Справа № 953/4892/25
н/п 1-кс/953/6856/25
"28" жовтня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові скаргу ОСОБА_3 , поданої адвокатом ОСОБА_4 на рішення слідчого по кримінальному провадженню №12025220000000674 від 17.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -
встановив:
13.10.2025р. до суду адвокатом ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , подана скарга на постанову слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 від 03.10.2025р. про закриття кримінального провадження №12025220000000674 від 17.05.2025 ..
Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що досудове розслідування проведено неповно, а висновки слідчого є передчасними та не достатньо перевірені.
Слідчий СУ ГУНП Харківській області ОСОБА_5 подала заяву про розгляд скарги за її відсутності, проти задоволення скарги заперечувала. Також надала для огляду матеріали кримінального провадження №12025220000000674
Слідчий суддя, дослідивши надані суду матеріали вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303, ч.1 ст. 304 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені заявником, потерпілим, його представником чи законним представником рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
03.10.2025р. слідчим СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 ухвалена постанова про закриття кримінального провадження №12025220000000674 від 17.05.2025 закрито за відсутності в діях водія ОСОБА_6 складу злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України
Дана скарга подана до суду 13.10.2025р., отже в десятиденний строк передбачений ч.1 ст. 304 КК України .
У ст. 2 КПК України визначено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кожен факт протиправної поведінки підлягає належній перевірці.
Відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законного та неупередженого процесуального рішення.
За своєю суттю доказування - це збирання, перевірка, оцінка доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
В ході досудового розслідування слідчий зобов'язаний встановити та перевірити обставини, які мають значення для кримінального провадження. Їх перелік наведений у ч. 1 ст. 91 КПК України.
При цьому, слідчому не достатньо лише зібрати докази. Йому, в силу ст. 94 КПК України, необхідно їх оцінити з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення про можливість кримінального переслідування конкретної особи.
Кримінальне переслідування конкретної особи може бути розпочато лише у разі наявності необхідних та достатніх доказів, які без жодного об'єктивного сумніву доводять причетність особи до вчинення конкретного злочину. Жоден доказ не має наперед встановленої сили, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
При встановленні відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та відсутність можливості їх отримати, слідчий, відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, закриває кримінальне провадження.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватись після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
З наданих слідчому судді матеріалів вбачається 16.05.2025 близько 15.00 години, в районі буд. 154 по вул. Дніпровській в м. Мерефа Харківської області стався наїзд автомобілем марки «Land Rover» моделі «Range Rover», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , яка рухалась по вул. Дніпровській зі сторони м. Харкова в напрямку с Селекційного зі швидкістю близько 75 км/год, та при виникненні небезпеки для її руху у вигляді пішохода - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перетинав проїзну частину зліва направо відносно руху автомобіля поза межами пішохідного переходу.
Під час досудового розслідування у якості свідка допитана ОСОБА_8 , у якості потерпілого малолітній ОСОБА_7 , проведений слідчий експеримент, експертизи.
Так згідно висновку судово-медичної експертизи №12-14/366-АУ25 від 01.07.2025, ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку та тупої лицьової травми у вигляді закритого уламкового перелому тіла нижньої щелепи в ділянці 33, 34 зубів з повним травматичним вивихом 44 і 21 зубів і неповним травматичним вивихом 11, 12 зубів із наявністю наскрізною забито- рваної рани нижньої губи та садна підборіддя; тупої травми тазу у вигляді закритого перелому лівої лобкової кістки; тупої травми лівої верхньої кінцівки у вигляді закритого перелому середньої третини діафізу лівої плечової кістки зі зміщенням; тупої травми лівої нижньої кінцівки у вигляді закритого уламкового перелому нижньої третини діафізу лівої малогомілкової кістки зі зміщенням країв латерально та допереду та закритого перелому (остеоепіфізіоліз) великогомілкової кістки у нижній третині по медіальному та задньому краям, що належать до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості
Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-25/13550-ІТ від 23.06.2025 рульове керування, робоча гальмівна системи автомобіля марки «Land Rover», р.н. НОМЕР_1 , на момент огляду були працездатні та виконували свої основні функції. Ходова частина на момент огляду перебувала в стані відмови, через розгерметизацію шини заднього правого колеса.
У висновку вказаної експертизи зазначено, що для встановлення причин і часу несправності ходової частини автомобіля «Land Rover», р.н. НОМЕР_1 у вигляді наскрізного пошкодження зовнішньої боковини шини заднього правого колеса , необхідно провести дослідження за експертною спеціальністю «10.3. Дослідження деталей транспортних засобів». Від слідчого надійшов лист з проханням проводити дану експертизу без врахуванням висновків за зовнішньої боковини шини заднього правого колеса , необхідно провести дослідження за експертною спеціальністю «10.3. Дослідження деталей транспортних засобів»., тому встановити коли виникла несправність ходової частини , а відповідно відповісти на запитання: «якщо такі несправності є, то коли вони виникли, чи міг водій їх виявити та усунути до ДТП ? » та «Якщо є несправності , то чи знаходяться вони у причинному зв'язку з настанням події ДТП ?», не є можливим.
Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-25/23661-IT від 30.09.2025 - місце наїзду автомобіля «Land Rover Range Rover» р.н. НОМЕР_2 на пішохода ОСОБА_7 розташовувалось перед слідами РБК на проїзній частині (позиція № 4 у схемі місця ДТП від 16.05.2025)..
За показаннями ОСОБА_6 у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Land Rover Range Rover» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_6 повинна була діяти відповідно до вимог п.п. 12.3,12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху.
У даній дорожній обстановці водій автомобіля «Land Rover Range Rover» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_6 не мала технічної можливості запобігти наїзду на пішохода шляхом виконання вимог Правил дорожнього руху.
У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Land Rover Range Rover» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_6 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, знаходилися б в причинному звязку із наслідками ДТП .
За показаннями ОСОБА_7 у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Land Rover Range Rover» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_6 повинна була діяти відповідно до вимог п.п. 12.3,12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху.
3 причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, вирішити запитання про те, чи мала водій автомобіля «Land Rover Range Rover» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_6 технічну можливість уникнути ДТП не є можливим.
З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання про те, чи є в діях водія автомобіля «Land Rover Range Rover» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_6 невідповідності вимогам Правил дорожнього
В дослідницькій частині експертизи зазначено, що пішохід ОСОБА_7 не може вказати як відносно меж проїжджої частини та з якою швидкістю рухався мікроавтобус, із-за якого він вибігав на смугу руху автомобіля «Land Rover Range Rover». В постанові про призначення експертизи вказано, що момент небезпеки для руху водія брати з моменту настання об'єктивної видимості пішохода із-за задньої частини мікроавтобусу, який рухався в зустрічному напрямку до автомобіля «Land Rover Range Rover». Однак оскільки пішохід ОСОБА_7 не вказує як рухався вищезазначений мікроавтобус, то встановити на якій відстані від місця наїзду розташовувався автомобіль «Land Rover Range Rover» на момент виникнення небезпеки для руху та провести технічний аналіз дій водія автомобіля «Land Rover Range Rover» ОСОБА_6 в умовах ДТП експертним шляхом неможливо. Таким чином відповісти на запитання про те чи мала технічну можливість водій ОСОБА_6 уникнути ДТП та чи є в її діях невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, що знаходяться в причинному зв'язку з пригодою, не є можливим.
Отже при проведенні призначених слідчим експертиз, надані відповіді не на всі питання, при цьому слідчим не усунута неповнота досудового розслідування.
Також, при проведенні автотехнійчної експертизи №СЕ-19/121-25/23661-IT від 30.09.2025, яка була покладена в основу постанови слідчого про закриття кримінального провадження, експерту не наданий на дослідження диск із запису камери відеоспостереження, яка зафіксувала момент ДТП від 16.05.2025р.
Так, із самого запису із камери спостереження, вбачається наявність свідка ДТП, який перебував в автомобілі Daewoo Lanos та здійснював розворот на дорозі, проте особу вказаного свідка не встановлено, не здійснений його допит.
Фактично проведена автотехнічна експерта та сама постанова слідчого гуртуються на показаннях водія автомобіля ОСОБА_6 , яка збила на проїзній частині малолітню дитину, яка отримала ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Відсутність встановлення свідків, які очевидно були свідками ДТП, не надання на проведення експертизи відеозапису, на якому зафіксована подія ДТП, не проведення слідчих та процесуальних дій для можливості надати експерту вихідні дані, необхідні для відповіді на усі постановлені питання, свідчать про неповноту досудового розслідування.
Отже ухвалена слідчим постанова про закриття кримінального провадження є необґрунтована, прийнята без проведення повного, всебічне розслідування кримінального провадження, внаслідок чого підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 91, 242, 284, 298, 303, 304, 305 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Скаргу ОСОБА_3 , поданої адвокатом ОСОБА_4 на рішення слідчого по кримінальному провадженню №12025220000000674 від 17.05.2025 - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 від 03.10.2025р. про закриття кримінального провадження №12025220000000674 від 17.05.2025 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1