Справа № 523/4825/25
Провадження №2/523/3481/25
"27" жовтня 2025 р. Пересипський районний суд міста Одеси в складі
головуючого - судді Сувертак І.В.
при секретарі Мельніченко Г. О.,
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (01103, м. Київ, вул. Менделєєва, буд. 12, офіс 94/1) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором,
Установив
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість, а саме 3% річних та сума нарахованих інфляційних втрат за невиконання належним чином рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором та просить стягнути солідарно з відповідачів на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» заборгованість у загальному розмірі 272287,50 грн., з яких: - сума 3 % річних, в розмірі: 63353,94 грн. - сума нарахованих інфляційних втрат, в розмірі: 208933,56 грн.
В обґрунтування вимог позову представник позивача посилається на те, що 11 вересня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , укладено Кредитний договір (при застосуванні ануїтетної схеми погашення) № 11393090000 з Правилами (Договірні умови) споживчого кредитування позичальників АКБ «УкрСиббанк».
В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором між АТ «УкрСиббанк" та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № 228353 - від 11 вересня 2008 року.
13 лютого 2012 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» було укладено Договір Факторингу №2 та Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, за якими АТ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» своє право грошової вимоги до боржника - відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України. ТОВ «Кей-Колект» набув права вимагати погашення заборгованості за даним кредитним договором.
Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 12.02.2014 року по справі № 523/3857/13-ц задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту задоволено. Вирішено стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суми боргу за Договором про надання споживчого кредиту №11393090000 від 11 вересня 2008 року в розмірі 430858,75 (чотириста тридцять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 75 копійок, з яких: 336852,76 гривні - кредитна заборгованість; 94005,99 гривень - заборгованість по процентам.
На сьогоднішній день відповідачем рішення суду не виконано, залишок боргу складає 430858,75 грн.
У зв'язку з вищезазначеним, загальна сума 3 % річних та інфляційних втрат, понесених ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», у наслідок прострочення відповідачами сплати заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту та Рішенню суду складає: 1) згідно з Розрахунком суми 3 % річних, за період з «02» квітня 2017 року по «23» лютого 2022 року (включно), за прострочення сплати заборгованості, сума 3 % річних, становить: 62353,94 грн.; 2) згідно з Розрахунком суми інфляційних втрат, за період з «02» квітня 2017 року року по «23» лютого 2022 року (включно), понесених у наслідок прострочення заборгованості, сума інфляційних втрат, становить: 208933,56 грн.
За таких підстав, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» заборгованість у загальному розмірі 272287,50 грн., з яких: - сума 3 % річних, в розмірі: 63353,94 грн. - сума нарахованих інфляційних втрат, в розмірі: 208933,56 грн. та судовий збір у розмірі 3267 грн. 44 коп.
Ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 16 липня 2024 року було відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін по справі та надано відповідачам строк для подання клопотання про розгляд справи в загальному порядку. Окрім того відповідачам було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 28,29).
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Поліщук Ю. В. 16 травня 2025 року надано відзив на позовну заяву.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, оскільки нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат є необґрунтованим, оскільки сума основної заборгованості, що взята за основу для таких нарахувань, та сам розрахунок який долучений до матеріалів є недоведеними.
У новому позові зазначено інший період нарахування боргу - з 2 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року, що є безпідставним. Згідно з п. 1.2.4 Договору, дата надання кредиту - 11 вересня 2008 року, а згідно з п. 1.2.8 - кінцевий термін погашення кредиту - 11 вересня 2015 року.
Позивач здійснив нарахування процентів після вказаної дати, що є неправомірним.
Також позивач не надав доказів відкриття виконавчого провадження за рішенням у справі № 523/3857/13-ц. Згідно з Реєстром виконавчих проваджень, виконавче провадження № 49294784 було відкрито лише на ім'я відповідача 2 - 10.11.2015 року, хоча строк пред'явлення виконавчого листа сплив 25.02.2015 року. Отже, позивач пропустив строк звернення до виконання.
Також позивачем пропущено строки як звернення до примусового виконання рішення, так і строк позовної давності, що також є підставою для відмови у задоволенні позову. (а.с. 45-48).
Відповідач ОСОБА_2 про розгляд справи про розгляд справи повідомлялась належним чином, причин неявки суду не сповістила та з заявою про відкладення розгляду справи не зверталась, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористалась.
Позивач надав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі. (а.с. 36,37).
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідачів.
З'ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11 вересня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , укладено Кредитний договір (при застосуванні ануїтетної схеми погашення) № 11393090000 з Правилами (Договірні умови) споживчого кредитування позичальників АКБ «УкрСиббанк».
В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором між АТ «УкрСиббанк" та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № 228353 - від 11 вересня 2008 року.
13 лютого 2012 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» було укладено Договір Факторингу №2 та Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, за якими АТ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» своє право грошової вимоги до боржника - відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України. ТОВ «Кей-Колект» набув права вимагати погашення заборгованості за даним кредитним договором.
Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 12.02.2014 року по справі № 523/3857/13-ц задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту задоволено. Вирішено стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суми боргу за Договором про надання споживчого кредиту №11393090000 від 11 вересня 2008 року в розмірі 430858,75 (чотириста тридцять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 75 копійок, з яких: 336852,76 гривні - кредитна заборгованість; 94005,99 гривень - заборгованість по процентам.
На сьогоднішній день відповідачем рішення суду не виконано, залишок боргу складає 430858,75 грн.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування 3 % річних, інфляційних витрат є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора.
Ст. 625 ЦК України не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу, оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.
У ст. 625 ЦК України, визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення, в тому числі рішення суду.
Вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою у будь-якому випадку не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних витрат.
Індекс інфляції, 3% річних від простроченої суми (стаття 625 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.
У зв'язку з вищезазначеним, загальна сума 3 % річних та інфляційних втрат, понесених ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», у наслідок прострочення Відповідачами сплати заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту та Рішенню суду складає: 1) згідно з Розрахунком суми 3 % річних, за період з «02» квітня 2017 року по «23» лютого 2022 року (включно), за прострочення сплати заборгованості, сума 3 % річних, становить: 62353,94 грн. (копія розрахунку додається); 2) згідно з Розрахунком суми інфляційних втрат, за період з «02» квітня 2017 року року по «23» лютого 2022 року (включно), понесених у наслідок прострочення заборгованості, сума інфляційних втрат, становить: 208933,56 грн.
До правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю в три роки
Внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року в справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).
Щодо заперечень сторони відповідача ОСОБА_1 , що викладені в відзиві від 16 травня 2025 року, суд їх відхиляє, оскільки стороною відповідача жодними належними та допустимими доказами не доведено, що у нього відсутня будь-яка заборгованість перед ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» за рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 12.02.2014 року по справі № 523/3857/13-ц.
Щодо застосування строку позовної давності суд відмовляє, виходячи з наступного.
З 12 березня 2020 року на усій території України установлений карантин із подальшим продовженням відповідними постановами його строку до 30 червня 2023 року (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року).
Отже, на період дії карантину законодавець звільнив позичальника від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення платежів за кредитами (позиками), однак не звільнив від відповідальності, визначеної статтею 625ЦК України, тому до спірних правовідносин застосовні положення про позовну давність та щодо її продовження на строк дії карантину.
Тобто, строки давності щодо вимог про стягнення сум за статтею 625 ЦК України, які не спливли на момент набрання чинності Законом № 540-ІХ (02 квітня 2020 року), продовжуються на строк дії такого карантину.
Закон № 2120-ІХ виключив можливість нарахування сум за статтею 625ЦК України з 24 лютого 2022 року, однак не змінив положення пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону № 540-ІХ щодо продовження строку давності, зокрема за вимогами про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних, нарахованих до 24 лютого 2022 року, на період дії карантину.
Карантин на території України скасований з 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, тому ТОВ «Кей Колект» звертаючись з позовом про стягнення 3 відсотків річних та інфляційних втрат за період з 02 квітня 2017 року до 23 лютого 2022 року дотримався строків давності, які продовжувалися відповідно до Закону № 540-ІХ
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачі не виконали Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 12.02.2014 року по справі № 523/3857/13-ц, кредитні кошти не повернули, тому позивач має право на стягнення в солідарному порядку з відповідачів заборгованість у загальному розмірі 272287,50 грн., з яких: - сума 3 % річних, в розмірі: 63353,94 грн. - сума нарахованих інфляційних втрат, в розмірі: 208933,56 грн..
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 131, 141, 211, 223, 258, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1054, 1055 ЦК України, суд,
Вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (01103, м. Київ, вул. Менделєєва, буд. 12, офіс 94/1) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» (01103, м. Київ, вул. Менделєєва, буд. 12, офіс 94/1, ЄДРПОУ 37825968, адреса реєстрації: м. Одеса, вул. Озерна, буд. 12-14 заборгованість у сумі 272287,50 грн., з яких: - сума 3 % річних, в розмірі: 63353,94 грн. - сума нарахованих інфляційних втрат, в розмірі: 208933,56 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , судовий збір у загальному розмірі 3267 грн. 44 коп., рівними частинами, тобто по 1633 грн. 72 коп. з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Пересипський районний суд м. Одеси.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя