Справа № 587/4798/25
27 жовтня 2025 року Сумський районний суд Сумської, в складі:
головуючого судді - Черних О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення,
До Сумського районного суду Сумської області надійшов адміністративний позов представника ОСОБА_1 - адвоката Мірошниченко А.В. з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови СУ № 1843/2025 у справі про адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, винесеної 15 липня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутності ознак та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позову покликається на те, що відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 09.07.2025 року о 21-00 год ОСОБА_1 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 заявив про відмову від проходження медичного огляду ВЛК, чим порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку із чим позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 грн. Разом з тим, представник заперечує факт вчинення вказаного правопорушення ОСОБА_1 , з огляду на наступне. Зазначає, що ОСОБА_1 не було видано направлення на проходження ВЛК для визначення ступеню придатності до військової служби, не було в належній формі запропоновано проходження медичного огляду з вказівкою, де саме і в який строк він мав пройти медичний огляд. На думку представника позивача, нема жодного доказу щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, а тому вважає, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено обставин вчиненого адміністративного правопорушення, наявності складу правопорушення та якого саме, передбаченого відповідною частиною ст. 210-1 КУпАП, що обумовлює протиправність прийнятої ним постанови. Враховуючи наведене, позивач вважає, що постанова носить поверхневий і загальний характер, в такій відсутній належний опис обставин, встановлених під час розгляду справи, інформація про зібрані під час розгляду справи про адміністративні правопорушення докази, на підставі яких уповноважена особа прийшла до висновку про винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому просить позов задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
22 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Заперечення обґрунтовує тим, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало те, що 09.07.2025 року ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд, про що здійснено відповідний запис під № 914 в «Журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих військовозобов'язаним для проходження медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_3 » від підпису в якому ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується його заявою відмови від проходження медичного огляду та відеозаписом. У зв'язку з відмовою ОСОБА_1 відносно нього уповноваженою особою було складено протокол СУ №1843/2025 щодо вчинення останнім адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, розгляд справи призначено на 15.07.2025 року. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 в зазначений час не з'явився і протокол був розглянутий у його відсутність та винесено рішення за наявними у матеріалах справи про вчинене адміністративне правопорушення документами, які підтверджується факт не проходження військово-лікарської комісії позивачем у визначений строк, що утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 16 жовтня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 3ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності позивача та відповідача за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.
З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №69/2022 оголошено провести загальну мобілізацію.
Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з ч.3 ст. 210-1 КУпАП за те, що він 09.07.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою : АДРЕСА_1 заявив про відмову від проходження медичного огляду ВЛК, чим порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 32)
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При цьому, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (ст. 277-2 КУпАП).
Таким чином, аналізуючи вищенаведені правові положення, суд приходить до висновку, що у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210- 1 КУпАП про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна бути повідомлена не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. У процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право користуватися правами передбаченими ст. 268 КУпАП.
Статтею 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Так, згідно диспозиції ч.1 ст. 210-1 КУпАП особа притягується до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
З цього слідує, що диспозиція вказаної норми являється бланкетною, оскільки називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів правил, положень, інструкцій.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, що визначають засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулюються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно ст. 1 цього Закону визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливим періодом визнана - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Частиною 1 ст. 22 вказаного закону визначено, що громадянин, серед іншого зобов'язаний з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
При досліджені доказів, судом встановлено наступне.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 СУ № 1843/2025 від 15 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штраф у сумі 25500 грн.
Так, відповідно до постанови СУ № 1843/2025 від 15 липня 2025 року 09.07.2025 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , від проходження медичного огляду ВЛК відмовився, чим порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізації», тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а. с. 32).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було запропоновано проходження військово-лікарської комісії (далі - ВЛК), виписано направлення про що здійснено відповідний запис під №914 в «Журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих військовозобов'язаним для проходження медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_3 », проте ОСОБА_1 від підпису відмовився (а.с. 28, 30)
Згідно заяви ОСОБА_1 від 28.05.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній відмовився від проходження ВЛК за порадою захисника (а.с.32)
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду ВЛК 28.06.2025 зафіксовано на портативний відеореєстратор марки BOBLOV (далі - боді-камера), що підтверджується відповідними відеозаписами (відеозаписи додаються) ( а.с. 36).
Уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії СУ №1843/2025 від 09.07.2025 року щодо вчинення останнім адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду ВЛК, тобто порушення вимоги абз. 4 ч. 1. Розгляд протоколу призначено на 15 липня 2025 року на 11 годину у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 каб № 4, про що ОСОБА_1 повідомлено під підпис ( а.с. 29)
У відповідності до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 251 КпАП України, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на вищевикладене, суд при вирішенні вказаної справи зважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, котра оскаржується є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 досліджено всіх обставин порушення законодавства про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, надано оцінку доказам, що встановлюють винуватість особи, а тому, рішення суб'єкта владних повноважень слід вважати законним та обґрунтованим, а в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за необгрутованістю.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9,72-74,77,121, 229,242,244-246,286 КАС України, суд,
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення проголошений 29 жовтня 2025 року.
Суддя О.М. Черних