походження товарів та застосування преференції по сплаті ввізного мита під час митного оформлення товарів за МД: від 15.12.2022 №22UA205140090463U4, від 28.10.2021 №UA205050/2021/071263, від 05.10.2021 №UA205050/2021/065107, ТзОВ «Філ-Транс ЛТД» надано сертифікати з перевезення товарів EUR.1, складені експортером UAB «MONDEGA»,Lietuva, Vilnius): від 14.12.2022 №А 757857, від 27.10.2021 №E5.962.587, від 17.08.2021 №E5.888.130 (графа 44 МД під кодом « 0954»).
Відповідно до статей 31 та 32 Доповнення 1 до Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференції правил походження, в рамках заходів з контролю за правомірністю визначення країни походження товарів, які оподатковуються преференційними ставками мита Держмитслужбою, на підставі звернення Волинської митниці від 14.02.2023 №7.3-15/1695, від 22.02.2024 №7.3-2/7.3-15- 03/15/2236 направлено запити до уповноваженого органу Словацької республіки щодо перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1: від 14.12.2022 № А 757857 та до уповноваженого органу Бельгії щодо перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1: від 17.08.2021 № Е 5.888.130, від 27.10.2021 № Е 5.962.587.
Державною митною службою України листом від 25.01.2024 №15/15-03-01/7.3/437 надіслано відповідь уповноваженого органу Словацької республіки від 18.01.2024 №29010/2024-2000102/39Не, про результати перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 в якому повідомлено, що товар «легковий автомобіль - марка BMW, модель Х5, номер кузова НОМЕР_1 », вказаний у сертифікаті, не має преференційного походження так, як не відповідає вимогам Доповнення I до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження товарів до Угоди про асоціацію між країнами ЄС та Україною.
Відповідач вказує, що враховуючи інформацію уповноваженого органу Словацької Республіки, товар, зазначений у сертифікаті з перевезення товару форми EUR.1 від 14.12.2022 №А757857 не відповідає вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан- євро-середземноморські преференційні правила походження, і не має преференційного походження, про що внесена уповноваженим органом Словацької Республіки відповідна відмітка в графу 14 даного сертифіката «Не відповідає вимогам щодо достовірності й правильності інформації, що міститься в ньому», вказана відмітка у сертифікаті належним чином засвідчена уповноваженим органом Словацької Республіки, і тому до нього не може бути застосовані тарифні преференції.
Результат перевірки (графа 14 сертифіката) завізований відповідно до положень Додатку ІІІ а Конвенції, а саме: проставлено дату перевірки та місце проведення 18.01.2024, Братіслава; наявний підпис посадової особи; проставлено відбиток печатки уповноваженого органу Словацької Республіки. Тобто, товар легковий автомобіль - марка BMW, модель Х5, номер кузова НОМЕР_1 , зазначений у сертифікаті, який ввозився в Україну за МД від 15.12.2022 № 22UA205140090463U4 не має преференційного походження.
Також Державною митною службою України листом від 22.11.2024 №15/15-03-01/7/6054 надіслано відповідь уповноваженого органу Бельгії від 01.10.2024 №2024/N6A2N30/00018443/2 про результати перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 в якій повідомлено, що через відсутність підтверджуючих доказів, наданих митним агентом експортера, неможливо підтвердити, що товари, які були ввезені в Україну по митних деклараціях: від 05.10.2021 № 205050/2021/065107 та від 28.10.2021 №205050/2021/071263 вказані у сертифікатах з перевезення товару EUR.1: від 17.08.2021 №Е 5.888.130, від 27.10.2021 № Е 5.962.587, відповідають преференційним правилам походження, відповідно до положень Доповнення I до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження товарів до Угоди про асоціацію між країнами ЄС та Україною.
Враховуючи інформацію уповноваженого органу Бельгії сертифікати з перевезення товарів форми EUR.1 від 17.08.2021 №Е5.888.130, від 27.10.2021 №Е5.962.587 не відповідають вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження, а товари, зазначені в сертифікатах з перевезення товару EUR.1 не мають преференційного походження, про що внесена уповноваженим органом Бельгії відповідна відмітка в графу 14 даного сертифіката «Не відповідає вимогам щодо достовірності й правильності інформації, що міститься в ньому», вказана відмітка у сертифікаті належним чином засвідчена уповноваженим органом Бельгії, і тому до нього не може бути застосовані тарифні преференції.
