Справа№ 514/1395/25 Провадження по справі № 1-кп/514/179/25
30 жовтня 2025 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Бессарабське кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162270000493 від 16 серпня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванчанка Тарутинського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого в будинку АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого в будинку АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 128 КК України,
15 серпня 2025 року приблизно о 07 годині, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , знаходячись на території загону для вівець, розташованого біля с. Іванчанка Болградського району Одеської області, вступив у сварку на побутовому підґрунті з ОСОБА_6 , яка виникла за ініціативою останнього.
Під час зазначеної події ОСОБА_4 , діючи з необережності, з мотивів особистих неприязних відносин до ОСОБА_6 , що виникли під час сварки, бажаючи припинити словесний конфлікт, який заважав йому працювати, не маючи умислу на спричинення тілесних ушкоджень, не передбачаючи настання шкоди для життя та здоров'я потерпілого, хоча повинен був і міг її передбачити, долонею лівої руки наніс два ляпаси по обличчю ОСОБА_6 , які не спричинили тілесних ушкоджень.
Після чого, ОСОБА_4 обома руками штовхнув ОСОБА_6 в груди, внаслідок чого останній впав на дерев'яну у вигляді жолобу з висоти власного зросту з вертикального положення (стоячи), контактуючи лівою стороною тулуба з кутом дерев'яної конструкції.
В наслідок зазначеного падіння та послідуючого травмування тулуба зліва об кут дерев'яної конструкції ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у виді закритого перелому 5-го ребра зліва, лівобічного пневмотораксу, емфіземи, що не були небезпечними для життя, потягло за собою розлад здоров'я тривалістю більше 21 дня, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
30 вересня 2025 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 за участю захисника обвинуваченого ОСОБА_5 укладено угоду про примирення відповідно до вимог ст. 471 КПК України.
Відповідно до угоди про примирення сторони зазначили формулювання обвинувачення і правову кваліфікацію дій обвинуваченого за ст. 128 КК України.
Також, в угоді про примирення сторонами узгоджено покарання, зокрема у виді 150 годин громадських гробіт.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди відповідно ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
В підготовчому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду і розміру покарання у разі затвердження угоди. Просив затвердити угоду про примирення від 30 вересня 2025 року.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 також просив затвердити угоду про примирення та призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання.
Потерпілий ОСОБА_6 просив затвердити угоду, посилаючись на те, що вони з обвинуваченим примирились, претензій до нього він немає, наслідки затвердження угоди йому роз'яснені і зрозумілі.
Прокурор в підготовчому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги норм КПК України та КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 1, 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Суд встановив, що дії, які інкримінуються ОСОБА_4 дійсно мали місце та були вчинені ним, тобто він обґрунтовано обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ст. 128 КК України за кваліфікуючими ознаками: необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Також суд встановив, що обвинувачений цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України та наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ст. 476 КПК України. Потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.
Водночас, суд достовірно пересвідчився, що укладення угоди між обвинуваченим та потерпілим є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови укладеної угоди від 30 вересня 2025 року не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб. Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Враховуючи конкретні обставини вчинення злочину та ступінь його тяжкості, дані про особу обвинуваченого, його поведінку після вчинення злочину, наявність пом'якшуючих обставин, у виді щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, з урахуванням позитивних даних про особу обвинуваченого, відсутністю будь-яких претензій з боку потерпілого, те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, у сукупності такі істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для призначення покарання обвинуваченому в межах санкції статті 128 КК України у виді 150 годин громадських робіт.
Сторонам угоди роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.
Угода укладена на добровільних засадах, обвинувачений в змозі виконати взяті на себе зобов'язання та є винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 128 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідає вимогам закону, не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства, а тому така угода може бути затверджена судом.
При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений вчинив злочин, передбачений ст. 128 КК України, який згідно з положеннями ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 в силу ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, яке знайшло свій прояв у тому, що обвинувачений розуміє та засуджує свої дії, критично оцінює свою протиправну поведінку, жалкує про спричинені потерпілому наслідки, готовий нести покарання; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що, зокрема не заперечив прокурор та, що як зазначив, знайшло прояв у тому, що обвинувачений сприяв досудовому розслідуванню, визнавав свою вину.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 в силу ст. 67 КК України, не встановлено.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 суд бере до уваги, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не знаходиться.
Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 за скоєння злочину, передбаченого ст. 128 КК України у виді 150 годин громадських робіт, є достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 30 вересня 2025 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 за участю захисника обвинуваченого ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ст. 128 КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ст. 128 КК України у виді громадських робіт строком на 150 (сто п'ятдесят) годин.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Копію вироку обвинуваченому, захиснику, потерпілому та прокурору вручити негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1