30 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/9365/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 як законний представник ОСОБА_2 в її інтересах звернулася з позовом до Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (далі - Ратнівський відділ УДМС України у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо неоформлення паспорта у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ (далі - Положення №2503-ХІІ); зобов'язання оформити та видати бланк паспорта у формі паспортної книжечки відповідно до вказаного Положення.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що після досягнення чотирнадцятирічного віку дочкою ОСОБА_2 вони звернулися до органу міграційної служби із заявою про оформлення останній паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру. При цьому у заяві зазначалося, що отримання пластикової картки типу ID-1 є правом, а не обов'язком, та форма паспорта у вигляді паспортної книжечки не скасована і є діючою. Проте відповідач відмовив у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
ОСОБА_1 зауважила, що положення статті 21 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» мають імперативний характер щодо обов'язку кожного громадянина України, який досяг чотирнадцятирічного віку, отримати паспорт України. Питання щодо права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ у зв'язку із ненаданням згоди на обробку персональних даних було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17. Застосовуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у наведеній справі та Верховного Суду у справі №420/4049/20 щодо видачі неповнолітньому у зв'язку із досягненням чотирнадцятирічного віку паспорта громадянина України у формі книжечки, просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову (а.с.21-23) з тих мотивів, що згідно з Положенням №2503-ХІІ паспорт громадянина України у формі книжечки видається після досягнення громадянином України шістнадцятирічного віку. Проте ОСОБА_2 не досягла цього віку. Крім того, прийом заяв на видачу паспортів зразка 1994 року згідно із вимогами чинного законодавства України припинено. За приписами частини четвертої статті 21 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» для громадян, починаючи з чотирнадцятирічного віку, виготовляється паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6).
Листом від 13 лютого 2025 року №0723-34/0723.1-25 (а.с.7) Ратнівський відділ УДМС України у Волинській області на заяву про оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_2 повідомив, що з прийняттям Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України оформляється територіальними органами та підрозділами ДМС, що забезпечені відповідним обладнанням, громадянам України, починаючи з чотирнадцятирічного віку, тільки у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
При вирішенні публічно-правового спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України від 20 листопада 2012 року №5492-VI “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492-VI) документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, паспорт громадянина України.
За приписами частин першої, другої, четвертої статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
Як визначено частиною третьою статті 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Згідно з частиною першою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Частинами другою-четвертою статті 21 Закону №5492-VI закріплено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону №5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.
Відповідно до частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України постановою від 25 березня 2015 року №302 (далі - Постанова №302) затвердив зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
Згідно з пунктами 1-3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою №302, передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Разом з тим чинним є також Положення №2503-ХІІ, пунктами 2, 3 якого передбачено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
03 квітня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №398 “Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302», відповідно до якої пункт 3 Постанови №302 доповнено абзацом такого змісту: “Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року».
Згідно з пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591 (далі - Порядок №456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 “Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року №353 “Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».
Підпунктом 1 пункту 3 розділу І Тимчасового порядку №456 передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІІ Порядку №456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає, зокрема, рішення суду.
При вирішенні справи суд враховує, що питання права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ у зв'язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, за результатами розгляду якої 19 вересня 2018 року була винесена постанова у справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон №1474-VIII, яким внесено зміни до Закону №5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. Відтак, дії відповідача щодо відмови позивачу видати паспорт громадянина України у формі книжечки визнані Великою Палатою Верховного Суду у вказаній зразковій справі протиправними.
Крім того, при вирішенні цього спору суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2021 року у справі №420/4049/20.
Так спірним у вказаній справі стало також питання віку, з якого має видаватися паспорт у формі книжечки з огляду на приписи статті 21 Закону №5492-VI, якими встановлено обов'язок громадянина України, який досяг чотирнадцятирічного віку, отримати паспорт громадянина України, а приписами Положення №2503-ХІІ передбачено отримання паспорта з шістнадцятирічного віку. Тимчасовий порядок №456 також визначає шістнадцятирічний вік для оформлення та видачі паспорта.
Частиною третьою статті 7 КАС України передбачено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд, вирішуючи спірне питання віку, у справі №420/4049/20 погодився із висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування Закону №5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення №2503-ХІІ та Порядок №456, та вказав на імперативність приписів Закону №5492-VI, яким встановлено обов'язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку, отримати паспорт громадянина України. Верховний Суд також акцентує увагу на тому, що відповідно до частини першої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Отже, у разі відсутності в особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу може створювати перешкоди у реалізації своїх громадянських прав.
Зазначена правова позиція знайшла своє послідовне відображення також у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі №420/5353/20, від 17 травня 2023 року у справі №420/12574/21, від 09 листопада 2023 року у справі №380/16510/22.
За приписами частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про задоволення взаємопов'язаних позовних вимог у спосіб прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в оформленні паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ та зобов'язання відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь представника позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, територіальним підрозділом якого є відповідач, судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1211,20 грн, що підтверджуються квитанцією від 28 серпня 2025 року №1.282636515.1, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.14, 17).
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) в інтересах ОСОБА_2 до Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (44101, Волинська область, селище міського типу Ратне, вулиця Перемоги, 5) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області щодо відмови в оформленні ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Зобов'язати Ратнівський відділ Управління Державної міграційної служби України у Волинській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Градний Узвіз, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 37821586) на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк