Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/12345/25
Провадження №1-кп/523/1480/25
22.10.2025
Пересипський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
в присутності обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № та матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162490001775 від 14.11.2024 щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козацьке Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, не маючого освіти, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15,ч.4 ст.185 КК України, -
13.11.2024р., приблизно о 20год. 00хв., в умовах воєнного стану, запровадженого на території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022, ОСОБА_6 маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно із корисливих мотивів, через бетонний паркан незаконно проник на територію локомотивного депо «Одеса-Сортувальна», розташованого в м. Одесі, по вул. 2-га Сортувальна,4, яка є територією, відведеною для постійного зберігання матеріальних цінностей та має засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб, виражених у виді огорожі (бетонного паркану з колючим дротом) та наявності охорони (чергова зміна охоронців, які чергують на контрольно-пропускних пунктах та погодинно здійснюють обхід території), де переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і він діє таємно, підійшов до тепловозу та за допомогою ножиць по металу, які він приніс із собою, зрізав силовий кабель тягового електродвигуна до головного генератора тепловоза марки ППСРВМ-660 300 мм?, до складу якого входили: силовий кабель КГ-300 мм? довжиною 1,09м, силовий кабель КГ-300 мм? довжиною 1,5м, силовий кабель КГ-300 мм? довжиною 1,4м та силовий кабель КГ-300 мм? довжиною 1,1м, тобто загальною довжиною 5,09м, вартістю з урахуванням амортизаційного зносу 909,65грн. за 1метр, а всього на загальну суму 4630,11грн.
Однак, в цей же час, Рота був виявлений працівниками локомотивного господарства «Локомотивне депо «Одеса-Сортувальна» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця», у зв'язку з чим, не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі.
В судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав свою вину за пред'явленим та викладеним в обвинувальному акті обвинуваченні, крім того, пояснив суду про час, місце, спосіб та мотиви скоєного ним при вказаному вище обставинах кримінального правопорушення, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у кримінальних провадженнях та фактичні обставини скоєним ним кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що Рота в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, враховуючи, що прокурор, представник потерпілого та обвинувачена не оспорювали фактичні обставини провадження та беручи до уваги, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, при цьому роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини проваджень в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин проваджень, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів кримінального провадження, що характеризують останнього.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_8 у скоєнні кримінальному правопорушенні доведена повністю, та дії вказаної особи кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України - незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у сховище, вчинену в умовах воєнного стану.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання Роті, суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Судом враховується особа ОСОБА_8 , який є особою відповідно зі ст.89 КК України не маючого судимості, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, неодруженого, маючого постійне місце реєстрації та проживання, де проживає разом із братом, та де характеризується негативно, за минулим місцем здійснення волонтерської діяльності, характеризується виключно позитивно.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 , передбачені ст.66 КК України, суд визнає: щире каяття, повне визнання своєї вини та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по даному кримінальному провадженні, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини цього кримінального провадження, беручи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який є особою відповідно зі ст.89 КК України не маючого судимості, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, неодруженого, маючого постійне місце реєстрації та проживання, де проживає разом із братом, та де характеризується негативно, за минулим місцем здійснення волонтерської діяльності, характеризується виключно позитивно, враховуючи наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому - щире каяття, повне визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю злочинів та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, беручи до уваги суспільну небезпеку та характер вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, з метою запобігання вчиненню останнім нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про те, що виправлення Роти та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень, можливе без його ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у виді позбавлення волі з випробуванням (із застосуванням ст.75 КК України).
В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, передбаченого санкцією ч.4 ст.185 КК України, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі з випробуванням за вчинений злочин, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
При цьому, суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої, Верховний Суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.
Крім того, приймаючи таке рішення, суд серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.
Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950.
Щодо заявленого цивільного позову виробничого підрозділу служби локомотивного господарства регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» локомотивне депо «Одеса-Сортувальна» до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, суд вважає, що останній підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних висновків.
Відповідно до ч.5 ст.128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з п.3 ч.1 ст.91 КПК вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказані обставини можуть бути елементами складу відповідних злочинів, а також впливати на визначення міри відповідальності винної особи.
У п.7 ч.1 ст.368 КПК зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.
Як передбачено у ч.1 ст.1166 ЦК, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Водночас, відповідно до ч.2 ст.22 ЦК, до складу реальних збитків як одного з елементів майнової шкоди входять втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
При цьому, згідно зі ст.1192 ЦК, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що представником юридичної особи пред'являвся цивільний позов про стягнення з обвинуваченого у повному обсязі збитків, які складалися з вартості матеріалів, виробів та конструкцій; заробітної плати працівникам, зайнятим на роботах по відновленню пошкодженого майна та загальновиробничих витрат.
На підтвердження своїх позовних вимог, які безпосередньо випливали з висунутого обвинувачення, цивільний позивач надав суду калькуляцію, довідки та довідки про матеріальні цінності, в яких наводив відповідні розрахунки.
У ході судового розгляду, в учасників судового провадження не виник сумніву в достовірності даних, указаних в кошторисах АТ «Українська залізниця» з розрахунком завданої матеріальної шкоди, окрім того, в порядку ч.3 ст.358 КПК клопотань про виключення цих документів із числа доказів або призначення відповідної експертизи не заявлялось.
Далі, слід звернути увагу, що позивачем заявлені вимоги про відшкодування моральних збитків, однак із матеріалів кримінального провадження вбачається, що заявлені вимоги не містять належних доказів, які б підтверджували вказані обставини, а саме заподіяння юридичній особі моральних збитків. Відповідно, згідно із вимогами ст.368 КПК України суд позбавлений можливості при ухваленні вироку вирішити питання щодо цивільного позову в цій частині і прийняти відповідне процесуальне рішення з цього приводу.
Для проведення експертизи залучались експерти, у зв'язку із чим, процесуальні витрати необхідно покласти на обвинуваченого.
Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік із покладанням обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до набрання вироку законної сили обрати відносно ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов'язання.
Цивільний позов виробничого підрозділу служби локомотивного господарства регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» локомотивне депо «Одеса-Сортувальна» до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних та моральних збитків - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 на користь виробничого підрозділу служби локомотивного господарства регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» локомотивне депо «Одеса-Сортувальна» матеріальну шкоду у розмірі 600184,85гривень, цивільний позов в частині відшкодування моральних збитків - залишити без задоволення.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 3979,50грн., 3183,60грн. за проведення експертних досліджень - стягнути з ОСОБА_6 в повному обсязі, на користь держави.
Речові докази: силові кабелі КГ-300 мм?. довжиною 1,09м, 1,5м, 1,4м та 1,1м - повернути за належністю АТ «Українська Залізниця»; механічні ножиці по металу - звернути у дохід держави, відповідно до вимог ст.96-2 КК України, арешт накладений ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 02.12.2024 року на вказані речі - скасувати;
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Пересипський районний суд м. Одеси до Судової палати по кримінальних справах Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.
Копії вироку вручити під розписку учасникам судового засідання, а також надати іншим заінтересованим особам.
Суддя ОСОБА_1