Справа №638/18455/25
Провадження № 2-ві/638/37/25
30 жовтня 2025 року м.Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Теслікової І.І.
при секретарі Зубко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Індутного-Шматька Станіслава Миколайовича про відвід судді Шевченківського районного суду м. Харкова Зінченка Олексія Володимировича у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа № 638/18455/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2025 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», Товариства з обмеженою відповідальністю «Міолан», Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про встановлення факту невиконання обов'язків кредиторів повернуто відповідачу.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача Індутного-Шматька С.М. про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» адвоката Ткаченко Марії Миколаївни про поновлення строку та витребування доказів задовольнено.
27 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Індутний-Шматько С.М. подав через систему «Електронний суд» заяву про відвід судді Зінченка О.В. у цивільній справі № 638/18455/25 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 УПК України.
Заява про відвід мотивована тим, що відповідачем, разом із відзивом були подані клопотання про витребування доказів відсутніх у справі, які до цього часу не розглянути судом, ніяких ухвал про їх розгляд не надходило. Також відповідачем разом із відзивом було подано клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251, п. 1, ч. 1, ст. 253 ЦПК України, однак дане клопотання було відхилене судом, хоча представником відповідача були надані належні докази служби у ЗСУ відповідача. Крім того, відповідачем разом із відзивом було подано зустрічний позов, який ухвалою суду було повернуто відповідачу. Разом із тим, судом без мотивування було поновлено Позивачу строк на подання клопотання про витребування доказів, та витребувано докази в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», чим порушено право відповідача на банківську таємницю. Відтак на думку представника відповідача ухвали суду від 23.10.2025 вказують на те, що ще до початку вирішення справи по суті суд вже має упереджену позицію щодо відповідача. Після отримання вказаних ухвал, стало відомо, що суд в особі судді Зінченка О.В. перешкоджає досягненню завдань цивільного судочинства і встановленню істинних обставин справи, а тому довіра до судді з боку відповідача втрачена.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2025 року визнано заявлений представником відповідача ОСОБА_1 , адвокатом Індутного-Шматька Станіслава Миколайовича відвід головуючого у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором необґрунтованим. Передано заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Індутного-Шматька Станіслава Миколайовича про відвід головуючого у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до канцелярії суду для вирішення питання про відвід на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і має бути визначений у порядку, встановленому частиною першою статті 33 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 жовтня 2025 року заяву про відвід судді передано в провадження судді Теслікової І.І.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, що визначено ч. 8 ст. 40 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Підстави для відводу судді передбачені ч. 1 ст. 36 ЦПК України: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Крім того, ч. 4 ст. 36 ЦПК України чітко встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Європейським судом з прав людини в рішенні у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. Theunited kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007р. «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Відповідно до вказівок ЄСПЛ, пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення у справі Проніна проти України).
Вивчивши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з наступних підстав.
Заява про відвід судді не містить підстав передбачених ст. 36 ЦПК України.
Доводи вищевказаної заяви зводяться до незгоди сторони відповідача з процесуальним рішеннями судді Шевченківського районного суду м. Харкова Зінченка О.В. у справі № 638/18455/25, що не є підставою для відводу відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України.
Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, судом не встановлено.
Зважаючи на викладене, підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, для задоволення заявленого відводу судді Зінченка О.В. суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суддя, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Індутного-Шматька Станіслава Миколайовича про відвід судді Шевченківського районного суду м. Харкова Зінченка Олексія Володимировича у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.І.Теслікова