Результат перевірки (графа 14 сертифіката) завізований відповідно до положень Додатку ІІІ а Конвенції, а саме: проставлено дату перевірки та місце проведення 01.10.2024, Брюсель; наявний підпис посадової особи; проставлено відбиток печатки уповноваженого органу Бельгії. Отже, у відповіді уповноваженого органу Бельгії чітко вказано про непідтвердження преференційного походження товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення товару форми EUR.1 від 17.08.2021 № Е 5.888.130, від 27.10.2021 № Е 5.962.587 за результатами перевірки.
Таким чином, за результатами розгляду відповіді від уповноважених органів Словацької республіки та Бельгії, походження товарів, зазначених у сертифікатах походження товару EUR.1: від 14.12.2022 № А 757857, від 17.08.2021 № Е 5.888.130, від 27.10.2021 №Е5.962.587 не підтверджено у відповідності до вимог Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження та не може бути застосований преференційних режим з наданням звільнення від оподаткування по ввізному миту.
Відтак, оподаткування товарів за МД від 15.12.2022 №22UA205140090463U4, від 05.10.2021 №205050/2021/065107 та від 28.10.2021 №205050/2021/071263 повинно здійснюватися зі сплатою ввізного мита за повними ставками на дату здійснення митного оформлення, згідно Митного тарифу України.
За результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, з урахуванням отриманої інформації від уповноважених органів Словацької республіки та Бельгії та відповідно до частини чотирнадцятої статті 354 МКУ під час перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг та підстав для звільнення від оподаткування встановлено факт неправомірного застосування режиму вільної торгівлі та застосування преференційної ставки мита до товарів оформлених за МД від 15.12.2022 № 22UA205140090463U4, від 05.10.2021 № 205050/2021/065107 та від 28.10.2021 №205050/2021/071263. Встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов'язань по сплаті митних платежів на загальну суму 247300,20 грн, в тому числі ввізне мито в сумі 206083,50 грн та податку на додану вартість в сумі 41216,70 грн.
Враховуючи вищевикладене, Волинською митницею було прийнято ППР від 11.04.2025 №UA205000202577, №UA205000202579 та №UA205000202580, які за результатом адміністративного оскарження залишені без змін.
За результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, з урахуванням отриманої інформації від уповноважених органів Словацької Республіки та Королівства Бельгії, відповідно до частини чотирнадцятої статті 354 МКУ під час перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг та підстав для звільнення від оподаткування встановлено факт неправомірного застосування режиму вільної торгівлі та застосування зменшеної ставки мита до товарів оформлених за вищезазначеними МД у розумінні Доповнення І до Конвенції в рамках Угоди.
Встановлені порушення призвели до заниження оформлених позивачем податкових зобов'язань по сплаті митних платежів за вищевказаними МД від 15.12.2022 №22UA205140090463U4, від 28.10.2021 №UA205050/2021/071263, від 05.10.2021 №UA205050/2021/065107 на загальну суму 247300,20 грн.
Враховуючи обставини, викладені у акті про результати перевірки позивача, представник відповідача вважає, що винесені Волинською митницею податкові повідомлення-рішення рішень від 11.04.2025 №UA205000202577, №UA205000202579 та №UA205000202580 є підставними, обґрунтованими, а відтак такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, у тому числі при дотриманні усіх процесуальних аспектів проведення документальної невиїзної перевірки.
З урахуванням зазначеного просить в задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, заперечує щодо заявленої суми витрат на правову допомогу, вважаючи її неспівмірною та не обгрунтованою
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
У відповіді на відзив представник позивача підтримав обгрунтування заявлених вимог, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Інші заяви по суті справи не надходили.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що на підставі наказу Волинської митниці від 27.02.2025 №87 Волинською митницею в період з 11.03.2025 по 17.03.2025 була проведена документальна невиїзна перевірка ТзОВ «Філ-Транс ЛТД» щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині обгрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за МД від 15.12.2022 №22UA205140090463U4, від 05.10.2021 №205050/2021/065107 та від 28.10.2021 №205050/2021/071263.
За результатами документальної невиїзної перевірки складено акт від 20.03.2025 №19/25/7.3-19/17/43768468 (а. с. 12 зворот - 18), згідно із висновками якого встановлено порушення позивачем:
- статті 15, 16 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини першої статті 257, частини 5 статті 280, частини 1 статті 281 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 206083,50 грн;
- підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України в результат: податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 41216,70 грн.
На вказаний акт ТзОВ «Філ-Транс ЛТД» 01.04.2025 подані заперечення, за результатами розгляду яких Волинська митниця листом від 10.04.2025 №0033/7.3-19/43768468 повідомила товариство, що заперечення залишено без задоволення, відповідь є невід'ємною частиною акту (а. с. 19-21).
На підставі акта перевірки від 20.03.2025 №19/25/7.3-19/17/43768468 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 11.04.2025 №UA205000202577, згідно із яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 45337,37 грн (податкове зобов'язання - 41214,70 грн та штрафні (фінансові) санкції - 4121,67 грн) (а. с. 22-23).
- від 11.04.2025 №UA205000202580, згідно із яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України на суму 127356,93 грн (а. с. 26-27);
- від 11.04.2025 №UA205000202579, згідно із яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності (крім мита, яке сплачується при поміщенні суден у митний режим тимчасового ввезення) на суму 78726,57 грн (а. с.24-25).
Вказані податкові повідомлення-рішення разом із розрахунком податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій були надіслані позивачу та отриманні останнім 23.04.2025.
Винесені відповідачем ППР були оскаржені ТзОВ «Філ-Транс ЛТД» в адміністративному порядку до Державної митної служби України, однак, рішенням про результати розгляду скарги №1-10-06/13/4179 від 04.07.2025 у задоволенні скарги відмовлено та ППР від 11.04.2025 №UA205000202577, №UA205000202579, №UA205000202580 залишено без змін (а. с. 28-32, 33-37).
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною першою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Частиною п'ятою статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Частинами першою та другою статті 293 МК України передбачено, що особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант. Особою, на яку покладається обов'язок із сплати донарахованих митних платежів - грошового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.
Частиною третьою статті 345 МК України визначено, що митні органи мають право проводити документальні виїзні (планові або позапланові) та документальні невиїзні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, в тому числі залежно від країни походження товарів, застосування знижених ставок ввізного мита (пункт 2).
Згідно із частиною шостою статті 345 МК України результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
Частиною другою статті 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу (частина третя статті 351 МК України).
Як передбачає частина третя статті 351 МК України (в редакції, чинній на час проведення перевірки позивача), документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.
Відповідно до частини першої статті 352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
Таким чином, нормами чинного законодавства визначено перелік підстав, за яких митним органом проводиться документальна невиїзна перевірка. При цьому, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій митним органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Водночас підставою для проведення перевірки є надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митним органам документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться. У посадових осіб митного органу виникає право на проведення документальної невиїзної перевірки лише за наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та за умови направлення керівнику відповідного підприємства рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеній особі чи уповноваженим ним представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, наказ від 27.02.2025 №87 про проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Філ-Транс ЛТД» прийнятий Волинською митницею у зв'язку з надходженням від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації, а саме: Словацької республіки від 18.01.2024 №29010/2024-2000102/39He про не підтвердження преференційного походження товару, вказаного у сертифікаті з перевезення товару EUR.1 №А757857 від 14.12.2022, поданого митному органу при митному оформленні товару за МД №22UA205140090463U4 від 15.12.2022; Бельгії від 01.10.2024 №2024/N6A2N30/00018443/2 про непідтвердження преференційного походження товарів, вказаних у сертифікатах з перевезення товару EUR.1: № E 5.962.587 від 27.10.2021; № Е 5.888.130 від 17.08.2021, поданих митному органу при митному оформленні товарів за МД від 28.10.2021 № UA205050/2021/071263, від 05.10.2021 № UA205050/2021/65107 (а. с. 127).
