30 жовтня 2025 року м.Суми
Справа №592/17536/24
Номер провадження 22-ц/816/1022/25, 22-ц/816/1023/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Сафроновим Максимом Анатолійовичем,
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 листопада 2024 року, у складі судді Шияновської Т.В., ухваленого в Суми, повне судове рішення складено 26 листопада 2024 року,
та додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2024 року у складі судді Шияновської Т.В., ухваленого в Суми,
у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визначення часток у праві власності на квартиру,
У жовтні 2024 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , діючи через свого представника - адвоката Мальовану І.Ю. звернулися до суду із вказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 24 березня 1998 року позивачам та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
З 2017 року у вказаній квартирі проживає лише відповідач, який змінив замки у вхідних дверях, що унеможливлює доступ інших співвласників до неї. Проте рішенням суду з них стягнуто на користь ОСОБА_1 вартість комунальних послуг, які він споживає разом з іншими мешканцями квартири.
На пропозицію укласти договір про визначення часток співвласників у праві власності на квартиру відповідач не відреагував, до нотаріуса не прибув.
Вказували, що вони не можуть реалізувати свої права володіння, користування та розпорядження спільною квартирою, в позасудовому порядку співвласники квартири не можуть досягти згоди.
Посилаючись на вищевказані обставини, просили суд визначити частки співвласників квартири АДРЕСА_2 у розмірі частки кожному.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 листопада 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено.
Визначено за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 частки у праві спільної сумісної власності на квартиру, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,42 кв.м., житловою площею 37,8 кв.м, в розмірі по частини кожному.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 211,20 грн судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 211,20 грн судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1 211,20 грн судового збору.
Додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2024 року задоволено заяву представника позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Мальованої І.Ю. про ухвалення додаткового рішення.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Сафронова М.А., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині розподілу судових витрат та покласти судові витрати позивачів щодо оплати судового збору у цій справі на позивачів. Скасувати додаткове рішення суду та відмовити у задоволенні заяви представника позивачів в ухваленні додаткового рішення. Судові витрати, понесені відповідачем за розгляд справи в суду апеляційної інстанції покласти на позивачів в солідарному порядку.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що ОСОБА_1 після початку збройної агресії рф проти народу України, отримав статус внутрішньо переміщеної особи та фактично проживає в с. Єрки Звенигородського району Черкаської області, однак позивачі, зловживаючи своїми правами, навмисно обрали таку дату оформлення угоди у нотаріуса про виділення часток у спірному майні, та направили лист запрошення у терміни, які унеможливлюють завчасне прибуття відповідача до м. Суми, чим штучно створили спір. У той час, відповідач діючи послідовно та сумлінно, запропонував позивачам узгодити іншу дату оформлення угоди, надіславши їм відповідного листа.
Вказував, що про штучність спору та небажання позивачів оформлювати виділення часток у спільному майні в позасудовому, також вказує і та обставина, що позивачі не мають технічної документації на спільний об'єкт нерухомості. Станом на 21 жовтня 2024 року, тобто на дату призначену позивачами для укладення договору про визначення часток, в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, були відсутні будь-які дані про технічні характеристики спільного майна, що унеможливлює здійснення правочину та реєстрації часткової власності, у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Таким чином позивачі направляючи на адресу відповідача лист запрошення до нотаріуса насправді, не мали наміру 21 жовтня 2024 року укладати відповідний договір, а вчинили такі дії виключно для створення видимості спору, та вирішення його в судовому порядку.
Вважає, що у зв'язку з фактичною відсутністю спору, покладення на відповідача судових витрат щодо відшкодування позивачам сплаченого судового збору, є таким, що порушує принцип пропорційності цивільного судочинства, що закріплений в ст. 11 ЦПК України.
Крім того зазначає, що позивачами не доведено належними та допустимими доказами факту направлення відповідачу доказів понесення позивачами витрат на правничу допомогу в силу ч. 9 ст. 83 ЦПК України, що унеможливлює їх прийняття судом та обґрунтування ними судового рішення.
Наголошує на тому, що заява представника позивачів про ухвалення додаткового рішення у справі була відсутня і в матеріалах електронної справи на день ухвалення судом додаткового рішення, що унеможливило відповідача ознайомитися із вказаною заявою та доказами доданими до неї.
Від представника позивачів - адвоката Мальованої І.Ю. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вважала, що судове рішення є законним і обґрунтованим, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Вказує, що дотепер відповідач своєю бездіяльністю демонструє небажання зареєструвати право часткової власності на спільну квартиру та перешкоджає позивачам у реалізації їх права на володіння, користування та розпорядження спільною квартирою. Тому, суд правомірно стягнув з відповідача судовий збір, який сплатили позивачі за подання позовної заяви.
Також вказувала, що у позовній заяві зазначено, що позивачі мають намір понести витрати на професійну правничу допомогу, попередній та орієнтовний розмір якої складає 10000 грн в суді першої інстанції. Протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення нею подано суду відповідні докази разом із заявою про ухвалення додаткового рішення. У системі Електронний суд наявна її заява з додатками, як і наявна в матеріалах паперової справи. Представник відповідача, як адвокат, зареєстрований в Електронному суді, що надає доступ до усіх реєстраційних документів по справі, а отже він мав ознайомити відповідача із заявою та додатками до неї.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 листопада 2024 року в частині визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру сторонами не оскаржується, а тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.
За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24 березня 1998 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 . Свідоцтво видане згідно з розпорядженням управління комунального майна та приватизації житла від 13 березня 1998 року (а.с. 12, 21, 31).
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 жовтня 2017 року у справі №592/8619/17 розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований Звенигородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 05 травня 1984 року , актовий запис № 55 (а.с. 25-26).
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 липня 2024 року у справі №592/4184/24 стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 37 405,51 грн (а.с. 33-35).
15 жовтня 2024 року позивачі рекомендованим листом направили ОСОБА_1 пропозицією укласти договір про визначення розміру часток співвласників у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 :00 21 жовтня 2024 року у приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Нагорної Н.В., яка була ним отримана 22 жовтня 2024 року (а.с. 36-39, 51).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами у справі як співвласниками квартири виникають суперечки з приводу користування та утримання майна, між ними не досягнуто згоди про спосіб виділення часток із спільного майна, а тому суд вважав за можливе визначити частку позивачів зі спільної сумісної власності з ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності на вказану квартиру.
Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи обсяг участі представника в складанні позовної заяви та підготовці інших документів долучених до матеріалів справи, значення справи для сторін, відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а тому з відповідача на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_6 підлягають стягненню документально підтвердженні понесені ними витрати в суді першої інстанції на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн, а саме по 3000 грн кожному.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції оскаржуваній частині, виходячи з наступного.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст.141 ЦПК України.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки оскаржуваним рішення суду позовні вимоги задоволені у повному обсязі, колегія суддів вважає, що висновок суду про стягнення судового збору з відповідача на користь позивачів є правильним.
Доводи апеляційної скарги про залишення судового збору за позивачем на підставі ч. 9 ст. 141 ЦПК України, оскільки спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій позивачів, не заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів розгляду справи.
Оскільки, судом першої інстанції не встановлено зловживання позивачами процесуальними правами чи виникнення цього спору внаслідок неправильних дій позивача, підстави для застосування судом ч. 9 ст. 141 ЦПК України відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На думку колегії суддів, звернення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з позовом до суду до ОСОБА_1 про визначення частки співвласників квартири АДРЕСА_2 , не слід розцінювати, як неправильні дії, оскільки звернення до суду з позовом з метою захисту порушених, оспорюваних, невизнаних прав, які особа вважає порушеними, оспорюваними, невизнаними, є їх правом, особа не може бути обмежена у здійсненні такого права, крім випадків, передбачених законом.
Відповідач рішення суду в частині визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру в апеляційному порядку не оскаржував.
Колегія суддів погоджується також із додатковим рішенням суду першої інстанції щодо вирішення питання про розподіл між сторонами понесених ОСОБА_3 , ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 підлягають відхиленню, з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу .
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04 вересня 2024 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та адвокатом Мальованою І.Ю. укладено договір про надання правової (правничої) допомоги (а.с.94-95).
Відповідно до акту виконання умов договору від 29 листопада 2024 року, загальна вартість послуг наданих адвокатом послуг складає 6000 грн, а саме по 3000 грн з кожного та складається з: консультація з клієнтами щодо фактичних обставин справи, узгодження мети та гіпотетичного результату, якого бажають досягти клієнти; підготовка та подання адвокатського запиту до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради щодо ознайомлення з матеріалами інвентаризаційної справи по об'єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 ; ознайомлення з матеріалами інвентаризаційної справи по об'єкту нерухомого майна квартири АДРЕСА_2 ; консультація з клієнтом та узгодження правової позиції по справі; складання та направлення ОСОБА_1 пропозиції укласти договір про визначення часток у праві спільної сумісної власності; складання та подання позовної заяви до суду; складання відповіді на відзив від ОСОБА_2 та від ОСОБА_3 та подання їх до суду; подання до суду клопотання про допит свідків та проведення судового засідання з викликом сторін.
Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
З урахуванням складності справи та обсягу участі представника в складанні позовної заяви та підготовці інших документів, долучених до матеріалів справи, значення справи для сторін, колегія суддів вважає, що розмір присуджених до стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 понесених витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 6 000 грн, а саме по 3000 грн кожному, відповідає критеріям дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності.
Не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги про те, що позивачами не доведено належними та допустимими доказами факту направлення відповідачу доказів понесення позивачами витрат на правничу допомогу, оскільки у відповідності до положень ч. 9 ст. 83 ЦПК України адвокатом Мальованою І.Ю. заздалегідь направлялися відповідачеві копії доказів понесення витрат на правничу допомогу.
Посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішень місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - в оскаржуваній частині без змін.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Сафроновим Максимом Анатолійовичем, залишити без задоволення.
РішенняКовпаківського районного суду м. Суми від 26 листопада 2024 року в оскаржуваній частиніта додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов