Справа № 515/92/24
Провадження № 1-кп/513/44/25
Саратський районний суд Одеської області
27 жовтня 2025 року Саратський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3
представників потерпілої юридичної особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції)
його захисника адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов'язання у кримінальному провадженні, за №42021160000000633, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21 грудня 2021 року, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України,
У провадженні Саратського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021160000000633, від 21 грудня 2021 року, у вчиненні ОСОБА_6 , кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України,
1.Короткий зміст клопотання та позиції учасників судового провадження.
11.08.2025 року на адресу суду надійшло письмове клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 із застави на особисте зобов'язання, яке ним доповнено 07.10.2025 року та 13.10.2025 року. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 своєю процесуальною поведінкою довів відсутність ймовірності настання ризиків передбачених п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді застави, також погіршився його стан здоров'я та майновий стан. Окрім цього, обґрунтовуючи відсутність станом на сьогодні ризиків, передбачених п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, захисник зазначив у своєму клопотанні, що:1) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в сумі 805 200 грн. застосовано до ОСОБА_6 04.09.2023 року та 05.09.2023 «ПрАТ «СМУ №24» внесено за ОСОБА_6 заставу в розмірі 805 200 грн. З часу застосування запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_6 демонструє належну процесуальну поведінку та зацікавленість у якнайшвидшому розгляді справи, займає активну позицію у відстоювання своїх інтересів у суді, не перешкоджає кримінальному провадженню; має постійне місце проживання та роботи, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, а тому сторона захисту вважає, що відпав або суттєво зменшився ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Також вважає, що на користь цього висновку можуть свідчити міцні соціальні зв'язки ОСОБА_6 , як то постійне місце проживання та наявність офіційного працевлаштування. ОСОБА_6 хворіє на цукровий діабет 2 типу, важка форма з незадовільним контролем. Діабетічні універсальні міро-макроангіопатії. Гемангіома правої долі печінки. Спленомегалія. Хронічний гепатіт з переходом (можливим) в цироз. Кардіосклероз діфузний. Гепіртонічна хвороба 2 ступеня.
2) в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості, що ОСОБА_6 намагався зустрітись зі свідками або іншими учасниками у цьому кримінальному провадженні, впливав на них іншим чином (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Від свідків та потерпілих не надійшло повідомлень або заяв про вчинення таких дій. З часу застосування до ОСОБА_6 в 2023 році запобіжного заходу сторона обвинувачення не заявляла про наявність нових ризиків. Інші ризики, передбачені положеннями ст.177 КПК України, не аналізуються, оскільки вони не були встановлені судом. У зв'язку з воєнною агресією російської федерації та запровадження на території України воєнного стану, суттєво змінився майновий стан як фізичних так і юридичних осіб. Ці обставини, у сукупності із належною процесуальною поведінкою, відсутністю обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на переконання захисника, свідчать про суттєве зниження ризиків та є підставою для зміни запобіжного заходу. Таким чином, на думку захисника, наявні достатні підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 із застави на особисте зобов'язання у зв'язку з відсутністю або суттєвим зниженням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, його бездоганною процесуальною поведінкою, тривалістю застосування запобіжного заходу у вигляді застави, просить врахувати міцність соціальних зв"язків та стан здоров'я обвинуваченого.
07.10.2025 року та 13.10.2025 року адвокат ОСОБА_8 направив до суду письмове доповнення до клопотання про зміну запобіжного заходу, яке зводиться до того, що 04.09.2023 року слідчим суддею обираючи запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 встановлені ризики передбачені п.1, п.3 ч.1 ст.177 КПК України та враховано, що останній неодружений, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні немає. З часу звільнення з під варти ОСОБА_6 не переховувався від органів досудового розслідування та суду, відповідно ризик втечі відсутній. Ризик впливу на свідків відсутній, так як протягом досудового розслідування та провадження в суді, повідомлень, або заяв про вчинення таких дій не надходило та прокурор такої інформації суду не надав, покладені ухвалою суду від 04.09.2023 року на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язки не продовжував. Враховуючи, що нові ризики не заявлені прокурором, виходячи з відсутності обставин необхідності обмеження права особи на свободу, що передбачено КПК України та ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважає, що особисте зобов'язання цілком забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків. При цьому просить врахувати стан здоров'я обвинуваченого, яке підтверджено належними медичними документами та інші наведені обставини.
10.10.2025 року до суду надійшло письмове клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов'язання, у якому він зазначає про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та відсутність обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а отже, і безпідставність та необґрунтованість продовження застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави визначеного більше як два роки тому. Також при розгляді даного клопотання відповідно до вимог ст. 178 КПК України просив врахувати: міцність соціальних зв'язків, стан здоров'я (наявність захворювань; наявність місця роботи, майновий стан, відсутність судимостей, ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема таки ризики відсутні, дотримання раніше обов'язків передбачених ст. 194 КПК України, відсутність повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. На його переконання відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявність сталих соціальних зв'язків та належна процесуальна поведінка упродовж всього строку досудового розслідування та під час розгляду справи в суді свідчать про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання буде достатнім для забезпечення виконання ним покладених на нього обов'язків. Окрім цього зазначає, що 24.02.2022 Національний банк України ухвалив рішення про відкриття спеціального рахунку для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (рахунок № UA843000010000000047330992708, Банк: Національний банк України, МФО 300001, код ЄДРПОУ 000321 06). Враховуючи письмове погодження заставодавця, яке скріплено печаткою та підписом голови наглядової ради ОСОБА_9 просить перерахувати кошти, які внесено на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області ПрАТ «СМУ 24» в якості застави в сумі 20 000 грн. із загальної суми 805 200 грн., на офіційний рахунок фандрейзингової платформи United 24 (спеціальний рахунок Національного банку України) за такими реквізитами:- рахунок № UA843000010000000047330992708, Банк: Національний банк України, МФО 300001, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач Національний банк України.
20.10.2025 року до суду надійшло письмове заперечення прокурора групи прокурорів, прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 на клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, яке зводиться до наступного: до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення застави та зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого з підстав того, що з моменту внесення застави ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Умови запобіжного заходу не порушував, має постійне місце проживання, реєстрації та роботи, стан його здоров'я, раніше не судимий, виконував покладені на нього обов'язки, до суду з'являється за кожною вимогою, під час дії запобіжного заходу злочину не вчинив, внесена застава в дохід держави не зверталась. Вважає, що вказане клопотання сторони захисту є безпідставним, та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. По-перше, згідно п. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Однак, строк дії застави судом не визначався, оскільки застава є безстроковим запобіжним заходом, і КПК України не передбачено необхідності її продовження. Згідно вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу. З моменту внесення застави на підозрюваного покладаються обов'язки визначені ухвалою слідчого судді строком на два місяці та не продовження цих обов'язків не тягне за собою припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави. Закінчення строку дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов'язків не припиняє дію основного запобіжного заходу (яким в даному випадку є застава) і не являється підставою або умовою повернення визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу і внесеної застави. Відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України, п. 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2012 №27, застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), у якому міститься рішення про повернення застави. При цьому, після внесення грошових коштів як застави за підозрювану особу, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до ст. 203 КПК України діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ст. 182 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії, вимоги клопотання про повернення застави є такими, які суперечать меті застосування запобіжного заходу, а на даний час меті застави, а тому, за наведених обставин, враховуючи, що дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, діє як захід забезпечення запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та виконання процесуальних обов'язків, належної процесуальної поведінки підозрюваного. Так, виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів пов'язано з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Також, суду потрібно врахувати, що згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Доречними є постійна наявність ризику переховування від суду з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення його винуватості. Крім того, суду необхідно також врахувати, що наразі судовий розгляд даного провадження триває, свідків та потерпілих судом не допитано. По-друге, згідно ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою. Постановою КМУ № 27 від 18.01.2012 встановлений порядок внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, згідно з яким застава повертається заставодавцю за заявою останнього. До суду з клопотанням про повернення застави звернувся адвокат ОСОБА_7 , який у кримінальному провадженні захищає інтереси обвинуваченого ОСОБА_6 . Клопотання Приватного акціонерного товариства «СМУ №24» про повернення йому застави до суду не надходило. Відповідно до ст. ст. 176, 177, 194 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. З урахуванням викладеного, з огляду на те, що судовий розгляд кримінального провадження № 42021160000000633 від 21.12.2021 відносно обвинуваченого ОСОБА_6 триває, свідки та потерпілі ще не допитані, необхідність запобіжного заходу у вигляді застави не відпала, та в достатній мірі забезпечує обвинуваченому належну процесуальну поведінку, а його заміна на особисте зобов'язання за наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які наведено вище, не є доцільним з урахуванням цілей та мети його застосування, у зв'язку з чим, просить суд відмовити в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу та повернення суми внесеної застави.
2. Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримав подане з доповненнями письмове клопотання про зміну запобіжного заходу, просив задовольнити, підтримав письмове клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу. Не погодився з письмовими запереченнями прокурора на клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав письмове клопотання свого захисника з доповненнями та наполягав на задоволенні клопотання захисника та його клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов'язання з підстав зазначених у клопотаннях. Не погодився з запереченнями прокурора на клопотання сторони захисту, про зміну запобіжного заходу. Вказав, що на виконання ухвали Київського районного суду м.Одеса від 04.09.2023 року здав до міграційної служби паспорт, який давав йому право на в'їзд в Україну та виїзд з України.
Прокурор у судовому засіданні заперечував з приводу задоволення клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу з застави на особисте зобов"язання, однак зазначив, що на час розгляду клопотання - обвинувачений ОСОБА_6 дотримується своїх обов'язків, як обвинувачена особа. Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу з підстав зазначених у його письмовому запереченні на клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.
Представники потерпілої юридичної особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали клопотання захисника адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов"язання. Щодо заперечень прокурора поклались на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання захисника та обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 з доданими до нього документами, заслухавши думку прокурора та представників потерпілої юридичної особи, суд приходить до наступного.
3. Встановлені обставини та висновки суду.
Згідно з матеріалами кримінального провадження ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_10 від 04.09.2023 у справі № 947/12782/22 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю ризиків передбачених п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України, з урахуванням того факту, що останній неодружений, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні немає.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначено заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 гривень, та у разі внесення застави покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;
- повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин, вчинених кримінальних правопорушень та обставин, які є предметом розслідування у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Частиною 2 ст.182 КПК України передбачена можливість внесення застави як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Із змісту ч.7 ст.182 та ст.183 КПК України вбачається, що внесення застави є правом заставодавця, а не обов'язком.
Тобто, прийняття тією чи іншою особою (заставодавцем) такого рішення є добровільним.
Приймаючи його, ці особи самостійно обирають джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави та усвідомлюють чи мають усвідомлювати, що ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу.
Застава у визначеному слідчим суддею Київського районного суду м.Одеса від 04.09.2023 року розмірі, внесена ПрАТ «СМУ №24» 05.09.2023 року, що підтверджується відповідною платіжною Інструкцією №125 АТ «КБ «ГЛОБУС» та обвинуваченого ОСОБА_6 звільнено з під варти.
Згідно п.3 ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу.
З моменту внесення застави на підозрюваного покладаються обов'язки визначені ухвалою слідчого судді строком на два місяці та не продовження цих обов'язків не тягне за собою припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.
Під час судового провадження прокурор із клопотанням про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, до суду не звертався.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (частина 1 статті 131 КПК). Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (пункт 9 частини 2 статі 131 КПК).
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Крім цього, у ст. 178 КПК визначений перелік обставин (в т.ч. характеризуючих відомостей про особу), що враховуються при застосуванні запобіжного заходу.
Про те, відповідно до ч. 1 ст. 201, 331 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
До клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання (частини 1, 3 статті 201 КПК ).
Згідно з ч. 4 ст. 201 КПК України клопотання про зміну запобіжного заходу, скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, або зміну способу їх виконання розглядаються згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (частини 1, 2 статті 331 КПК).
Суд зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв'язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом'якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалах суду не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді.
Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків, які впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому, суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв'язку з плином часу досудового розслідування та судового розгляду, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов'язків. Тобто, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме: змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
Зміна запобіжного заходу охоплюється терміном "застосування запобіжного заходу". Такий висновок узгоджується з усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (постанови від 18.12.2018 у справі № 628/969/18 та від 28.03.2019 у справі № 286/1695/18). У зв'язку з чим питання про зміну запобіжного заходу вирішується в порядку, передбаченому для його застосування, з врахуванням вимог статті 200 КПК.
Так, відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42021160000000633, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 грудня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України та доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарту "обґрунтована підозра", який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для оцінки питання зміни запобіжного заходу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, але вимагає наявність підстав вважати реальною можливість здійснити такі у майбутньому.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі №30671/04 від 23.01.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв'язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.
Водночас, суд зважає на те, що практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом'якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу.
При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, наявність ризиків, передбачених п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, відсутність відомостей про невиконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, що свідчить про те, що, інтенсивність ризиків зменьшилась, а також бездоганну процесуальну поведінку ОСОБА_6 під час судового слідства, стадію судового розгляду кримінального провадження (суд досліджує письмові матеріали сторони обвинувачення), його особу (офіційно працює та отримує заробітну плату, більшу частину якої витрачає на ліки, що також свідчить про зміну матеріального стану ( т.3 а.с.16-20), має незадовільний стан здоров'я та враховуючи характер діагностованих захворювань - хворіє на цукровий діабет 2 типу, важка форма з незадовільним контролем. Діабетічні універсальні міро-макроангіопатії. Гемангіома правої долі печінки. Спленомегалія. Хронічний гепатіт з переходом (можливим) в цироз. Кардіосклероз діфузний. Гепіртонічна хвороба 2 ступеня) ( т.3 а.с. 34-38), є уродженцем м.Біла Церква Київської області та зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є особою з вищою освітою, раніше не судимий, здав на зберігання до міграційної служби паспорт, який дає йому право на виїзд та в'їзд на територію України, виявив бажання допомогти ЗСУ шляхом перерахування певної суми внесеної застави на офіційний рахунок фандрейзингової платформи United 24 (спеціальний рахунок Національного банку України) за такими реквізитами:- рахунок № UA843000010000000047330992708, Банк: Національний банк України, МФО 300001, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач Національний банк України, не порушував процесуальних обов'язків.
В цьому аспекті суд також бере до уваги наявність соціальних зв'язків та тривалість дії запобіжного заходу (застави), певну тривалість кримінального провадження, понад 2 років перебування під дією запобіжного заходу у виді застави, у період якої обвинувачений ОСОБА_6 сумлінно виконував всі покладені на нього ухвалою суду процесуальні обов'язки, визначені ст.194 КПК України, строк дії цих обов'язків закінчився та у передбаченому КПК України порядку не продовжувався з 04.11.2023 року, що з урахуванням практики ЄСПЛ, зокрема загальних висновків, викладених у справах «Штепа проти України», «Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria), щодо зменшення ризику непроцесуальної поведінки підозрюваного зі спливом часу, за умови відсутності появлення нових обставин, що виправдовуватимуть застосування раніше обраного запобіжного заходу, а відтак, з урахуванням відсутності компрометуючих відомостей щодо неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_6 , на переконання суду, в даному конкретному випадку, існують достатні підставі для застосування до останнього менш суворого запобіжного заходу, ніж застава, зокрема особистого зобов'язання, який в такій же мірі дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні, оскільки саме це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 КПК (частина 1 статті 179 КПК).
Обов'язки, передбачені частинами 5 та 6 статті 194 КПК, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються (частина 7 статті 194 КПК).
Окрім того, особисте зобов'язання є найбільш м'яким із передбачених КПК України запобіжних заходів та у вигляді, визначеному судом, не порушить інтересів обвинуваченого, забезпечивши його належну процесуальну поведінку.
Одночасно з цим, вирішуючи питання щодо повернення суми застави заставодавцю, суд дійшов наступних висновків.
За вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
За ч. 11 ст. 182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернута в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань. Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування. Тобто, утримання коштів застави у відсутність законної підстави для цього (в даному випадку - зміна запобіжного заходу на більш м'який), порушує право власності заставодавця, внаслідок чого він позбавлений змоги реалізувати свої право на користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.
Суд, враховуючи положення ч.1 ст.ст.201 та ч.5 ст.616 КПК України, має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з застави на особисте зобов'язання, оскільки відповідне клопотання обґрунтовується бажанням частково використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.
Також суд при розгляді клопотання не залишає поза увагою те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, дія якого продовжена та вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», роз'яснення Верховного Суду, надані у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що суди оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом, мають враховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні як відповідний ризик та у п.10 цього листа, відповідно до якого суду необхідно зважати на обставини воєнного стану та, за наявності необхідних для цього підстав, за клопотанням підозрюваного доречно ухвалювати рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу, для їх подальшого внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони Украіни. Боротьба з окупантом тягне за собою значні видатки з державного бюджету для необхідного забезпечення Збройних сил України.
24 лютого 2022 року Національний банк України ухвалив рішення відкрити спеціальний рахунок збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Таке рішення ухвалене у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, збройною агресією російської федерації та небезпекою для державної незалежної України, її територіальної цілісності. Реквізити офіційного спеціального рахунку зазначені на офіційно веб-сайті Національного банку України.
Суд враховує наявність бажання обвинуваченого погодженого з заставодавцем спрямувати частину внесених в якості застави коштів на допомогу ЗСУ у розмірі 20 000 грн. (що позбавить його права на повернення застави у цій частині відповідно до частини 11 статті 182 КПК), а також гостру потребу держави в фінансових ресурсах для посилення обороноздатності країни з огляду на тривале перебування держави в умовах воєнного стану, триваючу відсіч збройній агресії рф. За таких умов задоволення клопотання обвинуваченого дозволить частково використати кошти застави на публічні потреби в сфері оборони вже зараз, що відповідає публічним інтересам.
Таким чином, у зв'язку зі зміною запобіжного заходу, суд приходить до висновку про можливість повернення заставодавцю - Приватному акціонерному товариству “Спеціалізоване монтажне управління №24» внесених ним в якості застави грошових коштів з урахуванням коштів (20 000 грн.), які направляються для потреб ЗСУ, на що заставодавець надав свою письмову згоду, засвідчену підписом відповідальної особи та печаткою.
Повернення застави шляхом безпосереднього перерахування коштів зі спеціального рахунку територіального управління ДСА на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України не суперечить загальним засадам кримінального провадження та виправдане для виконання завдань кримінального провадження, а тому, з урахуванням позиції обвинуваченого та заставодавця, щодо розпорядження його власними коштами підлягають задоволенню клопотання обвинуваченого та заява (згода) заставодавця, про негайне перерахування частини внесеної вищевказаної застави у зазначеному розмірі в сумі 20 000 грн. на спеціальний банківський рахунок Збройних Сил України.
Згідно з п. 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 р. №15 (у редакції постанови КМУ від 18.01.2012р. № 27) кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку (п. 8 Порядку).
Ураховуючи, що відповідно до п. 25 ст. 3 КПК України заставодавець відноситься до учасників кримінального провадження, на нього поширюються гарантії, визначені кримінальним процесуальним законом, в тому числі й гарантія належної правової процедури.
Відповідні положення засвідчують, що для реалізації процедури з повернення застави необхідним є прийняття судом рішення про повернення застави відповідно до правил, визначених КПК України.
Надавши оцінку зазначеним обставинам, суд доходить висновку про можливість: (1) зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання; (2) задоволення клопотання обвинуваченого про перерахування частини коштів внесених у якості застави в сумі 20 000 грн. від загальної суми 805 200 грн. на офіційний рахунок фандрейзингової платформи United 24 (спеціальний рахунок Національного банку України) за такими реквізитами:- рахунок № UA843000010000000047330992708, Банк: Національний банк України, МФО 300001, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач Національний банк України, для протреб Збройних Сил України.
На переконання суду, такий запобіжний захід на цьому етапі провадження здатний повною мірою забезпечувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігатиме ризикам, існування яких встановлено судом.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що заявлене обвинуваченим та стороною захисту клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-179, 184, 186-187, 193-196, 376, 395 КПК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов'язання - задовольнити.
Змінити запобіжний захід у вигляді застави, застосований до обвинуваченого за ч.5 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України ОСОБА_6 , ухвалою Київського районного суду м.Одеса від 04.09.2023 року у справі №947/12782/22, провадження №1-кс/947/11369/23, якою до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначено заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 гривень, яка була внесена 05.09.2023 року та у разі внесення застави покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
У зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин, вчинених кримінальних правпорушень та обставин, які є предметом розслідування у кримінальному провадженні.
Вказані обов'язки покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 на два місяці, тобто до 27.12.2025 року.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що у випадку невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Кошти застави у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. від загальної суми 805 200 грн., які внесені на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області згідно платіжної інструкції АТ «КБ «ГЛОБУС», №125 від 05.09.2023 року у справі № 947/12782/22, перерахувати на офіційний рахунок фандрейзингової платформи United 24 (спеціальний рахунок Національного банку України) за такими реквізитами:- рахунок № UA843000010000000047330992708, Банк: Національний банк України, МФО 300001, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач Національний банк України, для потреб Збройних Сил України.
Решту коштів у якості застави у розмірі 785200 (сімсот вісімдесят п'ять тисяч двісті) гривень 00 копійок, внесених заставодавцем Приватним акціонерним товариством "Спеціалізоване монтажне управління №24" на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області ЄДРПОУ 26302945, номер рахунку UA418201720355249001000005435, банк надання послуг: АТ «КБ «ГЛОБУС», код банку 35591059, згідно платіжної інструкції АТ «КБ «ГЛОБУС», №125 від 05.09.2023 року на підставі ухвали Київського районного суду м.Одеса від 04.09.2023 року по справі №947/12782/22, провадження №1-кс/947/11369/23 - повернути заставодавцю - Приватному акціонерному товариству "Спеціалізоване монтажне управління №24" (ПрАТ "СМУ №24"), код ЄДРПОУ 04715664).
Контроль за виконанням ухвали у частині запобіжного заходу покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
Будь-які твердження чи заяви обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали проголошено 29.10.2025 о 16-00 годині.
Суддя ОСОБА_1