При цьому відповідач виконав встановлений частиною третьою статті 351 МК України обов'язок щодо направлення ТзОВ «Філ-Транс ЛТД» рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 27.02.2025 №7.3-2/19/13/2501 (а. с. 128, 129).
Статтею 354 МК України встановлено, що результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка (частина перша).
У разі незгоди керівника підприємства або уповноваженої ним особи з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті або довідці про результати перевірки, вони зобов'язані підписати акт або довідку з запереченнями, які вони мають право подати протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта або довідки. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта або довідки про результати перевірки. Заперечення розглядаються митним органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях). За результатами розгляду підприємству надсилається відповідь у порядку, визначеному Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Керівник підприємства або уповноважена ним особа має право брати участь у розгляді заперечень. Про своє бажання взяти участь у розгляді заперечень ці особи зазначають у запереченнях (частина восьма).
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству (частина дванадцята).
Отже, про проведення перевірки позивач був повідомлений належним чином шляхом надіслання відповідного повідомлення від 27.02.2025 №7.3-2/19/13/2501. Крім того, акт перевірки від 20.03.2025 №19/25/7.3-19/17/43768468 був направлений на адресу ТзОВ «Філ-Транс ЛТД» листом від 20.03.2025 №7.3-2/19/13/3424 та вручений 01.04.2025, що не заперечується позивачем (а. с. 136). При цьому, позивач скористався правом на подання заперечень на акт перевірки, які були розглянуті Волинською митницею, що слідує з листа від 10.04.2025 №7.3-19/43768468.
Наведене вказує на дотримання відповідачем порядку проведення документальної невиїзної перевірки позивача. При цьому товариством реалізовано право, передбачене частиною восьмою статті 354 МК України, та подано заперечення на акт перевірки, які розглянуті митним органом та надано відповідь про розгляд заперечення.
Щодо встановлених митним органом порушень, які стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.
Так, в ході перевірки митницею було перевірено митні декларації МД від 15.12.2022 №22UA205140090463U4, від 05.10.2021 №205050/2021/065107, від 28.10.2021 №205050/2021/071263 та встановлено, що позивачем до митного оформлення надано транспортні засоби, зокрема: згідно ВМД №22UA205140090463U4 від 15.12.2022 - BMW X5, VIN:WBAKS410400R93590, відповідно до WMI міжнародного ідентифікаційного коду виробника якого країна походження - Німеччина, Мюнхен, BMW AG, ЄС; згідно ВМД №UA205050/2021/071263 від 28.10.2021 - Scania R450,VIN:YS2R4X20005379103, відповідно до WMI міжнародного ідентифікаційного коду виробника якого країна походження - Швеція, ЄС; згідно ВМД №UA205050/2021/065107 від 05.10.2021 - VOLVO, VIN:YV2RT40A7FA770932, відповідно до WMI міжнародного ідентифікаційного коду виробника якого країна походження - Швеція, Ґетеборг, Volvo, ЄС.
Так, ТзОВ «Філ-Транс ЛТД» за ВМД №22UA205140090463U4 від 15.12.2022 здійснено митне оформлення товару - легкового автомобіля марки BMW X5, бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2017, модельний рік виготовлення 2017, об'єм двигуна 2993 см3, потужність двигуна 190 kw, VIN: НОМЕР_1 ; вантажовідправник/Експортер: «UAB Mondega» (графа 2), країна походження: EU (графа 34), код товару: 87033390 (графа 33), ціна товару 31600,00 Євро (графа 42), преференція - код « 410000000» (графа 36) (а. с. 45, 90 зворот переклад).
На підтвердження наявної преференції щодо сплати мита було подано сертифікат про походження товару форми «EUR.1» №А757857 від 14.12.2022, виданий експортером «UAB Mondega» (а. с. 91), інвойс від 16.11.2022 №995 (а. с. 90).
При митному оформленні товару митна вартість визначена за основним методом, становить 1230102,68 грн (або еквівалент 31600,00 євро).
Також ТзОВ «Філ-Транс ЛТД» за ВМД №UA205050/2021/065107 від 05.10.2021 здійснено митне оформлення товару - сідельний тягач VOLVO модель FH 500, бувший у використанні, VIN № НОМЕР_2 , вантажовідправник/Експортер: «UAB Mondega» (графа 2), країна походження: EU (графа 34), код товару: 87012090 (графа 33), ціна товару 6100,00 Євро, преференція - код « 410000000» (графа 36) (а. с. 64).
На підтвердження наявної преференції щодо сплати мита було подано сертифікат про походження товару форми «EUR.1» №Е5.888.130 від 13.08.2021, виданий експортером «UAB Mondega» (а. с. 101), інвойс від 11.06.2021 №563 (а. с. 100).
При митному оформленні товару митна вартість визначена за основним методом, становить 6100,00 євро.
Крім того, згідно МД №UA205050/2021/071263 від 28.10.2021 здійснено митне оформлення товару - сідельний тягач Scania R450,VIN:YS2R4X20005379103, бувший у використанні, VIN № НОМЕР_2 , вантажовідправник/Експортер: «UAB Mondega» (графа 2), країна походження: EU (графа 34), код товару: 87012090 (графа 33), ціна товару 23300 Євро (графа 43), преференція - код « 410000000» (графа 36) (а. с. 56).
На підтвердження наявної преференції щодо сплати мита було подано сертифікат про походження товару форми «EUR.1» №Е5.962.587 від 27.10.2021, виданий експортером «UAB Mondega» (а. с. 98), інвойс від 30.09.2021 №698 (а. с. 96 зворот).
При митному оформленні товару митна вартість визначена за основним методом, становить 23300,00 євро.
Відтак, для підтвердження заявленої країни походження товарів та застосування преференції по сплаті ввізного мита під час митного оформлення товарів за МД від 15.12.2022 №22UA205140090463U4, від 28.10.2021 №UA205050/2021/071263, від 05.10.2021 №UA205050/2021/065107, ТзОВ «Філ-Транс ЛТД» надано сертифікати з перевезення товарів EUR.1, складені експортером UAB «MONDEGA»,Lietuva, Vilnius): від 14.12.2022 №А 757857, від 27.10.2021 № E5.962.587, від 17.08.2021 № E5.888.130, (графа 44 МД під кодом « 0954»).
Згідно з частиною першою статті 45 Митного кодексу у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи подання додаткових відомостей.
Відповідно до статей 31 та 32 Доповнення 1 до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження, в рамках заходів з контролю за правомірністю визначення країни походження товарів, які оподатковуються преференційними ставками мита Держмитслужбою, на підставі звернення Волинської митниці від 14.02.2023 №7.3-15/1695 (а. с. 180 зворот), від 22.02.2024 №7.3-2/7.3-15- 03/15/2236 (а. с. 171 зворот) направлено запити до уповноваженого органу Словацької республіки щодо перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1: від 14.12.2022 №А757857 та до уповноваженого органу Бельгії щодо перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1: від 17.08.2021 №Е 5.888.130, від 27.10.2021 №Е 5.962.587.
Державною митною службою України листом від 25.01.2024 №15/15-03-01/7.3/437 надіслано відповідь уповноваженого органу Словацької республіки від 18.01.2024 №29010/2024-2000102/39Не, про результати перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1, де уповноваженим органом Словацької республіки за результатом перевірки сертифікату з перевезення товарів EUR. 1 в якому повідомлено, що товар, який вказаний у сертифікаті №А757857, не підпадає під преференційне походження відповідно до Додатка І до Регіональної конвенції про пан- євро-середземноморські преференційні правила походження товарів до Угоди про асоціацію між країнами ЄС та Україною (а. с. 131, 132 переклад);
Також уповноваженим органом Бельгії листом від 01.10.2024 №2024/N6A2N30/00018443/2 надіслано відповідь про результати перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR. 1, в якій повідомлено, що через відсутність підтверджуючих доказів, наданих митним агентом експортера, неможливо підтвердити, що товари, які вказані у сертифікатах з перевезення товару EUR. 1: від 17.08.2021 № Е 5.888.130, від 27.10.2021 №Е 5.962.587 відповідають преференційним правилам походження, відповідно до положень Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (а. с. 171 зворот -172, 177 переклад).
Таким чином, враховуючи інформацію уповноваженого органу Словацької Республіки товар зазначений у сертифікаті з перевезення товару форми EUR.1 від 14.12.2022 №А757857 не відповідає вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан- євро-середземноморські преференційні правила походження, і не має преференційного походження, про що внесена уповноваженим органом Словацької Республіки відповідна відмітка в графу 14 даного сертифіката «Не відповідає вимогам щодо достовірності й правильності інформації, що міститься в ньому», вказана відмітка у сертифікаті належним чином засвідчена уповноваженим органом Словацької Республіки, і тому до нього не може бути застосовані тарифні преференції.
Аналогічно, беручи до уваги інформацію уповноваженого органу Бельгії, сертифікати з перевезення товарів форми EUR.1 від 17.08.2021 № Е 5.888.130, від 27.10.2021 № Е 5.962.587 не відповідають вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження, а товари, зазначені в сертифікатах з перевезення товару EUR.1 не мають преференційного походження.
Таким чином, за результатами розгляду відповіді від уповноважених органів Словацької республіки та Бельгії, походження товарів, зазначених у сертифікатах походження товару EUR.1: від 14.12.2022 №А 757857, від 17.08.2021 № Е5.888.130, від 27.10.2021 №Е 5.962.587 не підтверджено у відповідності до вимог Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження та не може бути застосований преференційних режим з наданням звільнення від оподаткування по ввізному миту щодо ввезених позивачем на територію України транспортних засобів .
Відповідно до пункту 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
Таким чином, висновки митниці про заниження позивачем митної вартості при декларуванні вищевказаних транспортних засобів на загальну суму 247300,20 грн, в тому числі ввізне мито в сумі 206083,50 грн та податку на додану вартість в сумі 41216,70 грн є обґрунтованими, а тому відповідачем правомірно визначено суму грошових зобов'язань за вищевказані порушення.
Отже, перевіркою обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування встановлено, що при митному оформленні МД від 15.12.2022 №22UA205140090463U4, від 28.10.2021 №UA205050/2021/071263, від 05.10.2021 №UA205050/2021/065107, відповідачем встановлено неправомірність застосування преференції на підставі сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR.1, оскільки уповноваженими органами Словацької Республіки та Бельгії не підтверджено преференційне походження товарів, вказаних у сертифікатах EUR.1: від 14.12.2022 №А757857, від 14.12.2022 №А 757857, від 17.08.2021 № Е5.888.130, від 27.10.2021 №Е 5.962.587 про походження товару EUR.1, які були подані декларантом позивача при митному оформленні товарів і на підставі яких застосовано преференції по сплаті мита.
Згідно з частинами першою, другою, шостою статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до частини першої статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Частиною третьою статті 43 МК України встановлено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
За приписами частини восьмої статті 43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.
Частиною дев'ятою цієї статті передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Згідно з частинами першою, другою статті 44 МК України для підтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати оригінали документів про походження такого товару. У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов'язковому порядку лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.
Пунктом 1 частини третьої статті 44 МК України передбачено, що у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов'язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару: на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним кодексом України.
11.08.2023 набули чинності зміни, внесені до Розділу ІІ МК України, відповідно до яких країною походження товару вважається країна, в якій: 1) товар був повністю отриманий; 2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 36 МК України).
Перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення (частина перша статті 43 МК України).
У разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом (частина друга статті 43 МК України).
Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, якщо така перевірка ініціюється у зв'язку з кримінальним провадженням (частина п'ята статті 43 МК України).
В даному випадку перевірки сертифікатів з перевезення EUR.1 була проведена в межах визначеного строку.
За приписами частин четвертої, п'ятої статті 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Згідно із частиною першою статті 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
Законом України №1678-VII від 16.09.2014 ратифіковано Угоду від 27.06.2014 про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, якою, серед іншого, передбачено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (далі - Угода).
Статтею 26 частини 1 глави 1 розділу IV Угоди встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва».
Частиною першою статті 2 розділу 2 Протоколу І встановлено, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:
1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;
2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.
Відповідно до частини 1 статті 16 розділу 5 Протоколу І товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:
1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1;
2. У випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.
Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена статтею 17 розділу 5 «Підтвердження походження» Протоколу 1, згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.
Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.
Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.
Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.
Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.
Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.
Законом України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» від 08.11.2017 №2187-VІII Україна приєдналася до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, яка набирає чинності для України в перший день другого місяця після внесення Україною депозитарію Конвенції документа про приєднання.
Згідно із статтею 1 Рішення №1/2018 Підкомітету Україна - ЄС з питань митного співробітництва від 21/11/2018 року про заміну Протоколу I «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Протокол І «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, замінюється текстом, викладеним у Додатку до цього Рішення. Статтею 1 Протоколу І «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» визначено, що з метою імплементації цієї Угоди застосовуються Доповнення I і відповідні положення Доповнення II до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі - Конвенція). Усі посилання на «відповідну угоду» в Доповненні I й у відповідних положеннях Доповнення II до Конвенції тлумачаться у значенні цієї Угоди.
Відповідно до статті 15 розділу V Доповнення І товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: (a) сертифікат з перевезення товару ЕUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а.
Пунктом 2 статті 31 розділу VІ Доповнення І передбачено, що з метою належного застосування цієї Конвенції Договірні Сторони повинні допомагати один одному, через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару ЕUR.1 та ЕUR-MED, декларацій про походження і декларацій про походження ЕUR-MED та правильності інформації, що міститься в цих документів.
За змістом положень статті 32 розділу VІ Доповнення І подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 289 МК України обов'язок із сплати митних платежів виникає: після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов'язання.
При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 11.08.2022 у справі №460/8509/21, які полягають у такому.
Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених МК України. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом.
У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, контролюючий орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, щодо країни походження, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків на підставі відомостей, зазначених у таких документах. Податкове зобов'язання може визначатися контролюючим органом і після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, за результатами документальної перевірки.
Верховний Суд у вказаній справі визнав обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, що зазначення товариством відомостей про характеристики товарів (преференційне походження), які відрізняються від даних, отриманих від уповноважених органів іноземних держав (в даному випадку Республіки Польща, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії), призвело до безпідставного застосування преференційних ставок ввізного мита, замість застосування повних ставок ввізного мита та сплати митних платежів згідно Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 №584-VII.
Відтак суд погоджується із доводами митного органу про те, що спірні сертифікати з перевезення товару не можуть бути визнані належними та достатніми документами, які підтверджують преференційне походження товарів, оформлених за МД від 15.12.2022 №22UА205140090463U4, від 28.10.2021 №UА205050/2021/071263, від 05.10.2021 №UA205050/2021/065107.
При цьому, суд зауважує, що компанія-експортер, зазначивши декларативно в інвойсі про походження товарів з території Європейського Союзу, повинна у подальшому в ході перевірки документально підтвердити походження вказаних товарів, в тому числі й обставини, що матеріали, використані при виготовленні товару, також здебільшого походять з Європейського Союзу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 31.07.2024 у справі №260/6407/21.
Крім того, при вирішенні цього спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №240/7093/19, від 11.04.2022 у справі №260/2805/20, відповідно до яких міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку отримання відповіді компетентного органу за результатами перевірки документів про походження товару, яка, зокрема, не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів. Враховуючи те, що вказаний алгоритм дій контролюючого органу, на запит якого проводилася перевірка документів про походження товару, не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару згідно із частинами восьмою, дев'ятою статті 43 МК України, Верховний Суд доходить висновку, що митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.
Таким чином, оскільки у відповідь на запит митного органу листами уповноважених органів Словацької Республіки та Королівства Бельгії не підтверджено преференційне походження товарів, ввезених за сертифікатами EUR.1, тому у позивача були відсутні підстави для застосування права на преференції при розмитнені такого товару, а висновки акту перевірки ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
До таких же висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05.06.2024 у справі №380/2397/22.
Сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 14.12.2022 №А757857, від 14.12.2022 №А 757857, від 17.08.2021 № Е5.888.130, від 27.10.2021 №Е 5.962.587 були єдиними доказами підтвердження преференційного походження товару (графа 44 митних декларацій) з метою застосування пільг в оподаткуванні, однак з огляду на результати перевірки митних органів Словацької Республіки та Королівства Бельгії такі у цьому разі не можуть вважатися допустимими доказами, бо отримані з порушенням встановленого порядку та не є достовірними (вони не є справжніми та не були легалізовані митними органами, не підтверджені у встановленому міжнародним договором порядку).
В контексті наведеного мав місце факт неправомірного застосування зменшеної ставки мита до товарів у розумінні Доповнення І до Регіональної конвенції в рамках Угоди та преференцій, запроваджених згідно з Главою 1 Розділу IV Угоди2.
Враховуючи, що перевіркою походження товару не підтверджено їх преференційне походження, оподаткування товару за МД типу ІМ40ДЕ повинно здійснюватися зі сплатою ввізного мита за ставкою на дату здійснення митного оформлення, відповідно до Закону України від 19.09.2013 №584-VIII «Про Митний тариф України» (зі змінами і доповненнями).
За приписами підпункту «в» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію Україну. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Пунктом 190.1 статті 190 ПК України встановлено, що базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III МК України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 ПК України).
У цьому разі безпідставна сплата ввізного мита за преференційними ставками призвела до заниження бази оподаткування ПДВ.
У розглядуваному випадку у Волинської митниці були правові підстави для донарахування грошових зобов'язань (мита та ПДВ) ТзОВ «Філ-Транс ЛТД», адже результати перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи за митними деклараціями, які були об'єктом перевірки на предмет обґрунтованості та законності отримання пільг і звільнення від оподаткування, показали, що преференційне походження товару не підтверджене у встановленому порядку (розрахунок заниження податкового зобов'язання ТзОВ «Філ-Транс ЛТД» за видами митних платежів, які виникли внаслідок порушення вимог Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини першої статті 257, частини п'ятої статті 280 МК України, наведено у Додатку 1 до акта перевірки).
Верховний Суд в постанові від 04.10.2023 по справі №380/2869/22 зауважив, що підставою для висновку про заниження суб'єктом господарювання податкових зобов'язань, під час ввезення товарів на митну територію України, може слугувати лише офіційна документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав щодо, зокрема, походження ввезених товарів. Крім того, така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів щодо ввезених товарів.
Як слідує з матеріалів справи, контролюючим органом було призначено перевірку та обґрунтування її висновків здійснювалось на підставі документів уповноважених органів іноземних держав, які перекладені на українську мову, що підтверджується матеріалами справи.
Так, копії документів, отримані від митних органів Словацької Республіки та Королівства Бельгії, на підставі яких відповідач зробив висновок про заниження позивачем податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість, мита на товари, мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини є належними доказами у даній адміністративній справі, оскільки перекладені на державну мову, а тому вказане дає можливість зробити обґрунтовані висновки щодо їх змісту.
При вирішенні спору суд також враховує позицію Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №380/2397/22. Так, Верховний Суд виснував, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, стосовно країни походження при ввезенні (пересиланні) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов'язання платника на підставі відомостей, зазначених у таких документах, безвідносно до завершення митного оформлення товару та їх виписку.
Отже, визначення відповідачем податкових зобов'язань по сплаті митних платежів за МД від 15.12.2022 №22UА205140090463U4, від 28.10.2021 №UА205050/2021/071263, від 05.10.2021 №UA205050/2021/065107 на загальну суму 247300,20 грн за порушення в частині неправомірного застосування преференцій при митному оформленні товарів є правомірним.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Інші доводи позивача не спростовують встановлених обставин справи.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно донарахував позивачу грошові зобов'язання відповідно до спірних податкових повідомлень-рішень у зв'язку з надходженням від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, які не підтверджують преференційне походження ввезеного товару.
На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами довів, що податкові повідомлення-рішення від 11.04.2025 №UA205000202577, №UA205000202579, №UA205000202580 прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним митним законодавством, відтак у задоволенні позову ТзОВ «Філ-Транс ЛТД» слід відмовити.
З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Філ-Транс ЛТД» (45607, Волинська область, село Гірка Полонка, вулиця Луцька, 10, код ЄДРПОУ 43768468) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) про визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський