29 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8578/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) вернулась з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування пункт 7 рішення Міністерства оборони України, оформленого Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, від 02.05.2025 №39/в про відмову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) у призначенні їй частки та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її сина штаб-сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ветерана війни, учасника бойових дій, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок захворювання, отриманого під час проходження військової служби; зобов'язання Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) частку одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її сина штаб-сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ветерана війни, учасника бойових дій, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок захворювання, отриманого під час проходження військової служби.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказала, що є матір'ю військовослужбовця штаб-сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ветерана війни-учасника бойових дій, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок гострої серцевої недостатності під час проходження військової служби в АДРЕСА_1 . Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №40 від 16.01.2023, виданим КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», Синельниківським районним відділенням №40, хворобою, яка призвела до смерті ОСОБА_2 визначено: а) серцево-судинну недостатність - як безпосередню причину смерті; б) неуточнену кардіоміопатію (І42.9).
У зв'язку із загибеллю сина, ОСОБА_1 28.02.2025 звернулася із заявою про призначення їй одноразової грошової допомоги, передбаченої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та необхідним переліком документів до ІНФОРМАЦІЯ_5 , який передав подані матеріали до Міністерства оборони України для прийняття відповідного рішення. У відповідь на подану заяву позивачка отримала відмову, мотивовану тим, що смерть військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення. Позивач не погоджується із прийнятим рішенням та вважає, що вказана допомога не призначається лише у разі, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у такому стані, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі). Вважає своє право порушеним, тому звернулася до суду із даним позовом за захистом порушеного права.
Ухвалою суду від 07.08.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19.08.2025 на адресу суду від представника Міністерства оборони України надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог .
Свої заперечення обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 сержант резерву штаб-сержант ОСОБА_2 помер внаслідок гострої серцевої недостатності під час проходження військової служби в АДРЕСА_1 . Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №40 від 16.01.2023, виданим КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», Синельниківським районним відділенням №40, хворобою, яка призвела до смерті ОСОБА_2 визначено: а) серцево-судинну недостатність - як безпосередню причину смерті; б) неуточнену кардіоміопатію (І42.9).
Вказує, що згідно відповіді №58 від 29.07.2023 КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Синельниківського районного відділення, наданої на запит ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_7 ) №3580 від 06.07.2023 причиною смерті штаб-сержант ОСОБА_2 стала кардіоміопатія, неуточнена з проявами паренхіматозної дистрофії міокарду, периваскулярного кардіосклерозу, на тлі жирового гепатозу, дифузного панкреосклерозу, що в перебігу патологічного процесу призвело до розвитку серцево-судинної недостатності, яка і стала безпосередньою причиною смерті. Також в листі зазначено, що відповідно до результатів судовотоксикологічного дослідження крові трупа ОСОБА_2 було виявлено вміст етилового спирту в концентрації 1,42 проміле, що, якщо порівнювати зі станом живої особи, відповідає легкому ступеню алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з цим, протоколом комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (пункт 7) від 02.05.2025 №39/в позивачці відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об'єктів або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням. Згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення.
З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 про результати службового розслідування ОСОБА_2 помер в місці тимчасового розташування підрозділу.
За змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, заявлене у відзиві представником Міністерства оборони України клопотання про об'єднання справ в одне провадження та залучення третьої особи не підлягало судом вирішенню по суті.
У відповіді на відзив від 22.08.2025 представник позивача підтримала обгрунтування заявлених позовних вимог, аналогічно тим, що викладені в позовній заяві.
Щодо позиції відповідача, яка викладена у відзиві на позовну заяву, про те, що у крові загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт (1,42‰), що є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги, представник позивача зауважує, що відповідно до змісту частини першої статті 16-4 Закону №2011-ХІІ та пункту 29 Порядку №975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення ним адміністративного правопорушення, а також вчинення ним дій у стані алкогольного сп'яніння, тобто саме вчинення певних активних дій, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі). Водночас, сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп'яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 40 від 16.01.2023, виданим КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», Синельниківським районним відділенням №40, хворобою, яка призвела до смерті ОСОБА_2 визначено: а) серцево-судинну недостатність - як безпосередню причину смерті; б) неуточнену кардіоміопатію (І 42.9). Відповідно до витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії №374 від 03.02.2025 встановлено, що захворювання штаб-сержанта ОСОБА_2 , 1987 року народження: «Кардіоміопатія неуточнена», яке сприяло розвитку «Серцево-судинної недостатності», послужило причиною смерті 08.01.2023 - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ. Вказує, що враховуючи зміст лікарського свідоцтва про смерть №40 від 16.01.2023 та витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії №374 від 03.02.2025 смерть ОСОБА_2 не є наслідком вчинення адміністративного правопорушення чи вчинення ним певних дій у стані алкогольного сп'яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).
У пункті «Причинний зв'язок між діями військовослужбовця та подією, що трапилась» Акту службового розслідування зазначено: військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 штаб-сержант ОСОБА_2 помер внаслідок серцево-судинної недостатності в місці тимчасового розташування підрозділу н.л. Новопідгородне Синельниківського району Дніпропетровської області. Можливими причинами та умовами даної події є: природна смерть. Також, в Акті службового розслідування зазначено, що смерть штаб-сержанта ОСОБА_2 пов'язана з виконанням обов'язків військової служби. Таким чином в Акті службового розслідування не зазначено, що штаб-сержант ОСОБА_2 вчинив будь-які дії у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння та дії, які вказували б на вчинення останнім злочину чи адміністративного правопорушення. Крім того, стверджуючи про наявність у діях загиблого складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідач не надав докази того, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за цими нормами, а посилання у відзиві на позовну заяву на п.9. ч.1 ст.247 КУпАП теж не заслуговує на увагу, оскільки цією нормою передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку смерті особи, щодо якої воно було розпочато. Разом з тим, вказує, що відповідачем не надано доказів того, що до моменту смерті ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 172-20 КУпАП, а вже після його смерті справу про адміністративне правопорушення було закрито. Отже, смерть військовослужбовця ОСОБА_2 настала внаслідок серцево-судинної недостатності, викликаної неуточненою кардіоміопатією, а не внаслідок дій у стані алкогольного сп'яніння або адміністративного правопорушення. Відповідач не надав доказів притягнення загиблого до адміністративної відповідальності за ст.172- 20 КУпАП та не довів причинно-наслідкового зв'язку між станом сп'яніння та смертю. Відповідно до ст.16-4 Закону України №2011-ХІІ та п.29 Порядку №975, сам факт наявності алкоголю у крові загиблого не є підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги. З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 до участі в справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_8 , третя особа) .
Письмових пояснень щодо заявленого позову третьою особою у встановлений строк не подано.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши подані суду письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 є матір'ю померлого військовослужбовця штаб-сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ветерана війни-учасника бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_3 ) (а. с. 9, 12, 18).
ОСОБА_2 починаючи з 2014 року проходив військову службу у військових частинах, які безпосередньо були залучені та брали участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 30.08.2014 (а. с. 19) та довідкою командира військової частини польова пошта НОМЕР_5 №139 від 22.09.2014 (а. с. 20).
У подальшому, в період з 09.04.2021 по 06.06.2021 ОСОБА_2 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, що підтверджується довідкою командира військової частини НОМЕР_6 №998 від 06.06.2021 (а. с. 21).
У період з 06.03.2022 по 08.01.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в с. Богоявленка, а у період з 24.03.2022 по 21.06.2022 - у населеному пункті Павлівка Донецької області, що підтверджується довідкою командира військової частини НОМЕР_2 №603105 від 14.05.2023 та №1066 від 01.05.2024 (а. с. 29, 31).
ІНФОРМАЦІЯ_4 сержант резерву, штаб-сержант ОСОБА_2 помер внаслідок гострої серцевої недостатності під час проходження військової служби в АДРЕСА_1 (сповіщення сім'ї №145 від 09.01.2023) (а. с. 22).
