Справа № 716/1678/25
29.10.2025 місто Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді Вайновської О.Є.,
секретаря судового засідання Бортніка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю,
В вересні 2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сімєю з батьком ОСОБА_2 - номером обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки 1 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , загиблим в березні 2022 під час виконання обов'язків військової служби, що необхідно для набуття права на одноразову грошову допомогу у разі загибелі військовослужбовця. Заява мотивована тим, що Міністерством оборони України відмовлено заявниці у виплаті одноразової грошової допомоги через не доведення належності до членів сім'ї загиблого.
Ухвалою суду від 17.09.2025 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд, викликано свідків.
Ухвалою суду від 29.09.2025 визначено участь представника Міністерства оборони України в судовому засіданні в режимі відео конференції.
В судовому засіданні заявниця вимоги заяви підтримала, пояснила, що загиблий в березні 2022 під час виконання обов'язків військової служби старший солдат ОСОБА_2 є її батьком. Що за життя батько фактично проживав разом із нею по АДРЕСА_1 , хоча і був зареєстрований за іншою адресою. Навіть після досягнення нею повноліття батько продовжував піклуватися про неї, а згодом і про її дітей, бо сімейне життя з чоловіком не склалося, забезпечував всім необхідним. З батьком вони вели спільне господарство, що полягало у спільному користуванні будинком, доглядом за будинком та присадибною ділянкою, мали спільний бюджет, яким спільно розпоряджалися: купували продукти харчування, оплачували комунальні послуги тощо. Банківська картка ОСОБА_2 була ввірена ним заявниці і вона могла самостійно розпоряджатися його грошовими коштами. Всі ці обставини свідчать про те, що вони з батьком були членами однієї родини, а отже вона має право на отримання одноразової грошової допомоги.
Представник заявника в судовому засіданні також доводи заяви підтримав, просив її задовольнити.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви з огляду на недоведеність обставин, на які посилається заявниця, належними доказами, а також на закінчення трирічного строку, який надає право на отримання одноразової грошової допомоги, бо ОСОБА_2 загинув у березні 2022. Просив відмовити в задоволенні заяви.
Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення заявниці та її представника, представника заінтересованої особи, свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.95 в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Частина 1, 2 ст.315 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Відповідно до пункту 5 цього Порядку одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть). Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть (абз.1 п.3 Порядку).
Встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.9).
Шлюб між батьками заявниці ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано 24.07.2006 (а.с.32).
Батьки ОСОБА_2 - мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.35), батько ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.34), що підтверджується свідоцтвами про смерть.
Приблизно в березні 2022 помер ОСОБА_2 , про що Макарівським відділом ДРАЦС у Бачанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинено актовий запис №255 від 26.05.2022 (а.с.17).
11.01.2025 ОСОБА_1 отримала сповіщення від шостого відділу Чернівецького РТЦКтаСП Чернівецької області про те що номер обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки 1 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_2 , який з 20.03.2022 рахувався зниклим безвісти внаслідок зіткнення з переважаючими силами противника в районі населеного пункту Загальці Київської області - загинув (а.с.14).
20.06.2025 Міністерством оборони України повернуто ОСОБА_1 документи для призначення одноразової грошової допомоги після загибелі ІНФОРМАЦІЯ_5 старшого солдата ОСОБА_2 з метою підтвердження факту перебування її на утриманні батька або проживання однією сім'єю.
Згідно з довідкою виконавчого комітету Заставнівської міської ради №715 від 24.07.2025, ОСОБА_1 проживала разом з батьком ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 по день його смерті у березні 2022 (а.с.28).
Таким чином, у разі доведеності вимог заяви про те, що заявниця ОСОБА_1 була членом родини свого батька ОСОБА_2 , загиблого під час виконання обов'язків військової служби, вона є єдиною претенденткою на одноразову грошову допомогу.
Відповідно до ст.3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Обов'язковою умовою для визнання факту проживання однією сім'єю, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.
При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин (спільне проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки, оскільки самі по собі, наприклад, факти спільної присутності їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між особами є усталені відносини, притаманні сім'ї.
Наведене узгоджуються із правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19), неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 12.12.2019 року у справі №466/3769/16 (провадження № 61-5296св19), від 27.02.2019 року у справі №522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11.12.2019 року у справі №712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18), від 24.01.2020 року у справі №490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18), від 08.12.2021 року у справі №531/295/19 (№ 61-3071св21), та інших.
Факт спільного проживання та/або реєстрації місця проживання без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, не може свідчити про те, що мали місце усталені відносини, які притаманні сім'ї.
З наведеного, заявницею доведено лише доведено факт проживання з батьком ОСОБА_2 за однією адресою, а саме в будинку АДРЕСА_1 і вказані обставини підтверджені довідкою виконавчого комітету Заставнівської міської ради №715 від 24.07.2025, показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які показали, що ОСОБА_2 та його дочка ОСОБА_1 проживали в одному будинку по день смерті ОСОБА_2 ..
Однак цих доказів не достатньо для того, щоб дійти висновку про існування між ОСОБА_1 та її батьком ОСОБА_2 усталених відносин, які притаманні сім'ї, оскільки факт спільного проживання без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, не може свідчити про те, що мали місце усталені відносини, які притаманні сім'ї та що заявниця була членом сім'ї ОСОБА_2 .
Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 крім того показали, що ОСОБА_1 та її батько ОСОБА_2 окрім спільного проживання, мали спільний побут, разом поралися на городі, спільним коштами робили ремонт в будинку, спільно харчувалися, мали спільний бюджет.
Проте, показання свідків в цій частині, як і спільні світлини можуть бути додатковим доказом, але самі по собі недостатні для встановлення обставин спільного побуту, наявності спільних прав та обов'язків. Такі обставини підтверджуються сукупністю доказів, які включають в себе, зокрема, спільні рахунки, документи про придбання майна для сім'ї, витрата коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази), укладення цивільно-правових договорів між собою тощо.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.
Водночас, таких доказів, в тому числі доказів врегулювання сімейних відносин відносини між донькою та батьком на підставі договору, заявницею в ході розгляду справи суду надано не було.
Під час розгляду справи заявниця зазначила, що на даний час розлучена з чоловіком, має на утримання трьох неповнолітніх дітей.
Отже, наразі за Сімейним законодавством заявниця утворила власну родину, має особисті немайнові та майнові права та обов'язки відносно своїх дітей та навіть спільні обов'язки зі своїм колишнім чоловіком відносно дітей щодо їх утримання, виховання тощо.
Наявності між донькою та батьком спільних прав та обов'язків, окрім права спільного користування житловим приміщенням, де вони проживали, суду не надано.
Сам по собі факт розпорядження коштами батька з його банківських рахунків, про що також зазначала заявниця в ході розгляду справи, не свідчить про призначення цих коштів для спільного користування, оскільки вони належали до особистого майна батька, а не спільного майна батька та доньки.
Будь-яких інших доказів на обґрунтування заявлених ОСОБА_1 вимог в ході розгляду справи не надано. Допитані в судовому засіданні свідки не підтвердили обставин, що свідчили б про ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків між донькою ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_2 ..
Відповідно до вимог ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ст.13 ч.2 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Враховуючи наведені положення норм чинного законодавства, а також те, що заявниця в порушення вимог ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України не довела обґрунтованості заявлених вимог належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю з батьком.
Керуючись ст.ст.3 ст.ст.12, 19, 81, 293, 315 ЦПК України, ст.16, 16-1, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Є. Вайновська