справа № 619/5585/25
провадження № 2/619/2436/25
Рішення
Іменем України
30 жовтня 2025 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 619/5585/25,
ім'я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: Виконавчий комітет Солоницівської селищної ради, ОСОБА_2 ,
представниця позивача: ОСОБА_3
представник відповідача: Литвинов А.О.
Стислий виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 19.09.2025 звернувся до суду з позовом, у якому просить визначити йому додатковий строк три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . У обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , який належав йому на праві власності. Заповіт не складався. Спадкоємцями першої черги є він та сестра - ОСОБА_2 . 18 вересня 2025 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск строку для її прийняття, у зв'язку з чим нотаріус роз'яснила мені право звернення до суду для визначення додаткового строку.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 23.09.2025 позовну заяву залишено без руху, та представницею позивача усунуто недоліки.
Ухвалою суду від 29.09.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.10.2025.
Позивач у судове засідання не з'явився, надавши заяву про здійснення розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Солоницівської селищної ради у судове засідання не з'явився, надіславши в системі «Електронний суд» заяву про розгляд справи за відсутності представника та визнання позовних вимог.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надавши до суду заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
ОСОБА_4 є власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок (а.с 12).
Відповідно до відомостей №11.1-20/921 в період з 30.10.1979 по 11.03.2025 за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований ОСОБА_4 (а.с. 13).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 17).
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 7).
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦПК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
Державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Маслій А.О. 18.09.2025 винесено постанову № 1769/02-31 про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ним пропущено строк подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 9).
Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Верховний Суд в постанові від 20 жовтня 2021 року у справі №405/7111/19-ц (провадження № 61-10591св21) виклав правовий висновок, згідно якого при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об'єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначенні додаткового строку для прийняття спадщини.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Підставою для визначення судом додаткового строку для подання заяви є виключно наявність поважних причин, тобто таких, які безумовно унеможливлювали вчинення особою дій по прийняттю спадщини. Такі причини та обставини мають існувати об'єктивно, тобто незалежно від особистих уявлень спадкоємця чи сприйняття ним певних фактів. Встановлений законом шестимісячний строк є цілком розумним та достатнім для вчинення спадкоємцем юридично значимих дій щодо прийняття спадщини, а тому причини, які об'єктивно унеможливлювали вчинення дій щодо прийняття спадщини, мають існувати протягом усього цього строку, або принаймні його істотної частини з такими наслідками, щоб протягом решти строку спадкоємець об'єктивно не мав змоги реалізувати своє право на прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна першорядно стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже кінцевим строком для подання заяви про прийняття спадщини для позивача було 11 вересня 2025 року.
Разом з тим, як зазначено вище та на це, як на підставу для визначення додаткового строку для прийняття спадщини посилається позивач, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє до сьогодні.
Крім того, 28.02.2022 року Торгово-промислова палата України своїм листом №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами.
Отже, перешкоди у вигляді введення воєнного стану почали існувати протягом шестимісячного строку, встановленого законом для прийняття або відмови у прийнятті спадщини, під час дії пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Маслій А.О. надано інформацію № 1888/01-16 від 07.10.2025, у якій зазначено, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , була заведена спадкова справа №241/2025. 18 вересня 2025 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину звернувся син спадкодавця - ОСОБА_1 , але заяву про прийняття спадщини протягом встановленого строку не надав, зареєстрований за однією адресою зі спадкодавцем не був. Більше із заявами про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався, заповітів від імені ОСОБА_4 посвідчено Дергачівською державної нотаріальною конторою Харківської області не було, свідоцтво про право на спадщину не видавалися.
Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 17 червня 2024 року по справі №175/3182/23 колегія суддів Верховного Суду врахувала, що пропущений позивачем строк для подання заяви про прийняття спадщини 7 днів є незначним.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , його син, ОСОБА_1 , звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину 18 вересня 2025 року, тоді як шестимісячний строк для подання такої заяви сплив 11 вересня 2025 року. Таким чином, позивач пропустив установлений законом строк на сім днів.
Враховуючи, що донька померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 визнала позов, а запровадження воєнного стану унеможливило своєчасне звернення позивача до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк, враховуючи реальне існування загрози життю позивача та його родини, пов'язаного із військовою агресією рф проти України, а також беручи до уваги, що пропуск становить лише сім днів, наявні підстави для визначення позивачу додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк у 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Надіслати учасникам справи копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
відповідачі: Виконавчий комітет Солоницівської селищної ради, код ЄДРПОУ 04398821, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, с-ще Солоницівка, вул. Визволителів, буд. 6; ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя І. М. Нечипоренко