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 40 від 16.01.2023, виданим Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», Синельниківським районним відділенням №40, хворобою, яка призвела до смерті ОСОБА_2 визначено: а) серцево-судинну недостатність - як безпосередню причину смерті; б) неуточнену кардіоміопатію (І42.9) (а. с. 23-24).
Згідно листа Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Синельниківського районного відділення №58 від 29.07.2023 у відповідь на запит ІНФОРМАЦІЯ_9 №3580 від 06.07.2023 слідує, що причиною смерті штаб-сержант ОСОБА_2 стала кардіоміопатія, неуточнена з проявами паренхіматозної дистрофії міокарду, периваскулярного кардіосклерозу, на тлі жирового гепатозу, дифузного панкреосклерозу, що в перебігу патологічного процесу призвело до розвитку серцево-судинної недостатності, яка і стала безпосередньою причиною смерті. З результатами судово-токсикологічного дослідження крові трупа ОСОБА_2 виявлений вміст етилового спирту в концентрації 1,42 проміле, що стосовно до живих осіб, відповідає легкому ступеню алкогольного сп'яніння (а. с. 30).
Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №374 від 03.02.2025, захворювання штаб-сержанта ОСОБА_2 , 1987 року народження: «Кардіоміопатія неуточнена», яке сприяло розвитку « ОСОБА_3 -судинної недостатності», послужило причиною смерті 08.01.2023 - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (а. с. 32).
Відповідно до 2 розділу «Обставини та факти, що були встановлені під час проведення службового розслідування» Акту службового розслідування, проведеного за наказом командира в/ч НОМЕР_2 від 16.01.2023 №101 та наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 30.01.2023 №187 з метою уточнення причин і обставин смерті ОСОБА_2 , зазначено, що військовослужбовець 44 запасної роти військової частини НОМЕР_2 штаб-сержант ОСОБА_2 з метою отримання направлення для виїзду у лікувальний заклад, 08.01.2023 прямував до медичного пункту 44 запасної роти військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ). На підході до медичного пункту штаб-сержант ОСОБА_2 знепритомнів, після чого військовослужбовцями 44 запасної роти був доставлений до медичного пункту. Близько 25 хвилин лікарі медичного пункту 44 запасної роти військової частини НОМЕР_2 проводили реанімаційні заходи, проте попри всі зусилля сержант резерву штаб-сержант ОСОБА_2 помер.
У пункті «Причинний зв'язок між діями військовослужбовця та подією, що трапилась» розділу 3 Акту службового розслідування зазначено наступне: 10.01.2023 військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 штаб-сержант ОСОБА_2 помер внаслідок серцево-судинної недостатності в місці тимчасового розташування підрозділу н. л. Новопідгородне Синельниківського району Дніпропетровської області.
Вчинення викладеного підтверджується фактами та обставинами, що були встановлені в ході проведення службового розслідування. Можливими причинами та умовами даної події є: природна смерть.
У 4 розділі Акту службового розслідування «Виходячи із вище викладеного, пропоную наступне» зазначено: смерть штаб-сержанта ОСОБА_2 пов'язана з виконанням обов'язків військової служби (а. с. 25-26, 28).
Постановою від 31.01.2023 ВП №2 Синельниківського РУП ГУПН в Дніпропетровській області кримінальне провадження за фактом смерті ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення (а. с. 27).
Як свідчать матеріали справи, 28.02.2025 позивачка, як член сім'ї померлого (мати) звернулась із заявою та переліком необхідних документів до начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю сина штаб-сержанта ОСОБА_2 (а. с. 33).
За результатами розгляду заяви про призначення позивачці одноразової грошової допомоги, протоколом №39/в від 02.05.2025 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги, відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги.
Підставою для відмови вказано, що згідно з листом Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи» Синельниківського районного відділення №58 від 29.07.2023 під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,42 проміле. Відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об'єктів або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням. Згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення (а. с. 36).
Позивачка вважає, що при прийнятті рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги матері померлого військовослужбовця Міністерство оборони України неправильно застосовує та тлумачить закон, а тому звернулася до суду за захистом порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України від 25.02.1993 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
За приписами статті 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
Згідно з пунктом першим статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту другого статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:
загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби (підпункт 1);
смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби (підпункт 2);
загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві (підпункт 3).
Згідно зі статтею 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Так, згідно з статтею 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки.
Згідно з підпунктом «а» пункту першого статті 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Згідно з пунктами 1, 6, 8 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Водночас статтею 16-4 Закону №2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються - якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ).
Так, на виконання Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №975 Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві від 25.12.2013 (далі - Порядок №975).
Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Згідно з пунктом третім Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Пунктом четвертим Порядку №975 визначено, одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Відповідно до пункту 11 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Відповідно до пункту 20 Порядку №975 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги.
До заяви додаються завірені копії:
свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби;
постанови відповідної військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
висновку судово-медичної експертизи за результатами токсикологічного дослідження про неперебування/перебування загиблої (померлої) особи в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння або документа, виданого закладами судово-медичної експертизи, органами Національної поліції та/або закладом охорони здоров'я, в якому настала смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, що таке дослідження не здійснювалося;
документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою, сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), якій призначається та виплачується одноразова грошова допомога, з даними про прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, або довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
документа, виданого контролюючим органом, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку або запис у паспорті, - копію паспорта громадянина України у формі книжечки, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чи паспорта у формі картки із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії);
свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
рішення суду про усиновлення дитини, яке набрало законної сили, засвідченого у встановленому порядку, та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення відомостей до актового запису про усиновлення - для виплати одноразової грошової допомоги усиновлювачам загиблої (померлої) особи;
свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
свідоцтва про народження дитини або рішення суду про усиновлення цієї дитини загиблим (померлим), яке набрало законної сили, засвідченого у встановленому порядку, та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення відомостей до актового запису про усиновлення - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності або пенсійного посвідчення особи, якій призначено пенсію по інвалідності, - для виплати грошової допомоги непрацездатним дітям, вдові (вдівцю) та батькам загиблої (померлої) особи;
рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю загиблої (померлої) особи з жінкою (чоловіком) без реєстрації шлюбу, яке набрало законної сили, засвідченого у встановленому порядку, - для виплати одноразової грошової допомоги чоловіку (жінці), який (яка) проживав (проживала) однією сім'єю із загиблою (померлою) особою;
медичного документа, що підтверджує вагітність, виданого відповідним закладом охорони здоров'я, - подається вагітними жінками для визначення кола осіб, які мають право на допомогу та визначення часток на отримання ними допомоги;
свідоцтва про народження онуків, свідоцтва про народження та смерть їх батьків - для виплати одноразової грошової допомоги онукам загиблої (померлої) особи;
рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення з військової служби);
рішення суду, що підтверджує факт перебування заявника, який є членом сім'ї загиблого (померлого), на його утриманні, який визначається відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», або іншого документа, що є підставою для встановлення факту перебування на утриманні та призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до зазначеного Закону;
витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» - для визначення, що заявник не позбавив життя чи не вчиняв замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також, що заявник не притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги особи, яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення з військової служби, подають уповноваженому органові заяву про виплату одноразової грошової допомоги, документи, копії документів, зазначених в абзацах четвертому - двадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду, засвідченого у встановленому порядку.
Пунктом 29 Порядку №975 визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Порядку право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.
У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов'язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.
У контексті викладених норм слід зауважити, що виплата одноразової грошової допомоги не призначається, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп'яніння та вчинення ним певних активних дій у такому стані, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).
Спірні правовідносини в межах даної справи виникли у зв'язку із отриманою відмовою у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її сина, підставами для прийняття якої слугувало те, що під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,42 проміле.
Зокрема, відмовляючи позивачу у призначенні та виплаті частки одноразової грошової допомоги, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, посилаючись на положення статті 16-4 Закону №2011-ХІІ зазначила, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення злочину або адміністративного правопорушення.
При цьому, за змістом частини першої статті 16-4 Закону №2011-ХІІ та пункту 29 Порядку №975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення ним адміністративного правопорушення, а також вчинення ним дій у стані алкогольного сп'яніння, тобто саме вчинення певних активних дій, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).
Водночас, сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп'яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
Таким чином, у даному випадку, у ході судового розгляду слід встановити, чи були вчинені померлим військовослужбовцем певні активні дії у стані алкогольного сп'яніння, вчинення яких призвело до його смерті.
Судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Сила, зокрема, у період з 06.03.2022 по 08.01.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в с. Богоявленка, що підтверджується довідкою командира військової частини НОМЕР_2 №603105 від 14.05.2023 та №1066 від 01.05.2024.
За змістом сповіщення сім'ї (близьких родичів) померлого (загиблого) №145 від 09.01.2023, штаб-сержант ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок гострої серцевої недостатності в н.п. Новопідгородне Дніпропетровської області. Смерть військовослужбовця не пов'язана з участю у бойових діях (а. с. 22).
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №40 від 16.01.2023, виданим КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», Синельниківським районним відділенням №40, хворобою, яка призвела до смерті ОСОБА_2 визначено: а) серцево-судинну недостатність - як безпосередню причину смерті; б) неуточнену кардіоміопатію (І42.9) (а. с. 23-24).
За результатом проведеного службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_2 винесено наказ №187 від 30.01.2023, яким серцево-судинну недостатність, яка призвела до смерті штаб-сержанта ОСОБА_2 , вважати пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби (а. с. 28).
Таким чином, за матеріалами справи смерть військовослужбовця настала у результаті серцево-судинної недостатності, пов'язана з проходженням військової служби.
Втім, відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №39/в від 02.05.2025, матері померлого ОСОБА_2 внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням військової служби, відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з листом Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи» Синельниківського районного відділення №58 від 29.07.2023 під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,42 проміле.
При цьому, у спірному рішенні наявне посилання на статтю 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за якою призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення (а. с. 36).
У той же час, відповідно до витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії №374 від 03.02.2025 встановлено, що захворювання штаб-сержанта ОСОБА_2 : «Кардіоміопатія неуточнена» (концентрація етилового спирту в крові 1,42 проміле), яке сприяло розвитку «Серцево-судинної недостатності», послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (а. с. 32).
Надаючи оцінку такій відмові, суд наголошує на тому що за змістом частини першої статті 16-4 Закону №2011-ХІІ та пункту 19 Порядку №975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених такими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп'яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).
Водночас, сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп'яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №640/6477/19 від 29.06.2022.
Отже, у такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв'язок між станом сп'яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю).
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 помер безпосередньо під час проходження військової служби, перебуваючи в АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.3.11. Розділу 3 Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106/о), затвердженого Наказом МОЗ України від 08.08.2006 № 545 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10. 2006 № 1152/13026 «у пункті 11 лікарського свідоцтва лікар указує свої прізвище, ім'я, по батькові, посаду і зазначає підставу, яка дає змогу визначити послідовність патологічних процесів, які призвели до смерті, і вказує причину смерті».
Основною (первинною) причиною смерті потрібно вважати хворобу або травму, що призвела до розвитку хворобливих процесів, які спричинили смерть, або наслідки нещасного випадку чи насильства, що стали причиною смерті.
У частині I пункту 11 у рядку «а» записується хвороба або стан, що безпосередньо призвела до смерті, у рядках «б», «в», «г» зазначаються патологічні стани (якщо такі були), що зумовили безпосередню причину смерті (згадану вище); основна причина смерті вказується в останню чергу. Під безпосередньою причиною смерті потрібно розуміти хворобу або стан, що безпосередньо викликали смерть».
Згідно довідки про причину смерті до форми №106/о №40 причина смерті ОСОБА_2 - а) «серцево-судинна недостатність»; б) «Кардіоміопатія, неуточнена (І 42.9)» (а. с. 24).
Крім того, згідно Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я (відома як МКХ-10) Кардіоміопатія алкогольна позначена кодом - І 42.6. Тоді як в лікарському свідоцтві про смерть ОСОБА_2 безпосередньою причиною смерті зазначена «Кардіоміопатія, неуточнена під кодом - І 42.9.
Зазначене, на думку суду, підтверджує той факт, що захворювання ОСОБА_2 , що призвело до його смерті під час проходження військової служби не було наслідком вживання чи отруєння алкоголем.
Сам по собі факт того, що в крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,42 проміле, є необґрунтованою підставою для відмови у призначенні та виплаті членам сім'ї померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю.
Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (пункт перший статті 16 Закону №2011-XII).
У той час, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).
При цьому, як свідчать матеріали справи позивачка є матір'ю загиблого військовослужбовця, яка відповідно до положень статті 16-1 Закону №2011-XII має право на призначення та отримання вказаної допомоги.
Таким чином, зазначені обставини спростовують доводи відповідача, що ОСОБА_3 не є загиблим військовослужбовцем або померлим внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, а мати (позивачка) загиблого військовослужбовця не має права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, встановленому Порядком №975.
Матеріалами справи не підтверджено висновок комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, що смерть ОСОБА_2 є наслідком вчинення ним адміністративного правопорушення, оскільки причиною його смерті стала гостра серцево-судинна недостатність, кардіоміопатія, які не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із вчиненням померлим певних активних дій у стані алкогольного сп'яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі) або адміністративного правопорушення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.08.2024 у справі №380/9868/23 та у постанові від 17.07.2024 у справі №600/548/23-а, при розгляді подібних правовідносин.
Відповідно до абзацу 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах.
Враховуючи причини настання смерті ОСОБА_2 та з огляду на правове регулювання питання отримання одноразової грошової допомоги членами сімей загиблих військовослужбовців після 24.02.2022, суд вважає, що наявні підстави для отримання позивачкою одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному Порядком №975.
Разом із тим, слід звернути увагу на той факт, що не може слугувати підставою для відмови у прийнятті рішення щодо призначення та виплати членам сім'ї одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю військовослужбовця лише встановлений під час смерті факт сп'яніння військовослужбовця. Така допомога не призначається у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп'яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі) або вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.09.2022 у справі №640/17148/20.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, представник відповідача посилається на вчинення сином позивачки адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до частини першої статті 172-20 КУпАП, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.
За вимогами пункту 9 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок смерті особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
У той час, матеріали справи не містять доказів притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 172-20 КУпАП.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких правових підстав пов'язувати смерть військовослужбовця ОСОБА_2 з правопорушенням, передбаченим частиною 1 статті 172-20 КУпАП.
Відповідно до пункту 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Тобто дата смерті військовослужбовця є визначальною обставиною для визначення дати виникнення у відповідних осіб права на отримання одноразової грошової допомоги.
Як вже зазначалося, військовослужбовець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
При цьому, як вже зазначалося, за висновками протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії №374 від 03.02.2025, захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , пов'язане із проходженням військової служби (а. с. 32).
Таким чином, підсумовуючи наведене, суд вважає, що твердження представника відповідача щодо обґрунтованості підстав, які слугували підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги матері (позивачці), як члену сім'ї військовослужбовця ОСОБА_2 у зв'язку із його смертю, спростовані матеріалами справи.
Виходячи з вищевикладеного, слід зазначити, що з матеріалів справи не відслідковується належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, що мали своїм наслідком його смерть, а отже, висновок відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу та членам його родини є безпідставним.
Отже, під час судового розгляду справи відповідач як суб'єкт владних повноважень, не надав належних, достатніх та достовірних доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого рішення, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач має право на отримання частки одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю сина та подала заяву про виплату одноразової грошової допомоги разом з усіма необхідними документами, тому у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги з мотивів, викладених в оскаржуваному рішенні Комісії від 02.05.2205 №39/в. Відтак, з наведених вище мотивів та підстав, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено повністю, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 968,96 грн, сплачений квитанцією від 01.08.2025 (а. с. 7).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72, 77-78, 139, 143, 243-246 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітряних Сил, 6, ЄДРПОУ 00034022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, задовольнити повістю.
Визнати протиправним та скасувати пункт 7 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №39/в від 02.05.2025 про відмову в призначенні та виплаті частки одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю її сина штаб-сержанта ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням військової служби.
Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 частку одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її сина штаб-сержанта ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням військової служби.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський