про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
24 жовтня 2025 рокуСправа № 495/8155/25
Номер провадження 1-кс/495/2225/2025
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого № 2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025162240001387 від 11.10.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Долинка Саратського району Одеської області, громадянина України, не одруженого, раніше судимого, із незадовільним станом здоров'я, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України,
встановив:
24.10.2025 слідчий відділення № 2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025162240001387 від 11.10.2025 щодо ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване таким.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Збройних Сил російської федерації проти України, на всій території України запроваджено воєнний стан з 05:30 години 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому, воєнний стан в Україні продовжувався, востаннє, Указом Президента України від 14.07.2025 за № 478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 05 листопада 2025 року. Законом України № 4524-ІХ від 15.07.2025 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим 19.10.2018 Татарбунарським районним судом Одеської області за ст. 185 ч. 3 КК України строком на 3 роки позбавлення волі, в силу ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі за вироком Татарбунарського районного суду від 28.03.2018, остаточно до відбуття визначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнився 03.06.2022 за відбуттям строку покарання. У подальшому, згідно ухвали Одеського апеляційного суду від 15.01.2025 ОСОБА_4 за ст. 162 ч. 1 КК України призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та маючи непогашену судимість повторно скоїв умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 24 червня 2025 року, приблизно о 07 год. 00 хв., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, через незамкнені вхідні двері, проник до приміщення житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 в якому мешкає ОСОБА_6 , та пройшов до приміщення житлової кімнати, де розуміючи протиправність своїх дій та передбачаючи їх наслідки в умовах воєнного стану на території України, впевнившись що його дії не будуть помічені потерпілою та сторонніми особами, із корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, умисно, повторно, таємно викрав грошові кошти в сумі 80 євро (1 євро = 48 грн. 02 коп. за курсом Національного Банку України станом на 24.06.2025), що в конвертації в валюту гривні становить 3841 гривень 60 копійок. Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 3841 гривень 60 копійок.
22 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Долинка, Саратського району, Одеської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний просив суд застосувати відносно нього запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Заслухавши учасників судового засідання, перевіривши наданні матеріали, вважаю, що подане клопотання є підставним та підлягає до задоволення.
У статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В силу статті 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним частиною першою статті 177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, показами потерпілої ОСОБА_6 , показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 та іншими доказами по справі.
Очевидних невідповідностей змісту повідомлення про підозру ОСОБА_4 вимогам ст. 277 КПК України у судовому засіданні не встановлено.
Отже, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину. Надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно вчинення ОСОБА_4 дій, що кваліфікуються за частиною четвертою статті 185 КК України.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує останньому у випадку визнання його вини, стадію досудового розслідування, задовільний стан здоров'я, працездатний вік, відсутність постійного достатнього джерела доходу, вважаю доведеними передбачені пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України ризики можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків; продовжити кримінальне правопорушення.
На переконання слідчого судді, наявність таких ризиків з урахуванням тяжкості інкримінованого особі діяння, будучи засудженим до покарання у вигляді обмеження волі, повторно скоїв умисне кримінальне правопорушення та початкового етапу досудового розслідування є достатнім для утримання ОСОБА_4 під вартою.
Враховуючи практику ЄСПЛ, зокрема у контексті підстав для утримання особи під вартою, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відтак, за наявності встановлених ризиків, застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, як просив підозрюваний, не забезпечить його належної процесуальної поведінки, не гарантує запобігання встановленим ризикам і не забезпечить визначеної статтею 177 КПК України мети застосування запобіжного заходу - забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Виходячи з усіх обставин провадження, вважаю, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для застосування менш суворого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 183 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Злочин у якому підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК є тяжким, а отже розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи встановлені ризики, слідчий суддя дійшла висновку, що застава у визначених законом межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням усіх обставин справи, здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків.
Вказаний розмір застави забезпечить виконання особою, що підозрюється у вчиненні злочину, покладених обов'язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків; водночас, не становитиме надмірного тягаря для ОСОБА_4 .
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
клопотання слідчого № 2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025162240001387 від 11.10.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто до 22.12.2025 включно.
Визначити підозрюваному заставу у розмірі 60 560 грн. (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят грн).
У разі внесення застави у вказаній сумі підозрюваного звільнити з-під варти, вважати, що до нього застосований запобіжний захід у виді застави та на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього строком на 2 місяці обов'язки:
-не відлучатися із з населеного пункту - Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Базар'янка в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (в разі наявності).
У разі невиконання обов'язків заставодавцем або підозрюваним застава звертається в доход держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 27.10.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1