Справа № 643/11982/25
Провадження № 2/643/5097/25
30.10.2025
30 жовтня 2025 року м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Сугачової О.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Бондар Анни В'ячеславівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Бондар А.В. звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , якою просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 24 квітня 2024 року у Першому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 625. Також позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь суму судового збору в розмірі 968,96 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що сторони уклали між собою шлюб, який зареєстрований 24 квітня 2024 року у Першому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 625. Від шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу є наявні різні погляди на життя, різні інтереси, внаслідок чого спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу є неможливим. Фактично сім'я припинила своє існування, сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини з грудня 2024 року, спільного господарства не ведуть, мешкають окремо, шлюб існує лише формально. Підстав щодо примирення не існує.
Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З боку сторін клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач ОСОБА_2 надав суду відзив на позовну заяву, яким просить задовольнити позовні вимоги в частині розірвання шлюбу та відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з нього на корить позивачки витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.
Відповідно до правил ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов до такого.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який укладено 24 квітня 2024 року у Першому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 625. (а.с.9).
Від шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.12).
Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Згідно із ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивачка, скориставшись даним правом, звернулася до суду з позовною заявою і наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
Положеннями ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Із матеріалів справи вбачається, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені з грудня 2024 року, позивачка продовжувати шлюбні відносини не бажає, сім'я існує формально, спільного господарства не ведуть, відсутні спільні інтереси, мешкають окремо, спору між сторонами щодо спільно нажитого майна подружжя та місця проживання дитини не вбачається.
На підставі зазначеного вище, а також беручи до уваги пояснення позивачки у позовній заяві, суд дійшов висновку, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Суд з'ясувавши причини розірвання шлюбу та фактичні взаємовідносини подружжя, вважає подальше сімейне життя подружжя і збереження сім'ї неможливим та задовольняє позовні вимоги.
Далі, відповідно до ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір включено до складу судових витрат.
При зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн. (а.с.8).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу, то сплачений позивачкою судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки у розмірі 968,96 грн.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн, суд зазначає таке.
За приписами ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Згідно із ч. 1 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
За приписами ч. 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Нормою ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 28.06.2023 у справі № 463/2001/19 де зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України).
Цивільна справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачкою надано: копію Договору про надання правової допомоги № 07/25-12 від 21 липня 2025 року, копію платіжної інструкції № 783394940 від 21 липня 2025 року, копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. (а.с.16,20-21).
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу, оскільки, всупереч вимог ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, позивачкою не подано до матеріалів справи детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не подано акт приймання-передачі виконаних адвокатом робіт.
Крім того, надана з боку позивачки копія платіжної інструкції № 783394940 від 21 липня 2025 року не є належним доказом понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу в цій справі, оскільки не містить конкретизованого зазначення призначення платежу. У графі «Призначення платежу» вказано лише «за надання юридичних послуг».
Зазначене позбавляє суд можливості дійти однозначного висновку про те, що сума витрат у розмірі 8000,00 грн «за надання юридичних послуг» сплачена позивачкою адвокату Бондар А.В. саме за надання професійної правничої допомоги в цій цивільній справі.
Також звертає на себе увагу й те, що хоча позовна заява й подана в системі «Електронний суд», але копія Договору про надання правової допомоги № 07/25-12 від 21 липня 2025 року не містить підпису позивачки ОСОБА_1 та підпису адвоката Бондар А.В. Такі графи залишені пустими та незаповненими.
Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 137, 141, 258, 263, 259, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Бондар Анни В'ячеславівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 24 квітня 2024 року у Першому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 625.
Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суму судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Відмовити в іншій частині позовних вимог.
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Сугачова