16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/1594/25
Провадження № 3/730/687/2025
"30" жовтня 2025 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.
з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Борзни справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1 , непрацюючої, перебуває у соціальній відпустці, непрацюючої, за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
ОСОБА_1 19 жовтня 2025 року о 20-00 год за адресою АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 , під час якого виражалася нецензурною лайкою, штовхала та давала стусани, чим завдала шкоди фізичному та психічному здоров'ю потерпілої.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпіла з огляду на скорочені строки розгляду даної категорії справ, передбачені ст.277 КУпАП, повідомлялись про дату, час і місце проведення судового засідання засобами мобільного зв'язку, що підтверджується телефонограмами, але до суду не з'явились, про причини неприбуття не повідомили, заяв про відкладення чи розгляд справи в їх відсутність не подали. Тому, з огляду на зазначені обставини, суд вважає за можливе провести розгляд даної адміністративної справи в межах наявних доказів у відсутність вказаних учасників, участь яких не є обов'язковою, що не є порушенням прав цих осіб, передбачених ст.268, 269 КУпАП, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Згідно з приписами ст.7, 9, 245, 252, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони. Під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення питання, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
За змістом положень ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство це - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Приписами ч.2 ст.3 даного Закону визначено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.1 даного Закону особа, яка постраждала від домашнього насильства - це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №773588 від 13.10.2025р., зі змістом якого притягувана погодилася і його підписала, й будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку оформлення протоколу працівниками поліції не зазначала, із заявами про неправильність дій чи порушення її прав під час складання протоколу до компетентних органів не зверталася і матеріали справи таких не містять;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.10.2025р.;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 19.10.2025р.;
- копією термінового заборонного припису серії АА №501477 від 19.10.2025р. стосовно кривдника ОСОБА_1 .
З огляду на приписи ст.251 КУпАП вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення (який є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій) та письмові документи є належними та допустимими доказами в справі про адміністративне правопорушення, тоді як ОСОБА_1 судовий виклик проігнорувала й прийняти участь в розгляді справи не побажала.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи із положень ст.23 КУпАП, зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що з огляду на «стандарт доведення вини поза розумним сумнівом» в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, і з урахуванням особи притягуваної (є особою працездатного віку), ігнорування явки в судове засідання, характеру та обставин вчиненого правопорушення, де не встановлено ознак системності скоєння нею аналогічних правопорушень, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження програми для таких осіб, передбаченої ст.39-1 КУпАП, й з метою виховного впливу та запобігання скоєння аналогічних правопорушень в подальшому, до ОСОБА_1 слід застосувати такий вид адміністративного стягнення, як штраф, в його максимальному розмірі, що відповідатиме вимогам ст.33 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню 605,60 грн судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.7, 23, 33, 39-1, 40-1, 173-2, 245, 251, 252, 268, 276, 280, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. В разі несплати правопорушником штрафу в зазначений строк в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення штраф стягується в подвійному розмірі - 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець