Справа №523/7601/25
Провадження №1-кп/523/1326/25
28 жовтня 2025 року Пересипський районний суду міста Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , у присутності обвинуваченої, розглянувши у судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні за №12022162490000624 від 28.07.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.191 ч.5, 366 ч.1 КК України та клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу, -
Встановив:
В провадженні Пересипського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_5 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.191 ч.5, 366 ч.1 КК України.
У ході судового засідання прокурором ОСОБА_3 було заявлене та надане письмове клопотання про зміну щодо обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу з застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що обвинуваченою був порушений обов'язок з'являтися за викликом до суду, а саме ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленою про дати наступних судових засідань, які були заздалегідь узгоджені всіма учасниками процесу, 9.10.2025 року до суду не прибула, про причини своєї неявки не повідомила, тим самим створюючи штучні перешкоди щодо розгляду кримінального провадження, також мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_5 інкримінується скоєння серед іншого особливо тяжкого злочину за ст.191 ч.5 КК України, спрямованого на заволодіння чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, ризики не змінилися, обвинувачена, будучи обізнаною про тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання винною, може переховуватися від правосуддя, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані безпосередньо у судовому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що на думку сторони обвинувачення свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Разом з цим просив внесену суму застави у розмірі 3000748 гривень звернути в дохід держави.
Захисник ОСОБА_4 , діючий в інтересах ОСОБА_5 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи його надуманим, оскільки підзахисна ніяким чином не нехтує покладеними на неї обов'язками, виклавши свої заперечення у письмовому виді, вказуючи, що прокурором ризики переховування та впливу на свідків не доведені, ОСОБА_5 не ухилялася від явки до суду, не зважаючи на сплив строку дії обов'язків сумлінно з'являлася у судові засідання за викликом, крім того підзахисна є літньою людиною, яка страждає на низку захворювань, постійно спостерігається лікарем, її неявка у судове засідання 9.10.2025 року носить суто технічний характер, оскільки він як захисник повідомив всіх учасників процесу про свою хворобу та розуміючи, що без його участі судове засідання не відбудеться, зорієнтував підзахисну, яка не має спеціальної юридичної освіти, про можливість її неприбуття у дане судове засідання, тому ОСОБА_5 , поклавшись на пораду свого захисника, не з'явилася до суду, жодного умислу на порушення обов'язків як обвинуваченої, як і заставодавця не має, як і не існує наміру уникнути правосуддя, виказати неповагу до суду, з огляду на викладене просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у виді застави на тримання під вартою.
Обвинувачена ОСОБА_5 приєдналася до думки захисника, пояснюючи причину своєї неявки у судове засідання 9.10.2025 року прикрим непорозумінням, яке сталося внаслідок отриманої інформації щодо хвороби захисника, будучи переконаною, що судове засідання не відбудеться та перенесене, запевняючи, що в повній мірі усвідомлює покладені на неї обов'язки.
Вислухавши думку учасників процесу - прокурора ОСОБА_6 , який просив задовольнити клопотання, зазначаючи, що ОСОБА_5 фактично порушила обов'язки, які були покладені на неї ухвалою суду; захисника ОСОБА_4 , який вважав, що підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, обвинуваченої ОСОБА_5 , яка не заперечувала того факту, що один раз не з'явилася у судове засідання, пояснюючи відсутністю чіткості, що призвело до неправильного розуміння нею ситуації, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора про зміну щодо обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу з застави на тримання під вартою не підлягає задоволенню за наступними підставами.
Згідно ст.331 ч.ч.1, 2 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За змістом ст.131 ч.1, ч.2 п.9 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Статтею 132 ч.1 КПК України сформульовано, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
За змістом ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватись в кожній конкретній справі з урахуванням конкретних обставин.
Вивченням клопотання встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою Одеського апеляційного суду від 3.03.2025 року було скасовано ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеса від 5.02.2024 року та відносно ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 3000778 гривень з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
4.03.2025 року ОСОБА_5 була звільнена з-під варти у зв'язку з внесеною заставою, та відносно неї на теперішній час діє запобіжний захід у вигляді застави.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи сторони обвинувачення заслуговують на увагу, прокурор посилається на те, що виникли нові обставини, проте лише вказує на порушення обвинуваченою обов'язків, а саме неприбуття за викликом до суду, однак суд вважає за необхідне констатувати, що строк дії покладених на обвинувачену обов'язків в рамках дії запобіжного заходу у виді застави припинив свою дію, на даний час суд не вбачає порушень ОСОБА_5 обов'язків як обвинуваченої, оскільки дійсно захисником було повідомлено про його хворобу, що в свою чергу передбачало відкладення судового засідання, крім цього суду надані вичерпні пояснення щодо причин неявки, які мали одноразовий характер, пов'язаного з помилковим баченням обставин, які склалися станом на 9.10.2025 року, жодного іншого доказу в підтвердження своїх доводів стороною обвинувачення не надано, ОСОБА_5 з'являється у судові засідання, демонструє належну поведінку, виконує покладені на неї обов'язки серед іншого в межах діючого запобіжного заходу у виді застави, який на думку на думку суду є достатнім для тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення та запобігання існуючим ризикам, передбаченим діючим КПК України.
Також з'ясовано, що ОСОБА_5 має постійне місце мешкання та реєстрації, міцні соціальні зв'язки, є особою похилого віку, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд дійшов до висновку, що на даний момент ризик переховування, на який посилається прокурор, передбачений ст.177 КПК України не доведений, ймовірність наявності ризику щодо впливу на недопитаних свідків є незначною, у зв'язку з чим з урахуванням позиції сторін, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Щодо вимоги прокурора про звернення застави в дохід держави, суд вважає, що клопотання сторони обвинувачення у даній частині є передчасним, в світлі конкретних обставин підстав для звернення внесеної суми застави в дохід держави не виявлено.
При цьому суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно ст.42 ч.7 п..п1,2,3 КПК України протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов'язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, тобто процесуальні функції, які полягають в виконанні ОСОБА_5 зобов'язань в рамках судового процесу, продовжують діяти на період розгляду кримінального провадження.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.42, 131-132, 177-178, 331, 369-372, 392 КПК України, суд,-
Постановив:
В задоволенні клопотання прокурора про зміну відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Запобіжний захід у вигляді застави вважати таким, що продовжує свою дію.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою ст.392 КПК України.
Головуючий суддя : ОСОБА_7