Єдиний унікальний номер 722/1835/25
Номер провадження 2/722/651/25
(заочне)
29 жовтня 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючого судді Унгуряна С.В.
секретаря Ткач Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Першої всеукраїнської кредитної спілки до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Перша всеукраїнська кредитна спілка звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит (кредитна лінія) №207 від 15.05.2024 року в розмірі 15789,97 грн., з яких 10000 грн. - заборгованість по кредиту та 5789,97 грн. - заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам за користування кредитом.
Представник позивача Сіренко Б.В. в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному об'ємі та просила розглянути справу без її присутності, не заперечила щодо винесення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином та завчасно повідомлялася про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилася та про причини своєї неявки суду не повідомила, а також не скористалася своїм правом на подання відзиву.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача без поважних причин або без повідомлення причин, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наведені вище норми закону, суд вважає за можливе розглянути справу без присутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі письмових доказів, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із змісту договору про споживчий кредит (кредитна лінія) №207 від 15.05.2024 року судом встановлено, що ОСОБА_1 отримала від Першої всеукраїнської кредитної спілки кредит в сумі 10000 грн. на строк 12 місяців: з 15.05.2024 по 15.05.2025 року (п.п.2.1, 2.2 Договору).
Умовами вказаного Договору, а саме п.4.1 передбачено оплату позичальником відсотків за користування кредитом - 58% річних, процентна ставка є фіксованою.
Договір підписаний сторонами по справі, що свідчить про те, що сторони досягли домовленості з усіх істотних умов договору та погоджувались на такі умови.
Крім цього, розмір та періодичність платежів позичальника за вказаним вище кредитним договором, а також розмір та порядок сплати відсотків за вказаним договором визначено графіком платежів, який є невід'ємною частиною договору та із яким ознайомлено відповідача.
Відповідно до вказаного графіку платежів сторони узгодили, що до повернення позичальником, з урахуванням суми нарахованих відсотків, підлягає сума у розмірі 14676,54 грн., з якої: 10000 грн. - сума кредиту; 4676,54 грн. - проценти за користування кредитом.
Таким чином, суд вважає, що умови договору, в тому числі і щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами, були узгоджені сторонами на момент підписання кредитного договору, позичальник погоджувалася на вказані умови, крім цього, умови договору чітко прописані у тексті договору, наведено розрахунок відсотків за весь період кредитування коштами.
Позивач умови договору виконав в повному обсязі, надавши позичальникові кошти у сумі 10000 грн., що підтверджено копією чека ФН 4000564371 від 15.05.2024 року.
В свою чергу відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконувала умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 12.08.2025 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем за договором №207 від 15.05.2024 року в розмірі 15789,97 грн., з яких: заборгованість по кредиту в розмірі 10000 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 5789,97 грн.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до вимог ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з умов п.2.2. Договору, кредит надається на строк 12 місяців з 15.05.2024 року до 15.05.2025 року.
Однак, в порядку ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України позивачем не надано суду доказів пролонгації строку кредитування, зокрема доказів складання та доведення до відповідача оновлених графіків платежів, а також не надано відомостей про нарахування відповідачу процентів в порядку ст. 625 ЦК України після закінчення строку дії договору та відповідного розрахунку заборгованості за вказаними процентами.
Згідно ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (справа №202/4494/16-ц).
Відтак, суд вважає безпідставним нарахування відповідачу відповідно до умов п.4.1. Договору процентів за користування кредитом після спливу терміну кредитування.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованим нарахування процентів за користування кредитом у відповідності до погодженого графіка платежів в розмірі 4676,54 грн., що разом із сумою тіла кредиту становитиме 14676,54 грн.
Таким чином, позовні вимоги до ОСОБА_1 слід задовольнити частково в розмірі 14676,54 грн., з яких: 10000 грн. - сума кредиту; 4676,54 грн. - проценти за користування кредитом.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, судовий збір з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 2251,58 грн.
На підставі вищенаведеного та ст.ст. 509, 526, 530, 610-612, 626, 629, 634, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 2-4, 12-13, 76-82, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 279, 280-284, 288-289, 352, 354, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Першої всеукраїнської кредитної спілки до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Першої всеукраїнської кредитної спілки (32302, м. Кам?янець-Подільський, вул. Соборна,18, Кам?янець-Подільського району Хмельницької області, ЄДРПОУ 26519685) заборгованість за договором про споживчий кредит (кредитна лінія) №207 від 15.05.2024 року в розмірі 14676,54 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят шість гривень 54 копійки).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Першої всеукраїнської кредитної спілки (32302, м. Кам?янець-Подільський, вул. Соборна,18, Кам?янець-Подільського району Хмельницької області, ЄДРПОУ 26519685) судовий збір в розмірі 2251,58 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят одна гривня 58 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В.Унгурян
Повне судове рішення складено 30.10.2025 року.